Рішення № 22356645, 02.04.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.12р.Справа № 35/5005/1851/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства „Кримський содовий завод”, 96000, м. Красноперекопськ, вул. Проектна, 1

до відповідача-1: Державного підприємства „Придніпровська залізниця”, 49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108

відповідача-2: Державного підприємства „Ровенькиантрацит”, 94700, м. Ровеньки, вул. Комуністична, 6

про стягнення збитків, заподіяних несхоронним перевезенням вантажу

Суддя Кобилянський К. М.

Секретар судового засідання Сопронюк К. В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1., довіреність №92 від 30.12.2011 року, провідний юрисконсульт

Від відповідача-1: ОСОБА_2., довіреність №79 від 01.01.2012 року, юрисконсульт 2 категорії

Від відповідача-2: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство „Кримський содовий завод” звернулося до господарського суду з позовом до Державного підприємства „Придніпровська залізниця” та до Державного підприємства „Ровенькиантрацит” про стягнення збитків, заподіяних несхоронним перевезенням вантажу в розмірі 4442, 54 грн. та судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час видачі вантажу (антрациту) на станції призначення Красноперекопськ Придніпровської залізниці була встановлена вагова недостача у вагоні № 66766858 у кількості 3 900 кг, з урахуванням 1% природної втрати - 3190 кг, в результаті чого позивачу заподіяні збитки на суму 4442, 54 грн.

Ухвалою господарського суду від 29.02.2012 року порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду на 20.03.2012 року.

В судовому засіданні 20.03.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримала, вважала позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача-1 не спростовує факт недостачі вантажу, але заперечує проти розрахунку суми збитків та надав суду відзив на позовну заяву від 19.03.2012 року із зазначенням свого розрахунку і його обґрунтування, в якому вказує, що згідно із п.27 Правил видачі вантажів сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто становить 2% маси. Окрім того, позивач неправомірно визначив дійсну вартість втраченого вантажу за рахунком постачальника, а не вантажовідправника.

Представник позивача погодилась із наданими у відзиві розрахунками представника відповідача-1.

На підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено перерву до 28.03.2012 року.

Представник відповідача-2 у судові засідання 20.03.2012 року і 28.03.2012 року не зявився, витребувані ухвалою від 29.02.2012 року на вимогу господарського суду документи не надав.

В судовому засіданні 28.03.2012 року представник позивача надала суду заяву про зменшення суми позовних вимог з урахуванням природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто - 2% маси та довідки ДП „Ровенькиантрацит” про ціну 1 тони спірного вантажу, яка становить 932,58 грн. Отже, вартість нестачі в кількості 2480 кг, яку просить стягнути з відповідачів у справі складає 2220,05 грн.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача-2, оскільки він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а в матеріалах справи достатньо належних документів, необхідних суду для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Від представників сторін заяв про технічне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не надходило, у звязку з чим фіксування судового процесу не здійснювалося (ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „ДТЕК ТРЕЙДІНГ” (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством „Кримський содовий завод” (Покупець) укладено договір поставки № 4600002876 від 04.10.2010 року (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору Постачальник зобовязується передати у власність, а Покупець прийняти та сплатити вугільну продукцію (надалі вугілля), по марочному складу, цінам та у кількості, вказаним у відповідних специфікаціях до даного договору.

Ціна вугілля визначена на базисних умовах поставки, передбачених чинним договором, та вказується сторонами у відповідних специфікаціях до даного договору (п. 3.1. договору).

Згідно із п. 4.1. договору оплата за вугілля здійснюється покупцем у національній валюті України шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах повної 100 % (стовідсоткової) попередньої оплати на підставі рахунку на передоплату, виданого Постачальником.

Кінцеві взаєморозрахунки сторони здійснюються протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту (дати) підписання сторонами актів приймання передачі вугілля.

Інші форми розрахунків мають визначатися сторонами у додаткових угодах до даного договору.

У відповідності до п. 6.1. договору приймання кожної партії вугілля за кількістю та за якістю здійснюється вантажоотримувачем:

- за кількістю на підставі даних, вказаних у залізничній накладній (квитанції);

- за якістю відповідно до якості, вказаній у посвідченні (сертифікаті) якості, виданому виробником.

Відповідно до специфікації до договору, яка складена 16.12.2010 року, сторони договору домовилися про поставку вугілля „АО 25-50” та „АО 25-70” у кількості 60 000 тонн, по ціні за одну тонну без ПДВ 1 120, 00 грн. Період поставки вугілля: січень 2011 року грудень 2011 року по 5 000 тонн кожного місяця. Вантажовідправник Державне підприємство «Ровенькиантрацит». Поставка вугілля здійснюється на умовах , залізнична станція „Фащевка” Донецької залізниці. Вантажоодержувач ВАТ «Кримський содовий завод», залізнична станція Красноперекопськ Придніпровської залізниці.

18.10.2011 року Державне підприємство „Ровенькиантрацит” здало для перевезення на станції Фащевка Донецької залізниці у вагонах №№ 66766858, 63309538 вантаж антрацит АО 25-70 мм, у вологому стані, завантажений нижче бортів насипом у загальній кількості 142 000 кг для доставки його одержувачу Публічному акціонерному товариству „Кримський содовий завод”, станція і залізниця призначення Красноперекопськ Придніпровської залізниці, що підтверджується залізничною накладною № 50278621.

Вантаж перевозився у відкритих вагонах.

Завантаження вантажу здійснене вантажовідправником.

22.10.2011 року вантаж прибув на станцію Красноперекопськ Придніпровської залізниці.

24.10.2011 року вантаж виданий одержувачу зі складенням акту загальної форми та комерційного акту АА № 035098/12 від наведеної дати.

В комерційному акті АА № 035098/12 зазначено, що його складено в додаток до акту № 12334 від 21.10.2011 року, складеного на станції Джанкой Придніпровської залізниці.

Відповідно до комерційного акту на підставі акту загальної форми станції Джанкой №12334 від 21.10.2011 року було проведено комісійне переважування вагону 66766858 з вантажем - вугілля антрацит. При переважуванні виявилось: брутто 89 900 кг, тара з брусу 22 800 кг, нетто 67 100 кг. По документу значиться: нетто 71 000 кг, тара з брусу 22 800 кг. Нестача склала 3 900 кг. Навантаження нижче рівня бортів 50-60 см бугром без маркування. З півдня праворуч над 2, 3 люками є поглиблення розміром 300х100 120х30 см. З півночі праворуч над 2, 3, 4 люками є поглиблення розміром 400х150 200х30 см. Вантаж прибув у технічно справному вагоні. Течії вантажу немає, вагон бездверний, люка зачинені. Вантаж, якого бракує, у вагоні вміститися міг. При повторному переважуванні вага брутто 89 900 кг підтвердилась.

Позивач розрахував вартість нестачі вантажу з урахуванням його вартості згідно рахунку постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю „ДТЕК ТРЕЙДІНГ” №1810-18 від 18.10.2011 року, норми природної втрати вантажу - 1% відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів. Вартість недостачі вантажу за розрахунком позивача становить 4442, 54 грн.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

У разі втрати або нестачі вантажу за заподіяну при перевезенні шкоду перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає (ч. 3 ст. 314 ГК України).

За положеннями статей 2, 3, 6, 37 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року (далі Статут) вбачається, що Статут визначає обовязки, права і відповідальність залізниць, підприємств, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються організація та основні умови перевезення вантажів. Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом, в тому числі і вантажів. Під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, яка визначається останнім.

Накладна основний перевізний документ, який надається залізниці відправником разом з вантажем, вона є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Згідно із ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з правилами іншому підприємству.

Статтею 113 Статуту передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

Як вбачається з комерційного акту АА № 035098/12 від 24.10.2011р. виявлено недостачу вантажу у вагоні № 66766858 у кількості 3 900 кг.

Враховуючи те, що вагон з вантажем був прийнятий залізницею до перевезення без зауважень до відправника, вантаж прибув у технічно справному вагоні, що зазначено у комерційному акті, відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу у спірних правовідносинах в силу ст. 110 Статуту покладається на залізницю.

Разом з тим, позивач при розрахунку вартості нестачі вантажу, яка за розрахунком становить 4442, 54 грн., неправомірно застосував норму природної втрати при перевезенні 1%. Також, вартість нестачі вантажу позивач розрахував з урахуванням вартості вугілля, що перевозився, за ціною постачальника, яка згідно рахунку № 1810-18 від 18.10.2011 року становить 1 160, 54 грн. за 1 тонну, а не за ціною відправника, як того вимагає ст. 115 Статуту залізниць України.

Водночас, представник позивача надала суду заяву про зменшення суми позовних вимог з урахуванням природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто - 2% маси та довідки ДП „Ровенькиантрацит” про ціну 1 тони спірного вантажу, яка становить 932,58 грн.

У накладній на перевезення № 50278621 значиться, що вугілля завантажено у вологому стані.

Відповідно до абз. 2 п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 року за № 862/5083, при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах, якщо вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню норма природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто - 2% маси, зазначеної у перевізних документах.

Відповідно до інформації відправника Державного підприємства «Ровенькиантрацит», наданої позивачу на його запит, вартість 1 тонни вугілля відвантаженого 18.10.2011 року за накладною № 50278621 у вагоні № 66766858 склала 932,58 грн. з урахуванням ПДВ.

Суд, перевіривши правильність розрахунків позовних вимог, які надав позивач, встановив, що вартість нестачі у масі 2480 кг складає 2220,05 грн.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 на користь позивача збитків, заподіяних несхоронним перевезенням вантажу, у сумі 2220,05 грн.

Вимоги до відповідача-2 задоволенню не підлягають.

Суд відхиляє доводи відповідача-1, наведені в обґрунтування заперечень проти позову.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, зокрема, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення; коли втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок завантаження вантажу відправником у непідготовлений неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником.

З матеріалів справи не вбачається підстав для звільнення залізниці від відповідальності.

Відповідно до комерційного акту АА № 025098/12 від 24.10.2011 року вантаж прибув у технічно справному вагоні, течі вантажу немає, люки та двері закриті.

У складеному комерційному акті не наведено докладний опис обставин, за яких сталося незбереження вантажу, відсутній будь-який опис несправностей, що могли призвести до втрати вантажу на шляху прямування, і, відповідно, свідчили б про вину відправника у завантаженні вантажу у технічно-несправний вагон чи непридатний у комерційному відношенні.

Як зазначено в п. 3.3. розяснень президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року № 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею», якщо у комерційному акті відсутній докладний опис обставин, за яких сталося незбереження вантажу, зокрема, про стан запірно-пломбувальних пристроїв та пломб, технічного стану вагона (контейнера) тощо, залізниця несе відповідальність за незбереження вантажу, доки не доведе відсутність своєї вини.

Окрім того, відповідно до ст. 24 Статуту залізниця має право перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у залізничній накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Оскільки при прийманні вантажу до перевезення залізниця не встановила недостовірність відомостей, зазначених у залізничній накладній, а фактично прийняла до перевезення вантаж у вагоні № 66766858 масою нетто 71 000 кг, а опис обставин, за яких сталося незбереження вантажу, наведений в комерційному акті не є достатнім стверджувати, що незбереження вантажу сталося не з вини залізниці, заперечення відповідача-1 щодо заявленого позову є безпідставними.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа щодо відповідача-2 розглянута за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, суд покладає судовий збір на відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Придніпровська залізниця” (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства „Кримський содовий завод” (96000, м. Красноперекопськ, вул. Проектна, 1, код ЄДРПОУ 05444546 ) збитки в розмірі 2220 (дві тисячі двісті двадцять) грн. 05 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1609 (одну тисячу шістсот девять) грн. 50 коп.

В решті вимог до Державного підприємства «Ровенькиантрацит» відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя К. М. Кобилянський

Повний текст рішення складений 02.04.2012 року