Рішення № 22356168, 28.03.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.03.12р.Справа № 32/5005/1303/2012

За позовомДочірнього підприємства "Трансгарант - Україна", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецизвесть", м. Дніпропетровськ

про стягнення 58 200, 00 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1., дов. № 98 від 07.02.2012р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство "Трансгарант-Україна" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецизвесть" про стягнення з останнього на свою користь заборгованості у сумі 58200, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за укладеним між позивачем та відповідачем договором транспортно-експедиторського обслуговування № 1-32/10-10 від 15.10.2010р. в частині оплати плати за користування вагонами експедитора (позивача) за час перебування вагонів на підїзних коліях навантаження/вивантаження понад нормативний час, передбачений умовами договору, - понад 48 годин. Так, позивач зазначає, що виконав заявку відповідача № 98 на організацію перевезення на адресу відповідача 3 900 тон (60 вагонів) вапняку марки Т1 фракції 40-80 в окатишевозах наступними партіями: 01.11.2010р. 30 вагонів, 03.11.2010р. 15 вагонів, 05.11.2010р. 15 вагонів та 10.02.2011р. надіслав відповідачу акт № 02-П від 30.11.2010р. із зазначенням належної до сплати суми 58 200, 00 грн. з додатками до нього розрахунками плати за користування вагонами по станції Каракуба Донецької залізниці та станції Губініха Придніпровської залізниці, які отримані відповідачем 11.02.2011р. За умовами договору відповідач мав розглянути, підписати та повернути акт № 02-П від 30.11.2010р. позивачу до 17.02.2011р., а у випадку своєї незгоди на його підписання у зазначений строк надати мотивовану відмову. Відповідач оформив відмову від підписання акту лише 10.03.2011р., тобто з простроченням строку, встановленого договором, а тому акт № 02-П від 30.11.2010р. вважається прийнятим відповідачем. 11.01.2012р. позивач направив відповідачу рахунок на оплату визначеної актом № 02-П від 30.11.2010р. суми плати за користування вагонами 58 200, 00 грн., який відповідач повинен був оплатити протягом пяти банківських днів з моменту надходження від експедитора рахунку. Неоплата відповідачем зазначеної суми у передбачений договором строк і зумовила звернення позивача з позовом до суду.

Відповідач відзив на позов не надав, у судове засідання, призначене для розгляду справи, явку повноважного представника не забезпечив. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи.

До початку судового засідання, призначеного для розгляду справи на 27.03.2012р., від відповідача надійшло письмове клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату, мотивоване відрядженням представника відповідача.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно повторного автоматичного розподілу справ дана справа передана на розгляд судді Коваль Л.А. та прийнята новим складом суду до свого провадження ухвалою від 05.03.2012р.

У судовому засіданні 27.03.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.10.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецизвесть" (клієнт) та Дочірнє підприємство "Трансгарант-Україна" (експедитор) уклали договір транспортно-експедиторського обслуговування № 1-32/10-10 (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1.) клієнт доручає, а експедитор в порядку та на умовах Договору зобов'язується за дорученням клієнта за винагороду та за його рахунок надавати клієнту послуги, передбачені п. 1.2. Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору експедитор на підставі письмових заявок клієнта зобовязується надавати йому транспортно-експедиторські послуги з організації та оплати перевезень вантажів клієнта залізницями України та країн СНД у власних (орендованих) вагонах або вагонах, що знаходяться під управлінням експедитора на інших законних підставах.

На виконання обовязку, передбаченого п. 3.1.1. Договору, 27.10.2010р. відповідач направив позивачу заявку, вих. № 98, на організацію перевезення на адресу відповідачу 3900 тонн (60 вагонів) вапняку марки Т1 фракція 40-80 в окатишевозах наступними партіями: 01.11.2010р. 30 вагонів, 03.11.2010 року 15 вагонів, 05.11.2010 року 15 вагонів. Відправник ВАТ "Комсомольське РУ", станція відправлення Каракуба Донецької залізниці. Вантажоодержувач ТОВ "Укрспецизвесть", станція призначення Губініха Придніпровської залізниці.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що при узгодженні кожної письмової заявки сторони укладають відповідні додатки, які після підписання їх уповноваженими представниками сторін є невідємними частинами Договору.

15.10.2010р. позивач та відповідач погодили додаток № 01 до Договору. Відповідно до цього додатку експедитор організовує перевезення власних (орендованих) вагонів у навантаженому стані територією України у відповідності з заявками клієнта по маршрутам: станція Каракуба Донецької залізниці станція Губініха Придніпровської залізниці; вантаж: вапняк для флюсування. Вартість послуг експедитора, повязаних з організацією процесу перевезення вантажу, визначається у вигляді ставки у розмірі 49, 90 грн. за одну тонну перевезеного вантажу. Плата за користування рухомим складом експедитора нараховується в порядку, передбаченому умовами Договору. Додаток є підставою для проведення взаємних розрахунків та платежів між сторонами.

Відповідно до п. 2.5. Договору не пізніше десяти робочих днів після закінчення звітного місяця експедитор надає клієнту на узгодження та підписання звіт/акт виконаних робіт за минулий місяць, який містить всі фактичні витрати експедитора, що виникли в ході виконання заявки.

В підтвердження виконання умов Договору щодо надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів та заявки відповідача № 98 від 27.10.2010р. позивачем та відповідачем підписаний та скріплений печатками акт-2/10 від 30.11.2010р. на загальну суму 605 835, 90 грн.

29.10.2010р. позивач та відповідач уклали додаткову угоду № 1 до Договору.

Згідно наведеної додаткової угоди сторони дійшли згоди, що при організації перевезення вантажу у відповідності з додатком № 01 від 15.10.2010р. до Договору плата за користування вагонами експедитора визначається у наступному порядку: нормативний час перебування вагонів експедитора на підїзних коліях навантаження/вивантаження 48 годин; за час перебування вагонів експедитора на підїзних коліях навантаження/вивантаження з перевищенням нормативного часу клієнту нараховується плата за користування вагонами; починаючи з 49-ої години плата за користування вагонами експедитора за час перебування вагонів під навантаженням/вивантаженням у клієнта визначається в розмірі 250, 00 грн. без ПДВ за один вагон за добу, при цьому кожна доба, що почалася, рахується як повна.

Відповідно до п. 4.9. договору облік часу користування вагонами здійснюється експедитором та станціями навантаження (вивантаження) вантажів. По факту перебування вагонів під навантаженням (вивантаженням) за звітний період експедитор направляє клієнту акт обліку часу простою вагонів. Клієнт зобовязаний розглянути, підписати та повернути акт протягом пяти днів з дати його отримання, а у випадку своєї незгоди надати мотивовану відмову. У разі неповернення акту у визначений Договором строк, він вважається прийнятим клієнтом за замовчанням. На підставі підписаного сторонами акту експедитор виставляє клієнту рахунок, який повинен бути сплачений не пізніше пяти банківських днів з дати його отримання.

Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок експедитора (п. 4.10. Договору).

10.02.2011р. позивачем на адресу відповідача надіслані претензія № 89 від 09.02.2011р. разом з актом виконаних робіт № 02-П від 30.11.2010р. та додатком до нього розрахунком плати за користування вагонами у період з 01.11.2010р. по 30.11.2010р. по станції Каракуба Донецької залізниці та станції Губініха Придніпровської залізниці, які отримані останнім 11.02.2011р., про що зазначено у відповіді відповідача за вих. № 107 від 10.03.2011р. на претензію позивача.

За умовами п. 4.9. Договору відповідач мав розглянути, підписати та повернути позивачу акт № 02-П від 30.11.2010р. до 17.02.2011р., а у випадку своєї незгоди на його підписання у зазначений строк надати мотивовану відмову. Оскільки таку відмову відповідач оформив 10.03.2011р., тобто з простроченням строку, встановленого Договором, акт № 02-П від 30.11.2010р. вважається ним прийнятим.

Наведені вище обставини як щодо направлення позивачем відповідачу акту № 02-П від 30.11.2010р., так і щодо ненадання відповідачем у встановлений Договором строк мотивованих заперечень відносно акту, що має наслідком безумовне прийняття зазначеного акту, встановлені також постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.08.2011р. у справі № 5005/4984/2011 за позовом Дочірнього підприємства "Трансгарант - Україна" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецизвесть" про стягнення 58 200, 00 грн., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2011р. у цій же справі, та в силу ч. 2 ст. 35 ГПК України є преюдиціальними фактами при вирішенні даного спору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.08.2011р. у справі № 5005/4984/2011 позивачу відмовлено у позовних вимогах до відповідача про стягнення 58 200, 00 грн. плати за користування вагонами понад нормативний час, визначеної актом № 02-П від 30.11.2010р., з тих підстав, що позивач не надав доказів виставлення відповідачу рахунку на оплату зазначеної суми. У звязку з наведеним колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що на момент предявлення позову до суду у відповідача ще не виникло грошове зобовязання за Договором щодо оплати наднормативного часу простою вагонів; відповідач не може вважатися таким, що прострочив виконання свого зобовязання; право позивача, відповідно, не може вважатись порушеним.

Також, відповідно до зазначеної постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду позивач право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів ще не набув (тобто звернувся до суду завчасно), тому правові підстави для задоволення вимог позивача відсутні, що не позбавляє можливості позивача в подальшому звернутися з відповідним позовом до господарського суду в загальному порядку.

11.01.2012р. позивач надіслав на адресу відповідача разом з супровідним листом № 16 від наведеної дати рахунок № 2п/1-32 від 10.01.2012р. на оплату плати за користування вагонами згідно акту № 02-П від 30.11.2010р. до договору № 1-32/10-10 від 15.10.2010р. на суму 58 200, 00 грн. В супровідному листі наведена вимога оплатити зазначений рахунок не пізніше 5 банківських днів з дати його одержання.

20.01.2012р. супровідний лист від 11.01.2012р. разом з рахунком № 2п/1-32 від 10.01.2012р. відповідач отримав.

Позивач посилається на обставини невиконання відповідачем зобовязань за Договором щодо оплати наднормативного часу простою вагонів згідно акту виконаних робіт № 02-П від 30.11.2010р. у встановлений Договором строк, наявності боргу відповідача у сумі 58 200, 00 грн., що і є причиною спору.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Ст. 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобовязань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами (ч. 3 ст. 929 ЦК України).

З огляду на умови Договору (п. 4.9.), дату отримання відповідачем рахунку № 2п/1-32 від 10.01.2012р. на оплату плати за користування вагонами згідно акту № 02-П від 30.11.2010р., строк оплати плати за наднормативний час користування вагонами згідно акту виконаних робіт № 02-П від 30.11.2010р. є таким, що настав.

Доказів оплати спірної суми відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу у сумі 58 200, 00 грн. не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 58 200, 00 грн.

Отже, позов підлягає задоволенню повністю.

Справа розглянута за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Не підлягає задоволенню клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки суд не обмежував відповідача колом представників щодо явки в судове засідання для належного представництва інтересів товариства.

Згідно з п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року № 18 господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 49 ГПК України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецизвесть" (49010, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, буд. 99, кімната 188, ідентифікаційний код 36960102) на користь Дочірнього підприємства "Трансгарант-Україна" (03150, м. Київ, вул. Димитрова, буд. 5, корпус 2, ідентифікаційний код 32667198) заборгованість у сумі 58200 (пятдесят вісім тисяч двісті) грн. 00 коп., витрати на оплату судового збору у сумі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяЛ. А. Коваль Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 02.04.2012р.