Ухвала суду № 22353846, 22.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2012 року м. КиївК-757/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівУсенко Є.А.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2008

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.11.2008

у справі №2-а-11778/08

за позовомДержавного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»в особі ВП «Шахта ім. О.О.Скочинського»

доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

провизнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія»в особі ВП «Шахта ім. О.О.Скочинського»(далі по тексту позивач, ДП «Донецька вугільна енергетична компанія»в особі ВП «Шахта ім. О.О.Скочинського») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (далі по тексту відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 05.02.2008 №0002871312/0/3906/10/15-16-23/3, №00028611312/0/39087/10/15-16-23/3.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2008, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.11.2008, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань земельного податку за вересень та жовтень 2007 року, за результатами якої складено акт перевірки від 23.01.2008 № 41/15-16-23/3-33577414.

В акті перевірки зазначено, що в порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачем несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкових зобов'язань з податку на землю.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 05.02.2008: № 0002871312/0/3906/10/15-16-23/3, яким за затримку 27 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 4994,10 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 499,41 грн.; № 0002861312/0/3908/10/15-16-23/3, яким за затримку від 31 до 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 6714,58 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 1342,92 грн.

Підпункт 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(у редакції із змінами, внесеними згідно із Законом України від 20.02.2003 N 550-ІУ) передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у п.п. 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Підпунктом 17.1.7. п.17.1 ст. 17 даного Закону встановлений обов'язок платника податків сплатити штраф, зокрема у розмірі десяти відсотків від узгодженої суми податкового зобов'язання, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом.

Для того, щоб визначати порядок спрямування сплачених платником податків до бюджету коштів у погашення тих чи інших податкових зобов'язань орган державної влади повинний мати на це відповідне повноваження, яке було б прямо передбачене Законом або іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004N 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/8976) реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що 30.11.2007 позивач проводив платежі в рахунок оплати податку на землю за листопад 2007 року по податковому розрахунку від 20.01.2007 №197, що підтверджується платіжним дорученням від 30.11.2007 № 5094 на суму 6714,58 грн., а також 27.12.2007 позивач проводив платежі в рахунок оплати податку на додану на землю за грудень 2007 року, що підтверджується платіжним дорученням від 27.12.2007 № 433 на суму 66714,58 грн.

Так, норми п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п. 10.1 ст. 10, п.п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»уповноважують податковий орган на здійснення самостійних заходів з погашення податкового боргу за платника податків (а не через нього, як у даному випадку, при самостійному виконанні таким платником свого конституційного обов'язку по сплаті сум податку) шляхом винесення безпосередньо податковим органом як органом стягнення: рішення про стягнення активів, надіслання банку, обслуговуючому платника, платіжної вимоги на суму податкового боргу, складення та надіслання платнику податків повідомлення про здійснення перерозподілу суми, що сплачена платником податку саме в погашення податкового боргу, окремо на погашення пені та інше.

Отже, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що у відповідача відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було визначене самостійно платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого конституційного обов'язку по своєчасній сплаті сум податкових зобов'язань та направляти такі суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період, тому податкові повідомлення-рішення визнано судами недійсними правомірно.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином зясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.09.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.11.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)Є.А. Усенко (підпис)М.О. Федоров

З оригіналом згідно

Помічник судді О.Я. Меньшикова Суддя О.І. Степашко