Ухвала суду № 22353824, 22.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2012 року м. КиївК-36785/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівУсенко Є.А.

Федорова М.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя

на постанову Господарського суду м. Севастополя від 03.03.2009

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2009

у справі № 5020-12/566-9/060

за позовомВідкритого акціонерного товариства «Морський індустріальний комплекс»

доДержавної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя

провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Морський індустріальний комплекс»(далі по тексту позивач, ВАТ «Морський індустріальний комплекс») звернулося до Господарського суду м. Севастополя з позовом до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя (далі по тексту відповідач, ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 26.02.2008 № 0000172310/0.

Постановою Господарського суду м. Севастополя від 03.03.2009, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2009, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову та ухвалу судів попередніх інстанцій і постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивача за період з 01.10.2006 по 30.09.2007, за результатами якої був складений акт перевірки від 14.02.2008 №89/10/23-123/32897734/35

В акті перевірки зазначено, що позивач не нарахував збір за забруднення природного навколишнього середовища щодо відходів абразивного порошку, які зберігалися на його території (у відповідному накопичувачі), чим порушено п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.02.2008 №0000172310\0 про визначення позивачу податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 382071,26 грн., із них 263960,22 грн. - основний платіж, 118111,00 грн. - штрафні санкції.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що за актом прийому-передачі від 21.02.2004 ТОВ СПТ «Корабел»передав позивачу в якості внеску до статутного фонду накопичувач відходів абразивного порошку (інв. №70591). З моменту підписання зазначеного акту позивач набув права власності на майно.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відходи»від 05.03.1998 №187\98-ВР відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Зберігання відходів - це тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи обєктах (до їх утилізації чи видалення).

За розміщення відходів із субєктів підприємницької діяльності стягується плата. Розмір плати встановлюється на основі нормативів, що розраховуються на одиницю обсягу утворених відходів, залежно від рівня їх небезпеки та цінності території, на якій вони розміщені.

Згідно із п. 2.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, ДПА України від 19.07.1999 №162\379, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.08.1999 за №544\3837, платниками цього збору є субєкти господарювання, незалежно від форм власності, включаючи їх обєднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні; громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Судами встановлено, що листом Мінприроди від 11.07.2007 №7650\19\3-5 було надано розяснення ДПА України стосовно окремих питань застосування норм податкового законодавства при справлянні збору за забруднення навколишнього природного середовища, відповідно до яких, збір за забруднення навколишнього природного середовища повинна сплачувати організація, яка безпосередньо виконує операцію видалення відходу на звалище (тобто власник або орендар), якщо у договорі про передачу відходів від утворювача до іншої організації не передбачений інший порядок оплати цього збору.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Господарського суду м. Севастополя від 08.12.2008 у справі № 5020-12\176 встановлено, що ВАТ «Морський індустріальний комплекс»не є власником земельної ділянки, на якій розміщені відходи на накопичувачі відходів абразивного порошку, і зберігання відходів не здійснює. Крім того, рішенням Господарського суду м. Севастополя від 02.04.2008, яке набрало законної сили, встановлено, що розміщування на накопичувачі відходів абразивного порошку здійснювалося ТОВ СПТ «Корабел». Зазначеним рішенням суду ТОВ СПТ «Корабел»зобовязано здійснити вивіз відходів абразивного порошку, обсягом 11741 тонна, з накопичуванням відходів абразивного порошку.

Отже, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем неправомірно прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено податкове зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином зясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя відхилити.

Постанову Господарського суду м. Севастополя від 03.03.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)Є.А. Усенко (підпис)М.О. Федоров

З оригіналом згідно

Помічник судді О.Я. Меньшикова Суддя О.І. Степашко