Ухвала суду № 22353781, 29.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2012 року                               м. Київ                                        К-12007/09

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.–головуючий, судді Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства “Укрвуглеторфреструктуризація” в особі Луганської виконавчої дирекції з ліквідації шахт (далі –Підприємство)

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.02.2009

у справі № 2а-8522/08

за позовом Підприємства

до державної податкової інспекції у місті Свердловськ Луганської області (далі –ДПІ),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –державного відкритого акціонерного товариства “Луганський державний інститут по проектуванню шахт”,

про скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06.10.2008 позов задоволено; скасовано податкові повідомлення-рішення від 28.03.2008 №0001511840/0, № 0001501840/0, № 0001521840/0 та № 0001531840/0 з тих мотивів, що позивач як підприємство, що повністю утримується за рахунок бюджету, звільнений від сплати земельного податку відповідно до пункту 3 статті 12 Закону України «Про плату за землю».

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.02.2009 назване рішення суду першої інстанції скасовано; у позові відмовлено. У прийнятті цієї постанови апеляційний суд виходив з того, що позивач не має статусу бюджетної установи, одержує кошти у тому числі і в процесі здійснення господарської діяльності, а тому на Підприємство не поширюється податкова пільга, передбачена згаданою нормою Закону.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Підприємство просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Луганського окружного адміністративного суду зі спору. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що Підприємство створено з метою організації і виконання робіт по ліквідації шахт за рахунок державного бюджету; відсутність у кошторисі проектів ліквідації шахт витрат на сплату земельного податку виключає відповідальність позивача за порушення податкового законодавства.

У запереченні на касаційну скаргу ДПІ зазначає про правильність та обґрунтованість висновків апеляційного суду та просить залишити оскаржувану постанову без змін, а скаргу –без задоволення.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Підприємства з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі з’ясовано, що фактичною підставою для донарахування позивачеві податкового зобов’язання з земельного податку в сумі 989,76 грн. (у тому числі 942,63 грн. за основним платежем та 47,13 грн. за штрафними санкціями) за податковим повідомленням-рішенням від 28.03.2008 №0001511840/0, в сумі 39333,94 грн. (у тому числі 37640,90 грн. за основним платежем та 1873,04 грн. за штрафними санкціями) за податковим повідомленням-рішенням від 28.03.2008 №0001501840/0, в сумі 412,60 грн. (у тому числі 392,95 грн. за основним платежем та 19,65 грн. за штрафними санкціями) за податковим повідомленням-рішенням від 28.03.2008 №0001521840/0 та в сумі 19693,99 грн. (у тому числі 18756,18 грн. за основним платежем та 937,81 грн. за штрафними санкціями) слугував факт несплати Підприємством названого податку протягом 2008 року, як це було зафіксовано в акті про результати камеральної перевірки від 18.03.2008 № 300-15-20-32449971.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 12 Закону «Про плату за землю»від земельного податку звільняються органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету.

Таким чином, умовою використання податкової пільги в порядку наведеного припису Закону є, зокрема, наявність у підприємства статусу бюджетної установи.

Частиною шостою пункту 1 статті 2 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетна установа –це орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.

Апеляційний суд за наслідками дослідження фактичних даних зі спору дійшов обґрунтованого висновку, що позивач не є учасником бюджетного процесу та не наділений відповідними бюджетними повноваженнями (зокрема, повноваженнями розпорядника бюджетних коштів). Так, апеляційною інстанцією встановлено факт отримання позивачем доходів і з інших джерел, ніж фінансування з бюджету, зокрема, за наслідками провадження господарської діяльності.

А відтак апеляційний суд, дійшовши неспростовуваного доводами касаційної скарги висновку про відсутність у позивача права на податкову пільгу в порядку пункту 3 частини першої статті 12 Закону «Про плату за землю», обґрунтовано відмовив у позові Підприємства, у зв’язку з чим процесуальні підстави для скасування оскаржуваної постанови Донецького апеляційного адміністративного суду відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України                                                   

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державного підприємства “Укрвуглеторфреструктуризація” в особі Луганської виконавчої дирекції з ліквідації шахт відхилити.

2. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.02.2009 у справі № 2а-8522/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя М.І. Костенко