Ухвала суду № 22353640, 21.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" березня 2012 р.м. КиївК/9991/23492/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

за участю:

представника позивача Чуклі С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року

у справі № 2а-1584/08/1370

за позовом Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради

до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області (далі відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області № 0004792301/0 від 19 листопада 2007 року, № 0004792301/1 від 29 січня 2008 року, № 0004792301/2 від 26 березня 2008 року, № 0004792301/3 від 30 травня 2008 року; скасування рішення ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області від 24 січня 2008 року № 854/10/25-005 «Про результати розгляду первинної скарги»; скасування рішення ДПА у Львівській області від 07 березня 2008 року № 5101/10/25-005/258 «Про результати розгляду повторної скарги»; рішення ДПА України від 22 травня 2008 року № 5967/5/25-0115 «Про результати розгляду повторної скарги»(в редакції уточнення від 18 лютого 2009 року).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2009 року провадження у справі в частині позовних вимог щодо скасування рішення ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області від 24 січня 2008 року № 854/10/25-005 «Про результати розгляду первинної скарги», рішення ДПА у Львівській області від 07 березня 2008 року № 5101/10/25-005/258 «Про результати розгляду повторної скарги», ДПА України від 22 травня 2008 року № 5967/5/25-0115 «Про результати розгляду повторної скарги»було закрито.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2009 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області від 19 листопада 2007 року № 0004792301/0 в повному обсязі з моменту його прийняття. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області від 29 січня 2008 року № 0004792301/1 в повному обсязі з моменту його прийняття. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області від 26 березня 2008 року № 0004792301/2 в повному обсязі з моменту його прийняття. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області від 30 травня 2008 року № 0004792301/3 в повному обсязі з моменту його прийняття.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2009 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в позові відмовлено.

В касаційній скарзі Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2009 року.

У запереченні на касаційну скаргу ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області, посилаючись на те, що постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року є законною та обґрунтованою, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області провела невиїзну документальну перевірку Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради з питань правових відносин з ТОВ «Океан»за період з 01 травня 2007 року по 30 червня 2007 року, а саме: передачі у власність ТОВ «Океан»нежитлового приміщення за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Пилипа Орлика, 18, за результатами якої було складено акт від 06 листопада 2007 року № 579/23-4/35019550.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені вимоги підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкові зобовязання з податку на додану вартість у сумі 421432,00 грн. за травень 2007 року та завищено податкові зобовязання з податку на додану вартість у сумі 421432,00 грн. за червень 2007 року.

19 листопада 2007 року ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0004792301/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ТОВ «Бравіс»суму штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 210716,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого рішеннями ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області від 24 січня 2008 року № 854/10/25-005 «Про результати розгляду первинної скарги», ДПА у Львівській області від 07 березня 2008 року № 5101/10/25-005/258 «Про результати розгляду повторної скарги»та ДПА України від 22 травня 2008 року № 5967/5/25-0115 «Про результати розгляду повторної скарги»його скарги були залишені без задоволення, а ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0004792301/1 від 29 січня 2008 року, № 0004792301/2 від 26 березня 2008 року, № 0004792301/3 від 30 травня 2008 року на аналогічні суми штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що датою виникнення у позивача податкових зобовязань за операцією з продажу нежитлового приміщення є дата зарахування від покупця ТОВ «Океан»грошових коштів на банківський рахунок продавця, виходячи з якої було виписано податкову накладну, а також зважаючи на положення пункту 1.4 статті 1, абзацу 2 пункту 2.2 статті 2 договору купівлі-продажу від 29 травня 2007 року.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що першою з подій, з якою законодавець повязує дату виникнення податкових зобовязань з податку на додану вартість, у даному випадку є передача права власності на нежитлове приміщення та фактична передача нежитлового приміщення, у звязку з чим застосування податковим органом до позивача штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями є правомірним.

Однак, з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 травня 2007 року між територіальною громадою міста Дрогобича в особі Дрогобицької міської ради від імені якої діє Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради (продавець) та ТОВ «Океан»(покупець) був укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу, відповідно до умов якого продавець зобовязується передати у власність покупцеві обєкт нерухомості загальною площею 2516,3 м2, а саме: нежитлове приміщення (позначене на плані літ. «А-2», яке знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Пилипа Орлика, 18 (далі обєкт продажу)). А покупець зобовязується прийняти приміщення, сплатити ціну, відповідно до умов, що зазначені в цьому договорі, та провести реєстрацію обєкту продажу у Дрогобицькому державному комунальному міжміському бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки (ДДКМБТІ та ЕО). Обєкт нерухомості загальною площею 2516,3 м2 приватизується покупцем шляхом викупу (пункт 1.1 статті 1 договору); загальна сума продажу обєкта нерухомості загальною площею 2516,3 м2, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Пилипа Орлика, 18, становить 2528592,00 грн. у тому числі податок на додану вартість 421432,00 грн. (абзац 4 пункту 1.3 статті 1 договору); покупцеві забороняється відчужувати обєкт до моменту повної оплати його вартості (пункт 1.4 статті 1 договору); оплата за обєкт продажу здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору (абзац 2 пункту 2.2 статті 2 договору).

На виконання умов договору, ТОВ «Океан»22 червня 2007 року перерахувало на рахунок Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради вартість придбаного нежитлового приміщення.

В свою чергу, Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради виписало ТОВ «Океан»податкову накладну № 0000301 від 22 червня 2007 року на суму 2528592,00 грн. у тому числі податок на додану вартість 421432,00 грн., яка також була зареєстрована в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних № 3 за червень 2007 року.

Податкові зобовязання за вказаною операцією позивач відобразив у складі податкових зобовязань податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2007 року, які, в свою чергу, були перераховані до бюджету 25 червня 2007 року згідно меморіального ордера № U1103476 у сумі 421432,00 грн.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно положень абзацу 1 підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

За приписами підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Як встановлено судом першої інстанції та зазначено в абзаці 1 пункту 1.3 статті 1 вказаного договору, даний договір укладено на виконання ухвали Дрогобицької міської ради від 30 березня 2007 року № 285, якою затверджено перелік обєктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом викупу, до якого було включено і нежитлове приміщення по вул. Пилипа Орлика, 18 у м. Дрогобич Львівської обл.

Згідно преамбули Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон встановлює правовий механізм приватизації цілісних майнових комплексів невеликих державних підприємств шляхом їх відчуження на користь одного покупця одним актом купівлі-продажу.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації.

Виходячи з аналізу вказаних вище правових норм та умов договору, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що позивач правомірно сформував податкові зобовязання з податку на додану вартість у червні 2007 року за операцією з продажу нежитлового приміщення, виходячи з дати перерахування коштів покупцем та, відповідно, дати відчуження обєкта нерухомості, у звязку з чим податковий орган неправильно визначив дату першої події, з настанням якої у позивача виникло податкове зобов'язання за результатами операції з продажу нежитлового приміщення шляхом викупу за договором від 29 травня 2007 року.

При цьому, колегія суддів відзначає, що передбачене підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) право податкового органу застосувати штрафну санкцію до платника податків виникає у тому випадку, коли відбувається донарахування податковим органом податкового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий орган не здійснював донарахування суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підтверджується спірними податковими повідомленнями-рішеннями, у яких показник «основний платіж»дорівнює нулю. Відповідно, і штрафні (фінансові) санкції, передбачені підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не можуть бути застосовані.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2009 року.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року скасувати, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2009 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна