Ухвала суду № 22352388, 29.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2012 р.Справа № 2а-9204/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2011р. по справі№2а-9204/11/2070

за позовом Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства

до ДПІ у Київському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2011р. адміністративний позов Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства до ДПІ у Київському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення рішення задоволено у повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.03.2011 року № 0000142200. Стягнуто з Державного бюджету на користь Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства (код 14308894) судовий збір у розмір 3,40 грн.

ДПІ у Київському районі м. Харкова, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від25.08.2011р. та у задоволенні позовних вимог відмовити.

Харківське державне авіаційне орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробниче підприємство заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи й їх сукупності, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідача не довів правомірності винесення оскаржуваного рішення про застосування до Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства (фінансових) санкцій, за період з часу після перетину товаром митного кордону України, за Контрактом № 20/1/06-1У від 20 січня 2006 року до часу оформлення ВМД типу ІМ-40, тому вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено перевірку Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробничого підприємства з питань дотримання вимог валютного законодавства по контракту за період з 01.08.2010 року по 31.01.2011 року, за результатами якої складено акт від 18.02.2011 року № 464/22-0/14308894.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст.2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” в частині порушення строків поставки імпортної продукції на митну територію України.

На підставі висновків акту перевірки керівником ДПІ у Київському районі винесено податкове повідомлення - рішення від 04.03.2011 року № 0000142200, яким до позивача відповідно до ст.4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” застосовані штрафні санкції у розмірі 1203870,12 грн.

Колегія суддів зазначає, що згідно ст. 1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994р. № 185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994р. № 185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Положеннями ч.1 ст. 4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994р. № 185/94-ВР встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

З наведеного акту перевірки та додатків до нього вбачається, що відповідачем визначено один зовнішньоекономічний імпортний контракт, за якими встановлено порушення вимог ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та нарахована пеня у сумі 1203870,12 грн.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до п.2 ст.1 Митного кодексу України ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Положеннями п.п. 23, 35 ст.1 Митного кодексу України встановлено, що переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація; пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Приписами ст. 37 Митного кодексу України встановлено, що переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню, яке здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України товарів та інших предметів.

Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою КМУ від 09.06.97 р. N 574, вантажна митна декларація є заявою, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів.

Відповідно до ч.1 ст. 40 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби,які переміщуються через митний кордон України.

Згідно ч. 2 ст. 43 Митного кодексу України, у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону країни.

Враховуючи наведене, момент перетину товаром митного кордону України не ставиться у залежність від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення даного товару, завершення яких дає право для подальшого їх використання власником на вільний розсуд. Відповідно до ст.1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначальним є початковий момент перебування товару під митним контролем - момент фізичного перетину товаром митного кордону держави .

Оформлення ВМД не є єдиним документом, яким засвідчується факт і дата фактичного переміщення через митний кордон товарів, а є документом, який містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України, який посвідчує надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів в визначений митний режим і який підтверджує, а не встановлює права та обов'язки зазначених в ВМД осіб відносно здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських операцій.

Перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення на Україну і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, основою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, на якому проставлено відтиск штампу "під митним контролем" з відповідною датою, який засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Отже, є необґрунтованим посилання відповідача у своїх поясненнях та Акті перевірки на пункт 3.3 Інструкції „Про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями”, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 року за № 338/3631. Відповідно до вказаної Інструкції банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з ввезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-72 "Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 "Відмова на користь держави", ІМ-76 "Знищення або руйнування"). Положення цього пункту стосуються лише установ банку і регулюють порядок їх дій в залежності від конкретних обставин. Підстави для розповсюдження цієї норми на правовідносини, які регулюються Митним кодексом України (актом вищої юридичної сили, а ніж Інструкція) відсутні.

За таких обставин, висновки Акту перевірки, у якому визначені строки надходження імпортних товарів, виходячи з моменту оформлення ВМД типу ІМ-40 "Імпорт" є помилковими, що призвело до незаконного нарахування пені за наведеними імпортними контрактами.

За Контрактом № 20/1/06-1У від 20 січня 2006 року, укладеним з ЗАТ "МФГ", відповідачем встановлено порушення термінів надходження імпортних товарів, або повернення валютних коштів по авансовим платежам, визначено порушення граничних термінів надходження імпортних товарів на суму 41289,05 євро на 68 днів, на суму 56916,20 євро - на 68 день, на суму 368,044 євро - на 68 день, на суму 5884,61 євро - на 68 дні, на суму 4478,10 євро - 68 днів, всього 108936,0 євро або 1203870,12 грн.

З наданих до матеріалів справи позивачем первинних документів вбачається, що

платіжним дорученням № 95 від 31.07.2009 нерезиденту перераховано 290676,08 євро, граничний строк надходження імпортних товарів 27.01.2010 року., продукція отримана за ВМД № 742355 від 21.09.2009 року на суму 225790,00 євро та за ВМД № 742581 від 13.10.2009 року на суму 64886,08 євро.; платіжним дорученням № 107 від 12.08.2009 року позивачем перераховано нерезиденту 279000,91 євро. - граничний строк надходження товарів -09.02.2010 року, продукція отримана на підставі ВМД № 742581 від 13.10.2009 року на суму 22784,92 євро та за ВМД № 743098 від 01.12.2009 року на суму 374,00 євро, ВМД № 743316 від 16.12.2009 року на суму 54978,00 євро, ВМД № 603303 від 07.10.2010 року на суму 195798,99 євро, повернуто грошові кошти у розмірі 5068,00 євро 12.02.2010 року.

Таким чином, тільки на суму 195 795,99 євро ВМД № 603303 оформлена після спливу граничного строку, а саме - 07.10.2010р. Разом з цим, зі штампу митного органу на товаросупровідному документі до вказаної ВМД вбачається, що імпортна продукція надійшла на митну територію України у межах встановлених строків - 04.11.2009р.

За платіжним дорученням від 21.08.2009р. № 122 позивачем перераховано нерезидентові грошові кошту у сумі 1804,24 євро. Граничний строк надходження імпортних товарів визначений 17.02.2010р. Однак, грошові кошти у сумі 1804,24 євро повернуті підприємству 12.02.2010р. в межах встановлених строків діючим законодавством України.

За платіжним дорученням від 14.09.2009р. № 150 позивачем перераховано нерезиденту 28846,15 євро. Граничний строк надходження імпортних товарів настав 13.03.2010р. Однак судом встановлено, що імпортна продукція отримана позивачем у повному обсязі - за ВМД 603303 від 07.10.2010р. При цьому, зі штампу митного органу на товаросупровідних документах вбачається, що вказана продукція надійшла на митну територію України в межах встановлених строків - 04.11.2009р.

За платіжним дорученням від 15.12.2009р. № 175 позивач перерахував нерезиденту грошові кошти на суму 21951,37 євро. Граничний строк надходження імпортної продукції 13.06.2010р.

Встановлено, що імпортна продукція надійшла на територію України за ВМД № 603303 від 07.10.2010р. Зі штампу митного органу на товаросупровідних документах вбачається, що вказана продукція надійшла на митну територію України 04.11.2009р..

Отже, перелічені первинні документи свідчать про відсутність порушення встановлених строків виконання зовнішньоекономічних операцій за Контрактом № 20/1/06-1У від 21.01.2009 р., укладеним ХДАВП з ЗАТ "МФГ".

Таким чином, висновки акту перевірки про порушення позивачем термінів проведення розрахунків в іноземній валюті не знайшли свого документального підтвердження в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2011р. по справі№2а-9204/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Подобайло З.Г.

Судді(підпис)

(підпис)Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.