Ухвала суду № 22352230, 13.03.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2012 р.Справа № 2а-10914/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання - Дерев'янко А.О. Дере

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2011р. по справі№2а-10914/11/2070

за позовом Приватного підприємства "Метал-Уст"

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Метал-Уст", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова, в якому, з урахуванням наданих уточнень до позовних вимог, які прийняті судом, просив суд: скасувати податкові повідомлення рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова, від 21.03.11р. № 0000242330 про збільшення ПП «Метал-Уст» податкового зобовязання по податку на додану вартість у сумі 2270,0 грн. (у т.ч. за основним платежем 1680,0 грн., за штрафними санкціями 590,0 грн.) в частині збільшення ПП «Метал-Уст» податкового зобовязання по податку на додану вартість у сумі 2100,0 грн. (у т.ч. за основним платежем 1680,0 грн., за штрафними санкціями 420,0 грн.), від 24.05.11 № б/н про зменшення ПП «Метал-Уст» суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 7314,0 грн., від 30.08.11 № 0001112330 про збільшення ПП «Метал-Уст» грошового зобовязання з податку на прибуток у сумі 2619,20 грн. (у т.ч. основний платіж 2095,36 грн., штрафні санкції 523,84 грн.).

В обґрунтування заявлених вимог позивач указав на те, що висновки акту перевірки від 04.03.2011р. №380/23-306/34330007 є помилковими з огляду на те, що у ДПІ відсутні повноваження змінювати домовленості субєктів господарювання, оформлені письмовими угодами, тому він правильно обчислював валовий дохід, валові витрати та податкові зобовязання по ПДВ. Вказані показники податкової звітності підтверджуються належними документами податкового обліку, відтак, ніякого заниження податку на прибуток та ПДВ він не допускав.

Представник відповідача з позовом не погодився у повному обсязі, просив у позові відмовити. Мотивуючи свої доводи, зазначав, що за викладені в акті порушення ПП «Метал-Уст» правомірно притягнуто до відповідальності.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2011 року адміністративний позов Приватного підприємства "Метал-Уст" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. 4, 6 ЦК України, ст. 52 КЗпП України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, ПП «Метал-Уст», пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, на момент спірних правовідносин знаходився на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова.

З 22.02.2011р. по 28.02.2011р. працівниками Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкові була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства «Метал-Уст» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 28.02.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 28.02.2011р.. Результати проведеної перевірки оформлені актом від 04.03.2011р. №380/23-306/34330007. З посиланням на зазначений акт ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкові 21.03.2011р. були винесені податкові повідомлення-рішення №0000252330 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 8583,75 грн. (в т.ч. за основним платежем 6867,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1716,75 грн.), №0000242330 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 2270,00 грн. (в т.ч. за основним платежем 1680,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 590,00 грн.).

Не погодившись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ПП «Метал-Уст» оскаржило їх до Державної податкової адміністрації у Харківській області.

Рішенням від 24.05.2011р. №2251/10/25-103 про результати розгляду скарги ДПА у Харківській області було частково задоволено скаргу ПП «Метал-Уст», а саме, податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011р. №0000252330 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток було скасовано в частині збільшення суми грошового зобовязання у розмірі 5964,55 грн. (основного платежу - 4771,64 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 1192,91 грн.), в іншій частині скаргу залишено без задоволення.

Рішенням Державної податкової адміністрації України від 04.08.2011р. №14046/6/25-0515 про результати розгляду повторної скарги, рішення ДПА у Харківській області від 24.05.2011р. № 2251/10/25-103 залишено без змін, а повторна скарга ПП «Метал-Уст»- без задоволення.

24.05.2011р. ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова було прийняте податкове повідомлення-рішення № б/н про зменшення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 7314 грн. Як вбачається із названого податкового повідомлення-рішення, підставою для його винесення був акт перевірки №380/23-306/34330007 від 04.03.11.

30.08.11 ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001112330 про збільшення ПП «Метал-Уст» грошового зобовязання з податку на прибуток у сумі 2619,20 грн. (у т.ч. основний платіж 2095,36 грн., штрафні санкції 523,84 грн.). Як вбачається із названого податкового повідомлення-рішення, підставою для його винесення був акт перевірки № 380/23-306/34330007 від 04.03.11.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 21.03.11р. № 0000242330, колегія суддів зазначає наступне.

Як зясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення згаданого податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті від 04.03.11 №380/23-306/34330007 висновки контролюючого органу:

- про заниження ПП «Метал-Уст» податкового зобовязання по ПДВ в сумі 1680,0 грн., що стало наслідком порушення з боку даного платника п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР;

- про неподання ПП «Метал-Уст» податкової декларації по ПДВ за січень 2011 року, що стало наслідком порушення з боку даного платника п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України.

Оскільки, факт порушення п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України ПП «Метал-Уст» не заперечує та в цій частині податкове повідомлення-рішення від 21.03.11 № 0000242330 не оскаржує, суд перевіряє на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України висновок відповідача про порушення позивачем п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» і в цій частині, спірний правовий акт індивідуальної дії.

Згідно з матеріалами справи між ПП «Метал-Уст» (як орендодавець) та ПП «Старпласт» (як орендар) 02.01.2009р. було укладено договір оренди обладнання №3/2.

Предметом зазначеного договору є надання в тимчасове оплачуване користування мостових кранів в кількості 2 одиниць, які належать орендодавцеві на праві власності.

Орендна платня одного орендованого обєкта складає 75,0 грн., ПДВ 20% - 15,0 грн., всього - 90,0 грн. (у т.ч. ПДВ 15,0 грн.) за один робочий день.

15.01.09 між сторонами була укладена додаткова угода до договору від 02.01.09 №3/2, якою сторони визначили, що кількість робочих днів визначається орендарем обладнання.

Оглянувши даний договір та додаткову угоду до нього, колегія суддів зазначає про відсутність порушень закону в їх укладенні, предмет, зміст прав і обовязків сторін не суперечать закону. Текст договору та додаткової угоди засвідчений печатками субєктів господарювання, які є його сторонами.

Актами виконаних робіт від 31.01.09, від 27.02.09, від 31.03.09, від 30.04.09, від 29.05.09, від 30.06.09, від 31.07.09, від 31.08.09, від 30.09.09, від 30.09.09, від 30.11.09, від 31.12.09 та податковими накладними від 20.01.09 №1, від 27.02.09 №3, від 31.03.09 №4, від 29.05.09 №17, від 30.06.09 №18, від 31.07.09 №19, від 31.08.09 № 20, від 30.09.09 №21, від 30.10.09 №22, від 31.11.09 №23, від 31.12.09 №24 підтверджується виконання зобовязань за договором від 02.01.2009р. №3/2.

Перелічені первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, що відповідачем не заперечується. До матеріалів справи позивачем додані докази надходження безготівкових грошових коштів на користь ПП «Метал-Уст» (копії виписок з розрахункового рахунку в банківській установі). Жодних доказів на спростування достовірності вищенаведених документів відповідачем до суду не подано.

Аналізуючи зміст акту перевірки від 04.03.11 №380/23-306/34330007, колегія суддів зазначає, що висновок ДПІ про заниження позивачем, ПП «Метал-уст» податкових зобовязань по ПДВ за взаємовідносинами з ПП «Старпласт» вмотивований посиланням на те, що до складу податкових зобовязань по ПДВ не в повному обсязі включено отримані послуги оренди за рахунок неправильного обчислення кількості робочих днів. Розрахунок робочих днів (днів використання обладнання), на думку ДПІ, повинен відповідати кількості робочих днів у звітному періоди із розрахунку пятиденного робочого тижня. Названі обставини, на думку ДПІ, свідчать про порушення ПП «Метал-уст» п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин).

Як вбачається з договору від 02.01.2009р. №3/2 та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, ПП «Метал-уст» надає в оренду обладнання, а не отримує послуги оренди, як помилково вказано в акті перевірки.

Відповідно п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

ПП «Метал-Уст» (як орендодавцем) та ПП «Старпласт»(як орендарем) в договорі від 02.01.2009р. №3/2 та додатковій угоді до нього від 15.01.2009р. була визначена договірна вартість платного користування обладнанням та порядок її обчислення. На виконання договору від 02.01.2009р. №3/2 сторонами були складені вищевказані первинні документи (акти виконаних робіт та податкові накладні), які між іншим містять посилання на кількість днів платного використання обладнання за певний календарний місць.

Колегія суддів зазначає, що акт перевірки не містить висновку стосовно невідповідності рівню звичайних цін договірної ціни оренди обладнання за договором від 02.01.2009р. №3/2.

При цьому, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно спростував доводи відповідача стосовно того, що оскільки ст. 52 Кодексу законів про працю України визначає, що для працівників установлюється пятиденний робочий тиждень, то і сторони за договором від 02.01.2009р. №3/2 повинні обчислювати робочий день оренди обладнання з урахуванням пятиденного робочого тижня, з огляду на наступне.

По-перше, договір від 02.01.2009р. №3/2 є господарським договором, а Кодекс законів про працю України не регулює правовідносини, що виникають при укладенні, виконанні, розірванні господарських договорів. По-друге, нормами діючого законодавства контролюючому органу не надано права змінювати або коригувати домовленості субєктів господарювання, оформлені письмовими договорами.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що факт порушення позивачем, ПП «Метал-уст», положень п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 30.08.11 № 0001112330, колегія суддів зазначає наступне.

Як зясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення зазначеного податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті від 04.03.11 №380/23-306/34330007 висновки контролюючого органу про заниження ПП «Метал-Уст» валового доходу за отримані послуги оренди за рахунок неправильного обчислення кількості робочих днів в сумі 8400,0 грн., що стало наслідком порушення з боку даного платника п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин).

Аналізуючи зміст акту перевірки від 04.03.11 №380/23-306/34330007, колегія суддів зазначає, що висновок ДПІ про заниження позивачем, ПП «Метал-уст» валового доходу за взаємовідносинами з ПП «Старпласт» вмотивований посиланням на те, що до складу валового доходу не в повному обсязі включено отримані послуги оренди за рахунок неправильного обчислення кількості робочих днів. Розрахунок робочих днів (днів використання обладнання), на думку ДПІ, повинен відповідати кількості робочих днів у звітному періоди із розрахунку пятиденного робочого тижня. Названі обставини, на думку ДПІ, свідчать про порушення ПП «Метал-уст»п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин).

Колегія суддів зазначає, що з договору від 02.01.2009р. №3/2 вбачається та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, що ПП «Метал-уст» надає в оренду обладнання, а не отримує послуги оренди, як помилково вказано в акті перевірки.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Із акту перевірки вбачається та підтверджується матеріалами справи, що ПП «Метал-уст» обчислював розмір валового доходу за договором від 02.01.2009р. №3/2 на підставі належним чином складених первинних документів, що були складені на його виконання та у повному обсязі відобразив суми отриманого доходу у складі податкових декларацій за відповідні періоди 2009 року. При цьому, акти виконаних робіт, які складені на виконання цього договору, містять посилання на кількість днів платного використання обладнання за певний календарний місць. Акти виконаних робіт не суперечать встановленому сторонам порядку визначення вартості оренди обладнання. А саме, з урахуванням вартості оренди одиниці обладнання, визначеної п. 5.1 договору, загальна вартість оренди обладнання за певний календарний місяць визначалась як добуток вартості оренди обладнання на кількість днів платного використання обладнання.

При цьому, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно спростував доводи відповідача про те, що оскільки ст. 52 Кодексу законів про працю України визначає для працівників пятиденний робочий тиждень, то і сторони за договором від 02.01.2009р. №3/2 повинні обчислювати робочий день оренди обладнання з урахуванням пятиденного робочого тижня, з огляду на наступне.

По-перше, договір від 02.01.2009р. №3/2 є господарським договором, а Кодекс законів про працю України не регулює правовідносини, що виникають при укладенні, виконанні, розірванні господарських договорів. По-друге, нормами діючого законодавства контролюючому органу не надано права змінювати або коригувати домовленості субєктів господарювання, оформлені письмовими договорами.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що факт порушення позивачем, ПП «Метал-уст» положень п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 24.05.11 № б/н, колегія суддів зазначає наступне.

Як зясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення зазначеного податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті від 04.03.11 №380/23-306/34330007 висновки контролюючого органу про не підтвердження належними документами валових витрат у 4 кварталі 2010 р. у сумі 7314,0 грн., що є порушенням п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин). Крім того, в акті вказано, що валові витрати у вказаному розмірі були задекларовані у уточнюючому розрахунку у звязку із виправленням самостійно виявлених помилок за 2010 рік (вх. №3412 від 22.02.11), тобто за період, який на дату подання розрахунку перевірявся, що є порушенням п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України.

До матеріалів справи позивачем надані копії договору оренди від 04.01.10 №4/1, укладеного між позивачем (орендар) та ПП «Старпласт»(орендодавець), копія додаткової угоди від 29.10.10 до нього. Також надані документи складені на його виконання, а саме, копії актів виконаних робіт від 31.01.10, від 26.02.10, від 31.02.10, від 30.04.10, від 31.05.10, копії актів надання послуг №345 від 30.06.10, №434 від 30.07.10, №540 від 31.08.10, №654 від 30.09.10, №745 від 29.10.10, копії податкових накладних від 29.01.10 №40, від 26.02.10 №76, від 31.03.10 №123, від 30.04.10 №192, від 31.05.10 №259, від 30.06.10 №357, від 30.07.10 № 452, від 31.08.10 №565, від 30.09.10 №669, від 29.10.10 №765. До матеріалів справи позивачем надані докази списання безготівкових грошових коштів за цим договором на користь ПП «Старпласт» (копії виписок з розрахункового рахунку в банківській установі).

Також, надані до матеріалів справи: акт здачі-приймання робіт від 07.09.10 по дослідженню електробезпеки мостових кранів (виконавець - КП «Захист»УТОГ), акт здачі-приймання робіт від 15.11.10 по ліцензійному обслуговуванню програмного забезпечення «БЕСТ-ЗВІТ+»(виконавець - ТОВ «Фірма «Лопань-ЛТД»), акт прийому-передачі робіт по незалежній оцінці обладнання від 02.04.10 (виконавець - ПТП «Торговий Ряд»); докази списання безготівкових грошових коштів з розрахункового рахунку позивача за отримані від КП «Захист»УТОГ, ПТП «Торговий Ряд», ТОВ «Фірма «Лопань-ЛТД» роботи та за розрахунково-касове обслуговування позивача в АТ «Регіон-Банк».

Жодних доказів на спростування достовірності вищенаведених документів відповідачем до суду не подано.

В ході судового розгляду зясовано, що валові витрати у сумі 7314,0 грн. складаються із наступних витрат: 4375 грн. витрати по оренді приміщення за договором від 04.01.10 №4/1, укладеним між позивачем (орендар) та ПП «Старпласт» (орендодавець); 500 грн. витрати на користь КП «Захист»УТОГ за роботи по дослідженню електробезпеки мостових кранів; 800 грн. витрати на користь ПТП «Торговий Ряд»за роботи по незалежній оцінці обладнання; 100 грн. витрати на користь ТОВ «Фірма «Лопань-ЛТД»за ліцензійне обслуговування ПЗ «БЕСТ-ЗВІТ+»; 2199,19 витрати за розрахунково-касове обслуговування позивача в АТ «Регіон-Банк».

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги доводи ДПІ про відсутність (ненадання) на момент проведення перевірки будь-яких первинних бухгалтерських та податкових документів, що підтверджують валові витрати за 2010 рік у сумі 7314,0 грн., які відображені у рядку 04.13 декларації, оскільки такі доводи спростовуються викладеним в акті перевірки. Так, на арк. 9 акту перевірки в йдеться про те, що перевірка достовірності показників, відображених в рядку 04.13 Декларацій по податку на прибуток за період з 01.01.2008р. по 28.02.2011р. проводилась на підставі таких документів: договори, обігово-сальдові відомості, банківські документи з додатками, акти виконаних робіт, видаткові документи та інші первинні документи.

Як зазначено вище, ПП «Метал-уст» надані копії виписок з розрахункового рахунку в банківській установі, які засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості послуг (робіт), зокрема, за вищевказаними первинними документами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» операції з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб через банківські установи. Особи, які здійснювали перевірку позивача зазначили у акті, що під час перевірки досліджувались банківські документи. Оскільки, в акті не вказано, що такі документи досліджувались вибірково, суд першої інстанції правомірно вказав на на те, що банківські документи позивача за період з 01.01.2008р. по 28.02.2011р. досліджувались суцільним порядком, а відтак, особи, які проводили перевірку були обізнані стосовно таких документів.

Також, на арк. 12 акту перевірки зазначено про оренду позивачем приміщень за договором від 04.01.10 №4/1, укладеним між позивачем (орендар) та ПП «Старпласт»(орендодавець), та розірвання такого договору додатковою угодою від 29.10.10.

Крім того, ПП «Старпласт» на виконання вищевказаної угоди складав на протязі січня-жовтня 2010 року податкові накладні (від 29.01.10 №40, від 26.02.10 №76, від 31.03.10 №123, від 30.04.10 №192, від 31.05.10 №259, від 30.06.10 №357, від 30.07.10 № 452, від 31.08.10 №565, від 30.09.10 №669, від 29.10.10 №765), які позивач включав до складу податкового кредиту по ПДВ. Сума ПДВ по кожній такій податковій накладній складає 88 грн., інших сум податку до складу податкового кредиту за цей період позивач не включав (що знайшло своє відображення на арк. 22 акту перевірки). В свою чергу, на арк. 21 вказано, що за перевіряємий період не встановлено випадків завищення або заниження позивачем податкового кредиту з ПДВ (у т.ч фактів відсутності податкових накладних). Оскільки акт перевірки не містить висновку про включення до складу податкового кредиту сум ПДВ (за договором від 04.01.10 №4/1) не підтверджених відповідними податковими накладними, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про наявність у позивача таких податкових накладних на момент перевірки.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на момент спірних правовідносин), податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Аналізуючи зміст акту перевірки від 04.03.11 №380/23-306/34330007, колегія суддів зазначає, що висновок ДПІ про завищення валових витрат на суму 7314,0 грн. нормативно вмотивований посиланням на п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до названої норми Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що факт порушення позивачем вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не знайшов свого підтвердження матеріалами справи.

Стосовно доводів ДПІ про порушення позивачем вимог п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до названої норми Кодексу, платник податків не має права подавати уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, який на дату подання уточнюючого розрахунку перевіряється відповідним контролюючим органом.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З акту перевірки вбачається та не заперечується сторонами, що наказ на проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 21.02.2011р. № 145 був вручений посадовій особі позивача 22.02.2011р.. При цьому, 22.02.2011 ПП «Метал-уст» наданий до ДПІ уточнюючий розрахунок до декларації з податку на прибуток за 2010 рік (вх. № 3412), яким валові витрати збільшені на 7314,0 грн..

З акту перевірки не вбачається та під час судового розгляду не встановлено, що уточнюючий розрахунок поданий позивачем вже після отримання копії наказу від 21.02.2011р. № 145 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Зокрема, ДПІ не надано відомостей та доказів на їх підтвердження, що вона зверталась до (інформувала) позивача про відсутність в нього права подання уточнюючого розрахунку від 22.02.2011р. вх. №3412.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок ДПІ про порушення позивачем вимог п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України є недоведеним.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у відповідності до приписів п.58.2. ст.58 Податкового кодексу України, у разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Згідно з п.86.8. ст.86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення № б/н було прийнято ДПІ 24.05.2011р., натомість, відповідь на заперечення до акту перевірки датована 17.03.11 за № 1810/10/23-310.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 24.05.2011р. № б/н було прийнято ДПІ з порушенням строків його прийняття, які встановлені п.86.8. ст.86 Податкового кодексу України.

Отже, спірне податкове повідомлення рішення було винесено відповідачем за відсутності належних фактичних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Тобто особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем своїх дій до суду не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2011 року по справі№2а-10914/11/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2011р. по справі№2а-10914/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Калиновський В.А.

Судді(підпис)

(підпис)Бенедик А.П. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 19.03.2012 р.