Постанова № 22352064, 22.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2012 р. Справа № 2а-1870/7401/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ємельянової В.І.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2011р. по справі№2а-1870/7401/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Автомобільна група " Богдан "

до Державної податкової інспекції в м. Суми

третя особа Сумська міська рада

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група «Богдан», звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0008151502/71008 від 05.09.2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем: орендна плата за землю в розмірі 44269,40 грн., в тому числі за основним платежем 44268,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Державною податковою інспекцією в м. Суми було незаконно зроблено висновок про заниження позивачем суми орендної плати за землю у звязку із порушенням ст. 288 Податкового кодексу України.

Позивач не погоджується із вказаним висновком, посилаючись на те, що розмір орендної плати встановлюється виключно договором оренди землі, її зміна допускається виключно шляхом внесення змін до договору оренди. На думку позивача, орендна плата у розмірі 1,1 % була правомірно ним сплачена, а тому висновок податкового органу про обовязок сплачувати орендну плату у розмірі 3 % від грошової оцінки землі є неправомірним.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем за договором оренди земельної ділянки орендна плата у січні-травні 2011 року нараховувалася та сплачувалася у розмірі 1,1 % від грошової оцінки земельної ділянки, у звязку з чим податковим органом при проведенні документальної невиїзної перевірки було встановлено факт заниження податкового зобовязання зі сплати орендної плати.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група «Богдан».

Даним судовим рішенням скасовано повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0008151502/71008 від 05.09.2011 року.

Не погодившись із даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група «Богдан» у задоволенні позовних вимог.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.08.2011 року працівниками відповідача була проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за січень-травень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 6204/152/32347815 від 16.08.2011 року (а.с. 5-7).

Згідно з висновками акта перевірки встановлено, що позивачем порушено приписи пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України щодо сплати у січні-травні 2011 року орендної плати за земельну ділянку.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем 05.09.2011 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0008151502/71008, яким визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 44269,40 грн.: за основним платежем 44 268 грн. 40 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн. 00 коп. (а.с. 9).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив того, що норма Податкового Кодексу України, на підставі якої було прийнято оскаржуване податкове рішення, не може застосовуватись до даних правовідносин, а може бути застосована до договорів, що укладені після набрання чинності Податковим кодексом України, тобто з 01.01.2011 року.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Із матеріалів справи встановлено, що 20.05.2004 року між Сумською міською радою та позивачем було укладено договір оренди земельної ділянки, за яким позивачу надано в оренду земельну ділянку площею 0,8500 га (м. Суми, вул. Черепіна біля АЗС), строком до 26.11.2028 року (а.с. 10-13).

Земельна ділянка належить до категорії землі промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення. Пунктом 1.2 даного договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 2265760,00 грн. Орендна плата відповідно до 3 розділу договору становить 1,1 % від нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п.п.14.1.125 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII цього кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Статтею 271 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII цього кодексу, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Відповідно до вимог п.288.1. та п.288.4. ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, у якому встановлюється розмір та умови внесення орендної плати.

Згідно п.п.288.5.1 п.288.5. ст.288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Пунктом 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Отже, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності відноситься до загальнодержавного податку.

Позивачем визначене податкове зобовязання по орендній платі за земельну ділянку державної і комунальної власності за січень - травень 2011року в розмірі 1,1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тобто меншому, ніж визначено вищевказаними нормами.

Заниження розміру орендної плати призвело до заниження податкового зобовязання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за січень - травень 2011року на 44 268 грн. 40 коп.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності податкового повідомлення-рішення № 0008151502/71008 від 05.09.2011 року про визначення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб.

Доводи апеляційної скарги щодо не врахування судом першої інстанції приписів ст.204,629 ЦК України, в частині визначення розміру орендної плати умовами договору, колегія суддів вважає помилковими, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу , іншим актам цивільного законодавства. Відповідно до ч.1 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Податковим кодексом України орендна плата віднесена до загальнодержавного земельного податку і встановлена в розмірі не менше трикратного розміру земельного податку, а тому позивач з 01.01.2011року повинен сплачувати орендну плату, річна сума платежу по якій не може бути меншою трикратного розміру земельного податку.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на вимоги абз. 2 п.п.288.5.1. п.288.5. ст.288 ПК України, яким передбачена можливість внесення змін до існуючих договорів оренди землі, в тому числі і в частині зміни розміру орендної плати, і обов'язок органу місцевого самоврядування інформувати про це податкову службу.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята при неповному зясуванні обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправильного її вирішення, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України неповне зясування судом обставин, які мають значення для справи, є підставою для скасування судового рішення із ухваленням нового.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 1 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року по справі скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група «Богдан» до Державної податкової інспекції в м. Суми, третя особа Сумська міська рада про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0008151502/71008 від 05.09.2011 року на суму 44269,40 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЄмельянова В.І.

Судді Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. Повний текст постанови виготовлений 27.02.2012 р.