Ухвала суду № 22351635, 27.03.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2012 р.Справа № 2-а/1570/5863/11 Категорія:Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Градовського Ю.М.,

Кравченка К.В.,

за участю секретаря судового засідання Ексузян М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Торгової компанії «АЛМІ»у вигляді ТОВ до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И Л А :

01.08.2011 року Торгова компанія «АЛМІ»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТК «АЛМІ») звернулась з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси (далі - ДПІ) про визнання протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м. Одеси щодо:

- проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТК «АЛМІ»з питань дотримання вимог формування податкового кредиту за січень 2011 року, на підставі якої був складений Акт перевірки за січень 2011р. № 210/23-214/3132724 року від 01 липня 2011р.;

- розгляду заперечень на вищезазначений акт без повідомлення ТК «АЛМІ»про місце і час проведення такого розгляду.

Позивач зазначає, що 1 липня 2011р. інспектором ДПІ Лукяновою О.І. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог формування податкового кредиту ТК «АЛМІ»за січень 2011р. За результатами даної перевірки був складений акт від 1 липня 2011р. № 210/23-214/31327274, згідно якого встановлено порушення: п.п. 7.4.1, п. 7.4.5 п. 7.4, п.п.7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додатку вартість», що призвело до завищення задекларованих ТК «АЛМІ»показників у рядку 10.1 Декларацій «Придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів, послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%», рядку 17 Декларацій «Усього податкового кредиту»в сумі 125000 грн. у січні 2011р., у звязку з чим занижено податок на додану вартість за січень 2011р. на суму 125000 грн.

Позивач вважає, що відповідачем не додержано вимог діючого законодавства при проведенні перевірки, яка проведена без попереднього повідомлення позивача, виключно за результатами аналізу баз даних та на підставі декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року, без дослідження первинних документів, висновки відповідача в акті про нікчемність правочину зроблені із перевищенням компетенції та в порушення норм ЦК України. Крім того, відповідач розглянув заперечення позивача на акт також без належного повідомлення.

Відповідач в своїх запереченнях зазначає, що акт, складений посадовими особами податкового органу за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання, не породжує правові наслідки для субєкта господарювання; на підставі акту не було прийнято рішень субєктом владних повноважень, які б породжували права та обовязки для позивача; також самі дії відповідача щодо проведення перевірки та складання акту не породжують ніяких прав та обовязків для позивача. Отже, дії по складанню акту не відповідають способу захисту в порядку адміністративного судочинства і тому в позові слід відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2012 року позов задоволений в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ДПІ ставить питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

16.02.2001 року виконавчим комітетом Одеської міської ради здійснено державну реєстрацію ТК «АЛМІ», що підтверджується відповідним свідоцтвом (а.с.17). Позивач знаходиться на обліку в ДПІ та є платником податку на додану вартість (а.с.35).

01.07.2011 року ДПІ провела документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог формування податкового кредиту ТК «АЛМІ»за січень 2011 року, за результатами якої складений акт перевірки № 210/23-214/31327274 від 01.07.2011 року.

Перевірка проведена на підставі наказу № 1161 «Про проведення невиїзної позапланової перевірки ТК «АЛМІ»від 01.07.2011 року та направлення № 1087 від01.07.2011 року.

За висновками перевірки встановлені порушення ТК «АЛМІ»пп.7.4.1 пп.7.4.5 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення задекларованих ТК «АЛМІ»показників у рядку 10.1 Декларацій «Придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів, послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%», рядку 17 Декларацій «Усього податкового кредиту»в сумі 125000 грн. у січні 2011 року, у звязку з чим занижено податок на додану вартість за січень 2011 року на суму 125000 грн.(а.с.124-131).

Податкове повідомлення рішення за висновками акту не виносилось.

Не погодившись з результатами перевірки, ТК «АЛМІ»надала відповідачу 07.07.2011 року письмові заперечення на акт перевірки, зазначивши в них про бажання прийняти участь в розгляду заперечень, на які 13.07.2011 року отримано відповідь, що висновки акту перевірки залишаються без змін.

Задовольняючи позовні вимоги про неправомірність дій щодо проведення відповідачем документальної позапланової перевірки позивача та дій щодо розгляду заперечень на акт перевірки без повідомлення ТК «АЛМІ», суд першої інстанції враховував, що ДПІ в порушення п.79.2 ст.79 ПК України не направляла позивачу копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку на місце проведення такої перевірки. Крім того, відсутність позивача при проведення перевірки, позбавило його можливості надати зауваження щодо змісту складеного акту перед його підписанням, подачі заперечень під час проведення перевірки, вимагати від органу ДПІ проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податку, право на яке передбачене пп.17.1.6,17.1.8 п.17.1 ст.17 ПК України. Відповідачем порушені також вимоги п.86.7 ст.86 ПК України, який передбачає обовязок органу ДПІ у разі заперечень платника податку на висновок акту та бажання брати участь у розгляді заперечень повідомити такого платника податку про місце і час проведення такого розгляду. Разом з тим, розгляд заперечень розглянутий ДПІ за відсутності ТК «АЛМІ», яка бажала прийняти участь в розгляді таких заперечень.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх законними та обґрунтованими. Відповідачем не надано доказів, які б спростовували ці висновки.

Правильними є також висновки суду першої інстанції про те, що фактично перевірка проводилась за відсутності необхідних первинних бухгалтерських документів та відповідачем не надано доказів витребування їх від ТК «АЛМІ».

Так, відповідно до стор.4 акту перевірки від 01.07.2011 року остання здійснювалась за відсутності первинних документів ТК «АЛМІ»на підставі декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року, бази даних: АІС «Співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту на рівні ДПА України», БД «Бест-Звіт», АІС РПП.

Проте, відповідачем не доведена неможливість витребування таких документів від позивача. Матеріали справи не містять листів ДПІ, які б адресувались ТК «АЛМІ»з метою отримання первинних бухгалтерських документів, в т.ч. стосовно сумнівної, на погляд відповідача, операції з ПП «Одеська будівельна компанія». Відсутній в матеріалах справи також акт від 06.04.2011 року, яким ДПІ встановлено, що позивач за юридичною адресою Одеса, вул.Середня, 83в, не перебуває.

Таким чином, під час розгляду справи відповідачем не доведена відсутність ТК «АЛМІ»за юридичною адресою, що позбавило відповідача можливості витребувати в нього первинні бухгалтерські документи за перевіряє мий період або повідомити його про проведення перевірки та розгляд заперечень на висновки акту перевірки.

Разом з тим, з наданих позивачем первинних документів, а саме договору підряду № ДП 01-01/11 від 04.01.2011 року з ПП «Одеська будівельна компанія», по господарській операції з якою відповідачем зроблений висновок про заниження ТК «АЛМІ»податку на додану вартість на 125000 грн. за січень 2011 року, кошторису на ремонтні роботи, договірної ціни на ремонтні роботи, довідки про вартість виконаних робіт, акту прийомки виконаних робіт за січень 2011 року, які узгоджені і підписані обома сторонами угоди - ТК «АЛМІ»та ПП «Одеська будівельна компанія», а також податкової накладної № 1007 від 31.01.2011 року, виданої ПП «Одеська будівельна компанія» на суму 625000 грн.(без ПДВ), 125000 грн. ПДВ, 750000 грн. загальна сума з ПДВ, яка була включена позивачем до декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року, вбачається реальність зазначеної господарської операції (а.с.72-87).

Проведення відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки 01.07.2011 року в порушення вимог п.79.2,79.1 ст.79, п.86.7 ст.86, п.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.17.1.6,17.1.8 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України, призвело до складання акту № 210/23-214/31327274, висновки якого є формальними та спростовуються первинними бухгалтерськими документами ТК «АЛМІ», які безпідставно не були витребувані відповідачем при проведенні перевірки.

Відсутність податкового повідомлення рішення на підставі висновків акту перевірки № 210/23-214/31327274 від 01.07.2011 року, право на складання якого відповідно до п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України сплило, судова колегія розцінює як визнання відповідачем протиправності своїх дій при проведенні перевірки та невідповідності її висновків реальним обставинам.

Судова колегія не погоджується з доводами апелянта про те, що визнання протиправними дій ДПІ по складанню акту перевірки не відповідають способу захисту в порядку адміністративного судочинства, оскільки не породжують публічно-правових наслідків, виходячи з наступного.

Право органу ДПІ на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Суд може захисти право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту, враховуючи положення ст.ст.3,17 КАС України, не вимагається.

Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2012 року про задоволення адміністративного позову Торгової компанії «АЛМІ»у вигляді ТОВ до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про визнання дій протиправними залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий:Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.М.Градовський

Суддя:К.В.Кравченко