Постанова № 22351305, 13.03.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2012 р. Справа № 2-а-3720/10/1470

Категорія:8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Градовського Ю.М.,

Кравченка К.В.,

за участю секретаря судового засідання Абилгазінової К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агромастер - плюс»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

11.06.2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агромастер - плюс»(далі ТОВ «Агромастер - Плюс») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва (далі ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень №0001432301/0 від 13.11.2009 року про сплату 29450 грн. податку на прибуток та застосування штрафних санкцій в розмірі 2945 грн. та № 0001422301/0 від 13.11.2009 року про сплату 15275 грн. податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій в розмірі 7639 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав, що за результатами перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року відповідач дійшов висновків про порушення позивачем п.п.5.3.9 п.5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість, яке полягало у завищенні відємного значення за липень 2008 року на суму 23560 грн., занижено податок на додану вартість у розмірі 15275 грн., в т.ч. 289 грн. за грудень 2008 року, 14986 грн. за березень 2009 року Проте, на думку позивача рішення ДПІ є протиправними, оскільки висновки відповідача були здійсненні на підставі невизнання податкової накладної ТОВ «Торговий дім «Пів-Ко»від 02.07.2008 року № 486 та неврахування сум амортизаційних відрахувань по основним засобам за 2007 рік у сумі 114456,7 грн. Таки висновки відповідача не відповідають вимогам діючого законодавства.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що податковою інспекцією не допущено порушень вимог чинного законодавства при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень. За результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агромастер-плюс»з 20.10. по 28.10.2009 року встановлено порушення позивачем пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме позивачем до складу валових витрат віднесено 141358 грн., в т.ч ПДВ- 23559,6 грн., по господарський операціях з ТОВ «Торговий дім «Пів-Ко». Оскільки підприємством в ході перевірки не надано документів, які підтверджують фактичне отримання підприємством товарів, копій транспортних та супроводжувальних документів на товар, а також враховуючи пояснення директора ТОВ «Торговий дім «Пів-Ко»про відсутність господарський операцій з позивачем, ДПІ правомірно не взяла до уваги податкову накладну та квитанції до прибуткового касового ордеру для врахування достовірності такої господарської операції. Крім того, відповідач зазначав, що в ході перевірки не було встановлено порушення порядку нарахування амортизаційних відрахувань, тому посилання на це позивача є безпредметним. На підставі викладеного, просив в задоволенні позову відмовити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року позовні вимоги ТОВ «Агромастер - Плюс»задоволені. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва №0001432301/0 від 13.11.2009 року про сплату 29450 грн. податку на прибуток та застосування штрафних санкцій в розмірі 2945 грн. та № 0001422301/0 від 13.11.2009 року про сплату 15275 грн. податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій в розмірі 7639 грн.

В апеляційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

02.11.2009 року працівниками ДПІ проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Агромастер - Плюс», за матеріалами якої складений акт від 02.11.2009 року № 6542/35-10/34437360 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року валютного та іншого законодавства.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем:

- пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в наслідок чого занижено суму податку на прибуток за 2009 рік у розмірі 29450 грн.;

- пп.7.2.3 пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено відємне значення за липень 2008 року на суму 23560 грн., занижено податок на додану вартість у сумі 15 2754 грн., в т.ч. за грудень 2008 року у сумі 289 грн., за березень 2009 року у сумі 14986 грн.

До таких висновків відповідач прийшов через неврахування господарської операції позивача з ТОВ «Торговий дім «Пів-Ко», внаслідок якої позивачем неправомірно віднесено до валових витрат 141358 грн, в т.ч. ПДВ 23559,6 грн. На підставі податкової накладної від 02.07.2008 року, виданої від імені ТОВ «Торговий дім «Пів-Ко»позивачем завищено відємне значення з ПДВ за липень 2008 року в сумі 23559,67 грн., заниження ПДВ в сумі 15275 грн. (грудень 2008р в сумі 289 грн., березень 2009р 14986 грн.). Підставою невизнання відповідачем податкової накладної від 02.07.2008 року, виданої від імені ТОВ «Торговий дім «Пів-Ко», яка б підтверджувала реальність цієї господарської операції, слугували пояснення директора ТОВ «Торговий дім «Пів-Ко»Попенко І.В. з приводу відсутності будь-яких господарських відносин з ТОВ «Агромастер- плюс», а також ненадання позивачем для перевірки перевізних документів, копій транспортних накладних та супроводжувальних документів на товар.

За висновками акту ДПІ складені податкові повідомлення-рішення:

-від 13.11.2009 року № 0001432301/0 про визначення податкового зобовязання податку на прибуток в сумі 29450 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2945 грн.;

-від 13.11.2009 року № 0001422301/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 15275 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7638 грн.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, не погодився з позицією ДПІ, оскільки вважав, що викладені в акті перевірки факти ґрунтуються на припущеннях, без зазначення будь-яких первинних документів, зокрема, висновок податкового органу зроблений на поясненнях особи, які не оцінені в сукупності з іншими фактичними даними, за відсутності постанови про порушення кримінальної справи за ознаками ст.ст.191,205,212 КК України, або вироку суду про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ТОВ «Агромастер - плюс»та його контрагента ТОВ «Торговий дім «Пів-Ко». Реальність господарської операції, а саме придбання позивачем у ТОВ «Торговий дім «Пів-Ко»967 шт. контейнерів та 4 шт. піддонів, підтверджується накладною № 486 від 02.07.2008 року, податковою накладною № 486 від 02.07.2008 року, квитанціями прибуткового касового ордеру ТОВ «Торговий дім «Пів-Ко»про одержання від позивача 141358 грн. за контейнери та піддони. Крім того, отримання позивачем такого товару підтверджується фактом продажі ним у перевіряємому періоді цього товару ВАТ «Облагропромтехніка».

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими та зробленими в порушення вимог податкового законодавства.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в алові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.5.3.9 п.5.3.ст.5 цього ж Закону н е належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Зі змісту п.п.7.4, 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" слідує, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку,

при цьому, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту), а право на податковий кредит виникає або з дати розрахунку платника податку за товари (роботи послуги), або з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, витрати для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

На думку судової колегії, наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, квитанцій прибуткового касового ордеру про отримання продавцем вартості товару з податком на додану вартість є обовязковими, але не вичерпними підставами для підтвердження реальності здійснення господарської операції.

Отже, суду першої інстанції в першу чергу належало встановити, чи дійсно придбавались позивачем товари, тобто з'ясувати факт "товарності" господарської операції.

За даними накладної від 02.07.2008 року № 486 та податкової накладної за тими ж реквізитами позивач купив у ТОВ «Торговий дім «Пів-Ко»967 штук контейнерів та 4 піддони (а.с.107-108).

Оцінюючи технологічну можливість позивача щодо транспортування цього товару від продавця, який доречи знаходиться в іншому місті, судова колегія дослідила перелік транспортних засобів ТОВ «Агромастер - плюс», серед яких відсутній вантажний автотранспорт, який був би здатний доставити придбаний товар (а.с.103-106).

Позивачем ані на вимогу ДПІ до проведення перевірки, ані в ході самої перевірки не надані документи транспортних або супроводжувальних документів, акти приймання-передачі, які б підтверджували факт транспортування, поставки та отримання позивачем товару від ТОВ «Торговий дім «Пів-Ко». ТОВ «Агромастер - плюс»не надало документи, які підтверджували факт зберігання ним товару в такої кількості за період, коли цей товар знаходився у власності позивача. В ході апеляційного розгляду представник позивача на пропозицію суду не надав названі документи.

Крім того, в ході перевірки ТОВ «Агромастер-плюс»з питань дотримання вимог податкового законодавства працівниками податкової міліції відібрані пояснення від директора ТОВ «Торговий дім «Пів-Ко»Попенко І.В., який пояснив, що будь-яких взаємовідносин з ТОВ «Агромастер - плюс»не мав, а червні-липні 2008 року його підприємство не здійснювало фактичної діяльності. Печатка підприємства знаходилась в нього та її він нікому не давав (а.с.147-147зв).

Судова колегія звертає увагу, що напрямами діяльності ТОВ «Агромастер - Плюс»є вирощування зернових та технічних культур, розведення свиней, птиць. Разом з тим, позивачем сформований податковий кредит з врахуванням господарської операції з придбання значного за вартістю товару, використання якого не характерне для його виробничої діяльності, та який 04.07.2008 року проданий позивачем ВАТ «Облагропромтехніка»(а.с.136).

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, судова колегія погоджується з висновками ДПІ, що позивач не мав господарських відносин з ТОВ «Торговий дім «Пів-Ко».

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів (податкової накладної, квитанцій до прибуткового касового ордеру), відповідність яких фактичним обставинам справи спростована відсутністю транспортних або супроводжувальних документів на товар, придбання товару, не характерного для виробничої діяльності позивача, а також отримання прибутку від його продажу, що не є виробничою діяльністю позивача, на думку судової колегії не підтверджує реальність такої господарської операції.

Відсутність реально вчиненої господарської операції, та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, не дозволяє позивачу формувати дані податкового обліку щодо визначення податкового кредиту та віднесення витрат на придбання товару до складу валових витрат. Саме на ці обставини посилався апелянт, доводячи правомірність своїх дій при проведені перевірки та прийнятті податкових повідомлень-рішень.

Невірна правова оцінка судом першої інстанції обставин по справі призвела до ухвалення незаконного судового рішення.

Відповідно до ст.202 КАС України через невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, судова колегія скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, яким у позові відмовляє.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року -скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Агромастер - плюс»у задоволенні позову до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень рішень №0001432301/0 від 13.11.2009 року про сплату 29450 грн. податку на прибуток та застосування штрафних санкцій в розмірі 2945 грн. та № 0001422301/0 від 13.11.2009 року про сплату 15275 грн. податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій в розмірі 7639 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції

Головуючий:Н.В.Вербицька

Суддя:Ю.М.Градовський

Суддя:К.В.Кравченко