Ухвала суду № 22351258, 21.03.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2012 р.Справа № 2-а-10568/10/1570 Категорія:8.2.13Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О.М. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Джабурія О.В.

суддів Крусяна А.В.

Шляхтицького О.І.

при секретарі Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ліман»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Ліман»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Київському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень від 21 жовтня 2010 року №0003981701/0/1 та №0003091701/1.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені ДПІ у Київському районі м. Одеси безпідставно та підлягають скасуванню, оскільки відповідачем помилково встановлено порушення позивачем вимог ст. 2, 3, 6, 7 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», а саме те, що човни, які належать позивачу, відносяться до товарної позиції 8903 Гормонізованої системи опису та кодування товарів та є прогулянковими судами, оскільки, як зазначає позивач, судна, які наявні у нього, є риболовецькими, про що свідчать відповідні документи.

Відповідачем позовні вимоги визнані не були з тих підстав, що судна, які використовує позивач у своїй діяльності відповідно технічної документації (інструкції з експлуатації) заводів виробників човни моторні («Прогрес-2», «Казанка-5м», «Южанка-2», «Ока-4») відносяться до прогулянкових суден. Плавучі засоби довжиною менш ніж 12 м, спроектовані як морські, охоплюються визначенням «риболовні судна»тільки у випадку, якщо вони спеціально спроектовані та обладнані для промислового риболовства, проте підприємство не надало для перевірки жодного документу, на підставі якого було проведено переобладнання, яке привело до змін таких даних.

Крім того, відповідачем було надано запит до Південної митниці від 29.09.2010 року №26981/25-014 щодо встановлення коду товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності на човни моторні (мотолодки) «Прогрес-2», «Казанка-5м», «Южанка-2»та «Ока-4». Згідно відповіді Південної митниці від 05.10.2010 року №15/27-02/10284 зазначені човни у відповідності до вимог УКТ ЗЕД віднесено до товарної підкатегорії 8903999100. Таким чином, перевіркою встановлено, що човни моторні відносяться до товарної позиції 8903, та згідно до вимог ст. 3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»від 11.12.1991 року №1963-ХІІ із змінами та доповненнями, ставка податку становить: 7 грн. з 100 см. довжини (човні моторні і катери завдовжки не більш як 7,5 м) на протязі 2009-2010 років та за ставкою 5 грн. зі 100 см довжини у 2008 році. Тобто, позивачем порушено ст.ст. 2, 3, 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»від 11.12.1991 року №1963-ХІІ із змінами та доповненнями, на підставі ст. 7 цього Закону донараховано податок з власників транспортних засобів у розмірі 932,0 грн. у тому числі за 2007 рік (9 місяців) 154,0 грн., за 2008 рік 204,0 грн., за 2009 рік 287,0 грн. та за 2010 рік 287,0 грн. Крім того, за результатами розгляду первинної скарги, позивачу збільшено суму основного платежу по податку з власників транспортних засобів на суму 140 грн. 00 коп. та суму штрафної (фінансової) санкції з цього податку на 70 грн. 00 коп., яке відбулося внаслідок застосування ставки податку у 2007 та 2008 роках у розмірі 7 грн. 00 коп. За таких обставин відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, та скасуванню не підлягають.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2011 року адміністративний позов ТОВ фірми «Ліман»задоволено. Скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси від 21.10.2010 року №0003091701/1, яким ТОВ фірмі «Ліман»нараховано суму податкового зобовязання з податку з власників водних транспортних засобів у розмірі 1398 грн. 00 коп., з яких за основним платежем 932 грн. 00 коп. та за штрафними санкціями у розмірі 466 грн. 00 коп. Скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси від 21.10.2010 року №0003981701/1, яким ТОВ фірмі «Ліман»нараховано суму податкового зобовязання з податку з власників водних транспортних засобів у розмірі 210 грн. 00 коп., з яких за основним платежем 140 грн. 00 коп. та за штрафними санкціями 70 грн. 00 коп.

Не погодившись за таким рішенням ДПІ у Київському районі м. Одеси звернулась з апеляційною скаргою на зазначену постанову, просить її скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог ТОВ фірма «Ліман»відмовити повністю. Апелянт вважає, що судом першої інстанції в порушення вимог ст. 159 КАС України не вжиті заходи для всебічного розгляду судового спору, що призвело до порушення матеріальних норм права при ухваленні зазначеного рішення та порушення повноважень органу влади, наданих чинним законодавством України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

Як було встановлено та підтверджується відповідною довідкою з ЄДРПОУ №088283, ТОВ фірма «Ліман»зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради 04.08.1995 року та видами його діяльності є, зокрема, рибальство і надання послуг у рибальстві. ТОВ фірма «Ліман»є також платником податку на додану вартість з основним видом діяльності за КВЕД послуги, повязані з рибальством 05.01.0, що підтверджується свідоцтвом №100197604 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, виданим ДПІ у Київському районі м. Одеси.

Як було встановлено та не заперечувалось сторонами під час розгляду справи, ТОВ фірма «Ліман»в період, що перевірявся, здійснювало свою діяльність, повязану з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарський водойм, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств, згідно Ліцензії Серії АБ №117182, виданої Державним департаментом рибного господарства України 24.02.2005 року зі строком дії з 28.02.2005 року по 28.02.2010 року, та згідно Ліцензії Серії АВ №520028, виданої Державним комітетом рибного господарства України 27.02.2010 року зі строком дії з 01.03.2010 року необмежено.

На підставі направлень від 16.06.2010 року №375/23-30, від 30.06.2010 року №397/23-30, від 20.07.2010 року №397/23-30 та Наказів ДПА в Одеській області від 30.06.2010 року №1120, від 02.07.2010 року №1123, від 20.07.2010 року №1164 головними державними податковими ревізорами-інспекторами ДПА в Одеській області та ДПІ у Київському районі м. Одеси Рендою О.О., Голубенко А.В., Акшаєвою Ю.М., Ткачук О.О. згідно п. 1 ст. 11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання проведена перевірка ТОВ фірма «Ліман»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року.

За результатами вказаної перевірки ДПА в Одеській області складено акт від 03.08.2010 року №350/23-30/22464585. У висновку до акту перевірки зазначається, що перевіркою правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку з власників транспортних засобів та самохідних машин і механізмів, у частині оподаткування водного транспорту встановлено порушення позивачем ст. 2, 3, 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»від 11.12.1991 року №1963-ХІІ, внаслідок чого ТОВ фірмі «Ліман»донараховано податок з власників транспортних засобів у розмірі 932 грн. (у тому числі за 9 місяців 2007 року 154 грн., за 2008 рік 204 грн., за 2009 рік 287 грн. та за 2010 рік 287 грн.).

На підставі зазначеного акту перевірки від 03.08.2010 року ДПІ у Київському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення №0003091701/0 від 10.08.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 1398 грн.

На зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем була подана скарга до ДПІ у Київському районі м. Одеси. 13.10.2010 року ДПІ було прийнято рішення №28405/25-007 про результати розгляду первинної скарги, яким залишено без змін спірне податкове повідомлення-рішення №0003091701/0 від 10.08.2010 року, а скаргу платника без задоволення. Також було збільшено суму основного платежу по податку з власників водних транспортних засобів на суму 140 грн. та суму штрафної (фінансової) санкції з цього податку на 70 грн., внаслідок застосування ставки податку у 2007 та 2008 роках у розмірі 7 грн. зі 100 см. довжини транспортного засобу замість застосованої ставки податку у розмірі 5 грн. В звязку з чим, за результатами розгляду первинної скарги позивача ДПІ у Київському районі м. Одеси прийняте податкове повідомлення-рішення №0003981701/0/1 від 21.10.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку з власників водних транспортних засобів у розмірі 210 грн. та податкове повідомлення-рішення №0003091701/1 від 21.10.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку з власників водних транспортних засобів у розмірі 1398 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності скасування зазначених податкових повідомлень-рішень ДПІ у Київському районі м. Одеси виходячи з наступного.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 2, 3, 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»від 11.12.1991 року №1963-ХІІ, внаслідок чого ТОВ фірмі «Ліман»донараховано податок з власників транспортних засобів у розмірі 932 грн. (у тому числі за 9 місяців 2007 року 154 грн., за 2008 рік 204 грн., за 2009 рік 287 грн. та за 2010 рік 287 грн.) та за результатами розгляду скарги збільшено суму податкового зобовязання у розмірі 210 грн.

Обчислення і сплата податку юридичними особами здійснюється відповідно до ст. 6 Закону України №1963-ХІІ (що діяв на час проведення перевірки та прийняття оскаржуваних рішень), якою передбачено, що такий податок обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 01 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів проводиться виходячи з обєму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у ст. 3 Закону України №1963-ХІІ. Юридичні особи на підставі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу ДПС за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України. У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобовязані сплатити податок не більш як за три попередні роки.

Згідно з відповіддю Південної митниці від 05.10.2010 року №15/27-02/ на лист ДПІ у Київському районі м. Одеси від 29.09.2010 року №26981/25-014 стосовно визначення коду товару у відповідності до вимог Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності моторних човнів «Прогрес-2», «Прогрес-4», «Казанка», «Казанка-5м2», «Южанка-2», «Ока-4»зазначається, що відповідно до опису, зазначеному у листі ДПІ та технічних характеристик встановлено, що вищевказані моторні човни, моторні човни для дозвілля або спорту з підвісними двигунами, завдовжки не більше як 7,5 метрів у відповідності до вимог УКТ ЗЕД можливо кваліфікувати ц товарній підкатегорії 8903 99 91 00.

Відповідно з актом перевірки, катера, човни моторні (мотолодки) відносяться до коду товару 8903 Гармонізованої системи опису та кодування товарів, на якій базується Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) товарна номенклатура, яку покладено в основу товарної класифікаційної схеми Митного тарифу України, затвердженої Законом України «Про Митний тариф України»від 05.04.2001 року №2371-ІІІ, і є обєктами оподаткування відповідно до ст. 2 Закону України №1963-ХІІ за ставками, встановленими ст. 3 для човнів моторних і катерів, крім човнів з підвісним двигуном (крім спортивних) довжиною корпусу до 7.5 м. У товарну позицію код 8903 включаються, зокрема, яхти, судна з водометними двигунами та інші судна та моторні човни, тузики, каяки, човни з кормовими веслами, ялики, спортивні риболовні човни, надувні плавучі засоби та човни, які можуть збиратися та розбиратися. Таким чином, перевіркою встановлено, що човні моторні («Прогрес-2», «Казанка», «Южанка-2», «Ока-4») відносяться до товарної позиції 8903, та згідно ст. 3 Закону України №1963-ХІІ ставка податку на рік зі 100 см. довжини плавучих засобів, віднесених до УКТ ЗЕД 8903 99 91 00 становить 7 грн. на протязі 2009-2010 років та 5 грн. у 2008 році.

На підставі зазначених обставин відповідачем згідно ст.ст. 2, 3, 6, 7 Закону України №1963-ХІІ ТОВ фірма «Ліман»за період, що перевірявся, нараховано податок з власників водних транспортних засобів на загальну суму 1072,55 грн. замість нарахованого податку за результатами акту перевірки у розмірі 932 грн. Збільшення за результатами розгляду скарги донарахованої суми основного платежу з податку з власників транспортних засобів на 140 грн. відбулося внаслідок застосування ставки податку у 2007 та 2008 роках у розмірі 7 грн. зі 100 см довжини транспортного засобу замість застосовної ставки у розмірі 5 грн.

Відповідач вказував, що ТОВ фірма «Ліман»згідно до вимог ст. 2 Закону України №1963-ХІІ є платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у частині оподаткування водного транспорту.

Як було встановлено, на балансі ТОВ фірма «Ліман»серед інших водних транспортних засобів обліковуються 3 човни моторні (мотолодки) «Прогрес-2», 4 човни моторні (мотолодки) «Казанка-5м», 1 човен моторний (мотолодка) «Южанка-2»та 1 човен моторний (мотолодка) «Ока-4».

Відповідач вказує на те, що відповідно до технічної документації (інструкції з експлуатації) заводів виробників зазначені човни моторні відносяться до прогулянкових суден. Також, відповідач вказує, що плавучі засоби довжиною менш 12м., спроектовані як морські, охоплюються терміном «риболовні судна»тільки у випадку, якщо вони спеціально спроектовані та обладнані для промислового риболовства, проте, позивачем не надано до перевірки документів, на підставі яких було здійснено переобладнання човнів на рибальські судна.

Відповідно до наданих суднових білетів на човні моторні (мотолодки) «Прогрес-2», «Казанка-5м», «Южанка-2», «Ока-4», виданих державним департаментом рибного господарства, та актів технічного нагляду суден на вищевказані моторні човни позивача, всі вказані суднові білети видані з типом призначення човнів риболовні, та в актах вказано, що Комісія державного комітету рибного господарства України провела технічних нагляд риболовних суден «Прогрес-2», «Казанка-5м», «Южанка-2», «Ока-4».

Крім того, згідно висновку експерта №ОЕ-8/885 від 11.08.2010 року позивачем для встановлення відповідності суден «Прогрес-2», «Казанка-5м», «Южанка-2», «Ока-4», у кількості 9 човнів, до типу (призначення) риболовних, надано судові білети ЯОД №№0237-0241, ЯОД №№0273-0276 та експертом зроблено висновок, що згідно даних предявлених суднових білетів, вказані судна відносяться до риболовних.

Як вбачається з листа Західно-Чорноморської Держрибоохорони №792 від 23.05.2011 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1999 року №1583 «Про технічних нагляд за суднами рибного господарства України, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства», та Наказу Міністерства аграрної політики України від 26 грудня 2000 року №226 «Про затвердження Інструкції з проведення технічного нагляду за суднами рибного господарства України, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства»всі судна, яким привласнений бортовий номер типу ЯОД (Я риболовне, ОД Одеська область) та ін. відносяться до риболовних. З 2000 року вищезазначені судна позивача зареєстровані в Судновій Книзі України як риболовні та в судновому білеті на стор. 2 в графі «Тип та призначення судна»вказується «риболовне».

Колегією суддів також враховується лист Державного агентства рибного господарства України від 23.05.2011 року №2-5-9/2432, наявного в матеріалах справи, судна типу «Казанка», «Прогрес», «Южанка», «Ока», що належать ТОВ фірма «Ліман», використовуються на комерційній основі для рибного промислу, а тому вважаються риболовними.

Згідно до положень ст. 15 Кодексу торговельного мореплавства України риболовне судно це будь-яке торговельне судно, що використовується для рибного або іншого морського промислу.

В звязку вищенаведеним колегія суддів не приймає доводи апелянта стосовно того, що зазначені човни, які належать позивачу, можуть визначатися як риболовні судна тільки у випадку, якщо вони спеціально спроектовані та обладнані для промислового риболовства та позивачем до перевірки не було надано жодного документа на вказане переобладнання.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо хибності тверджень ДПІ у Київському районі м. Одеси про класифікацію суден позивача як прогулянкових суден підкатегорії 8903 99 91 00 та неправомірності донарахування позивачу податку з власників транспортних засобів та збільшення суми податкового зобовязання за результатами розгляду скарги.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2011 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 26.03.2012 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький