Ухвала суду № 22343601, 21.02.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2012 р.справа № 2а-5134/11-0470 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Лукманової О.М.

          суддів:                     Прокопчук Т.С. Божко Л.А.

при секретарі судового засідання:          Бухтіярової Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2011 року у справі №2а-5134/11/0470 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Інвест Плюс»до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2011 року ТОВ «Буд-Івест Плюс»звернулося до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000662305/9021 від 19.04.2011 року та акт відповідача від 05.04.2011 року №1023/23-307/32193130 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Буд-Інвест плюс»(код ЄДРПОУ 32193130) з питань достовірності задекларованої суми податкового кредиту по податковій декларації з ПДВ за січень 2011 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2011 року позовні вимоги задоволені частково, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська №0000662305/9021 від 19.04.2011 року, у решті позовних вимог відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодилась ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права в частині висновків щодо правомірності формування податкового кредиту по податковим накладним, заповненим з порушенням вимог податкового законодавства, а, також, норми процесуального законодавства у частині офіційного з’ясування всіх обставин справи, дослідження та оцінки доказів; податкові накладні не підписані уповноваженими платниками податків особами, позивачем під час перевірки не надано всіх первинних документів, акт, складений за результатами надання маркетингових послуг не містить змісту господарської операції, договори про надання маркетингових послуг, купівлі-продажу є сумнівними, укладеними з порушенням норм цивільного законодавства, а, отже, є нікчемними.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Скасовуючи податкове повідомлення-рішення та відмовляючи у решті позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що факт понесення позивачем витрат на маркетингові послуги підтверджуються оформленими у повній відповідності вимогам чинного законодавства первинними документами, а саме актом №ОУ-3105-29 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 28.10.2010 року, який містить всі необхідні реквізити, надані послуги відповідно до договору від 01.10.2010 року №01/10/10-01 пов’язані із господарською діяльністю позивача та є валовими витратами, податковий кредит у січні 2011 року позивачем сформований правомірно за результатом господарських відносин з купівлі-продажу масла моторного, на підтвердження чого позивачем було надано податкову накладну від 30.09.2010 року №30091003 на загальну суму 972814,80 грн., у тому числі ПДВ 162135,80 грн., яка підписана уповноваженою посадовою особою ТОВ «Сервіс Торг», на якій поставлена печатка товариства, на підтвердження правомірності формування податкового кредиту у січні 2011 року було надано також договір поставки №2/23-12 від 23.12.2010 року, згідно якого ТОВ «Аптека здоров’я та красоти»було поставлено позивачу швелер 30, металоконструкції на загальну суму 3450762 грн., у тому числі ПДВ 575127 грн., поставщиком було надано податкову накладну від 25.12.2010 року №25120023, яка підписана посадовою особою ТОВ «Аптека здоров’я та красоти» та має всі необхідні реквізити, у тому числі печатку товариства, відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог про скасування акту перевірки суд першої інстанції виходив з того, що акт не має юридичного характеру, не стосується безпосередньо прав та обов’язків позивача, є лише підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, тобто у цьому сенсі не є правовим актом індивідуальної дії, який підлягає оскарженню у порядку адміністративного судочинства.

Матеріалами справи встановлено, що ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська з 31.03.2011 року по 05.04.2011 року було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Буд-Інвест Плюс»з питань достовірності задекларованої суми податкового кредиту по податковій декларації з ПДВ за січень 2011 року. За результатами вказаної перевірки 05.04.2011 року було складено акт №1023/23-307/32193130, згідно якого встановлено порушення ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України у частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) та п.201.1 ст.201 та 198.2 ст.198 Податкового кодексу України, а саме ТОВ «Буд-Інвест Плюс»неправомірно віднесено у січні 2011 року до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 746740 грн. Як вбачається з акту перевірки для перевірки позивачем були надані договори, податкові накладні, банківські виписки, реєстри виданих та отриманих податкових накладних за січень 2011 року, оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 та інше. Збільшення суми податкового кредиту по податковій декларації з ПДВ за січень 2011 року виникло внаслідок включення до складу податкового кредиту, а саме до рядку 10.1 декларації податкові накладні попередніх періодів, отриманих позивачем у січні 2011 року по господарським операціям з ТОВ «Сервіс Торг»та ТОВ «Аптека здоров’я та красоти». За результатами перевірки 19.04.2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000662305/9021 на суму 746741 грн., у тому числі за основним платежем 746740 грн. та штрафні санкції 1 грн. (а.с.41-59).

Згідно договору про надання маркетингових послуг від 01.10.2010 року №01/10/10-01 ТОВ «Сервіс Торг»(виконавець) зобов’язувався надати ТОВ «Буд-Інвест Плюс»(замовнику) послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять замовника, а замовник зобов’язувався оплатити надані послуги у порядку визначеному у договорі. Ціна послуг становила приблизно 2400000 грн., остаточна вартість визначалася з урахуванням усіх актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг). Оплата послуг здійснювалася шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Здавання робіт (послуг) виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлювалось актом здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), який підписувався повноважними представниками сторін протягом п’яти робочих днів з дати їх готовності до приймання замовником. Підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку. Маркетингові дослідження здійснювались за наступними напрямками: перспективи розширення напрямків діяльності замовника; оцінка ринків збуту (постачання) товарів та послуг; попит на продукцію, перспективи його розвитку; відомості про потенційних споживачів; можливість, доцільність та ефективність проведення рекламних компаній. 28.10.2010 року ТОВ «Буд-Інвет Плюс»та ТОВ «Сервіс Торг»було складено акт №ОУ-3106-29 здачі-прийняття робіт (надання послуг) про те, що виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги): маркетингові послуги вартістю 2000000 грн. (без ПДВ) ПДВ 20% -400000 грн. Сторони претензій одна до одної не мають. У цей же день була виписана податкова накладна №281000001 на вказану суму. Позивачем було надано довідку до вказаної податкової накладної, згідно якої виконавець надавав послуги по маркетинговим дослідженням ринку товару –тягового електродвигуна НБ-511М. Про те, що позивач у серпні-вересні 2010 року бажав придбати цей товар свідчать комерційні пропозиції від ТОВ «Метмаш-КРБ», листування з цього приводу та протокол про наміри. Оспорюючи цю угоду, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська в акті перевірки вказала, як підставу її нікчемності те, що угода носить нематеріальний характер, послуги можна вважати сумнівними, надані документи не можуть бути достатнім підтвердженням того, що у процесі надання вказаних послуг підприємцями проведена певна робота та одержані результати, котрі замовник може використати у діяльності, що приносить дохід, цей висновок відповідач обґрунтував тим, що акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) не містить конкретний зміст господарської операції. Такі твердження відповідача зробив лише на припущеннях щодо нікчемності укладеного договору, а думка відповідача про те, що договір суперечить інтересам держави, а тому є нікчемним не підкріплена належними доказами, у тому числі судовим рішенням. До такої думки відповідач пришов на підставі проведеної документальної невиїзної перевірки позивача з питань достовірності задекларованої суми податкового кредиту по податковій декларації з ПДВ за січень 2011 року. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірність висновків відповідача щодо не підтвердження здійснення позивачем витрат по отриманим маркетинговим послугам, оскільки первинні документи відповідають вимогам, передбаченим законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та іншим нормативним документам, які регулюють ці питання. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності обов’язкового дублювання змісту предмету договору у первинних документах, яким, зокрема, є акт здачі-приймання наданих послуг та необхідності доказування платником податків безпосереднього зв’язку здійснених ним витрат у зв’язку з організацією ведення виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). (а.с.34,35,79-81,119).

Згідно п.5.1, пп..5.2.1 п.5.2, пп..5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З огляду на вище приведене, колегія суддів вважає, що витрати позивача з одержання маркетингових послуг є валовими витратами, оскільки такі витрати підтверджені первинними документами та пов’язані з організацією його господарської діяльності. Відповідач, на думку колегії суддів, не надав доказів про безтоварність маркетингових послуг, а, також, про невідповідність договору надання маркетингових послуг вимогам цивільного законодавства.

Судом першої інстанції було досліджено оригінали податкових накладних від 30.09.2010 року №30091003 та від 25.12.2010 року №25120023, на підставі яких було сформовано податковий кредит позивачем у січні 2011 року відповідно по господарській операції ТОВ «Буд-Інвест Плюс»та ТОВ «Сервіс Торг»з купівлі-продажу масла моторного на загальну суму 97281480 грн., у тому числі ПДВ 162135,80 грн. та господарській операції з придбання у ТОВ «Аптека здоров’я та краси» швелеру 30, металоконструкції на загальну суму 3450762 грн., у тому числі ПДВ 575127 грн. На думку відповідача, позивач, безпідставно до податкового кредиту за січень 2011 року відніс суму ПДВ у розмірі 162136 грн. по першій господарській операції та суму ПДВ у розмірі 184603,75 грн. по другій операції, оскільки, вищевказані податкові накладні контрагентами не були підписані уповноваженими посадовими особами.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова накладна від 30.09.2010 року №30091003, видаткова накладна від 30.09.2010 року №РН-0000123, рахунок-фактура від 30.09.2010 року №323009101, видані ТОВ «Сервіс Торг»на придбане ТОВ «Буд-Інвест Плюс»моторне масло на загальну суму 972814,80 грн. у тому числі ПДВ у сумі 162135,80 грн. підписані посадовою особою та скріплені печаткою ТОВ «Сервіс Торг», мають всі необхідні реквізити. Податкова накладна від 28.10.2010 року №281000001 на придбані ТОВ «Буд-Інвест Плюс»маркетингові послуги на загальну суму 2400000 грн., у тому числі ПДВ 400000 грн., акт №ОУ-3105-29 здачі-приймання робіт (надання послуг) підписані посадовою особою та скріплені печаткою ТОВ «Сервіс Торг». Податкова накладна від 25.12.2010 року №251200023, видаткова накладна від 25.12.2010 року №25120023 на придбання швелеру 30 на загальну суму 3450762 грн., у тому числі ПДВ 575127 грн. підписані посадовою особою та скріплені печаткою ТОВ «Аптека здоров’я та красоти».(а.с.34-40).

Як вбачається з пояснень позивача вказані товари були придбані для використання у господарській діяльності, а саме ремонтних роботах на орендованих складських територіях за адресою: Дніпропетровська область,, Новомосковський район, пгт. Губініха, вул. Берегово, 34-В. На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій позивачем були надані договір поставки товару –швелерів від 23.12.2010 року №2/23-12 з ТОВ «Аптека здоров’я та красоти», договір купівлі-продажу від 01.09.2010 року №01/09-01 моторного масла у ТОВ «Сервіс Торг», товарно-транспортні накладні з пунктом розвантаження пгт. Губініха, Новомосковського району Дніпропетровської області, акти звірки взаємних розрахунків по придбанню вказаних товарів, квитанції до прибуткового касового ордеру від 30.09.2010 року про транспортні затрати ТОВ «Сервіс Торг»на загальну суму 2920,60 грн., на підтвердження часткового використання моторного масла та швелерів у господарській діяльності позивачем надано договір оренди складу за вищевказаною адресою №01/03-17 від 02.08.2010 року. Основним видом діяльності позивача є здійснення оптової торгівлі товарами. (а.с.73-78,120-122,125).

Згідно пп..7.2.1, 7.2.6, п.7.2, пп..7.4.1,7.4.5 п.7.4., пп..7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

На підставі вищевказаних доказів, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами документальної невиїзної перевірки позивача з питань достовірності задекларованої суми податкового кредиту по податковій декларації з ПДВ за січень 2011 року без урахування всіх обставин, що мають значення, відповідачем зроблено необґрунтований висновок про нікчемність договору про надання маркетингових послуг, придбання товару позивачем, формування податкового кредиту позивачем за вказаний період підтверджується первинними документами, оформленими згідно чинного законодавства.

Колегія суддів вважає, що відповідачем згідно ч.2 ст. не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін. як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст., ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

          Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська –залишити без задоволення.

          Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2011 року у справі №2а-5134/11/0470 –залишити без змін.

          Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:                                                            О.М. Лукманова

          Суддя:                                                            Т.С. Прокопчук

          Суддя:                                                            Л.А. Божко