Ухвала суду № 22343636, 16.02.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2012 р.справа № 2а-0870/498/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді:                    Семененка Я.В.

          суддів:                     Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання:          Ліпіній О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції в Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року у справі №2а-0870/498/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат харчових продуктів Маньковський»до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, -

в с т а н о в и В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбінат харчових продуктів Маньковський»звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 17.06.2010 року №0000782301/0, яким визначено податкові зобов’язання за платежем податок на прибуток та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000172201/0, яким застосовано штрафні санкції за порушення вимог Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті». В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на неправомірні висновки перевіряючих осіб щодо порушення підприємством вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в частині підстав віднесення витрат до складу валових витрат підприємства та необґрунтоване не прийняття ДПІ, в якості доказів, актів виконаних робіт, які свідчать про належне виконання сторонами зовнішньоекономічного контакту.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року адміністративний позов задоволено. Постанова суду мотивована тим, що придбані позивачем у нерезидента маркетингові послуги підтверджені належним чином оформленими первинними документами та використанні підприємством у межах господарської діяльності, що свідчить про правомірність віднесення позивачем вартості придбаних послуг до складу валових витрат. Вказуючи на наявність первинних документів, які свідчать про виконання сторонами зовнішньоекономічного контракту, судом зроблено висновок про необґрунтованість і рішення ДПІ про застосування штрафних санкцій за порушення вимог Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті».

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Мелітопольська об’єднана державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, не повне з’ясування судом обставин справи, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та які, на думку ДПІ, свідчать про неправомірність віднесення позивачем витрат по придбаванню маркетингових послуг до складу валових витрат та не підтвердження позивачем виконання зовнішньоекономічного контракту, предметом якого є надання маркетингових послуг, що є підставою для застосування штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері ЗЕД.

У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з’явились, у зв’язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повноважними особами Мелітопольської ОДПІ в період з 12.05.2010 р. по 31.05.2010 р. проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Комбінат харчових продуктів Маньковський»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт №674/23/34524573 від 31.05.2010 р.

В акті перевірки зроблені висновки про порушення ТОВ «Комбінат харчових продуктів Маньковський»:

- п.5.1 п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у сумі 107575, 00 грн.;

- ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», імпортна операція, яка здійснювалась на умовах відстрочення поставки, перевищує відстрочення 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу без одержання висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Таких висновків податковий орган дійшов з наступних підстав.

У перевіряємому періоді позивачем було укладено Договір та Доповнення до нього про надання маркетингових послуг з фірмою «Mama Mary»з дослідження споживчого попиту, по просуванню товарів позивача. ТОВ «Комбінат харчових продуктів Маньковський»є виробником та постачальником продукції –вареники в асортименті. За умовами відповідного договору поставки право власності на товари переходить від постачальника (ТОВ «Комбінат харчових продуктів Маньковський») до покупця (фірми «Mama Mary») після прийому товару покупцем у морського перевізника, таким чином ТОВ «Комбінат харчових продуктів Маньковський»не може виступати замовником послуг по просуванню товарної продукції, у зв’язку з тим, що покупець набув права власності на продукцію.

Крім цього, в Акті перевірки вказано на те, що надані підприємством акти виконаних послуг, що формувались на підставі укладених договорів про надання послуг не містять всю вихідну інформацію щодо проведеного заходу з надання певного виду послуг,в тому числі конкретний перелік наданих послуг, зміст операцій, список контрагентів, що мали намір укласти договір купівлі-продажу товару, фактичний кінцевий результат наданої послуги та документів, яким визначено розмір винагороди.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.06.2010 р. №0000782301/0, яким визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 125198, 70 грн., за основним платежем –107575, 00грн., за штрафними санкціями –17623, 710 грн.

Крім цього, з огляду на позицію перевіряючих осіб про те, що Акти виконаних робіт не підтверджують фактичне виконання послуг за зовнішньоекономічним контрактом, ДПІ зроблено висновок про порушення позивачем вимог ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у зв’язку з чим прийнято податкове повідомлення-рішення №0000172201/0, яким застосовані штрафні санкції у розмірі 11502, 10 грн..

Правомірність та обґрунтованість зазначених податкових повідомлень-рішень є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірні рішення відповідача прийняті не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно з п.п. 5.1.ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із п.п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 цього Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Отже, визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку.

Виходячи із змісту пункту 1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»неодмінною характерною рисою господарською діяльністю з метою оподаткування є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах.

Встановлені судом обставини справи свідчать про те, що товар –вареники в асортименті є власним виробництвом позивача. З метою просування зазначеного товару на ринок іноземної держави - Ізраїлю, між позивачем та фірмою "Mama Mаry" (Ізраїль) укладений договір про надання маркетингово-посередницьких послуг.

Суд першої інстанції вірно вказав на те, що встановлення способів та визначення умов просування відповідного товару на ринок іноземної держави є виключним правом сторін, що укладають угоду, за виключенням якщо такі умови суперечать приписам чинного законодавства. Із матеріалів справи вбачається, що послуги виконавцем замовнику у відповідних звітних місяцях виконанні належним чином, відповідно до умов договору №057/09 та доповнення до нього, що підтверджується актами прийому наданих послуг 02.09.2009 №2/09, від 25.09.2009 №4/09, від 09.10.2009 №9/10, від 24.11.2009 №10/10. Крім того, з огляду на надані позивачем речові докази, які долучено до матеріалів справи (а.с.95-99), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що інформація, яка розповсюджувалась нерезидентом "Мама Меrу" містить інформацію про ТОВ "Комбінат харчових продуктів Маньковський", тобто така інформація направлена на ознайомлення споживачів з продукцією, яку виробляє позивач та збільшення на неї попиту.

Отже, вказаний договір укладений позивачем з метою забезпечення дотримання попиту на продукцію, що поставлялася позивачем у межах здійснення господарської діяльності, а тому така угода спрямована на отримання позивачем доходів від реалізованої продукції.

Таким чином, оскільки витрати позивача на придбавання маркетингових послуг пов’язані з господарською діяльністю, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що підприємством правомірно віднесено ці витрати до складу валових витрат виробництва.

Погоджується суд апеляційної інстанції і з висновками суду першої інстанції про підтвердження вказаних витрат відповідними первинними документами.

Відповідно до ст..1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ –документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із ч.2 ст.9 названого Закону, первинні документи повинні мати обов’язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження господарських операцій щодо придбавання маркетингових послуг, позивачем надавались акти прийому наданих послуг 02.09.2009 №2/09, від 25.09.2009 №4/09, від 09.10.2009 №9/10, від 24.11.2009 №10/10, в яких відображено зміст та обсяг господарських операцій, сторони, які брали участь у господарських операціях, дані про відповідальних осіб за господарські операції. Тобто, акти перевірки відображають суть господарських операцій, які мали місце в межах договору про надання маркетингових послуг, у зв’язку з чим ці акти мають ознаки первинних документів, які підтверджують понесені позивачем витрати.

Таким чином, суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірне податкове повідомлення-рішення про визначення податкових зобов’язань за платежем податок на прибуток прийняте відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Обґрунтованими є і висновки суду щодо протиправності рішення ДПІ про застосування штрафних санкцій за порушення Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Так, як вбачається з Акту перевірки, висновків про порушення вимог вказаного Закону ДПІ дійшла з тих підстав, що Акти приймання наданих послуг не підтверджують фактичне виконання послуг за зовнішньоекономічним контрактом. Встановивши той факт, що акти приймання наданих послуг відображають суть та зміст господарських операцій та їх реальне виконання, суд правильно вказав на безпідставні висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існую.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч.1, ст. 198, ст. 200, ст.ст.205, 206 КАС України суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну Мелітопольської об’єднаної державно податкової інспекції в Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року у справі № 2а-0870/498/11- без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:                                                            Я.В. Семененко

          Суддя:                                                            Н.А. Бишевська

          Суддя:                                                            І.Ю. Добродняк