Ухвала суду № 22343410, 06.10.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2011 р.справа № 2а-6236/09/0870 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Семененка Я.В.

          суддів:                     Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання:          Ліпіній О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя та Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент Ко., ЛТД»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2010 року по справі №2а-6236/09/0870 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Континент Ко.,ЛТД», до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Континент Ко.,ЛТД»звернулося з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення –рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя від 26.10.2009р. №0000452305/3/22332, яким визначено податкові зобов’язання з податок на прибуток та №0000462305/3/22333, яким визначено податкові зобов’язання з податку на додану вартість. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на неправомірні висновки посадових осіб ДПІ щодо порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в частині оподаткування операцій з цінними паперами та Закону України «Про податок на додану вартість»в частині формування платником податкового кредиту.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2010 року адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасоване податкове –повідомлення рішення від 26.10.2009р. №00004622305/3/22333; податкове повідомлення - рішення від 26.10.2009р. №0000452305/3/22332 скасоване частково у розмірі 72970,00 грн., у тому числі 48646,50 грн. основного платежу та 24323,50 грн. штрафних (фінансових ) санкцій. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя та товариство з обмеженою відповідальністю «Континент Ко.,ЛТД», посилаючись на порушення норм матеріального права, подали апеляційні скарги, в яких ДПІ в Орджонікідзевському районі просила скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та відмовити у задоволені позову у повному обсязі, а ТОВ «Континент Ко.,ЛТД»просило змінити постанову суду в частині відмови у задоволені позову та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційні скарги обґрунтовані посиланням на норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в частині оподаткування операцій з цінними паперами та Закону України «Про податок на додану вартість»в частині формування платником податкового кредиту.

          Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повноважними особами ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведено планову виїзну перевірку щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 30.09.2008р., за результатами якої, було складено акт №34/23-508/01195158 від 25.02.2009 року.

В акті зроблено висновок, про порушення позивачем вимог:

- пп.4.1.1, 4.1.3 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.7.6.1, 7.6.3 п.7.6 ст.7, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі-Закон №334/94-ВР), в результаті чого податок на прибуток занижений у розмірі 63372,00грн.

- п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі-Закон №№168/97), в результаті чого занижено суму податкового зобов’язання з ПДВ на 38318,00грн.

Таких висновків податковий орган дійшов з наступних підстав.

Порушення позивачем вимог пп..4.1.3 п.4.1 ст.4, пп..7.6.1, 7.6.3 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»полягають у завищені ТОВ «Континент КО, ЛТД»витрат під час визначення фінансового результату від операцій з корпоративними права на вартість акцій, що внесені до статутного фонду ТОВ «ЗР-ІНвест»-емітента корпоративних прав, в результаті чого не включено до складу валового доходу Декларації з податку на прибуток за 2006р. (рядок 01.4 «прибуток від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами) суму прибутку від реалізації таких корпоративних прав фізичним особам у розмірі 122177,77грн.

Порушення п.5.1, пп..5.2.1 п.5.2, пп..5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»полягає в тому, що позивачем безпідставно завищено валові витрати на загальну суму 194575,00грн. по операціям з оренди приміщень. У цьому випадку, податковим органом зроблено висновок про нікчемність укладених позивачем договорів оренди приміщень.

Порушення п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено суму податкового зобов’язання з ПДВ на 38318,00грн., полягає у неправомірному віднесенні позивачем сум ПДВ, які сплачені у вартості наданих послуг з оренди приміщень, до складу податкового кредиту, оскільки, на думку ДПІ, договори оренди є нікчемними.

З огляду на встановлені порушення, ДПІ прийняті рішення від 11.03.2009р. №0000452305/0/5055 про визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток у розмірі 99471,50 грн., у тому числі основний платіж у сумі 63372,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 36099,50грн. та №0000462305/0/5054 про визначення податкових зобов’язань з податку на додану вартість у сумі 57477,00 грн., у тому числі основний платіж 38318,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 19159,00 грн..

За результатами адміністративного скарження скарги позивача залишені без задоволення та податковим органом прийнятті податкові повідомлення-рішення рішеннявід 19.05.2009р. №0000452305/1/10025, №0000462305/1/10026, від 03.08.2009р. №0000452305/2/15500, №0000462305/2/15501, від 26.10.2009р. №0000452305/3/22332, №0000462305/3/22333.

Правомірність та обґрунтованість рішень відповідача про донарахування податкових зобов’язань та визначення штрафних (фінансових) санкцій є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог щодо неправомірності визначення податковим органом податкових зобов’язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, з огляду на висновки, які зроблено в акті перевірки щодо нікчемності укладених договорів оренди приміщень. В той же час, суд першої інстанції погодився з висновками ДПІ щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під час визначення фінансового результату від операцій з корпоративними правами.

За такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Щодо порушення позивачем вимог пп..4.1.3 п.4.1 ст.4, пп..7.6.1, 7.6.3 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ТОВ «Континент Ко.,ЛТД»придбало у торгівця цінними паперами ВАТ «ІК «ІРТА»акції ВАТ «Запорізька товарно-сировинна компанія «Запоріжголовпостач»у кількості 111049 штук на суму 122177,77 грн.

Згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Континент Ко.,ЛТД»від 06.10.2006р. №10-06 прийнято рішення прийняти участь у створенні ТОВ «ЗР-ІНВЕСТ»та передати у якості внеску до статутного капіталу цінні папери (акції) ВАТ «Запорізька товарно-сировинна компанія «Запоріжголопостач»у кількості 111049 штук на 122177,77 грн. в обмін на емітовані новим Товариством корпоративні права.

У податковому обліку ТОВ «Континент Ко., ЛТД»операція із внесення акцій до статутного фонду ТОВ «ЗР-ІНВЕСТ»в обмін на корпоративні права, що емітовані ТОВ «ЗР-ІНВЕСТ», відображено у рядку 1.2 «витрати звітного періоду»рядка 1 «Прибуток (+) або збиток (-) від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами» Додатку К3 «Розрахунок фінансових результатів операцій з цінними паперами та деривативами»до рядка 01.4 Декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік. У бухгалтерському обліку вказана операція відображена в кореспонденції рахунків Дт 352 - Кт 352 "Інші поточні фінансові інвестиції" у сумі 122177,77грн.

Протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Континент Ко.,ЛТД" від 07.12.2006 №07-12 прийнято рішення про відчуження корпоративних прав ТОВ "ЗР-Інвест" і вихід зі складу учасників цього товариства. Відповідно до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 07.12.2006 №12-07/01ф та №12-07/02ф позивач (продавець) передав фізичним особам (покупцям) корпоративні права на відповідний відсоток статутного капіталу ТОВ "ЗР-Інвест", а ті у свою чергу прийняли та сплатили 122177,77грн.

У податковому обліку продаж корпоративних прав фізичним особам відображено у р.1.1 "Доходи звітного періоду" р.1 "Прибуток (+) або збиток (-) від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами" додатку К3 до р.01.4 "Прибуток від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами" декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік. У бухгалтерському обліку вказана операція відображена в кореспонденції рахунків Дт 3772 "Розрахунки з іншими дебіторами" - Кт 742 "Доход від реалізації необоротних активів".

На підставі зазначених фінансових операцій позивачем у додатку К3 «Розрахунок фінансових результатів операцій з цінними паперами, корпоративними правами та деривативами до р.01.4 Декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік відображенні показники: "Прибуток від операції з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами, код рядка 01.4 - сума "-"; "доходи звітного періоду, код рядка 1.1 - сума "122178"; "витрати звітного періоду, код рядка 1.2 - сума "122178".

Позиція позивача у спірних правовідносинах полягає у тому, що ним у рядку 1.2 додатку К3 відображені витрати, що були понесені підприємством на придбання акцій (цінних паперів) ТОВ "ЗТСК "Запоріжголовопостач" у ВАТ "ІК "Ірта" у 2003 році, які задекларовані на момент відчуження цінних паперів, тобто у декларації з податку на прибуток за 2006 рік. У рядку 1.1 додатку К3 відображені доходи, що отримані від продажу корпоративних прав ТОВ "ЗР-Інвест" на підставі цивільно-правових угод фізичним особам (покупцям). Через те, що вартість внесених до статутного капіталу акцій ВАТ "ЗТСК "Запоріжголовопостач" (витрати) та вартість корпоративних прав емітованих ТОВ "ЗР-Інвест" (дохід) була однакова - 122177,77грн., і відповідні бухгалтерські операції були проведені в одному звітному періоді (ІV квартал 2006 року), то за фінансовим результатом вона дорівнювала "0", а тому не була відображена у додатку К3 до рядка 01.4 декларації з податку на прибуток за 2006 рік.

Правова позиція податкового органу, у цих правовідносинах, ґрунтується на тому, що витрати позивача понесені у березні 2003 року на придбання акцій, не перевищують суму доходу від відчуження таких акцій у жовтні 2006 року шляхом їх внесення до статутного фонду ТОВ "ЗР-Інвест" за отримання корпоративних прав вартістю 122177,77грн. При цьому сума доходу, отриманого позивачем від реалізації корпоративних прав ТОВ "ЗР-Інвест" у грудні 2006 року фізичним особам є доходом від їх продажу. Таким чином, саме завищення витрат під час визначення фінансового результату від операцій з корпоративними правами на вартість акції, що внесені до статутного фонду ТОВ "ЗР -Інвест" - емітента корпоративних прав, позивачем не включено до складу валового доходу декларації з податку на прибуток за 2006 рік (р.01.4) суму прибутку від реалізації таких корпоративних прав фізичним особам у розмірі 122177,77грн.

          Згідно з пп.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від’ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному ст.6 Закону №334/94-ВР.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від’ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

З огляду на вказану норму матеріального права, суд першої інстанції вірно вказав на те, що віднесення до відповідного звітного періоду сум доходів, отриманих від продажу (відчуження) цінних паперів, залежить від того, чи перевищує дохід від продажу акцій витрати на їх придбання. З такими висновками суду першої інстанції погоджується як позивач так і відповідач.

В той же час, суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з доводами позивача щодо зазначеного ним показника у декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік (р.1.2 "витрати звітного періоду" додатку К3) на який поширюється вищезазначена норма, оскільки відчуження акцій здійснено шляхом їх внесення до статутного фонду ТОВ "ЗР-Інвест" за отримання корпоративних прав, а не реалізації самих корпоративних прав фізичним особам.

Такі висновки суду першої інстанції ґрунтуються на наступних нормах матеріального права.

Відповідно до пп..7.6.3 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачена (нарахована) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

Під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв’язку з таким продажем, обміном або відчуженням (пп.7.6.4 п.7.6 ст.7 Закону №334/94-ВР).

Відповідно до п.1.28 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»інвестиція –господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції.

Згідно із пп..1.28.2 п.1.28 ст.1 названого Закону під фінансовою інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на прямі та портфельні. Пряма інвестиція –господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Враховуючи вказані норми права, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем було здійснено саме пряму інвестицію –внесення цінних паперів –акції у кількості 111049 штук на суму 122177,77грн. до статутного капіталу ТОВ "ЗР-Інвест" в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою, тобто на поворотній основі, а не продані як товар продавцем, а тому віднесення позивачем до складу "витрат" витрат по операціями з цінними паперами є неправомірними.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки витрати позивача, понесені у березні 2003 року на придбання акцій, не перевищують суму доходу від відчуження таких акцій у жовтні 2006 року шляхом їх внесення до статутного фонду ТОВ "ЗР-Інвест" за отримання корпоративних прав (фінансовий результат –"0"), а здійснена позивачем пряма інвестиція не відноситься до складу валових витрат, то сума доходу, що отримана позивачем від реалізації корпоративних прав ТОВ "ЗР-Інвест" у грудні 2006 року фізичним особам є доходом від їх продажу та підлягає включенню до складу валового доходу (р.01.4) декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність донарахування відповідачем податкових зобов’язань, в частині фінансових операцій із цінними паперами.

Щодо доводів ДПІ про порушення позивачем вимог п.5.1, пп..5.2.1 п.5.2, пп..5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого завищено валові витрати на загальну суму 194575,00грн., суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 30.12.2003 між позивачем та ВАТ "ЗТСК "Запоріжголовопостач", за правилами Цивільного кодексу Української РСР від 1963 року, укладені договори оренди №№89, 90, 93, відповідно до яких позивач орендував приміщення, а саме:

складське приміщення загальною площею 2393,1кв.м., яке знаходиться за адресою за адресою м. Запоріжжя, вул. Стартова, 3а. Термін дії договору з 30.12.2003 по 30.12.2051. Орендна плата складає 7131,30грн. в місяць (у т.ч. ПДВ 1188,55грн.);

складське приміщення загальною площею 2393,1кв.м., яке знаходиться за адресою за адресою м. Запоріжжя, вул. Стартова, 3а. Термін дії договору з 30.12.2003 по 30.12.2051. Орендна плата складає 7131,30грн. в місяць (у т.ч. ПДВ 1188,55грн.);

складське приміщення загальною площею 473,5кв.м., яке знаходиться за адресою за адресою м. Запоріжжя, вул. Стартова, 3а. Термін дії договору з 30.12.2003 по 30.12.2051. Орендна плата складає 2906,62грн. в місяць (у т.ч. ПДВ 484,44грн.).

Згідно додаткових угод:

від 03.01.2006 №1 та від 03.01.2007 №1/2 до договору №89 від 30.12.2003 –загальна площа орендованого об’єкта становить 2371,4кв.м. Загальний розмір орендованої плати складає 7179,30грн.;

від 01.07.2004 №1, від 01.11.2004 №2, від 01.11.2005 №2/2, від 03.01.2006 №3, від 01.11.2006 №5 та 01.11.2007 №5/1 до договору №93 від 30.12.2003 – орендований об’єкт є частиною складського приміщення №2 загальною площею 842,9кв.м. та частиною складського приміщення №3 загальною площею 860,0кв.м. Загальний розмір орендної плати складає по приміщенню №2 –4888,82грн., по приміщенню №3 –7740,00грн.;

від 03.01.2006 №1 та від 03.01.2007 №1/2 до договору №90 від 30.12.2003 - загальна площа орендованого об’єкта становить 608,2кв.м. Загальний розмір орендної плати складає 3000,00грн. Зазначені витрати у 2006, 2007 та І півріччі 2008 роках позивач включив до складу валових витрат. У бухгалтерському обліку дані операції відображені Дт 93 "Витрати на збут" Кт 6852 "Розрахунки з іншими кредиторами".

Витрати по оренді вказаних приміщень віднесено позивачем до складу валових витрат.

Як вбачається з Акту перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, вказуючи на порушення позивачем вимог п.5.1, пп..5.2.1 п.5.2, пп..5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ДПІ зазначала на нікчемність укладених договорів, з огляду на те, що на момент проведення перевірки не надано підтвердження щодо нотаріального посвідчення і державної реєстрації додаткових угод до договорів оренди як це передбачено ст..ст. 793,794 ЦК України (у редакції, що діяла до 10.01.2007р.).

На підставі цього відповідачем зроблений висновок, що додаткові угоди до договорі оренди приміщень є нікчемними, і не створюють юридичних наслідків з моменту укладення додаткових угод, у яких змінювалась істотна умова, вартість орендної плати, площа орендованих приміщень.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами в цій частині, суд першої інстанції, з урахуванням вимог ч.1 ст.72 КАС України, послався на рішення судів, які набрали законної сили та якими встановлено дійсність зазначених вище договорів оренди та додаткових угод. Так. рішеннями господарського суду Запорізької області від 13.05.2009 у справі №13/214д/09, від 19.05.2009 у справі №4/144д/09, від 19.05.2009 у справі №4/145д/09 встановлено, що сторонами виконувались та продовжують виконуватися правовідносини з приводу найму нежилого приміщення та продовжують тривати до теперішнього часу. Договори оренди від 30.12.2003 №89,90,93 укладені між позивачем та ТОВ "ЗТСК "Запоріжголовопостач" за правилами Цивільного кодексу Української РСР від 1963 року, терміном до 31.12.2051 року. Відповідно до діючого на час укладення договору Кодексу такі угоди не потребували нотаріального посвідчення.

Таким чином, з огляду на вимоги п.5.1 ст.5, пп..5.2.1 п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та враховуючи рішення суддів, які набрали законної сили та якими встановлені обставини, що мають значення для вирішення цієї справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність віднесення позивачем витрат, пов’язаних з договорами оренди, до складу валових витрат підприємства.

Згідно розрахунку податкових зобов’язань та штрафних (фінансових) санкцій, які визначено спірним податковим повідомленням-рішенням, за порушення вимог п.5.1 ст.5, пп..5.2.1 п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»податковим органом донараховано податку на прибуток у сумі 48646,5грн. та засновано штрафні санкції у розмірі 24323,5грн. (а.с.112).

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано скасував податкове повідомлення-рішення від 26.10.2009р. №0000452305/3/22332 в частині визначення основного платежу у сумі 48646,5грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 24323,5грн.

З цих же підстав, пославшись на вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», яким визначено підстави та порядок формування платником податкового кредиту та вказавши на безпідставні висновки ДПІ щодо нікчемності укладених договорів оренди, суд першої інстанції правомірно визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 26.10.2009р. №0000462305/3/22333, яким визначено податкові зобов’язання з податку на додану вартість.

          За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційних скарг, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя та товариства з обмеженою відповідальністю «Континент Ко., ЛТД»залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2010 року по справі №2а-6236/09/0870 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:                                                            Я.В. Семененко

          Суддя:                                                            Н.А. Бишевська

          Суддя:                                                            І.Ю. Добродняк