Постанова № 22343365, 14.07.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2011 р.справа № 2а-2460/09/0870 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Семененка Я.В.

суддів: Добродняк І.Ю Бишевської Н.А.

при секретарі судового засідання:Ліпіній О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року по справі №2а-2460/09/0870 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Бердянськсільмаш" до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про скасування податкових повідомлень рішень,-

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Бердянськсільмаш" звернулося з позовом в якому, з урахуванням уточнень (т.3 а.с.198), просило скасувати частково податкові повідомлення рішення від 20.08.2008 р. № 0001632310/0, від 06.11.2008 р. № 0001632310/1, від 30.12.2008 р. №0001632310/2 в частині визначення податкових зобовязань за платежем податок на прибуток у розмірі 39806 грн. 60 коп.; скасувати у повному обсязі податкові повідомлення-рішення від 20.08.2008 р. № 0001642310/0; від 06.11.2008 р., № 0001642310/1; від 30.12.2008 р. №0001642310/2, якими визначено податкові зобовязання за платежем податок на додану вартість. В обґрунтуванні заявлених вимог позивач вказував на неправомірні висновки перевіряючих осіб ДПІ щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок на додану вартість».

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року адміністративний позов задоволено. Постанова суду мотивована недоведеністю відповідачем порушень вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок на додану вартість», що стало підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись з постановою суду, відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального права, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблені в акті перевірки, що став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повноважними особами Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області проведена виїзна планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Бердянськсільмаш" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06.03.2006 р. по 31.03.2008 р.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 06.06.2008 р. № 140/23-208/34157753. в якому, зокрема, зроблено висновок про порушення позивачем:

- п.5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 06.03.2006р. по 31.03.2008р. на суму 30742,0грн.;

- п.п. 7.2.3, п.7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 36500,0грн.

Таких висновків податковий орган дійшов з наступних підстав.

Щодо заниження податку на прибуток податковий орган в акті перевірки (стор.13 Акту перевірки) зазначив про те, що ТОВ «ТД «Бердянськсільмаш»при складенні податкової декларації з податку на прибуток за 2007р. допущена арифметична помилка при розрахунку обліку приросту (убутку) балансової вартості торваів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів). Так, відповідно до даних бухгалтерського обліку ТОВ «ТД «Бердянськсільмаш»балансова вартість запасів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів) станом на 31.12.2007р. складає 360286,0грн., а в додатку К1/1 до податкової декларації з податку на прибуток за 2007р. балансова вартість запасів станом на 31.12.2007р. складає 237318,0грн.

Отже, ТОВ «ТД «Бердянськсільмаш»при веденні обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів допущено арифметичну помилку в сумі 122968,0грн. (360286грн.-237318грн.).

Таким чином, на порушення п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підприємством занижено скоригований валовий дохід за 2007р. в сумі 122968,0грн.

Щодо податкового кредиту позиція ДПІ ґрунтувалася на наступному.

Позивачем до складу податкового кредиту необґрунтовано віднесений податок на додану вартість по операціях з придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю "Байкал" механізмів приводу ножа, оскільки відповідно до відомостей, наданих Державною податковою інспекцією у Оріхівському районі Запорізької області, Товариством з обмеженою відповідальністю "Байкал" у декларації по податку на додану вартість за червень 2006 р. не відображено податкове зобов'язання з поставки товарів Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Бердянськсільмаш"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Байкал" знято з реєстрації Оріхівською районною державною адміністрацією Запорізької області 07.06.2007 р., та знято з обліку Державною податковою інспекцією у Оріхівському районі Запорізької області 04.07.2007 р.; Товариством з обмеженою відповідальністю "Байкал" наданий ліквідаційний баланс станом на 01.06.2007 р. з відсутністю даних (нульовий баланс), тобто підприємством здійснені всі розрахунки по всіх операціях. Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Бердянськсільмаш" надані документи в підтвердження того, що придбаний товар, переданий на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "Байкал", але не надані документи в підтвердження наявності витрат у зв'язку з зберіганням ТМЦ у Товариства з обмеженою відповідальністю "Байкал". На кінець перевіряє мого періоду (на 31.03.2008р.) механізми приводу ножа на загальну суму 219000грн. (з ПДВ) ТОВ «ТД «Бердянськсільмаш»не реалізовані, що підтверджено даними бухгалтерського обліку підприємства по рахунку 281 «Товари на складі»станом на 31.03.2008р.

З огляду на вказані обставини, ДПІ зроблено висновок (стор.18 Акту перевірки) про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Бердянськсільмаш" не використовувало придбані механізми приводу ножа у власній господарської діяльності.

На підставі складеного акту ДПІ прийняла податкові повідомлення рішення від 20.08.2008р. № 0001642310/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 36500 грн. 00 коп. та нараховані фінансові санкції у сумі 18250 грн. 00 коп. і від 20.08.2008 р. № 0001632310/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 30742 грн. 00 коп. та нараховані фінансові санкції у сумі 9222 грн. 60 коп.

За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення та ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.11.2008 р. № 0001632310/1, від 30.12.2008р. №0001632310/2, від 06.11.2008 р., № 0001642310/1; від 30.12.2008 р. №0001642310/2,

Правомірність та обґрунтованість рішень відповідача про визначення податкових зобовязань та застосування штрафних (фінансових) санкцій, є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи уточненні позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено порушень позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок на додану вартість», що стало підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень.

З такими висновками частково погоджується колегія суддів з наступних підстав.

Щодо визначення податкових зобовязань з податку на прибуток колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Позиція позивача у спірних правовідносинах полягає у тому, що ним не заперечуються висновки ДПІ про арифметичну помилку при ведені обліку приросту (убутку) балансової вартості товарних запасів., натомість позивач вказує на те, що під час проведення перевірки ДПІ не врахувала той факт, що у перевіряємому періоді позивачем також помилково не враховано витрати за агентськими послугами, що надані ПП ОСОБА_2 Тобто, позивач вказував на те, що в одному податковому періоді мало місце як заниження валового доходу так і заниження валових витрат підприємства, чого не було враховано податковим органом і що безперечно впливає на визначення обєкта оподаткування.

Спростовуючи вищевказані твердження позивача ДПІ посилалась на те, що витрати по послугам, які надані ПП ОСОБА_2 відображені позивачем у бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджується висновками Акту перевірки.

Тобто, фактично спір полягає у правильності визначення податковим органом податкових зобовязань з податку на прибуток, з урахуванням фактично отриманого позивачем валового доходу та понесеними валовими витратами у перевіряємому періоді.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем факту віднесення позивачем до валових витрат, витрати по придбаванню агентських послуг у ПП ОСОБА_2

Так, в акті перевірки (стор.10 Акту) дійсно зазначено про те, що в бухгалтерському обліку ТОВ «ТД «Бердянськсільмаш»відображено послуги по ПП ОСОБА_2 у сумі 123856грн. в грудні 2007р. та послуги в сумі 141790грн. в березні 2008р. Зазначено в Акті перевірки і те, що вказані витрати включені до складу валових витрат підприємства за 2007р. в сумі 123856грн. та за І квартал 2008р. в сумі 141790грн., що відображено в податковій декларації податку на прибуток у строчці 04.1 «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)». Між тим, Акт перевірки не містить у собі відомостей, з яких можливо зробити достовірний висновок про те, що позивачем, саме у податковому обліку (рядок 04.1 Декларації), відображено витрати, які понесені у звязку з придбанням послуг у ПП ОСОБА_2

З яких підстав, перевіряючи особи дійшли такого висновку, не встановлено і під час розгляду справи у суді.

З огляду на такі обставини, по справі було призначено судово-економічну експертизу.

У своєму висновку №40/10 (т.3 а.с.2), експерт дійшов однозначного висновку про те, що сума 123856грн, згідно акта надання агентських послуг ПП ОСОБА_2 до угоди №01/04 від 03.04.07р., арифметично не могла бути відображена у рядку 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ «Торговий дім «Бердянськсільмаш»та податковому обліку у 2007 році.

Таким чином, враховуючи той факт, що з Акту перевірки не можливо дійти висновку про достовірність доводів ДПІ про відображення в податковому обліку витрат по ПП ОСОБА_2 та враховуючи однозначний висновок експерта, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів відповідача щодо віднесення позивачем до валових витрат, витрати по придбаванню агентських послуг у ПП ОСОБА_2

У своєму висновку, експерт, проаналізувавши первинні документи підприємства за перевіряємий період та враховуючи витрати по придбання послуг у ПП ОСОБА_2, дійшов висновку про те, що при віднесення суми 123856грн. до складу валових витрат ТОВ «ТД «Бердянськсільмаш»за рік 2007 із урахуванням арифметичної помилки при розрахунку обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів в сумі 122968грн., податкове зобовязання з податку на прибуток складе 158грн.

З огляду на встановлені обставини справи та висновок експерта, позивач уточнив заявлені вимоги (т.3 а.с.198) та просив скасувати спірні податкові повідомлення-рішення щодо визначення податкових зобовязань з податку на прибуток частково у сумі 39806,60грн. При цьому, такий розрахунок позивачем зроблено наступним чином: 39964,60грн. (загальна сума донарахувань) 158,00грн.(розмір податкового зобовязання з огляду на висновок експерта) = 39806,60грн.

З вказаними розрахунками, враховуючи обєктивно підтверджений розмір податкових зобовязань з податку на прибуток, погодився і суд першої інстанції, визнавши протиправним та скасувавши спірне ППР в частині нарахування до сплати 39806,60грн.

Між тим, суд першої інстанції не врахував того, що позивачем розрахунки зроблено виходячи із загального платежу, який визначено ППР та який складається як із основного платежу так із штрафних (фінансових) санкцій. Отже, суд першої інстанції скасувавши ППР в частині, залишив поза увагою штрафні санкції, які мають бути визначені платнику, з огляду на заниження податкових зобовязань на суму 158,00грн. За таких обставин, задоволені позовні вимоги на суму 39806,60грн. мають бути зменшені на суму штрафних (фінансових) санкцій, які складають 47,40грн. із наступного розрахунку.

Відповідно до вимог пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним на час прийняття спірного рішення, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Період, на який припадає недоплата, є, встановлене актом перевірки, порушення за 4 квартал 2007 року, період на який припадає отримання платником податків податкового повідомлення, був 3 квартал 2008 року (20.08.2008 року). Відповідно, кількість податкових періодів три періоди за кожен з яких нараховується штрафна санкція у розмірі 10%, тобто 30 відсотків від суми недоплати у 158 грн. складає 47,40 грн.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції, в цій частині заявлених вимог, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову, а саме визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.08.2008р. №0001632310/0, від 06.11.2008р. № 0001632310/1, від 30.12.2008р. №0001632310/2 в частині визначення податкових зобовязань за платежем податок на прибуток у розмірі 39759грн. 20 коп. визнати протиправним та скасувати.

Щодо податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 07.06.2006 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Бердянськсільмаш" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Байкал" укладений договір № 0106К купівлі продажу сільськогосподарського машинобудування. Відповідно до Додатку до договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Байкал" зобов'язано продати Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Бердянськсільмаш" механізми приводу ножа та стрічки транспортера на загальну суму 219000 грн. 00 коп.

На виконання договору за актом приймання передачі товару від 14.06.2006 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Бердянськсільмаш" отримало механізми приводу ножа та стрічки транспортера на загальну суму 219000 грн. 00 коп.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Байкал" видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Бердянськсільмаш" податкову накладну від 14.06.2006 р. № 25 на суму 219000 грн. 00 коп., в тому числі податок на додану вартість 36500 грн. 00 коп.

Податкова накладна включена Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Бердянськсільмаш" до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за червень 2006 р., а податок на додану вартість у сумі 36500 грн. 00 коп. включений до податкового кредиту.

В рахунок оплати продукції Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Бердянськсільмаш" виписало Товариству з обмеженою відповідальністю "Байкал" простий вексель від 29.06.2006 р. № 6931362310578 на суму 219000 грн. 00 коп., зі строком сплати за пред'явленням, але не раніше 15.01.2007 р. та передало його за актом прийому - передачі від 29.06.2006 р.

14.06.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Бердянськсільмаш" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Байкал" укладений договір зберігання № 0106. Відповідно до умов договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Байкал" приймає на зберігання передане йому за актом майно.

На виконання договору за Актом від 14.06.2006 р. № 01 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Бердянськсільмаш" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Байкал" прийняло на зберігання механізми приводу ножа та стрічки транспортера на загальну суму 219000 грн. 00 коп.

В акті перевірки, вказуючи на встановлені обставини, податковим органом зроблено висновок (стор.18 Акту перевірки) про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Бердянськсільмаш" не використовувало придбані механізми приводу ножа у власній господарської діяльності. Такі висновки, зокрема, обґрунтовано тим, що на кінець перевіряємого періоду (на 31.03.2008р.) механізми приводу ножа на загальну суму 219000грн. (з ПДВ) ТОВ «ТД «Бердянськсільмаш»не реалізовані, що підтверджено даними бухгалтерського обліку підприємства по рахунку 281 «Товари на складі»станом на 31.03.2008р.

Отже, як вбачається з акту перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, ДПІ не заперечувала факт придбання позивачем вказаного товару, натомість ДПІ вказувала на те, що такий товар не використаний позивачем у власній господарській діяльності.

Законом України "Про податок на додану вартість" визначено випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Так, відповідно до п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними підпунктом документами.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав, зокрема, віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості придбаних робіт (послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Як зазначено вище, податковим органом не заперечувався факт придбання вказаного товару, натомість ДПІ дійшла висновку про те, що придбаний товар не використано позивачем в власній господарській діяльності. При цьому обґрунтувавши свою позицію тим, що на кінець перевіряємого періоду (на 31.03.2008р.) механізми приводу ножа на загальну суму 219000грн. (з ПДВ) ТОВ «ТД «Бердянськсільмаш»не реалізовані, що підтверджено даними бухгалтерського обліку підприємства по рахунку 281 «Товари на складі»станом на 31.03.2008р.

Між тим, встановлені обставини справи свідчать про те, що 08.07.2008р., тобто поза межами перевіряємого періоду, придбаний у ТОВ «Байкал»товар було поставлено позивачем ПП ОСОБА_2 (т.1 а.с.160-162). Тобто, вказаний товар використано позивачем у власній господарській діяльності, а отже висновки ДПІ щодо невикористання товару у власній господарській діяльності є необґрунтованими.

За встановлених обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про те, судом першої інстанції, при вирішенні заявлених вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість, в достатньому обсязі зясовано обставини справи та в цій частині ухвалено законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року по справі №2а-2460/09/0870 в частині заявлених вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 20.08.2008р. №0001632310/0, від 06.11.2008р. № 0001632310/1, від 30.12.2008р. №0001632310/2 скасувати та прийняти нову постанову в цій частині заявлених вимог.

Податкові повідомлення-рішення від 20.08.2008р. №0001632310/0, від 06.11.2008р. №0001632310/1, від 30.12.2008р. №0001632310/2, в частині нарахування до сплати 39759,20грн. визнати протиправними та скасувати.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

Головуючий:Я.В. Семененко

Суддя:І.Ю. Добродняк

Суддя:Н.А. Бишевська