Ухвала суду № 22343521, 09.02.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2012 р.справа № 2а-0870/824/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді:                    Семененка Я.В.

          суддів:                     Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання:          Ліпіній О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року у справі №2а-0870/824/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант»звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя №0000230807/0 від 31.08.2010 року та №0000230807/2 від 25.11.2010 року, якими застосовано штрафні санкції за порушення строків сплати узгоджених податкових зобов’язань.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року позов задоволено частково, а саме скасоване податкове повідомлення-рішення №0000230807/2 від 25.11.2010 року, в іншій частині позовних вимог відмовлено. Постанова суду, в частині задоволених вимог, мотивована тим, що під час адміністративного оскарження та прийняття СДПІ оскарженого податкового повідомлення-рішення №0000230807/2 від 25.11.2010 року, позивач не мав узгоджених податкових зобов’язань, оскільки податкові зобов’язання, які визначено СДПІ шляхом прийняття відповідного рішення, були визнані протиправними та скасовані у судовому порядку.

Не погодившись з постановою суду, СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжя подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин справи, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга, фактично, обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які викладено в Акті перевірки, що став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за результатами невиїзної документальної перевірки ТОВ «Страхова компанія «Мотор-Гарант»щодо своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань до бюджету, складено акт від 19.08.2010 р. №23/08-07/31154434.

В акті перевірки зроблено висновки про порушення позивачем вимог пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»а саме, позивачем порушено граничні терміни сплати узгоджених сум податкових зобов’язань із земельного податку.

Такі висновки СДПІ ґрунтуються на тому, що 20.05.2010р. за результатами розгляду справи про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжя №0000560870/0 від 27.11.2008р. колегією суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду прийнято постанову щодо правомірності визначення позивачу податкового зобов’язання із сплати земельного податку у розмірі 169171,44грн, прийнятого на підставі акту СДПІ від 18.11.08 №40/08-07/31154435 «Про результати виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 30.06.2008р.». Таким чином, відповідно до вказаної постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, податкове зобов’язання із сплати земельного податку є узгодженим –20.05.2010р., з останнім днем сплати до бюджету –31.05.2010р. Перевіркою зроблено висновок, що підприємством, в порушення пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону №2181, сплачено узгоджене податкове зобов’язання у загальному розмірі 169119,24грн. з затримкою на 66 календарних днів (платіжне доручення від 05.08.2010р. №4557).

На підставі акту перевірки СДПІ прийнято податкове повідомленням-рішенням від 31.08.2010р. №0000230807/0, яким, на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», нараховані штрафні санкції у розмірі 20% від податкового зобов’язання у сумі 169119,24 грн., за затримку сплати суми узгодженого податкового зобов’язання.

За результатами адміністративного оскарження, ДПА у Запорізькій області прийнято рішення №5256/10/25-020 про скасування податкового повідомлення-рішення №0000230807/0 від 31.08.2010 року в частині зайво застосованих штрафних санкцій у розмірі 11323, 43 грн., в іншій частині - скарга залишена без задоволення.

На підставі вказаного рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі винесено податкове повідомлення-рішення №0000230807/2 від 25.11.2010 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 22500,42грн.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення СДПІ №0000230807/2 від 25.11.2010р. прийнято необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Такі висновки суд обґрунтував тим, що під час адміністративного оскарження та прийняття СДПІ оскарженого податкового повідомлення-рішення №0000230807/2 від 25.11.2010 року, позивач не мав узгоджених податкових зобов’язань, оскільки податкові зобов’язання з земельного податку, які визначено СДПІ шляхом прийняття відповідного рішення, були визнані протиправними та скасовані у судовому порядку.

          З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

          Так, суд першої інстанції вірно виходив з того, що згідно приписів пп. 17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону №2181, платник податків зобов’язаний сплатити штрафні санкції у разі порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов’язань.

          Отже, наявність узгоджених податкових зобов’язань, які сплачено платником з порушенням строків, є підставою для застосування штрафних санкцій.

          Встановлені обставини справи свідчать про те, що підставою для застосування спірних штрафних санкцій є порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених податкових зобов’язань з земельного податку у розмірі 169171,44грн., які визначено податковим органом у податковому повідомленні-рішенні №0000560870/0 від 27.11.2008р. та правомірність застосування яких підтверджена постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2010р.

Матеріали справи також свідчать про те, що під час процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення СДПІ від 31.08.2010р. №0000230807/0 та прийняття податковим органом ППР №0000230807/2 від 25.11.2010 року, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.10.2010р. скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2010р. та залишено без змін рішення суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги ТОВ «Страхова компанія «Мотор-Гарант»та визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №0000560870/0 від 27.11.2008р.

Отже, на час прийняття СДПІ оскарженого податкового повідомлення-рішення №0000230807/2 від 25.11.2010 року, позивач не мав узгодженого податкового зобов’язання з земельного податку у розмірі 169171,44грн., у зв’язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано вказав на відсутність законодавчо визначених підстав для застосування штрафних санкцій у відповідності до пп. 17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону №2181.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

          На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1, ст. 198, ст. 200, ст.ст.205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року у справі № 2а-0870/824/11 –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 13.02.2012 р.)

Головуючий:                                                            Я.В. Семененко

          Суддя:                                                            Н.А. Бишевська

          Суддя:                                                            І.Ю. Добродняк