Постанова № 22343312, 07.07.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2011 р.справа № 2а-13218/10/0470 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання:Ліпіній О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпостач»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2011 року у справі №2а-13218/10/0470 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпостач»до Верхньодніпровської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпостач»звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати нечинним податкові повідомлення-рішення від 25.05.2010р. №0001891700/0, від 23.06.2010р.. №0001891700/1, від 06.08.2010р. №0001891700/2, від 13.10.2010р. №0001891700/3 про визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб на суму основного платежу 5133,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 10266,00 грн. Позивач вважає, що зазначене податкове повідомлення-рішення є протиправними, оскільки прийняті на підставі необґрунтованих висновків податкового органу про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2011 року у задоволенні позову відмовлено. Постанова суду мотивована посиланням на Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб», яким визначено обєкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб та осіб відповідальних за своєчасність та повнотою нарахування і сплати цього податку до бюджету. Враховуючи вимоги названого Закону, суд дійшов висновку про те, що позивач був зобовязаний нарахувати та утримати податок з доходу, який отримано учасниками товариства, у вигляді частки у статутному фонді ТОВ «Укрпостач».

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість рішення суду, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що позивач, у спірних правовідносинах, не є податковим агентом, у звязку з чим на нього не покладено обовязку нараховувати та утримувати податок з доходів фізичних осіб.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повноважними особами Верхньодніпровської ОДПІ проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Укрпостач»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2009р..

За результатами перевірки складено Акт №127/230-32570387 від 11.05.2009 року, в якому, зокрема, зроблено висновок про порушення позивачем вимог ст..17, ст..19 з урахуванням п.1.15 ст.1, п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.п.8.1.1, п.п.8.1.2, 8.1.4, п.8.1 ст.8, п.п20.3.2, п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого позивачу донараховано податкове зобовязання у сумі 15399,00 грн..

Таких висновків податковий орган дійшов з наступних підстав.

Відповідно до Протоколу №9 від 11.10.2007 року загальних зборів учасників ТОВ «Укрпостач»із складу учасників товариства, згідно поданої заяви, виключено ОСОБА_1, який мав частку у розмірі 40% (34220,00грн.) статутному фонду ТОВ «Укрпостач»; включено до складу учасників товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та розподілені частки між учасниками товариства у статутному капіталі наступним чином: фізична особа ОСОБА_4 51330 грн., що становить 60%, фізична особа ОСОБА_3 17110 грн., що становить 20%, фізична особа ОСОБА_2 17110 грн., що становить 20%.

Документів, які свідчать про розрахунок з ОСОБА_1 при виході із складу засновників товариства та внесення коштів до статутного фонду ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до перевірки не надано.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 отримано додаткове благо (подарунок), у вигляді безкоштовного отримання частки корпоративних прав. ТОВ «Укрпостач». При цьому, податковий орган вказав на те, що податковим агентом, який повинен був нарахувати та утримати податок з доходів фізичних осіб є ТОВ «Укрпостач».

На підставі складеного Акту перевірки Верхньодніпровською ОДПІ прийнято податкове повідомлення рішення від 25.05.2010р. №0001891700/0 про визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб на суму основного платежу 5133,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 10266,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення та податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.06.2010р.. №0001891700/1, від 06.08.2010р. №0001891700/2, від 13.10.2010р. №0001891700/3.

Правомірність та обґрунтованість рішень відповідача про визначення податкового зобовязання та застосування штрафних санкцій є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржені рішення прийняті відповідачем на підставі Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Такі висновки суду обґрунтовані тим, що позивач був зобовязаний нарахувати та утримати податок з доходу, який отримано учасниками товариства, у вигляді частки у статутному фонді ТОВ «Укрпостач».

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до п.1.15 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Як вбачається з акту перевірки, який став підставою для прийняття спірних рішень, обґрунтовуючи те, що ТОВ «Укрпостач»є податковим агентом, ДПІ посилалась на пп..4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», яким встановлено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається також доход, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо. Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.

Натомість, вказана норма права не дозволяє дійти висновку про те, що ТОВ «Укрпостач» у спірних правовідносинах є податковим агентом, оскільки зазначеною нормою права визначено які доходи як додаткові блага, що отримані від працедавця, відносяться до загального місячного оподатковуваного доходу і відповідно вказує на обовязок працедавця з цих доходів нараховувати та утримувати податок з доходів фізичних осіб.

Акт перевірки не містить у собі відомостей про те, що ТОВ «Укрпостач»є працедавцем по відношенню до ОСОБА_3 та ОСОБА_2, у звязку з чим має статус податкового агенту з відповідними правовими наслідками. Вказані особи є учасниками товариства, тобто його засновниками, а не працівниками товариства.

У запереченнях на апеляційну скаргу ДПІ вказує на те, що підприємство, яке подарувало фізичній особі корпоративні права, згідно із п.1.15 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», є податковим агентом щодо вартості такого майна. Такі доводи ДПІ колегія суддів вважає помилковими з тих підстав, що по-перше: корпоративні права не є майном, по-друге: товариство не може мати корпоративні права, оскільки корпоративні права - це право особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами, по-третє: підприємство не могло подарувати частку у статутному фонді, оскільки власником цієї частки є ОСОБА_1 як засновник товариства,

Отже, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість висновків ДПІ про те, що ТОВ «Укрпостач»є податковим агентом і був зобовязаний нарахувати та отримати податок з доходів фізичних осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_2

Крім цього, колегія суддів не погоджується з доводами податкового органу про те, що отримано додаткове благо (частка корпоративних права), є подарунком. Такі висновки ДПІ обґрунтувала тим, що під час перевірки не надано документів, які свідчать про розрахунок з ОСОБА_5 при виході із складу засновників товариства та внесення коштів до статутного фонду ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Між тим, податковий орган не врахував того, що колишній засновник товариства ОСОБА_5 не позбавлений права у будь-який час заявити вимогу про повернення його частки у статутному фонді товариства, у грошовій чи натуральній формі.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду та прийняття нової постанови про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпостач»- задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2011 року у справі №13218/10/0470 скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Податкові повідомлення-рішення від 25.05.2010р. №0001891700/0, від 23.06.2010р.. №0001891700/1, від 06.08.2010р. №0001891700/2, від 13.10.2010р. №0001891700/3, які прийнятті Верхньодніпровською ОДПІ визнати протиправними та скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст постанови виготовлено 12.07.2011р.)

Головуючий:Я.В. Семененко

Суддя:Н.А. Бишевська

Суддя:І.Ю. Добродняк