Постанова № 22343296, 30.06.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2011 р.справа № 2а-3407/101170 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Семененка Я.В.

          суддів:                     Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання:          Ліпіній О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Світловодської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2010 року у справі №2а-3407/10/1170 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сілікон»до Світловодської об’єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України в Кіровоградській області про зобов’язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сілікон»звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням зміни позовних вимог (т.2 а.с.95), просило зобов’язати Світловодську ОДПІ скласти та надати до відділення Державного казначейства України висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування в розмірі 2372419 грн. на користь ТОВ «Сілікон»шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено, а саме зобов’язано Світловодську об’єднану державну податкову інспекцію скласти та надати до Головного управління Державного казначейства України в Кіровоградській області висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування в розмірі 2372419,00грн. та стягнуто з Державного бюджету України, на підставі отриманого висновку Світловодської об’єднаної державної податкової інспекції, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сілікон»2372419,00грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку. Постанова суду мотивована тим, що позивач має право на бюджетне відшкодування у вказаній сумі, а бездіяльність СДПІ, яка полягала у ненаданню висновку про бюджетне відшкодування, є протиправною та перешкоджає позивачу у реалізації його прав.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Світловодська об’єднана державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та провадження у справі закрити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.17 КАС України предметом оскарження до адміністративного суду можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень. Суд першої інстанції, у відповідності до вищевказаних норм права, враховуючи заявлені позивачем вимоги про зобов’язання ДПІ надати органу державного казначейства висновок про суми бюджетного відшкодування, повинен був закрити провадження у справі, оскільки встановлений Законом України «Про податок на додану вартість»порядок взаємодії органів державної податкової служби та державного казначейства при розгляді заяви платника податку про бюджетне відшкодування надмірно сплаченого податку стосується компетенції лише цих органів, порядок реалізації якої не може визначатися інакше як цими органами. Таким чином, наполягаючи на задоволені позовних вимог, які викладені у змінах до позовної заяви, позивачем невірно обрано спосіб захисту оспорюваного права.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 26.05.2008 року по 03.06.2008 року працівниками Світловодської об’єднаної державної податкової інспекції проведено перевірку ТОВ «Сілікон»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за березень 2008 року, що виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, за результатами якої складно акт від 06.06.2008 року №130/2310-31377828.

В зазначеному акті ОДПІ зроблено висновок про те, що позивачем порушено вимоги п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, завищено бюджетне відшкодування за березень 2008 року у сумі 2455574 грн.

Вказаний акт став підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 12.06.2008р. №0010822300/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування.

Рішеннями суддів (постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.09.2008р., ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2009р., ухвала ВАСУ від19.08.2010р.) податкове повідомлення-рішення, в частині зменшення бюджетного відшкодування на суму 2 372419,00грн., визнано недійсним.

Враховуючи рішення судових інстанції, зокрема ухвалу ВАСУ від 19.08.2010р., позивачем надано заяву про зміну позовних вимог (т.2 а.с.95), в якій останній просив зобов’язати Світловодську ОДПІ скласти та надати до відділення Державного казначейства України висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування в розмірі 2372419 грн. на користь ТОВ «Сілікон» шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у позивача права на бюджетне відшкодування за березень 2008 року на суму 2372419,00грн., яке не може бути реалізовано позивачем з огляду на неправомірну бездіяльність ОДПІ щодо ненадання висновку органу державного казначейства про бюджетне відшкодування. Вказані обставини стали підставою для задоволення заявлених позивачем вимог щодо зобов’язання ДПІ надати висновок та підставою для рішення суду щодо стягнення сум бюджетної заборгованості з Державного бюджету України.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Так, суд першої інстанції не звернув уваги на зміст заявлених позивачем вимог та відповідність їх вимогам чинного законодавства.

Правовідносини щодо повернення з бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів) з підстав, передбачених законом, виникає між платником податків, зборів (обов’язкових платежів) та державою в особі відповідного органу державної податкової служби, на який згідно із Законом України «Про державну податкову службу в Україні»покладені повноваження по здійсненню контролю за своєчасною та правильною сплатою до бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів), та відповідного територіального органу Державного казначейства України з огляду на запроваджену Бюджетним кодексом України казначейську форму обслуговування Державного бюджету.

У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Встановлений підпунктами 7.7.4 –7.7.8 пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»порядок дій платника податку, податкового органу та органу Державного казначейства України по отриманню (виплаті) бюджетного відшкодування не означає, що в разі виникнення спору щодо права платника податку на отримання бюджетного відшкодування юридичним засобом захисту порушеного права в суді є інший, ніж позов про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування, оскільки право платника податку на отримання бюджетного відшкодування не ставиться в залежність від тієї обставини, чи був податковим органом поданий територіальному органу Державного казначейства України відповідний висновок.

Визначений законом порядок взаємодії органів державної податкової служби та державного казначейства при розгляді заяви платника податку про бюджетне відшкодування надмірно сплаченого податку стосується компетенції лише цих органів і не може вплинути на право платника щодо стягнення сум бюджетної заборгованості з Державного бюджету України.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права, який фактично стосується не порушеного права позивача, а реалізації повноважень податковою службою та органами державного казначейства.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність заявлених вимог та необґрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині заявлених вимог.

В той же час, колегія суддів вважає, що вимоги відповідача про закриття провадження у справі є необґрунтованими, оскільки невідповідність обраного способу захисту порушено права, за наявності встановленого факту порушення прав позивача, не є тією обставиною, з якою процесуальний закон (п.1 ч.1 ст.157 КАС України) пов’язує необхідність закриття провадження в адміністративній справі. Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу реалізації владних управлінських функцій податковим органом, який у спірних правовідносинах є суб’єктом владних повноважень та який заперечує право позивача на бюджетне відшкодування. Тобто, переданий на вирішення суду спір є справою адміністративної юрисдикції.

Крім цього, як вбачається з судового рішення, суд першої інстанції вийшов за межі заявлених вимог, при цьому не обґрунтувавши підстав для цього та поставив рішення про стягнення з Державного бюджету України, на підставі отриманого висновку Світловодської об’єднаної державної податкової інспекції, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сілікон»2372419,00грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку.

Натомість, і рішення суду в цій частині не можливо визнати законним та обґрунтованим з наступних підстав.

Так, резолютивна частина рішення суду повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні висновки суду по суті розглянутих вимог.

В той же час, рішення суду, про стягнення сум бюджетного відшкодування, поставлено в залежність від надання висновку ДПІ до органу державного казначейства про бюджетну заборгованість з податку на додану вартість. Тобто, рішення суду про стягнення сум може бути виконано лише за умови надання ДПІ відповідного висновку органу державного казначейства. Таке рішення суду є неприпустимим, оскільки має певні умови для його виконання, а отже таке рішення суду не можливо визнати законним та обгрунтованим, як того вимагає ст..159 КАС України.

Відповідно до ч.4 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів позбавлена процесуальної можливості вирішити питання щодо стягнення на користь позивача бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, оскільки позивачем не було заявлено вимог про захист порушеного права шляхом стягнення сум ПДВ з Державного бюджету України.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції постановлено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст..ст.202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

                                                  ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Світловодської об’єднаної державної податкової інспекції –задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2010 року у справі №2а-3407/10/1170 –скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову товариству з обмеженою відповідальністю «Сілікон»- відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст постанови виготовлено 06.07.2011р.)

Головуючий:                                                            Я.В. Семененко

          Суддя:                                                            Н.А. Бишевська

          Суддя:                                                            І.Ю. Добродняк