Єдиний державний реєстр судових рішень УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" травня 2011 р.справа № 2а-5597/09 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
при секретарі судового засідання:Ліпіній О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2009 року по справі №2а-5597/09/0870 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВСПЛЕСК»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
в с т а н о в и л а:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВСПЛЕСК»звернулося з позовом, в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 13.05.2009 року №0000782301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 466282,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 233141 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на необґрунтовані висновки перевіряючих осіб щодо нікчемності укладених правочиннім та вказував на реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначені податкові зобовязання з податку на прибуток.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2009 року адміністративний позов задоволено. Постанова суду мотивована тим, що висновки податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток є необґрунтованими, оскільки встановлені обставини справи свідчать про фактичне виконання сторонами умов договорів, які не визнаються ДПІ, що підтверджено належним чином оформленими первинним документами.
Не погодившись з постановою суду, відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне зясування обставин справи, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги фактично обґрунтовані висновками, які зроблено в Акті перевірки, відповідно до яких податковий орган вказував на нікчемність правочинів, які укладено позивачем у перевіряємому періоді.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у квітні 2009 року працівниками ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ВСПЛЕСК»щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої, було складено акт №50/23-5/30663673 від 30.04.2009 року.
В акті, зокрема, зроблено висновок, про порушення позивачем вимог п.п.5.9 ст.5, п.п 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 466282 грн., в тому числі по періодам у розмірі 466282 грн., в тому числі по періодах: 3 квартал 2006р. у сумі 59988 грн.; 2006 рік у сумі 159422 грн.;, І квартал 2007 року у сумі 74719 грн.; І півріччя 2007 року у сумі 190895 грн.; 3 квартали 2007 року у сумі 283672 грн.; 2007 рік у сумі 290812 грн., І квартал 2008 року у сумі 16048 грн.; І півріччя 2008 року у сумі 2008 року 16048 грн., 2008 року у сумі 16048 грн.
Таких висновків податковий орган дійшов з огляду на наступне.
В акті перевірки зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ВСПЛЕСК" Товариству з обмеженою відповідальністю "Кір" в 2006 2007 роках були реалізовані паливно - мастильні матеріали. Продукція отримана за довіреностями ОСОБА_1
ТОВ "Кір" за юридичною адресою не знаходиться, провести зустрічну перевірку Державна податкова інспекція не має можливості.
Товариством з обмеженою відповідальністю "ВСПЛЕСК" в 2006 р., 2007 р., січні березні 2008 р., Приватному підприємству "Міф Плюс" були реалізовані паливно - мастильні матеріали. Продукція отримана за довіреностями ОСОБА_1
ПП "Міф Плюс" за юридичною адресою не знаходиться, провести зустрічну перевірку Державна податкова інспекція не має можливості.
Актом перевірки встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ВСПЛЕСК" Товариству з обмеженою відповідальністю "Атур" в 2006- 2007 роках були реалізовані паливо - мастильні матеріали. Продукція отримана за довіреностями ОСОБА_2
ТОВ "Артур" за юридичною адресою не знаходиться, відповідно до пояснень ОСОБА_3, який в установчих документах вказаний як засновник, він до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атур" ні якого відношення не має.
Прокуратурою Шевченківського району м. Запоріжжя порушено кримінальну справу за ст. 358 ч. 1 КК України за фактом підроблення документів від ТОВ "Кір" та ТОВ "Атур". Згідно протоколу допиту від 10.06.2008 р. ОСОБА_4, не складав та не підписував ніяких документів та не отримував товарно матеріальних цінностій.
З цих підстав, податковим органом в Акті перевірки зазначено, що правочини, укладені між ТОВ "ВСПЛЕСК" та ТОВ "Кір", ТОВ "Атур" і ПП "Міф Плюс" суперечать моральним засадам суспільства, оскільки волевиявлення учасників правочину не було вільним і не відповідає їх внутрішній волі, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, отже є нікчемним. Згідно із ч. 1 ст. 216 ЦК України нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.
З огляду на викладені в Акті перевірки обставини податковим органом зроблено висновки про про відсутність поставок товарів та укладання договорів з ТОВ "Атур", ПП "Міф Плюс" і ТОВ "Кір" з метою настання реальних наслідків, тому Товариством з обмеженою відповідальністю "ВСПЛЕСК" необґрунтовано до убутку балансової вартості товарів включена вартість поставленої ТОВ "Кір", ПП "Міф Плюс" і ТОВ "Атур" продукції, що привело до заниження приросту балансової вартості запасів на суму 1525396 грн. Крім того, грошові кошти, отримані від ТОВ "Атур", ПП "Міф Плюс" і від ТОВ "Кір" є безповоротною фінансовою допомогою, але в порушення вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" на суму податку на додану вартість нараховану на вартість товару не збільшений скоригований валовий дохід, що призвело до заниження валового доходу на суму 313750 грн.
На підставі акту перевірки ДПІ прийнято рішення про донарахування податкових зобовязань з податку на прибуток у розмірі 466282,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 233141 грн..
Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення про донарахування податкових зобовязань з податку на прибуток у розмірі 466281,00 грн., а також визначення штрафних санкцій розмірі 233 141грн., є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Такі висновки суду обґрунтовані тим, що встановлені обставини справи свідчать про фактичне виконання зазначеними сторонами умов договорів, які не визнаються ДПІ, що підтверджено належним чином оформленими первинним документами та фактичними обставинами справи.
Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованими з наступних підстав.
Так, суд першої інстанції, враховуючи обставини, які стали підставою для донарахування спірних податкових зобовязань, тобто позицію податкового органу у спірних правовідносинах, вірно визначив предмет доказування у справі, який полягає у встановлені обставин, які підтверджують або спростовують реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Кір», ПП «Міф Плюс», ТОВ «Артур».
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та вказав на те, що у звязку зі здійсненням господарської діяльності позивачем придбавалися паливно-мастильні матеріали, які в подальшому були реалізовані:
- товариству з обмеженою відповідальністю "Кір" за накладними РН-831від 25.07.2006 р.,РН-847 від 26.07.2009 р., РН-1088 від 12.09.2006 р., РН-1102 від 13.09.2009 р., РН-1174 від 22.09.2006 р., РН-1212 від 27.09.2006 р., РН-1288 від 10.10.2006 р., РН-1304 від 12.10.2006 р. РН-1373 від 24.10.2006, РН-1573, РН-1574 від 29.11.2006 р., РН-1540 від 23.11.2006, РН-1510, РН-1511 від 17.11.2006 р., РН-1760 від 28.12.2006 р., РН-0011/1 від 10.01.2007 р., РН-0138 від 14.02.2007 р., РН-1216 від 12.03.2007 р., РН-231 від 13.03.2007 р., РН-251 від 15.03.2007 р., РН-303 від 27.03.2007 р., РН-366, 367 від 12.04.2007 р., РН-383 від 19.04.2007 р., РН-392 від 24.04.2007 р., РН-432, РН- 433 від 08.05.2007 р., РН-443 від 11.05.2007 р., РН-458 від 15.05.2007 р., РН-469 від 17.05.2007 р., РН-542,РН-543,РН-544, РН-545 від 07.06.2007 р., РН-549 від 08.06.2007 р., РН-586 від 19.06.2007 р., РН-624, РН-626 від 26.06.2007 р., РН-637 від 02.07.2007 р., РН-666, РН-667 від 06.07.2007 р., РН-709 від 13.07.2007 р., РН-668 від 06.07.2007 р., РН-707, РН-705, РН-705 від 16.07.2007 р., РН-746 від 31.07.2007 р., РН-751 від 02.08.2007 р., РН-796 від 15.08.2007 р., РН-794 від 16.08.2007, РН-838, РН-837 від 28.08.2007 р., РН-929 від 14.09.2007 р. на загальну суму 772846 грн. 88 коп. та оплачена у повному обсязі згідно платіжних доручень: № 58 від 27.07.06 р., № 55 від 25.07.06 р., № 57 від 26.07.06 р., № 56 від 26.07.06 р., № 79 від 13.09.06 р. № 76 від 12.09.06 р. № 91 від 27.09.06 р. № 89 від 22.09.06 р. № 98 від 10.10.06 р. № 101 від 12.10.06 р., № 102 від 17.10.06 р., № 109 від 24.10.06 р., № 110 від 25.10.06 р., № 130 від 17.11.06 р., № 132 від 17.11.06 р., № 134 від 20.11.06 р., №137 від 22.11.2006 р., № 138 від 24.11.2006 р., № 168 від 28.12.2006 р., № 344 від 31.08.07 р., № 348 від 04.09.07 р., № 333 від 15.08.07 р., № 335 від 22.08.07 р., № 343 від 27.08.07 р., № 321 від 24.07.07 р., № 326 від 01.08.07 р., № 332 від 09.08.07 р., № 331 від 09.08.07 р., № 312 від 16.07.07 р., № 313 від 16.07.07 р., №314 від 16.07.07 р., № 306 від 09.07.07 р., № 308 від 09.07.07 р., № 311 від 13.07.07 р., № 302 від 02.07.07 р., № 304 від 05.07.07 р., № 305 від 05.07.07 р., № 290 від 12.06.07 р., № 293 від 18.06.07 р., № 298 від 25.06.07 р., № 280 від 06.06.07 р., № 283 від 07.06.07 р., № 283 від 08.06.07 р., № 275 від 01.06.07 р., № 276 від 01.06.07 р., №277 від 05.06.07 р., № 257 від 15.05.07 р., № 263 від 16.05.07 р., № 252 від 08.05.07 р., № 253 від 08.05.07 р., № 254 від 10.05.07р., № 235 від 12.04.07 р., № 238 від 18.04.07 р., № 240 від 24.04.07 р., № 210 від 15.03.07 р., № 222 від 27.03.07 р., № 204 від 07.03.07 р., №206 від 13.03.07 р., № 190 від 08.02.07 р., № 187 від 07.02.07 р., №184 від 02.02.07 р., б/н від 15.01.07 р., № 172 від 10.01.07 р.
- приватному підприємству "Міф Плюс" за накладними РН-1669 від 13.12.2006 р., РН-1625 від 06.12.2006 р., РН-0034 від 22.01.2007 р., РН-484, РН-485 від 23.05.2007 р., РН-569 від 13.06.2007 р., РН-623, РН- 625 від 26.06.2007 р., РН-744, РН- 745 від 31.07.2007 р., РН-797 від 15.08.2007 р., РН-893від 10.09.2007 р., РН-928 від 14.09.2007 р., РН-951від 19.09.2007 р., РН-980, РН-982 від 25.09.2007 р., РН-106 від 28.09.2007 р., РН-1100 від 15.10.2007 р., РН-1162 від 26.10.2007 р., РН-00000008 від 09.01.2008 р., РН-00000224 від 25.03.2008 р. та оплачена у повному обсязі згідно платіжних доручень № 21 від 06.12.06 р., № 22 від 07.12.06 р., № 23 від 08.12.06 р., № 24 від 13.12.06 р., № 26 від 19.01.07 р., № 32 від 22.05.07 р., № 44 від 25.06.07 р., № 41 від 13.06.07 р., № 52 від 11.07.07 р., № 56 від 31.07.07 р., № 57 від 10.08.07 р., № 60 від 15.08.07 р., № 71 від 10.09.07 р., № 80 від 19.08.07 р., № 81 від 21.09.07 р., № 75 від 12.09.07 р., № 83 від 24.09.07 р., № 86 від 28.09.07 р., № 97 від 22.10.07 р., № 203 від 09.01.08 р., № 17 від 25.03.08 р.
- товариству з обмеженою відповідальністю "Атур" за накладними РН-790 від 19.07.2006 р., РН-855 від 27.07.2006 р., РН-869 від 31.07.2006 р., РН-1019 від 30.08.2006 р., РН-1074, РН-1076 від 11.09.2006 р., РН-1101 від 13.08.2006р., РН-1175 від 22.09.2006 р., РН-1329 від 17.10.2006 р., РН-1458 від 08.11.2006 р. РН-1512 від 17.11.2006 р., РН-1597 від 04.12.2006 р., РН-1598 від 04.12.2006 р. РН-1599 від 04.12.2006 р., РН-1704 від 20.12.2006 р., РН-1754, РН-1759 від 28.12.2006 р., РН-0010/1 від 10.01.2007 р., РН-0038 від 24.01.2007 р., РН-0049 від 26.01.2007 р., РН-0065 від 30.01.2007 р., РН-0151 від 19.02.2007 р., РН-0174 від 27.02.2007 р., РН-0193 від 01.03.2007 р., РН-267 від 20.03.2007 р. та оплачена у повному обсязі згідно платіжних доручень № 304 від 17.11.06 р., № 315 р., № 297 від 07.11.06 р., №335 від 27.12.06 р., № 326 від 19.12.06 р., № 339 від 10.01.07 р., № 340 від 15.01.07 р., № 337 від 28.12.06 р., №351 від 26.01.07 р., Б/Н від 30.01.07 р., № 346 від 23.01.07 р., № 366 від 21.02.07 р., № 373 від 01.03.07 р., № 363 від 16.02.07 р., № 382 від 20.03.07 р., №375 від 03.03.07 р., № 240 від 19.07.06 р., № 246 від 28.07.06 р., № 247 від 31.07.06 р., № 264 від 30.08.06 р., № 248 від 31.07.06 р., № 274 від 11.09.06 р., № 269 від 31.08.06 р., № 276 від 12.09.06 р., № 278 від 13.09.06 р., № 275 від 12.09.06 р., №291 від 17.10.06 р., № 294 від 25.10.06 р., Б/Н від 22.09.06р.
Отже, факт поставки товарів за вказаними договорами підтверджується як первинними документами, відносно яких податковим органом зауважень не висловлювалося, так і фактом оплати за поставлену продукцію, яку здійснено покупцями у безготівковій формі та у повному обсязі.
Суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що посилання податкового органу, як на підтвердження нікчемності правочинів, на відсутність підприємств-покупців за місцем реєстрації, є безпідставними.
Так, відповідно до довідок державного реєстратора, станом на 01.12.2009 р.:
ТОВ "Атур" включено до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за юридичною адресою м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, буд. 12 кв. 28, останній запис про підтвердження наявності за місцем реєстрації в реєстрі зроблено 27.04.2009 р., продукція отримана в 2006- 2007 роках.
ПП "Міф Плюс" включено до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за юридичною адресою м. Запоріжжя, пр. Маяковського 11, останній запис про підтвердження наявності за місцем реєстрації в реєстрі зроблено 18.11.2008 р., продукція отримана в 2006 р., 2007 р., січні березні 2008 р.,
ТОВ "Кір" включено до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за юридичною адресою м. Запоріжжя, вул. Анголенка, буд. 22, останній запис про підтвердження наявності за місцем реєстрації в реєстрі зроблено 27.12.2007 р., продукція отримана в 2006 2007 роках.
Відповідачем, на якого в силу ч.2 ст.71 КАС України, покладено обовязок доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що на час здійснення господарських операцій вказані юридичні особи за місцем реєстрації не знаходилися, та не здійснювали підприємницьку діяльність.
Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість доводів відповідача щодо нікчемності правочиннім з посиланням на порушення прокуратурою Шевченківського району м.Запоріжжя кримінальної справи за фактом підроблення документів від імені ТОВ «Кір»та ТОВ «Атур».
Так, суд першої інстанції вірно вказав на те, що належним доказом у справі мав би бути вирок суду відносно осіб, які підробили документи, а не постанова про порушення кримінальної справи. З матеріалів справи вбачається, що постанову про порушення кримінальної справи винесено 10.06.2008р., натомість до теперішнього часу винних осіб, вироком суду, не встановлено.
Крім цього, суд першої інстанції правильно виходив з того, що товариствами з обмеженою відповідальністю "Кір" і "Атур" та Приватним підприємством "Міф Плюс" схвалені правочини щодо отримання продукції від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСПЛЕСК" (не має значення через якого представника), про що свідчить оплата отриманої продукції.
З огляду на викладені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про доведеність фактичного виконання господарських зобовязань між позивачем та товариствами з обмеженою відповідальністю "Кір" і "Атур" та приватним підприємством "Міф Плюс".
За таких обставин, суд першої інстанції вірно вказав на те, що позивач, відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», придбані паливно-мастильні матеріали використані у власній господарській діяльності, та на суму реалізації обґрунтовано зменшено балансову вартість запасів товарів.
Крім цього, відповідно до п.п. 1.22.1 п. ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод…
Товариством з обмеженою відповідальністю "ВСПЛЕСК" грошові кошти отримані від ТОВ "Атур", ПП "Міф Плюс" і ТОВ "Кір" за поставлену продукцію і не є безповоротною фінансовою допомогою.
Відповідно до п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валового доходу суми податку на додану вартість, отримані (нараховані) платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів (робіт, послуг), за винятком випадків, коли підприємство-продавець не є платником податку на додану вартість.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що отримана за продукцію Товариством з обмеженою відповідальністю "ВСПЛЕСК" сума коштів обґрунтовано включена до складу валових витрат, без врахування сум податку на додану вартість нарахованого на вартість проданого товару.
З огляду на викладені обставини справи, колегія суддів вважає, що в межах доводів апеляційної скарги, підстав для скасування судового рішення не існує, суд першої інстанції в достатньому обсязі зясував обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2009 року по справі №2а-5597/09/0870 - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України, в порядку передбаченому ст..212 КАС України.
(Ухвалу виготовлено у повному обсязі 31.05.2011р.).
Головуючий:Я.В. Семененко
Суддя:Н.А. Бишевська
Суддя:І.Ю. Добродняк
Судове рішення № 22343145, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 26.05.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 4561/10. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: