Єдиний державний реєстр судових рішень УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" квітня 2011 р.справа № 2а-7878/10/0870 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року по справі №2а-7878/10/0870 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Азарт»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
в с т а н о в и л а:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт Азарт»звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.05.2010 року №0002352303/0 на суму 500,00 грн., як таке, що суперечить чинному законодавству України. В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що висновки перевіряючи осіб про порушення вимог ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі громадського харчування та послуг»є безпідставними, у зв’язку з чим прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є необґрунтованим. Крім цього, позивач вказував на те, що відповідачем проведено перевірку в порушення вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні»без достатніх на то підстав.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасоване рішення про застосування штрафних фінансових санкцій №0002352303/0 від 25.05.2010 року, винесене ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 250,00 грн. за порушення п.13 ст.3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі громадського харчування та послуг». Постанова суду, в частині задоволених позовних вимог, мотивована тим, що відповідачем документально не підтверджено порушення вимог п.13 ст.3 названого Закону.
Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Запоріжжя, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з»ясування обставин справи, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийти нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з’явились, у зв’язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повноважними особами державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя 30.04.2010 року проведено перевірку господарської одиниці (Інтернет клубу), розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул.. Патріотична,52 а, що належить ТОВ «Еліт Азарт», з питань дотримання суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 30.04.2010р. №0207/08/29/23/35924880-0131/08/26/23/35924880, в якому зроблено висновок про порушення позивачем:
- не проведення розрахункових операцій через РРО на суму 50,0грн., що є порушенням п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», №265/95 –ВР;
- невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків у сумі 50,00грн., що є порушенням п.13 ст.3 Закону №265/95 –ВР;
На підставі складеного акту прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.05.2010 №0002352303/0 у розмірі 500,00 грн.: за порушення вимог п.1,2 ст.3 Закону –250грн., за порушення вимог п.13 ст.3 Закону –250грн.
Правомірність та обґрунтованість рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що факт порушення позивачем вимог п.13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" документально не підтверджено, що свідчить про те, що штрафні санкції у розмірі 250,00 грн. за порушення вимог п.1 3 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосовано податковим органом необґрунтовано.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підстав.
Відповідно до п. п. 13 ст. З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідальність за порушення вказаних вимог Закону передбачалася ст..22 названого Закону, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.
Так, відповідно до ст..22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Отже, визначальною підставою для застосування фінансових санкцій, згідно ст..22 названого Закону, є встановлення контролюючим органом факту невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО.
Як вбачається з акту перевірки, який став підставою для прийняття оскарженого рішення, сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків становить 240,00грн., невідповідність сум готівкових коштів складає 50,00грн. При цьому, в акті перевірки вказано, що сума готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті РРО також становить 240,00грн. Таким чином, враховуючи відомості, які зазначені у акті перевірки, у ДПІ були відсутні підстави для висновків щодо порушення вимог п.13 ст.3 Закону про РРО, оскільки як сума, що знаходилась на місці проведення розрахунків так і сума, що відображена у звіті РРО є однаковою –240,00грн., що навпаки свідчить про відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
Крім цього, про відсутність підстав для застосування фінансових санкцій свідчить і акт опису наявності готівки на місці проведення розрахунків (а.с.65), яким також встановлено загальну суму готівки на місці проведення розрахунків у розмірі 240,00грн.
Таким чином, суд першої інстанції вірно вказав на те, що зазначені в Акті перевірки порушення, у вигляді невідповідності готівкових коштів на місці проведенні розрахунків у сумі 50,00грн., документально не підтверджено, що і стало обґрунтованою підставою для скасування рішення відповідача в цій частині застосованих фінансових санкцій.
Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованість висновків суду першої інстанції, а полягають у викладені перебігу подій, що мали місце під час проведення перевірки, але ці обставини не знайшли своє відображення в акті перевірки, на підставі якого прийнято рішення, і відповідно, враховуючи вищенаведені обставини, не можуть вплинути на правомірність прийнятого рішення.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року по справі №2а-7878/10/0870 –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
(Ухвалу виготовлено у повному обсязі 28.04.2011р.)
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Судове рішення № 22343136, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.04.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 34851/10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: