Постанова № 22342421, 23.03.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/773/2012

23 березня 2012 року 15год. 58хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Чередняка В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Чучаліна К.В.

відповідача: представник Столярець І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Системи управління - КОНСИС"

доДержавна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство “Системи управління КОНСИС” звернулося до суду з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у місті Рівне про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0021781541 від 19 грудня 2011 року та № 0023361541 від 26 січня 2012 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що податковий орган не мав права зменшувати розмір залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з податку на додану вартість (рядок 24 податкової декларації з податку на додану вартість), та який виник у 2007-2009 роках, на підставі посилань на положення ст. 257 Цивільного кодексу України та п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю. Зокрема, пояснила, що вказану суму залишку відємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з податку на додану вартість (далі ПДВ), сформовано товариством за рахунок податкових векселів, виданих при імпортному ввезенні товарно-матеріальних цінностей та відображено у податковій звітності за жовтень-грудень 2007 року. Щодо сум податкового кредиту з ПДВ 2008-2009 років, то суму відємного значення, що включається до складу податкового кредиту станом на грудень 2011 року, не було використано повністю. Вказує, що правомірність формування такого податкового кредиту з ПДВ неодноразово перевірялась відповідачем та не заперечувалась. Вважає покликання податкового органу на п.102.5. ст.102 Податкового кодексу України неправомірним, оскільки погашення сум по податкових векселях відбулось не сплатою грошових коштів, а шляхом включення вказаних зобовязань до податкової декларації з ПДВ та зарахування сумою поточного податкового кредиту. Крім того, у податковому законодавстві розрізняються поняття від'ємного значення суми, розрахованої як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду, та поняття суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню. Наявність від'ємного значення суми, розрахованої як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду, є підставою для здійснення платнику податків бюджетного відшкодування. Проте, таке право на бюджетне відшкодування реалізується шляхом прийняття платником податку рішення, яке відображається у відповідному рядку декларації та подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування у спосіб, обраний платником податку. Однак, відображення позивачем у рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень та грудень 2011 року залишку від'ємного значення після бюджетного відшкодування, яке включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, ще не означає прийняття платником податку рішення про реалізацію свого права на отримання бюджетного відшкодування.

Крім того, на думку представника позивача, застосування норм Цивільного кодексу України до податкових та бюджетних відносин є неправомірним, а будь-яких термінів щодо строку, протягом якого платник податків може використовувати залишок відємного значення з ПДВ на погашення своїх податкових зобовязань з цього податку, Податковим кодексом України не встановлено.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, подав письмові заперечення та, зокрема, пояснив, що позивачем неправомірно було визначено розмір залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з податку на додану вартість (рядок 24), що включений до податкових декларації з ПДВ за жовтень та грудень 2011 року, та який виник у 2007-2009 роках. Вказує, що враховуючи загальну позовну давність, передбачену ст. 257 Цивільного кодексу України та положення п.102.5. ст.102 Податкового кодексу України, платник податку може заявити до відшкодування або використати залишок відємного значення для погашення податкового зобовязання протягом 1095 днів з дня зазначення у податковій декларації про включення сум на погашення податкових векселів до податкового зобовязання. Просив у позові відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Суд виходив з такого.

Посадовими особами відповідача проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2011 року Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства “Системи управління КОНСИС”. За результатами перевірки складений акт № 380/15-200/31765778 від 05.12.2011 року, на підставі якого прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення № 0021781541 від 19 грудня 2011 року, яким, із посиланням на п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, п.4 ст.200 Податкового кодексу України, зменшено розмір відємного значення суми ПДВ в сумі 1930,00 грн. ТОВ Виробничо-комерційному підприємству “Системи управління КОНСИС” (а.с.6, 20-22).

Крім того, посадовими особами відповідача проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2011 року Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства “Системи управління КОНСИС”. За результатами перевірки був складений акт № 467/15-234/31765778 від 18.01.2012 року, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення № 0023361541 від 26 січня 2012 року, яким, із посиланням на п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, п.102.5 ст.102, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, зменшено розмір відємного значення ПДВ в сумі 98907,00 грн. ТОВ Виробничо-комерційному підприємству “Системи управління КОНСИС” (а.с.7, 23-25).

Позивач у відповідності до ст.56 Податкового кодексу України звертався із скаргами на названі податкові повідомлення-рішення в порядку адміністративного оскарження до Державної податкової служби Рівненської області, які Рішенням про результати розгляду скарги, прийнятого ДПС у Рівненській області за № 1525/10-210/652 від 21.02.2012 року залишено без задоволення (а.с.9-11).

Судом встановлено, що позивач з 13.12.2001р. взятий на податковий облік в органах ДПС за № 28-100/1476, зареєстрований як платник податку на додану вартість згідно Свідоцтва від 02.03.2009 року № 100202776, перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Рівному Рівненської області, Державної податкової служби, індивідуальний податковий номер 317657717160, видами діяльності за КВЕД є: 60.24.0 діяльність автомобільного вантажного транспорту, 34.30.0 виробництво вузлів, деталів та приладдя для автомобілів та їх двигунів, 29.32.1 виробництво інших машин та устаткування для сільського та лісового господарства, 28.73.0 виробництво виробів з дроту, 51.87.0 оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням, 52.12.0 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту (а.с.8, 19 та 108).

18.11.2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційним підприємством “Системи управління КОНСИС” до Державної податкової інспекції у м. Рівне подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року з відповідними додатками (а.с.26-29).

У рядку 24 вказаної декларації відображено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 128773,00 грн. Цей залишок також перенесено до Додатку 2 (Довідка про залишок суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2), далі Додаток Д2), по звітних періодах: за листопад 2007 року в сумі 121602,00 грн., за грудень 2007 року в сумі 3774,00 грн., за травень 2008 року в сумі 1930,00 грн., за грудень 2008 року в сумі 903,00 грн., за квітень 2009 року в сумі 564,00 грн.

18.01.2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційним підприємством “Системи управління КОНСИС” до Державної податкової інспекції у м. Рівне подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2011 року з відповідними додатками (а.с.30-34).

У рядку 24 вказаної декларації відображено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 98907,00 грн. Цей залишок також перенесено до Додатку Д2, по звітних періодах: за листопад 2007 року в сумі 91736,00 грн., за грудень 2007 року в сумі 3774,00 грн., за травень 2008 року в сумі 1930,00 грн., за грудень 2008 року в сумі 903,00 грн., за квітень 2009 року в сумі 564,00 грн.

Як вбачається з актів перевірки, пояснень сторін, в основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень покладено висновки відповідача про пропущення позивачем для формування розміру залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту з ПДВ наступного податкового періоду та вказаного у рядку 24 податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень та грудень 2011 року, строків давності, визначених у п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України та ст.257 Цивільного кодексу України.

Такі висновки податкового органу суд вважає необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Тому до податкових відносин щодо строків, протягом яких платник податку може використати залишок відємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість, не можуть бути застосовані норми Цивільного кодексу України, які регулюють строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

У п.п.15.3.1 п.15.3. ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-III, що був чинним на момент подання позивачем податкових декларацій у 2007-2009 роках, було вказано, що заяви на повернення надмiру сплачених податкiв, зборів (обов'язкових платежiв) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пiзнiше 1095 дня, наступного за днем здiйснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Таким чином, положення п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України, та п.п.15.3.1 п.15.3. ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-III, мають аналогічний зміст та характер.

Норми вказаних статей застосовуються до правовідносин, що регулюють повернення або відшкодування надміру сплачених грошових зобов'язань у випадках, передбачених податковим законодавством, а відтак покликання відповідача на ст.257 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, суд вважає безпідставним.

Податковий кодекс України передбачає можливість повернення платнику податків помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов'язання (ст.43 Податкового кодексу України) та бюджетне відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість з Державного бюджету України (ст. 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетним відшкодуванням є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Як передбачено п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що у разі, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Аналогічні положення містилися і в Законі України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, чинному на момент виникнення суми залишку відємного значення (далі Закон “Про податок на додану вартість”).

Згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону “Про податок на додану вартість”, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звiтного податкового перiоду та сумою податкового кредиту такого звiтного податкового перiоду. При відємному значенні суми, розрахованої згiдно з пiдпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податковi періоди (у тому числi розстроченого або відстроченого вiдповiдно до закону), а при його вiдсутностi - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового перiоду.

Підпунктом 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону “Про податок на додану вартість” було передбачено, що якщо у наступному податковому перiодi сума, розрахована згiдно з пiдпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарiв (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарiв (послуг); залишок відємного значення пiсля бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового перiоду.

Відповідно до п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону “Про податок на додану вартість”, платник податку міг прийняти самостійне рiшення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових перiодiв. Зазначене рiшення відображалося платником податку у податковій декларації, яку він подавав за наслідками звiтного перiоду, в якому виникало право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згiдно з нормами цієї статтi. При прийнятті такого рiшення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових перiодiв.

З системного аналізу вказаних норм, можна зробити висновок, що у податковому законодавстві розрізняються поняття від'ємного значення суми, розрахованої як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду та поняття суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню. Наявність від'ємного значення суми, розрахованої як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду є підставою для здійснення платнику податків бюджетного відшкодування. Проте, таке право на бюджетне відшкодування реалізується шляхом прийняття платником податку рішення, яке відображається у відповідному рядку декларації та подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування у спосіб, обраний платником податку.

Вказане підтверджується Наказом Державної податкової адміністрації України "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" від 25.01.2011 року № 41, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року за №197/18935, (що був чинним для визначення форми декларації у спірному податковому періоді, далі - Наказ № 41 від 25.01.2011 року).

У п.п.4.6.2 Розділу III "Розрахунки з бюджетом за звітний період" вказаного Наказу передбачено, якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації. А згідно п.п.4.6.3 зазначеного розділу, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Відповідно до п.п.4.6.4 Розділу III "Розрахунки з бюджетом за звітний період" Наказу № 41 від 25.01.2011 року, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається Додаток2.

Натомість, у п.п.4.6.5 Розділу III "Розрахунки з бюджетом за звітний період" Наказу № 41 від 25.01.2011 року передбачено, що платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають Додаток 3.

Значення рядка 3 Додатку 3 переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації.

При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації), подають Додаток 4.

Таким чином, положення Наказу № 41 від 25.01.2011 року також розрізняють поняття від'ємного значення суми, розрахованої як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду та поняття суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при імпорті товарів через митну територію України було видано податкові векселі: від 25 жовтня 2007 року серії АА 1090904 на суму 12758,73 грн., терміном погашення 23 листопада 2007 року., вказаний вексель погашено 19.11.2007 року, про що проставлено штамп ДПІ у м.Рівне, із печаткою податкового органу, відповідно до напису за №251; від 29 жовтня 2007 року серії АА 1090905 на суму 5211,64 грн., терміном погашення 27 листопада 2007 року, вказаний вексель погашено 19.11.2007 року, про що проставлено штамп ДПІ у м.Рівне, із печаткою податкового органу, відповідно до напису за № 255; від 30 жовтня 2007 року серії АА 1364801 на суму 103631,98 грн., терміном погашення 28 листопада 2007 року, вказаний вексель погашено 19.11.2007 року, про що проставлено штамп ДПІ у м.Рівне, із печаткою податкового органу, відповідно до напису за № 258; від 09 листопада 2007 року серії АА 1364802 на суму 13645,77 грн., терміном погашення 08 грудня 2007 року, вказаний вексель погашено 07.12.2007 року, про що проставлено штамп ДПІ у м.Рівне, із печаткою податкового органу (а.с.35-36)..

Таким чином, зазначені вище векселі були погашені, а податковий орган не заперечує щодо правомірності погашення таких векселів та щодо правомірності формування суми залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Зокрема, це підтверджується, у тому числі, змістом акту перевірки № 467/15-234/31765778 від 18.01.2012 року, відповідно до якого, відповідач не заперечує законність формування платником податків залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, та який виник у звязку із використанням вказаних векселів, натомість вказує про неможливість включення до складу такого відємного значення сум податкового кредиту, що виник у 2007-2008 роках, через пропущення строків давності визначених у п.102.5. ст.102 Податкового кодексу України та ст.257 Цивільного кодексу України.

Отримання (розмитнення) товару підтверджується долученими до матеріалів справи вантажними митними деклараціями (а.с.37-42)..

Позивачем було надано відповідачу листом № 121/б від 20.11.2011 року реєстр векселів на загальну суму 121602,00 грн. У вказаному листі зазначено, що векселі видані митниці при розмитненні отриманих комплектуючих деталей та відображені у рядку 6 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2007 року, поданої ДПІ у м.Рівне 19 листопада 2007 року. Крім того, позивачем надано листи: № 122/б від 21.11.2011 року, в якому платник податків просить погасити простий вексель від 25 жовтня 2007 року серії АА 1090904 на суму 12758,73 грн., терміном погашення 23 листопада 2007 року. Зазначає, що сума податкових зобовязань по даному податковому веселю включена в податкову декларацію за жовтень 2007 року, яку подано ДПІ у м.Рівне 19.11.2007 року за №130239; № 125/б від 26.11.2011 року, в якому платник податків просить погасити прості векселі від 29 жовтня 2007 року серії АА 1090905 на суму 5211,64 грн., терміном погашення 27 листопада 2007 року та від 30 жовтня 2007 року серії АА 1364801 на суму 103631,98 грн., терміном погашення 28 листопада 2007 року. Зазначає, що сума податкових зобовязань по даних податкових векселях включена в податкову декларацію за жовтень 2007 року, яку подано ДПІ у м.Рівне 19.11.2007 року за № 130239; № 126/б від 29.11.2007 року, в якому платник податків просить погасити простий вексель від 09 листопада 2007 року серії АА 1364802 на суму 13645,77 грн., терміном погашення 08 грудня 2007 року за рахунок бюджетного відшкодування ПДВ заявленого в уточнюючому розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість поданого в ДПІ у м.Рівне 05.07.2007 року за № 59813.

Згідно абз.2 п.19 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 року № 1104 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), якщо термін погашення податкового векселя настає після закінчення терміну подання податкової декларації до органу державної податкової служби за звітний (податковий) період, в якому він був поданий органові митного контролю, платник податку включає суму зобов'язань за векселем до складу податкових зобов'язань у звітному (податковому) періоді, в якому він був поданий органові митного контролю. При цьому платник податку має право на включення суми зобов'язань за векселем до складу податкового кредиту у наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобов'язань шляхом перерахування коштів до бюджету.

У абз.3 п.19 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 року № 1104 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), якщо платнику податку на дату подання податкового векселя органові митного контролю органом державної податкової служби підтверджено суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша від суми зобов'язання за векселем, платник податку має право включити суму зобов'язань за векселем до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому він був поданий органові митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним, а платник податку має право на включення суми зобов'язань за векселем до складу податкового кредиту у наступному звітному (податковому) періоді.

Суми податку на додану вартість, зазначені у вказаних податкових векселях, включені позивачем до складу податкового зобовязання з ПДВ та відображені у рядку 6 відповідної податкової декларації з податку на додану вартість: за жовтень 2007 року у сумі 121602,00 грн., та за листопад 2007 року у сумі 13646,00 грн.(а.с. 47-50, 51-54).

Податок на додану вартість по вказаних податкових векселях у сумі 121602,00 грн. включено позивачем до податкового кредиту у листопаді 2007 року, що відображено у рядку 12.2 податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2007 року. Податок на додану вартість по податковому векселю у сумі 13646,00 грн. включено позивачем до податкового кредиту у грудні 2007 року, що відображено у рядку 23.4 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2007 року (а.с.55-58, 104-105).

Податкове зобовязання по податку на додану вартість, що виникло на підставі податкових векселів, погашене позивачем за рахунок податкового кредиту поточного податкового періоду, що підтверджується матеріалами справи (податкові декларації за жовтень-грудень 2007 року та векселі, із штампом “погашено”, завіреного печаткою ДПІ у м.Рівне) (а.с.35-36).

Оскільки погашення векселів відбулось за рахунок податкового кредиту, суми за погашеними векселями були включені у податкові декларації з податку на додану вартість за листопад 2007 року та за грудень 2007 року, та приймали участь у формуванні залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації з податку на додану вартість за грудень 2007 року). Так, сума у розмірі 121602,00 грн., приймала участь у такому формуванні через включення у рядок 22.2 податкової декларації з податку на додану вартість листопада 2007 року та через включення у рядок 23.1 податкової декларації з податку на додану вартість грудня 2007 року. А сума у розмірі 13646,00 грн., приймала участь у такому формуванні через включення у рядок 23.4 податкової декларації з податку на додану вартість грудня 2007 року.

Щодо сум податкового кредиту з ПДВ за травень 2008 року в сумі 1930,00 грн. та за грудень 2008 року в сумі 903,00 грн., то, як вбачається з матеріалів справи (Додаток Д2 до податкових декларацій за жовтень 2011 року та за грудень 2011 року), суму такого відємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з ПДВ, не було використано повністю станом на грудень 2011 року (а.с.109-114,115-120, 121-124).

З акту перевірки № 467/15-234/31765778 від 18.01.2012 року вбачається, що відповідач не заперечує законність формування платником податків залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, та який виник у травні 2008 року та грудні 2008 року, натомість вказує про неможливість включення до складу такого відємного значення сум податкового кредиту, що виник у 2008 році виключно через пропущення строків давності визначених у п.102.5. ст.102 Податкового кодексу України та ст.257 Цивільного кодексу України.

Щодо суми податкового кредиту з ПДВ квітня 2009 року, у розмірі 564,00 грн., то така сума не брала участі у погашенні податкових зобовязань по податковій декларації з податку на додану вартість вересня 2011 року, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2009 року, Додатком 2 та Додатком 3 до неї. Так, в розрахунку суми бюджетного відшкодування приймав участь залишок відємного значення лише за серпень 2011 року в сумі 15896,00 грн.

Тобто, обставини, на які посилається відповідач у акті перевірки № 467/15-234/31765778 від 18.01.2012 року, щодо використання позивачем суми податкового кредиту за квітень 2009 року у розмірі 564,00 грн., спростовуються наявними матеріалами справи.

З матеріалів справи також вбачається, що правомірність формування спірних сум податкового кредиту за рахунок включення до його складу вказаних погашених податкових векселів, а також, що виник у травні 2008 року та у квітні 2009 року, вже була предметом перевірки органу державної податкової служби. Зокрема, ДПІ у м.Рівне була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за липень 2009 року та з питань правомірності формування залишку відємного значення (рядка 26) по декларації з ПДВ за липень 2009 року, який виник за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувався в період: липень 2006 року; листопад, грудень 2007 року; травень, листопад 2008 року; січень, лютий, квітень, травень 2009 року, про що сформовано акт перевірки № 1369/919/23-300/31765778 від 20.10.2009 року. Як вбачається з вказаного акту перевірки, зауважень до правомірності формування залишку відємного значення (рядка 26, який, згідно до положень Наказу № 41 від 25.01.2011 року, є аналогічним рядку 24, у податкових деклараціях з податку на додану вартість за жовтень та грудень 2011 року), який виник за рахунок відємного значення з ПДВ, за періоди, що є досліджуваними у даній справі (тобто листопад, грудень 2007 року; травень 2008 року; квітень 2009 року) податковий орган не мав.

Відповідно до п.п.4.6.6 Розділу III "Розрахунки з бюджетом за звітний період" Наказу № 41 від 25.01.2011 року, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Отже, відображення позивачем у рядку 24 податкової декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2011 року та грудень 2011 року залишку від'ємного значення після бюджетного відшкодування, яке включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, ще не означає прийняття платником податку рішення про реалізацію свого права на отримання бюджетного відшкодування.

Таким чином, позивач не реалізовував своє право на відшкодування надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість шляхом зазначення про це в податковій декларації та подання заяви у порядку передбаченому податковим законодавством. Тому, застосування до вказаних правовідносин норм п.102.5. ст.102 Податкового кодексу України є безпідставним та незаконним.

Крім того, жодних обмежень щодо строку, протягом якого платник податків може використовувати залишок відємного значення з ПДВ на погашення своїх податкових зобовязань з цього податку ст.102 Податкового кодексу України не встановлено.

Відтак, положення строків давності, визначених п.15.3 ст.15 Закону №2181 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та п.102.5. ст.102 Податкового Кодексу України не поширюються на включення залишків від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду позивача.

Тому, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0021781541 від 19 грудня 2011 року та №0023361541 від 26 січня 2012 року.

Відповідно до вимог ч.1 ст.94 КАС України судовий збір стягується на користь позивача у розмірі 1008 грн. 37 коп.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 19.12.2011 року № 0021781541 та від 26.01.2012 року № 0023361541.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Системи управління - КОНСИС" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1008 (одна тисяча вісім) грн. 37 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.