Постанова № 22331503, 15.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" березня 2012 р. м. КиївК-26087/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів:Степашка О.І.

Шипуліної Т.М.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову господарського суду Запорізької області від 24.12.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2009

у справі № 13/753/08-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ІГРОСЕРВІС-ВОСТОК”

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю „ІГРОСЕРВІС-ВОСТОК” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про скасування рішення № 0003332304 від 14.10.2008.

Постановою господарського суду Запорізької області від 24.12.2008 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2009 постанову господарського суду Запорізької області від 24.12.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, відповідачем проведено перевірку позивача з питань дотриманням вимог порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій та складно акт № 000179/0037/082523/34317211 від 20.09.2008.

За результатами перевірки відповідачем прийняте рішення № 0003332304 від 14.10.2008, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції 9180 грн.

Перевіркою встановлено порушення п. 1, п. 2, ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, не проведення розрахункових операцій на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, проведення розрахункових операцій через гральні автомати, які не зареєстровані в органах державної податкової служби та не переведені у фіскальний режим роботи.

Пунктом 6 додатка до постанови Кабінету Міністрів України N 121 від 07.02.2001 „Про терміни переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій” встановлено термін переведення субєктів господарювання залежно від форм та умов їх діяльності на розрахунки із застосуванням РРО.

Для субєктів підприємницької діяльності, які працювали у сфері грального бізнесу із використанням гральних автоматів, було встановлено термін до 31.12.2006.

Відповідно до ст. 12 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови N 121 обовязок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної памяті) для оснащення автоматів, що вже діють, покладено на Міністерство промислової політики.

Компютерно-касову систему „Фіскал”, яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів включено до Державного реєстру наказом Державної податкової адміністрації України N 430 від 01.07.2008 „Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції”.

Таким чином, до вказаної дати у субєктів господарювання була відсутня обєктивна можливість дотримання вимог Закону N 265/95-ВР у частині використання гральних автоматів, які переведені у фіскальний режим роботи.

Притягнення субєктів господарювання до відповідальності за використання гральних автоматів, у яких не реалізовані фіскальні функції, можливе з моменту включення до Державного реєстру компютерно-касової системи „Фіскал”, тобто з 01.07.2008.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено перевірку 20.09.2008, тобто після дати реєстрації компютерно-касової системи „Фіскал”.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову господарського суду Запорізької області від 24.12.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2009 слід задовольнити, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляції інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя задовольнити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 24.12.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2009 у справі № 13/753/08-АП скасувати.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „ІГРОСЕРВІС-ВОСТОК” про визнання недійсним рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя № 0003332304 від 14.10.2008 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіО.І. Степашко

Т.М. Шипуліна