Постанова № 22327536, 21.03.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-3/12/2220

Головуючий у 1-й інстанції: Губіш О.А.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Совгири Д. І.

при секретарі: Швандер В.О.

за участю:

позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Коверняги Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шепетівського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_2 на постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Шепетівського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_2 до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в особі відділення виконавчої дирекції Фонду в Шепетівському районі про стягнення соціальних виплат, призначення допомоги , -

В С Т А Н О В И В :

Шепетівський міжрайонний прокурор звернувся в інтересах ОСОБА_2 до Шепетівського міськрайонного суду з позовом до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в особі відділення виконавчої дирекції фонду в Шепетівському районі про стягнення соціальних виплат, призначення допомоги. Позовні вимоги мотивовано тим, що проведеною перевіркою було виявлено, що ОСОБА_4 - син ОСОБА_2 - з 21.09.2010 року працював на підприємстві ТОВ "Будівельна компанія "Блумарін Буд". ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання ним робіт по демонтажу триповерхової цегляної будівлі котельні з ним стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого ОСОБА_4 загинув. Оскільки він на час смерті проживав разом із батьком ОСОБА_2, і останній перебував на його утриманні, він має право на страхові виплати після смерті сина. Проте, Фондом СС НВВ ПФ безпідставно відмовлено у виплаті належних йому коштів. Всього Фонду належить виплатити на користь ОСОБА_2 156833,53 грн. Враховуючи наведене, просили стягнути з відділення Фонду в Шепетівському районі на користь ОСОБА_2 одноразову допомогу в розмірі 155608,64 грн., витрати на поховання 1224,89 грн., та зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду призначити і виплатити йому ж щомісячну допомогу у зв'язку зі смертю ОСОБА_4 з ІНФОРМАЦІЯ_1 і періодично проводити її перерахунок.

Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12.01.2012 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Шепетівського міськрайонного суду від 12.01.2012 року, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив постанову Шепетівського міськрайонного суду від 12.01.2012 року скасувати, а позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнала у повному обсязі, проти її задоволення заперечила, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Шепетівський міжрайонний прокурор в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_4 - син ОСОБА_2 - з 21.09.2010 року працював на підприємстві ТОВ "Будівельна компанія "Блумарін Буд" (а.с.29). ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання ним робіт по демонтажу триповерхової цегляної будівлі дробарного відділення котельні з ним стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого ОСОБА_4 загинув (а.с.30).

Про нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом було складено Акт №1 форми Н-1 від 04.02.2011 року (а.с.33-37). Як вбачається із акту спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 05.11.2010 року Форми Н-5 (а.с.38-45), нещасний випадок на виробництві, що стався 05.11.2010 року о 16:05 год. вважається пов'язаним з виробництвом. У названому акті безпосередньо зазначається, що на утриманні потерпілого перебував його батько - ОСОБА_2, 1960 р.н., інвалід 2 групи (а.с.28), що також підтверджується довідкою від 27.01.2011р. (а.с.56-57)

ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявами про призначення йому страхових виплат у зв'язку із смертю годувальника (а.с.46) та відшкодування витрат на поховання (а.с.47). Проте, відповідачем було відмовлено у виплаті належних йому коштів (а.с.59).

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позивачем не було подано до відділення Фонду всього переліку необхідних для призначення виплат документів, а також враховуючи посилання представника відповідача на неможливість перевірки відомостей про нараховану заробітну плату загиблого ОСОБА_4 у зв'язку із невстановленням місця знаходження юридичної особи-роботодавця - ТОВ "Будівельна компанія "Блумарін Буд", позов задоволенню не підлягає. Колегія суддів апеляційного суду не погоджується із такими висновками, з огляду на наступне.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (страхування від нещасного випадку), визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 № 1105-XIV. Страховим випадком згідно ст.13 Закону є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг. Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами (ч. 7 ст.13 Закону).

У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (п.п. "д" п.1 ч. 1 ст. 21 Закону № 1105-XIV).

Згідно вимог ст. 33 Закону № 1105-XIV, у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами є, зокрема, інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із доводами апеляційної скарги в частині того, що не може бути підставою для відмови у нарахуванні і виплаті належних ОСОБА_2 сум неможливість перевірки фондом соціального страхування відомостей щодо нарахованої заробітної плати його сина, загиблого внаслідок нещасного випадку на виробництві, оскільки ні ст. 37 Закону № 1105-XIV, ні Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат, що затверджений Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 N 24, такої підстави не містять.

Разом з тим, колегією суддів враховується, що за відомостями Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ "Будівельна компанія "Блумарін Буд", код 37194651 є припиненою, і на даний час перевірка заявлених відомостей щодо зарплати гр. ОСОБА_4 у зв'язку із цим фактично неможлива. Однак, дана обставина жодним чином не може бути підставою для невиплати позивачу належної йому допомоги у зв'язку із втратою годувальника.

При цьому, колегія суддів зазначає, що в силу вимог статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 № 1105-XIV, фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок: внесків роботодавців; прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках; коштів, що надійшли від стягнення штрафів і пені із страхувальників та їх посадових осіб відповідно до закону; добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.

Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України, та використовуються виключно за їх прямим призначенням. До коштів на здійснення страхування від нещасного випадку застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.

Оскільки кошти Фонду використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення сум грошових коштів у зв'язку з невідповідністю обраного позивачем способу захисту права. Разом із тим, апеляційний суд вважає обґрунтованим позов в частині зобов'язання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Шепетівському районі призначити та виплатити ОСОБА_2 щомісячну допомогу у зв'язку зі смертю його сина ОСОБА_4 від нещасного випадку на виробництві з ІНФОРМАЦІЯ_1. Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи порушення судом першої інстанції норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови, якою адміністративний позов необхідно задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Шепетівського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково .

Постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Шепетівського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_2 до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в особі відділення виконавчої дирекції Фонду в Шепетівському районі про стягнення соціальних виплат, призначення допомоги, - скасувати .

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Шепетівському районі призначити та виплатити ОСОБА_2 щомісячну допомогу у зв'язку зі смертю ОСОБА_4 від нещасного випадку на виробництві з ІНФОРМАЦІЯ_1.

В іншій частині позову - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "26" березня 2012 р. .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Совгира Д. І.