Ухвала суду № 22327530, 21.03.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/13479/11

Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Гама-Техніка" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

ПП "Гама-Техніка" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м.Хмельницькому про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.07.2011 року за №0004142301/1980 в частині донарахування податку на прибуток в розмірі 769518 грн. та штрафних санкцій в розмірі 105027 грн., та №0004152301/1979 в частині донарахування податку на додану вартість в розмірі 336085 грн. та штрафних санкцій в розмірі 78207 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, що працівниками ДПІ у м.Хмельницькому була проведена документальна планова виїзна перевірка ПП "Гама-Техніка" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.03.2011 року. За результатами перевірки відповідачем складено акт №4799/23-5/30461557 від 04.07.2011 року, відповідно до висновків якого встановлено порушення вимог: п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"; ст.3, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168-97/ВР від 03.04.1997 року, та п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ; ч.5 ст.203, ч.1, ч.2 ст.215, ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-IV, в частині нікчемності правочину, так як він не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, з ПП "Володимир", ТОВ "Томтехснаб", ТОВ "ВПТК Аверс".

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у м.Хмельницькому прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.07.2011 року №0004142301/1980 та №0004152301/1979. Вважаючи висновки податкового органу необргунтованими, а рішення, прийняті на їх підставі - неправомірними, просили визнати податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати їх.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.12.2011 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.12.2011 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання представник апелянта (відповідача) не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак направив на адресу суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, а також письмові заперечення на апеляційну скаргу, які долучені до матеріалів справи, з яких вбачається, що апеляційну скаргу позивач не визнає повністю, проти її задоволення заперечує, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У звязку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПП "Гама-Техніка" як юридична особа зареєстроване 24.06.1999 року виконавчим комітетом Хмельницької міської ради Хмельницької області (т.1 а.с.7), та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м.Хмельницькому за №6180 (т.1 а.с.9).

В період часу з 10.06.2011 року по 24.06.2011 року працівниками ДПІ у м.Хмельницькому була проведена документальна планова виїзна перевірка ПП "Гама-Техніка" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.03.2011 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №4799/23-5/30461557 від 04.07.2011 року (т.1 а.с. 9-52), відповідно до висновків якого встановлено порушення вимог: п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 773860 грн., у тому числі за: 3 квартал 2010 року в сумі 34219 грн., 3 квартали 2010 року в сумі 34219 грн., 4 квартал 2010 року в сумі 390229 грн., 2010 року в сумі 424447 грн., 1 квартал 2011 року в сумі 349413 грн.; ст.3, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168-97/ВР від 03.04.1997 року, та п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 338942 грн., у тому числі за: вересень 2010 року в сумі 27375 грн., листопад 2010 року в сумі 288303 грн., січень 2011 року в сумі 23264 грн.; ч.5 ст.203, ч.1, ч.2 ст.215, ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-IV, щодо неспрямованості на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинам з ПП "Володимир" (код за ЄДРПОУ 30788270), ТОВ "Томтехснаб" (код за ЄДРПОУ 36099306), ТОВ "ВПТК Аверс" (код за ЄДРПОУ 37199822).

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у м.Хмельницькому прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.07.2011 року №0004142301/1980 (т.1 а.с. 53), яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 879973 грн. в тому числі за основним платежем в сумі 773860 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 106113 грн. та №0004152301/1979 (т.1 а.с. 54), яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 417863 грн. в тому числі за основним платежем 338942 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 78921 грн.

За наслідками адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарги ПП "Гама-Техніка" - без задоволення (т.1 а.с.116-119).

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договорів поставки №02/12 від 02 грудня 2010 року, №13/08 від 13.08.2010 року, ПП «Володимир» зобовязалось передати у власність позивача обладнання для басейну (товар), контрольно-регулюючий комплекс дозування реагента для регулювання РН (РС 95) та мембранний насос-дозатор (товар) (п.п.1.1 договорів). Назви, одиниці виміру, загальна кількість товару, ціна співвідношення (асортимент, номенклатура) визначаються в накладних (п.п.1.2). Пунктом 3.1 договорів визначено, що оплата товару здійснюється покупцем протягом 5-ти банківських днів з дати підписання договору шляхом перерахування 100% ціни на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до договору №11/1 від 12.11.2010 року, МПП «Веста» зобовязувалось поставити кабель RG-214 (HELUKABEL) (п.1.1 договору). Ціна товару визначається сторонами на основі ринкової його вартості, номенклатура визначається на основі заявки (розділ 2). Пунктами 3.1, 3.2 договору визначено, що розрахунки здійснюються способом банківського переказу грошових коштів на рахунок продавця на основі переданого рахунку на протязі 5-ти банківських днів. Передача товару здійснюється на складі продавця, при здійсненні кожної доставки закупленого товару продавець і покупець підтверджують прийом-передачу товару способом підписання накладної представленої продавцем.

На виконання договору №02/12 від 02 грудня 2010 року у грудні 2010 року ПП «Володимир» поставило позивачу товар (обладнання для басейну) на загальну суму 139582,68 грн., в тому числі податок на додану вартість сумі 23263,78 грн.. На виконання договору №13/08 від 13.08.2010р. ПП «Володимир» поставило позивачеві товар на загальну суму 164250,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 27375,00 грн. На виконання договору №11/1 від 12 листопада 2010 року у грудні 2010 року МПП «Веста» передало позивачу товар (кабель) на загальну суму 478800,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 79800,00 грн.

Факт поставки підтверджується видатковими накладними №РН-0000032 від 02.12.2010 року, №РН-0000022 від 13.08.2010 року, податковими накладними №37 від 02.12.2010 року, №27 від 13.08.10р. оформленими постачальником (ПП «Володимир»), накладною №136 від 08.12.2010р., податковою накладною №134 оформленою МПП «Веста», подорожнім листом вантажного автомобіля №033173 від 08.12.2010р., товарно-транспортною накладною, трудовим договором з водієм від 02.07.2008 року, сертифікатом відповідності.

Факт оприбуткування позивачем придбаного від ПП «Володимир», МПП «Веста» товару підтверджується дослідженими судом першої інстанції податковими накладними, картками рахунку 631. Кошти, які було перераховано позивачем на розрахунковий рахунок ПП «Володимир», МПП «Веста» є компенсацією за придбаний товар, та підтверджується платіжними дорученнями №621 від 29.12.2010р. та №581 від 13.12.2010 року, №546 від 16.11.2010р.

Судом першої інстанції також було встановлено, що позивач при укладенні договорів поставки з ПП «Володимир», МПП «Веста» діяв з метою отримання доходу в подальшому. Факт використання зазначеного товару у власній господарській діяльності позивача підтверджується дослідженими судом першої інстанції договорами з ТОВ «Аква Технолоджи» м.Мінск, з ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Салтіс», з ТОВ «Ремстройелектро», з ТОВ «Лайнекс», специфікацією до договору, видатковими та податковими накладними про подальший продаж товару контрагентам, довіреністю, товарно-транспортною накладною, вантажно митною декларацією, платіжними дорученнями, актами виконаних робіт, актами приймання-передачі обладнання, товарно-транспортними накладними, інвентарним описом товарно-матеріальних цінностей від 31.03.2011 року, картками рахунків 362, 361. Крім того, судом першої інстанції було встановлено та підтверджено актом перевірки, що господарська операція з поставки в грудні, в серпні 2010 року товару від ПП «Володимир», в листопаді 2010 року МПП «Веста» спричинила зміни в структурі активів (як товар для використання) та зобовязань позивача (як підстава для оплати товару).

Судом першої інстанції також було встановлено, що ПП «Гама-Техніка» укладені договір на виконання будівельно-монтажних робіт на будівництві дитячого садочку по Старокостянтинівському шосе, 2/1-3 з ТОВ "РЕМ-добробуд", договір №06/2010.08 від 26.08.2010р. на виконання ремонтно-будівельних робіт обєктів РТЗ в ДП ОПР "Украерорух" з ЗАТ «Техвестсервіс», договір №07/2010.08 від 27.08.2010 року на виконання ремонтно-будівельних робіт обєктів РТЗ в ДП ОПР "Украерорух" з ЗАТ «Техвестсервіс», договір на виконання загально-будівельних робіт на будівництві дитячого садочку по Старокостянтинівському шосе 2/1-3.

Відповідно до зазначених договорів для виконання робіт на вказаних об'єктах визначених договорами ПП «Гама-Техніка» укладено договора №01.10/10 від 01 жовтня 2010 року, №26.08/10 від 26.08.2010 року, №27.08/10 від 27.08.2010р., №01.10/10 від 01 листопада 2010 року з ТОВ «Томтехснаб». ТОВ «Томтехснаб» зобовязалось виконати загально-будівельні роботи при будівництві гаражів та дитячого садочку, внутрішні оздоблювальні роботи та влаштування підлог при будівництві дитячого садочку по Старокостянтинівському шосе 2/1-3 в м.Хмельницькому, ремонтно-будівельні роботи обєктів РЗТ в ДП ОПР Украерорух, перелік та вартість робіт зазначені у додатках (п.п.1.1, 1.2 договорів). Пунктом 2.3 договорів визначена вартість робіт, п.3.1 розрахунки здійснюються в безготівковому порядку в гривнях на рахунок виконавця. Передання-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актами приймання виконаних підрядних робіт (КБ-2в).

Факт виконання робіт підтверджується договорами, додатками до договорів (локальними кошторисами), актами приймання виконаних будівельних робіт, податковими накладними оформленими ТОВ «Томтехснаб», картками рахунку 3711, 631. Отримавши податкову накладну, позивач відносив витрати на оплату виконаних робіт до валових витрат звітного періоду.

Згідно актів приймання виконаних робіт, складених ТОВ «Томтехснаб» по об'єкту "дитячий садочок по вул.Старокостянтинівське шосе, 2/1-3", по обєктам «РЗТ в ДП ОПР Украерорух», в свою чергу, оформлялись акти приймання виконаних будівельних робіт, які пред'являлись до оплати замовнику - ТОВ „РЕМ-добробуд", ЗАТ «Техвестсервіс». При цьому, дані про види та обсяги виконаних робіт в актах, що перевиставлялись ТОВ „РЕМ-добробуд", ЗАТ «Техвестсервіс» відповідають даним актів, складених ТОВ «Томтехснаб», а сума по актах збільшена, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами, актами приймання виконаних робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що в силу пп.5.2.1 п.5.2 ст.2 Закону №334/94-ВР, який діяв на час існування спірних відносин, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 11.2.1. п.11.2. ст.11 Закону №334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається одна з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку їх результатів.

Отже, платник податку - покупець має право збільшити валові витрати після оприбуткування товарів та зарахувати до податкового кредиту суму податку на додану вартість, підтверджену належним чином оформленою податковою накладною, яку він отримав.

З урахуванням положень п.5.1 і 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону №334/94-ВР, невід'ємною ознакою правомірності віднесення будь-яких витрат, до складу валових витрат є зв'язок цих витрат з її господарською діяльністю.

За змістом п.1.32. Закону №334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Частиною 1 статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Судом першої інстанції на основі досліджених доказів встановлено, що придбані товари, роботи (послуги) позивач використав у господарській діяльності (діяв з метою отримання доходу). Відтак, він правомірно скористався визначеним Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» правом на включення до валових, витрат на придбання товару від ПП «Володимир», МПП «Веста» та робіт (послуг) від ТОВ «Томтехснаб».

Крім того, за змістом пп.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону №168/97-ВР, датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

З урахуванням зазначених вище положень Закону №168/97-ВР право на нарахування податкового кредиту виникає у покупця товару за умови отримання від його постачальника належним чином оформленої податкової накладної, яка підтверджує факт поставки послуг.

В силу п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР та п.198.6 ст.198 ПКУ, лише у випадку відсутності податкової накладної або оформлення її з порушенням вимог покупець позбавлений права включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку Законом не передбачено. В ході проведення перевірки та під час судового розгляду відповідачем не доведено, що податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, оформлені з порушенням вимог п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР.

Дослідженими судом першої інстанції та наявними в матеріалах справи доказами спростовується висновок відповідача, що укладені між позивачем та ПП "Володимир", ТОВ "Томтехснаб", ТОВ "ВПТК Аверс" не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Зокрема, про реальність і фактичність господарських операцій свідчать видаткові накладні, податкові накладні, розрахункові квитанції, виписки банківських рахунків, акти прийому-передачі товарів (послуг). Зазначені докази в сукупності, на думку суду, спростовують висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, які в подальшому стали підставою для прийняття оскаржуваного ППР. Вказані документи відповідають вимогами первинності в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішень.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, згідно що пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР, право платника податку на податковий кредит ставиться в залежність від отримання податкової накладної, а не від сплати його контрагентами податку до бюджету, їх знаходження за юридичними адресами після здійснення господарських операцій, а також не ставиться у залежність від документального підтвердження факту транспортування придбаного товару на власний склад.

При вирішенні спору по суті судом першої інстанції врахована правова позиція Верховного суду України, викладена, зокрема, в постанові Пленуму Верховного Суду України, від 6 листопада 2009 року № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, та Вищого адміністративного суду України згідно Інформаційного листа ВАСУ від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби».

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Совгира Д. І.