Ухвала суду № 22326463, 22.03.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/11709/11

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Аналітика" до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2011 року приватне підприємство "Аналітика" звернулося до суду з позовом до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправним наказу керівника податкового органу № 446 від 26.05.2011 року щодо проведення документальної позапланової перевірки ПП "Аналітика" та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 08.06.2011 року за № 0001311600.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року зазначений позов задоволено частково. Зокрема, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції від 08 червня 2011 року за № 0001311600. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням в частині задоволених позовних вимог Хмельницька МДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову повністю. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне зясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Враховуючи, що належним чином повідомленні представники сторін в судове засідання не зявились, а їх явка не визнавалась судом обовязковою, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження згідно ст. 197 КАС України.

Перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовими інстанціями встановлено, що працівниками Хмельницької МДПІ на підставі наказу від 26.05.2011 року №446 проведено позапланову невиїзну перевірку ПП "Аналітика" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ "Кетон Сол", ТОВ "Лоудер" та ТОВ "Каренстайл", за результатами якої складений акт № 715/15/30876487 від 26.05.2011 року.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 08.06.2011 року за № 0001311600 року, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на 27170 грн., в тому числі за основним платежем 22280 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 4891 грн.

Дане рішення залишено в силі податковими органами вищого рівня за наслідками процедури адміністративного оскарження.

Як убачається, податкове повідомлення-рішення від 08.06.2011 року № 0001311600 року базується на викладених в акті перевірки № 715/15/30876487 від 26.05.2011 року висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся на суму 22280,00 грн., в тому числі за вересень 2010 р. в сумі 3760 грн., за грудень 2010 р. - 15800,00 грн. та за січень 2011 року в сумі 2720,00 грн. у звязку з безпідставним включенням до податкового кредиту податку на додану вартість по операції з ТОВ "Кетон Сол", ТОВ "Лоудер" та ТОВ "Каренстайл", вчинені правочини з якими не спрямовані на реальне настання правових наслідків що ними обумовлені.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким повністю погоджується апеляційна інстанція, про не підтвердження доводів відповідача про безтоварність здійснених господарських операцій з вказаними контрагентами зважаючи на наступне.

Так, в процесі розгляду справи встановлено, що між ТОВ "Кетон Сол", ТОВ "Лоудер" та ТОВ "Каренстайл" та ПП "Аналітика" були укладені договори купівлі - продажу товарно - матеріальних цінностей, на виконання яких контрагентами позивача були виписані податкові накладні, накладні на товар та товарно-транспортні накладні, які стали підставою для віднесення сплачених сум податку на додану вартість в ціні товару до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; абодата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду відповідно до пункту 198.3 ст. 198 ПК України складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

А згідно з пунктом п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналогічні правові приписи містяться і в ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", дії яких поширювалась на правовідносини, що виникли до 01.01.2011 року.

Таким чином системний аналіз наведених норм дає підстави апеляційному суду стверджувати, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача є єдиною та достатньою підставою для нарахування податкового кредиту останнього, за умови здійснення самої господарської операції.

Колегія суддів апеляційного суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що існуючі в матеріалах справи первинні бухгалтерські та податкові документи в повній мірі підтверджують зміст та обсяг господарських операцій повязаних з поставкою товарно матеріальних цінностей від ТОВ "Кетон Сол", ТОВ "Лоудер" та ТОВ "Каренстайл", їх реальність, що підтверджується податковими накладними за вересень 2010 року та грудень 2010 року, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, доказами оплати -банківськими виписками, тощо, які мають всі необхідні реквізити, що встановлені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні".

Використання для транспортування товарів службового автомобіля керівника ПП "Аналітика" у звязку з малою кількістю та малогабаритністю таких товарів не викликає сумнівів у судової колегії апеляційного суду, оскільки зазначені обставини підтверджуються існуючими в матеріалах справи належними доказами та доповнюють висновок суду про реальність здійснених операції та використання придбаного товару в господарській діяльності підприємства.

На переконання судової колегії висновки податкового органу про нікчемність договірних стосунків з ТОВ "Кетон Сол", ТОВ "Лоудер" та ТОВ "Каренстайл", безтоварність господарських операції та безпідставність віднесення сум податкового кредиту у вересні, грудні 2010 року, січні 2011 року ґрунтуються на припущеннях, що суперечить ст. 159 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 08.06.2011 року за № 0001311600 Хмельницькою МДПІ доведено не було та матеріалами справи не підтверджено, що обґрунтовано свідчить про наявність підстав для його скасування.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги Хмельницької МДПІ не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий /підпис/ Курко О. П.

Судді/підпис/ Матохнюк Д.Б.

/підпис/ Совгира Д. І.

З оригіналом згідно:

секретар