Ухвала суду № 22325861, 13.03.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/5651/11

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.

секретар судового засідання: Швандер В.О.

за участю представників сторін:

позивача: Гончара О.І.

відповідача: Гралєвського Л.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" до Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Славутич" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції № 0000202320 від 01.09.2011 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 20.01.2012 року адміністративний позов СТОВ "Славутич" було задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції № 0000202320 від 01.09.2011 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій скаржник, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про відмову в задоволенні вимог позивача в повному обсязі.

В судовому засіданні представник податкового органу доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представник СТОВ "Славутич" проти вимог відповідача заперечував та просив залишити подану апеляційну скаргу на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20.01.2012 року без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Іллінецької МДПІ, колегія суддів вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, посадовими особами Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції була проведена позапланова виїзна перевірка Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період діяльності з 01.10.2009 року по 30.06.2011 року.

Результати перевірки відображено в Акті № 302/23/03733269 від 16.08.2011 року, відповідно до якого відповідачем було встановлено ряд допущених позивачем порушень норм чинного податкового законодавства, зокрема:

п.п.3.1.3 п.3.1 ст. 3 п.4.1 ст.4, п.7.3.1 п.7.3 п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.в.б ст.81 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.187, ст.188, ст.198, ст. 199, ст.209 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 361319 грн.;

ст. 3 та ст. 21 Закону України "Про оренду землі", в результаті чого занижено орендну плату за землю в сумі 963,38 грн.

ст. 301 ПК України, а саме частка сільськогосподарської продукції вирощеної на власних та орендованих потужностях за податковий (звітний) 2010 рік становить - 74,62%, що становить менше 75 відсотків - частки сільськогосподарської продукції.

ст.ст. 8 та 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб ", ст. 57, ст. 168, ст. 176 ПК України, оскільки підприємством допускалося неподання та несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати сум податку з доходів фізичних осіб за період за 2009 року по 2011 рік, в результаті чого було нараховано пеню у сумі 360,16 грн.

На підставі акту перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.09.2011 року № 0000202320, яким позивачу збільшено податкове зобовязання з податку на додану вартість на суму 719103,50 грн., з яких 361319 грн. за основним платежем та 357784,50 грн. застосованої фінансової санкції.

Зокрема, зі змісту Акту № 302/23/03733269 від 16.08.2011 року вбачається, що позиція податкового органу полягає в тому, що при використанні у господарській діяльності земельних ділянок, за договорами оренди, які не пройшли державної реєстрації, позивач втрачає право на застосування спеціального режиму оподаткування з податку на додану вартість в частині таких не зареєстрованих договорів. Тобто, при визначенні суми податкового зобовязання з податку на додану вартість по скороченій декларації позивач до складу такого зобовязання має відносити лише реалізацію продукції, вирощеної на належним чином оформлених та зареєстрованих земельних ділянках. Реалізація продукції, вирощеної підприємством на земельних ділянках, що орендуються на підставі договорів оренди, що не пройшли державної реєстрації, повинна відноситись позивачем до складу податкового зобовязання з податку на додану вартість у загальній декларації по якій відбуваються розрахунки до бюджету.

До того ж, в акті перевірки зазначено, що позивачем за період з 01.10.2009 року по 30.06.2011 року задекларовано суму податкових зобовязань по податку на додану вартість по операціях з поставки сільськогосподарських товарів (послуг) в сумі 2054260 грн.

Незгода позивача з вказаними висновками податкового органу, стала підставою його для звернення за захистом своїх прав до судової інстанції.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги СТОВ "Славутич" виходив з того, що всі обставини, наведенні позивачем, знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як показами представників сторін, так і матеріалами справи, що є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з вказаним рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Станом на час виникнення вказаних правовідносин між сторонами механізм справляння фіксованого сільськогосподарського податку, що сплачується сільськогосподарськими товаровиробниками у грошовій формі регулювався положеннями Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок".

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 2 вказаного Закону особи можуть бути зареєстровані як платники ФСП, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" обєктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку (далі - платники податку) є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, позивач повністю відповідає вказаним критеріям та є сільськогосподарським підприємством з спеціальним режимом оподаткування.

Положеннями ст. 116 Земельного кодексу України підставою набуття право на землю називає рішення уповноваженого органу про передачу земельної ділянки у власність або ж надання її в користування.

В даному випадку, землі, які перебувають у користуванні позивача (оренді) для ведення господарської діяльності, використовувались ним на підставі відповідних договорів оренди укладених з Іллінецькою райдержадміністрацією від 01.05.2005 року та з Кальницькою сільською радою від 02.01.2009 року і від 02.06.2010 року, внаслідок чого загальна кількість земель у використанні СТОВ "Славутич" становить 1524,5423 га, в т.ч. кількість орендованих земель, які пройшли державну реєстрацію 1041,5823 га, що становить 68,32 від загальної кількості земель, а кількість земель на які відсутня державна реєстрація 482,96 га, що становить 31,68 від загальної кількості земель.

До того ж, право позивача на вказані земельні ділянки засвідчується відповідними розпорядженнями Іллінецької районної державної адміністрації Вінницької області при погодження сесії Жорницької сільської ради Іллінецького району Вінницької області.

Слід звернути увагу і на положення ст. 6 Закону України "Про оренду землі", де визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

В даному випадку з огляду на викладене, є всі підстави погодитись з висновками суду першої інстанції стосовно безпідставності посилань відповідача на порушення позивачем вимог законодавства щодо реєстрації договорів оренди та використання земельних ділянок без правоустановлючих документів, оскільки органом, який здійснює державний контроль за додержанням власниками землі та землекористувачами земельного законодавства, встановленого режиму використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення та умов надання, не було виявлено та зафіксовано жодного порушення щодо використанням СТОВ "Славутич" земельних ділянок без правовстановлюючих документів. Зокрема, всі договори оренди землі укладені позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства.

Крім того, як було встановлено в суді першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного перегляду даної справи, позивачем було вчинено ряд дій з метою недопущення порушення чинного законодавства стосовно використання земельних ділянок. Зокрема:

рішенням 39 сесії 5 скликання від 20.05.2010 року Кальницької сільської ради Іллінецького району Вінницької області погоджено продовжити строк дії договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва СТОВ "Славутич" строком на 2 роки,

розпорядженням Іллінецької районної державної адміністрації Вінницької області № 206 від 07.06.2011 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського та історико-культурного призначення із земель запасу та резервного фонду, які надаються в оренду СТОВ "Славутич" для ведення товарного сількогосподарського виробництва на території Кальницької сільської ради Ілліенцького району Вінницької області,

позивачем поновлено договір оренди земельних ділянок сільськогосподарського та історико-культурного призначення, розташованих на території Кальницької сільської ради, за межами с. Кальник для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений Іллінецькою районною державною адміністрацією з СТОВ "Славутич" 01.05.2005 року.

Також, судом першої інстанції обґрунтовано враховано факт сплати позивачем земельного податку щодо усіх земельних ділянок, які ним використовуються, незалежно від наявності реєстрації останніх.

Колегія суддів зауважує ту обставину, що матеріалами справи та позивачем доведено фактичне виникнення та існування господарських відносин щодо оренди землі, спір між їх учасниками відсутній, вимог щодо безпідставного використання майна орендодавець не заявляв, натомість погодив продовження терміну дії договорів та отримує оренду плату за використання належного йому майна.

Таким чином, враховуючи викладене та результати здійсненого аналізу норм чинного законодавства, що регулюють взаємовідносини між сторонами, судова колегія апеляційної інстанції відхиляє у повному обсязі доводи апеляційної скарги Іллінецької МДПІ як такі, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20.01.2012 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 16 березня 2012 року .

Головуючий /підпис/ Залімський І. Г.

Судді/підпис/ Білоус О.В.

/підпис/ Мельник-Томенко Ж. М.

З оригіналом згідно:

секретар