Ухвала суду № 22325009, 27.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2012 р.Справа № 2а-1670/7535/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2011р. по справі№2а-1670/7535/11

за позовом ТОВ "Олтан"

до Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2011року адміністративний позов ТОВ "Олтан" до Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 06 вересня 2011 року № 0001022301/167. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтан" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн.

Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, вважає, що суд при винесенні цього судового рішення порушив норми матеріального і процесуального права та просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2011р. скасувати, прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області, суд першої інстанції виходив з того , що відповідачем не доведений факт порушення позивачем вимог Податкового кодексу України , отже висновки про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за червень 2011р. в розмірі 12188,0 грн. необґрунтовані.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями Кременчуцької ОДПІ в період з 11.08.2011 року по 17.08.2011 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Олтан" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ з бюджету на рахунок платника у банку за червень 2011 року, яке виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у травні 2011 року, за результатами якої складено акт № 6150/23-309/21056692 від 19.08.2011 року.

Перевіркою встановлені порушення позивачем п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за червень 2011р. в розмірі 12188,0 грн.

На підставі висновків акту перевірки керівником Кременчуцької ОДПІ винесено податкове повідомлення -рішення від 06.09.2011р. № 0001022302/167 про зменшення суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлену у червні 2011 року, на 12188 грн.

Підставою для зазначеного висновку слугувало те , що ТОВ "Олтан" включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціях з придбання запчастин та послуг від ТОВ "Яшіна" та ТОВ “МІС”, контрагенти яких (ПрАТ ТД “Акумшина” та ПП “ТОПАз ЛТД”) не задекларувало свої податкові зобов'язання та відсутне за місцем знаходження відповідно .

Відповідно до вимог стаття 185.1 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно статті 187.1. Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку

Статтею 9 Закону України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обовязковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до положень пунктів 200.1 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Колегією суддів встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Олтан" є юридичною особою та зареєстрований платником податку на додану вартість з 21.12.2001 року, свідоцтво № 23551983 НБ № 175527.

Згідно ліцензії Головної державної інспекції на автомобільному транспорту Міністерства транспорту та зв'язку України серії АВ № 532372, позивач має право надавати послуги з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", а саме: здійснювати внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами, міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами.

Позивачем подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2011 року, в якій відображено, що відємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного податкового періоду становить 12188,0грн.

Згідно податкової декларації позивача з податку на додану вартість за червень 2011 року відємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного податкового періоду становить 32354,0 грн., при цьому залишок від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного податкового періоду та сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку становить 12188,0 грн.

До податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року позивачем додано розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення відповідної суми бюджетного відшкодування, зазначеної у податковій декларації 12188,0 грн.

Як вбачається з матеріалів справи передумовою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в травні 2011р. в розмірі 5757,84грн., стали господарські операції позивача з ТОВ "Яшіна" (придбання послуг на повний шиномонтаж з установкою на авто та нарізка протектора на загальну суму 440грн., ПДВ 73,33грн.) та ТОВ"МІС"(придбання дизельного пального на загальну суму поставки 28422,55грн., ПДВ 5684,51грн.).

Крім того, позивачем до податкового кредиту травня 2011 року віднесено суму податку на додану вартість в загальному розмірі 22808,0 грн., тобто не лише від операцій із вказаними контрагентами, а і від інших господарських операцій з іншими контрагентами.

Загальна сума податкових зобовязань позивача за травень 2011 року складає 10620,0 грн.

Таким чином, різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду має відємне значення та становить 12188 грн. (10620 грн. - 22808 грн.) (розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ позивача за травень 2011 року том 2 а.с. 21).

Перевіряючий у акті перевірки зафіксував порушення лише по двох контрагентах позивача ТОВ "Яшіна" та ТОВ "МІС", по яким позивачем включено до складу податкового кредиту травня 2011 року ПДВ в загальному розмірі 5757,84 грн. (із загальної суми 22808,0 грн.), проте, необґрунтовано зробив висновок про завищення позивачем усієї суми бюджетного відшкодування за червень 2011 року в розмірі 12188,0 грн.

Як вбачається з матеріалів, що між позивачем та ТОВ "Яшіна" укладено договір № 10 від 04.01.2011 року, предметом якого є наступне: виконавець (ТОВ "Яшіна") продає/надає, а замовник (позивач) купує/отримує та здійснює оплату автошин, оригінальних запасних частин для передвижного складу замовника (надалі товар) та технічне обслуговування, ремонт передвижного складу, відновлення автошин замовника (надалі послуги). Даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня поточного року включно. Строк дії договору продовжується відповідно п. 6.4 даного договору (п. 6.3 договору).

Зазначений договір підписаний директорами сторін та скріплений печатками (том 2 а.с. 32-33).

04.01.2011 року до договору № 10 від 04.01.2011 року складено додаток № 2 на купівлю-продаж автошин .

ТОВ "Яшіна" має право здійснювати такі види діяльності: 50.30.1 Оптова торгівля авто товарами, 25.11.0 Виробництво гумових покришок та камер, 25.12.0 Відновлення протектора гумових покришок, 50.20.1 Технічне обслуговування та ремонт автомобілів підприємствами, 34.10.2 Капітальний ремонт вантажних, легкових автомобілів та автобусів, 51.70.0 Інші види оптової торгівлі.

ТОВ "Яшіна" зареєстроване платником податку на додану вартість з 18.11.2003 року, свідоцтво № 04017605 серії НБ № 116668 , включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 407633.

Із реєстру отриманих податкових накладних за травень 2011 року, податкової декларації з ПДВ позивача за травень 2011 року вбачається, що податкова накладна, виписана ТОВ "Яшіна" від 18.05.2011 року № 136 на повний шиномонтаж з установкою на авто та нарізка протектора на загальну суму 440 грн. (ПДВ 73,33 грн.), включена позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за травень 2011 року. Копії реєстру та податкової декларації з ПДВ позивача з додатком № 5 за травень 2011 року наявні у матеріалах справи .

Факт надання послуги ТОВ "Яшіна" позивачу, а також проведення оплати за отримані послуги, підтверджується наданими позивачем податковою накладною (том 1 а.с. 33), оформленими належним чином актом здачі - прийняття робіт № РН-1019 від 18.05.2011 р. (том 1 а.с. 35), рахунком-фактурою від 18.05.2011 р. (том 1 а.с. 34), платіжним дорученням № 296 від 18.05.2011 року на суму 440 грн.

З матеріалів справи вбачається , що наявні в матеріалах справи копії податкових накладних мають всі обов'язкові реквізити , порушень щодо їх оформлення та інших документів у акті перевірки не зафіксовано та судом не встановлено.

На підставі наведеного позивачем до податкового кредиту у травні 2011 року включено податок на додану вартість в сумі 73,33 грн. у зв'язку з придбанням послуг з метою здійснення господарської діяльності, за укладеним договором із ТОВ "Яшіна", на підставі виписаної ТОВ "Яшіна" належно оформленої податкової накладної.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивачем включено до складу податкового кредиту травня 2011 року суму ПДВ в розмірі 633, 32 грн. та 5051,19 грн. за результатами господарських операцій із ТОВ "МіС"

Позивач співпрацює з ТОВ "МіС" на підставі усної домовленості згідно статті 206 Цивільного кодексу України. Контрагент надає позивачу послуги із заправки автомобілів дизельним паливом. Зокрема, водії, отримуючи кошти під звіт, заправляють автомобілі на АЗС ТОВ "МіС", отримуючи фіскальні чеки на місці проведення розрахунку за отримане пальне. Копії звітів про використання коштів, податкових накладних, подорожніх листів та фіскальних чеків, виданих ТОВ "МіС", позивачу у спірному періоді наявні у матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається , що наявні в матеріалах справи копії податкових накладних мають всі обов'язкові реквізити , порушень щодо їх оформлення та інших документів у акті перевірки не зафіксовано та судом не встановлено.

Відповідно до роздруківки з офіційного сайту Державної податкової адміністрації України ТОВ "МіС" є платником податку на додану вартість з 23.11.2000 року, свідоцтво № 24102689 (том 2 а.с. 35).

Наявність у позивача великого автопарку підтверджується свідоцтвами про технічну реєстрацію транспортних засобів, копії яких наявні у матеріалах справи (том 2 а.с. 56-78).

На підставі наведеного позивачем до податкового кредиту у травні 2011 року включено податок на додану вартість в загальній сумі 5684,51 грн. у зв'язку з придбанням дизельного пального у ТОВ "МіС" з метою здійснення власної господарської діяльності, на підставі виписаних ТОВ "МіС" податкових накладних.

Суми ПДВ сплачені позивачем у складі ціни за товари та послуги своїм контрагентам ТОВ "Яшіна" та ТОВ "МіС" у повному обсязі. Платіжне доручення та копії чеків наявні у матеріалах справи. Дані господарські операції мали реальний характер.

Тобто , з наведеного вбачається ,що всі господарські операції позивача з ТОВ "Яшіна" та ТОВ "МіС" проведені в бухгалтерському та податковому обліку, з якого вбачається реальне придбання активів та розрахунки з постачальниками таких активів, таким чином податковий кредит правомірно відображено в податкових деклараціях з ПДВ.

Доводи відповідача про те, що позивачем неправомірно заявлено до відшкодування суми ПДВ, оскільки одним із постачальників ТОВ "Яшіна" є ПрАТ ТД "Акумшина", яке не задекларувало податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ "Яшіна", а одним із постачальників ТОВ "МІС" було ПП "ТОПАз ЛТД", яке відсутнє за місцезнаходженням є необґрунтованими , виходячи з наступного.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи приписи Податкового кодексу України, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Однак факт порушення контрагентами-постачальниками позивача своїх податкових зобовязань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, повязаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобовязань.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено, що на час здійснення господарських операцій позивачу мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент.

Крім того, сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Колегія суддів зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту та в його діях не має порушень ст.ст. 185,187, п. 198.1, п.198.6 ст. 198, п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України.

Норми Податкового кодексу України не пов'язують виникнення права на податковий кредит з особливостями оподаткування постачальників 2-го чи іншого ланцюга.

Діючим законодавством не передбачений і не визначений обов'язок підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

Таким чином, позивач виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту/бюджетного відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту/бюджетного відшкодування.

Крім цього, Кременчуцька ОДПІ, ні в акті перевірки, ані у судовому процесі не вказала як саме ТОВ "Олтан" порушило норму пункту 200.4. статті 200 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином в суді не довів , у звязку з чим податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області 06 вересня 2011 року № 0001022301/167 не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів зазначає , що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правомірність прийнятого рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду , переглянувши судове рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає , що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови були повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, постанова прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2011р. по справі№2а-1670/7535/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяПодобайло З.Г.

Судді Мельнікова Л.В. Григоров А.М.