Ухвала суду № 22325008, 20.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2012 р.Справа № 2-а-10314/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2011р. по справі№2-а-10314/11/2070

за позовом АК "Харківобленерго"

до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про визнання незаконними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2011 року адміністративний позов АК “Харківобленерго”до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання незаконними дій та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково. Скасовано винесені СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові податкові повідомлення рішення № 0000470843 та № 0000480843 від 29 липня 2011 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь акціонерної компанії “Харківобленерго”понесені ним судові витрати в розмірі 1,70грн.

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові не погоджуючись з вказаною постановою суду в частині задоволення позовних вимог, подала апеляційну скаргу , вважає, що постанова прийнята із недоведеністю обставин, які мають значення для справи та суд вважає встановленими, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та просить суд апеляційної інстанції скасувати повністю постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2011р.,прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

АК “Харківобленерго” заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги та просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2011р. залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги частково ,суд першої інстанції виходив з того, твердження відповідача щодо нікчемності зазначених договорів, укладених між АК “Харківобленерго”та СПДФО ОСОБА_1, ТОВ "Єва - Дніпро", ТОВ “Фінвестбуд”, ТОВ “Сат Імпекс”, ґрунтуються лише на припущеннях, зроблених на підставі аналізу податкової звітності контрагентів, відповідальність за правильність та достовірність складання якої позивач не несе, а тому висновки щодо порушення позивачем п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” , п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України та п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2., ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не відповідають дійсності, суперечать фактичним обставинам та чинному законодавству України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання дій СДПІ ВПП у м. Харкові зі збільшення сум грошового зобовязання АК “Харківобленерго” по податку на прибуток та по податку на додану вартість незаконними, суд виходив з того , що відповідач, як орган держаної влади був зобовязаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань позивачу відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову не оскаржується.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення вимог, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається , що в період з 12.07.2011 року по 14.07.2011року фахівцями СДПІ ВПП у м. Харкові проведена невиїзна документальна позапланова перевірка АК “Харківобленерго” з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період липень 2009 року лютий 2011 року та податку на прибуток за період 3 квартал 2009 року - 1 квартал 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ "Єва - Дніпро", ТОВ фірма "Сат імпекс", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Фінвестбуд", за результатами якої складено акт від 15.07.2011 року №1785/43-010/00131954.

Перевіркою встановлено порушення по взаємовідносинам з:

- ТОВ Фірма «Сапі Імпекс», а саме: п.5.1. п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем завищено валові витрати по взаємовідносинах на суму 4 170,0 грн. в наступних періодах: 1 квартал 2011р. у сумі 4170,0 грн. у зв'язку з чим занижено податок на прибуток у сумі 1 043,0 грн., в тому числі: 1 квартал 2011р. у сумі 1 043,0 грн. та п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188 , п.187.1 ст.187, п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України позивачем завищено податковий кредит на суму 834,0 грн., в тому числі за лютий 2011р. у сумі 834,0,0 грн. у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість на суму - 834,0 грн., в тому числі за лютий 2011р. у сумі 834,0,0 грн.

- ТОВ «Єва-Дніпро», а саме : пп.8.4.1 п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" збільшено вартість основних фондів 4 групи у 4 кварталі 2010р., які придбані у ТОВ «Єва-Дніпро», що призвело до завищення амортизаційних відрахувань на суму 1 224,0 грн. у І кварталі 2011р., у зв'язку з чим занижено податок на прибуток у сумі 306,0 грн., в тому числі: І квартал 2011р. у сумі 306,0 грн. та п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем завищено податковий кредит всього на суму 1 632,0 грн., в тому числі за вересень 2010р. у сумі 1632,0 грн. у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість на суму - 1 632,0 грн., в тому числі за вересень 2010р. у сумі 1632,0 грн.

- ФОП ОСОБА_1 , а саме: п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем завищено валові витрати на суму 24 797,0 (без ПДВ) в наступних періодах: 3 квартал 2009р. - у сумі 19 467,0 грн.; 4квартал 2009р. - у сумі 5 330,0 грн. у зв'язку з чим занижено податок на прибуток у сумі 6 199,25 грн., в тому числі: 3 квартал 2009р. - у сумі 4 866,75 грн.; 4квартал 2009р. - у сумі 1 332,5 грн.; пп.8.4.1 п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" збільшено вартість основних фондів 2 групи у 4 кварталі 2009р., що призвело до завищення амортизаційних відрахувань на суму 2 048,0 грн. в наступних періодах: 1 квартал 2010р. - 500,0грн., 2 квартал 2010р. - 450,0грн., 3 квартал 2010р. - 405,0грн., 4 квартал 2010р. - 365,0грн., 1 квартал 2011р. - 328,0грн. у зв'язку з чим занижено податок на прибуток у сумі 511,88 грн., в тому числі: 1 квартал 2010р. - 125,0грн., квартал 2010р. - 112,5грн., квартал 2010р. - 101,25грн., квартал 2010р. - 91,13грн., 1 квартал 2011р. - 82,0грн. та п.п.7.4.1. п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено податковий кредит всього на суму 5 959,0 грн., в тому числі: за серпень 2009р. у сумі 3 893,0 грн.; за грудень 2009р. у сумі 2 066,0 грн. у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість на суму - 5 959,0 грн., в тому числі: за серпень 2009р. у сумі 3 893,0 грн.; за грудень 2009р. у сумі 2 066,0 грн.

- ТОВ «Фінвестбуд» , а саме: п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" завищено валові витрати на суму 5 241,0 грн. (без ПДВ) в т.ч.: І квартал 2011р. - у сумі 5 241,0 грн. у зв'язку з чим занижено податок на прибуток у сумі 1 310,0 грн., в тому числі: І квартал 2011р. - у сумі 1 310,0 грн. В порушення п.185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Фінвестбуд» всього на суму 1 048,0 грн., в тому числі: за лютий 2011р. у сумі 629,0 грн.; за квітень 2011р. у сумі 419,0 грн. у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість на суму - 1 048,0 грн., в тому числі: за лютий 2011р. у сумі 629,0 грн.; за квітень 2011р. у сумі 419,0 грн.

На підставі висновків акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.07.2011р. № 0000480843 , яким донараховано податок на додану вартість у розмірі 9473,0 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 5694,25 грн. та № 0000470843, яким донараховано податок на прибуток у розмірі 9370,0 грн. та застосовано штрафні ( фінансові) санкції у розмірі 4972,75 грн.

Підставою для зазначених висновків податкового органу слугувало те, що за результатами опрацювання відділом перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, встановлено, що контрагенти позивача СПДФО ОСОБА_1, ТОВ "Єва - Дніпро", ТОВ “Фінвестбуд”, ТОВ “Сат Імпекс” немають ні основних фондів для виконання послуг відповідно до угод , укладених з підприємством позивача, ні працюючих на товаристві відповідних фахівців , відсутність управлінського та технічного персоналу, що свідчить про відсутність у контрагентів адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських , що правочини вчинені у перевіряємому періоді позивачем з СПДФО ОСОБА_1, ТОВ "Єва - Дніпро", ТОВ “Фінвестбуд”, ТОВ “Сат Імпекс” є нікчемним, суперечать моральним засадам суспільства, вочевидь є такими, що укладені з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідно до пунктом 5.1 статті 5 Закону №283/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пункту 1.32 ст. 1 Закону України №283/97-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до абз. 4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 наведеного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, за своїм змістом наведені норми Закону України №283/97-ВР передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

Згідно пункту 5.11 статті 5 Закону України №283/97-ВР встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону №168/97-ВР податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.7.5. Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”№ 168/97 ВР (далі Закон № 168/97 ВР) встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 ВР є податкова накладна, яка одночасно є звітним податковим і розрахунковим документом відповідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону та видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку, як встановлено пп 7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Згідно вимог підпункту 7.2.4 п.7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97 ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону № 168/97 ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

А згідно п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними підпунктом документами.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обовязковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Пунктами 9.4, 9.5, 9.6, 9.8 цієї статті передбачено, що про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Пунктом 9.2 ст.9 Закону № 168/97 ВР визначено, що будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Відповідно до н.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 вказаного Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно п. 10.1 та п. 10.2 ст. 10 цього ж Закону особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є: а) платники податку, визначені у статті 2 цього Закону; б) митний орган при справлянні податку з осіб, визначених у пункті 2.4 статті 2 цього Закону; в) у разі якщо сплата податку особами, визначеними у пункті 2.4 статті 2 цього Закону, розстрочується шляхом надання податкового векселя, - платник податку, який надав такий податковий вексель; г) при наданні послуг нерезидентом - його постійне представництво, а при відсутності такого - особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України; д) платники податку, визначені підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, що здійснюють операції з реалізації конфіскованого майна. Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Особа, яка згідно з вимогами пункту 2.2 статті 2 цього Закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його ненарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту.

Наведені правові норми свідчать про те, що питання щодо встановлення від'ємного значення суми податку на додану вартість поширюється тільки на окремо взятого платника податків (заявника бюджетного відшкодування), і цей факт законом не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб (постачальників позивача), щодо яких відповідачем встановлено факт порушення податкового законодавства.

З матеріалів справи вбачається , що в перевіряємий період між позивачем та СПДФО ОСОБА_1 укладено договір поставки обладнання, меблів та сантехнічних виробів , який укладено шляхом прийняття замовлення до виконання відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України.

Пропозиція щодо постачання була здійснена Позивачем шляхом усного замовлення обладнання (строп канатний), меблів (стіл обідній, диван, вішалка) та сантехнічних виробів (кран шаровий, задвижка).

В підтвердження прийняття даного замовлення до виконання СПДФО ОСОБА_1 надані позивачеві оформлені рахунки-фактури: № С-2707 від 27.07.2009 року на суму 5 360,00 грн., № С-0312 від 03.12.2009 року на суму 8 340,00 грн., № С-2412 від 24.12.2009 року на суму 4 056,00 грн., № С-2608 від 26.08.2009 року на суму 9 000,00 грн., № С-2508 від 25.08.2009 року на суму 9 000,00 грн., якими визначений асортимент замовленої продукції (товарів), її ціна, кількість.

Зазначені рахунки оплачені позивачем платіжними дорученнями № 21495 від 28.07.2009 року, № 35195 від 04.12.2009 року, № 37747 від 25.12.2009 року, № 25372 від 31.08.2009 року, № 25367 від 31.08.2009 року

СПДФО ОСОБА_1 здійснив поставку на адресу позивача замовлених товарів (продукції): строп канатний петльовий СКП-1 8.0/6000; стіл обідній; вішалка напільна; диван-канапе; кран шаровий ф 15; кран шаровий ф 20; кран шаровий КЗШС 41 Н/Ж ф 50; задвижка 30С76 НЖ ф 100.

На виконання зазначеної угоди надані видаткові накладні: № С-0209 від 02.09.2009 року, С-0209-1 від 02.09.2009 року, № 3007-1 від 30.07.2009, № С-0812 від 08.12.2009 року, № С-2912 від 29.12.2009 року, прибуткові ордери: № 3-2868-Ц від 02.09.2009 року, № 3-2869/Ц від 02.09.2009 року, № 3-2402 від 30.07.2009 року, № 3-4049 від 08.12.2009 року, № 3-4249 від 29.12.2009 року.

Використання отриманого товару в господарській діяльності позивача підтверджується актами введення в експлуатацію малоцінних необоротних активів № 486375 від 17.12.2009, 486376 від 17.12.2009, 289/1 від 06.08.2009, актами списання використаних матеріальних цінностей № 15 від 25.01.2010,1\10 від 30.10.2009, 84 від 19.05.2010, 69 від 14.05.2010, 95 від 24.06.2010, 70 від10.06.2010, 36 від 16.03.2011, 61 від 19.04.2011, 110 від 21.07.2010, 102 від 05.07.2010, актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31.12.2009 року, журналами реєстрації виданих працівникам компанії довіреностей на отримання ТМЦ від СПДФО ОСОБА_1

На підставі наведеного оформлено податкові накладні від 28.07.2009 № 50, від 31.08.2009№ 84, від 31.08.2009 № 85, від 25.12.2009 № 209, від 04.12.2009 № 172.

Також , в перевіряє мий період між позивачем та ТОВ "Єва - Дніпро" укладено договір поставки обладнання зв'язку, укладеним шляхом прийняття замовлення до виконання.

Пропозиція щодо постачання була здійснена Позивачем шляхом усного замовлення обладнання зв'язку (пульт настільний для роботи на ТЧ каналах, фізичних лініях, С8М канали спільно з телефоном 7ТЧ мікрофон з кільцем, динамік вмонтований, динамік виносний).

На виконання даного замовлення ТОВ "Єва - Дніпро" надані позивачеві рахунки-фактури: № 0915-01 від 15.09.2010 року на суму 4 896,00 грн., № 0914-01 від 14.09.2010 року на суму 4 896,00 грн., якими визначений асортимент замовленого обладнання, його ціна, кількість.

Зазначені рахунки оплачені позивачем платіжними дорученнями № 2807 від 16.09.2010 року, №2585 від 27.09.2010 року.

ТОВ "Єва - Дніпро" поставило на адресу позивача замовлене обладнання: пульт настільний для роботи на ТЧ каналах, фізичних лініях, О8М канали спільно з телефоном 7ТЧ мікрофон з кільцем, динамік вмонтований, динамік виносний.

В підтвердження здійснення зазначеної господарської операції надано видаткові накладні № 0927-05 від 27.09.2010 року, № 0921-04від 21.09.2010 року, прибуткові ордери: № 12-09 від 27.09.2010 року, № 9 від 22.09.2010 року.

Використання отриманого товару в господарській діяльності позивача підтверджується актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 1/736 та № 739/260 від 27.12.2010 року, журналами реєстрації виданих працівникам компанії довіреностей на отримання ТМЦ від ТОВ "Єва - Дніпро".

На підставі наведеного оформлено податкові накладні: від 27.09.2010 № 092701, від 16.09.2010 № 0916 02.

В перевіряє мий період , також між АК “Харківобленерго” та ТОВ “Фінветбуд” укладено договір поставки будівельних матеріалів, укладений шляхом прийняття замовлення до виконання. Пропозиція щодо постачання була здійснена позивачем шляхом усного замовлення будівельних матеріалів (лінолеум ПВХ, стрічка паперова для шпалер, сітка монтажна).

В підтвердження прийняття даного замовлення до виконання ТОВ "Фінвестбуд" були надані позивачеві оформлені рахунки-фактури: № 1401 від 17.01.2011 року на суму 2 515,50 грн., № 1402 від 17.01.2011 року на суму 3 773,70 грн. якими визначений асортимент замовлених будівельних матеріалів, їх ціна, кількість.

Зазначені рахунки оплачені позивачем платіжними дорученнями № 1527 від 21.01.2011 року, № 2509 від 01.02.2011 року.

ТОВ "Фінвестбуд" поставило на адресу позивача замовлені будівельні матеріали: лінолеум ПВХ (3,0 м); лінолеум ПВХ (4,0 м.); стрічка паперова для шпалер; сітка монтажна самоклеювана 45 мм., що підтверджується видатковими накладними: № 3-279/Ц від 07.02.2011 року, № 3-280/Ц від 07.092.2011 року, прибутковими ордерами: № 3-280/Ц від 07.02.2011 року, № 3-279/Ц від 07.02.2011 року.

Використання отриманого товару в господарській діяльності позивача підтверджується актами списання використаних матеріальних цінностей № 217/6/4 від 29.04.2011 року, № 217/6/02 від 25.02.2011 року, № 217/5/02 від 24.02.2011 року, № 217/6/6 від 29.06.2011 року, журналами реєстрації виданих працівникам компанії довіреностей на отримання ТМЦ від ТОВ "Фінвестбуд".

На підставі наведеного оформлено податкові накладні від 01.02.2011 №2900, від 21.01.2011 № 1802.

Крім того, між позивачем та ТОВ "Сат Імпекс" в перевіряє мий період укладено договір поставки електротехнічної продукції, укладеним шляхом прийняття замовлення до виконання. Пропозиція щодо постачання була здійснена позивачем шляхом усного замовлення електротехнічної продукції (реле електромеханічне, мікросхема, панель мікросхеми, конденсатор, стабілітрон, оптрон).

В підтвердження прийняття даного замовлення до виконання ТОВ "Сат Імпекс" наданий позивачеві оформлений рахунок-фактура: № 17/1 від 17.01.2011 року на суму 5 004,00 грн., яким визначений асортимент замовленої електротехнічної продукції, її ціна, кількість. Зазначений рахунок оплачений позивачем згідно платіжних доручень № 1009 від 18.01.2011 року, № 1010 від 18.01.2011 року .

ТОВ "Сат Імпекс" поставило на адресу позивача замовлену електротехнічну продукцію: корпус 2 102; реле електромеханічне №Г73С812БС12; мікросхема 27С128-12; панель мікросхеми БІР-28; конденсатор 0,22 МКФ 630 В імп.; конденсатор 0,47 МКФ 630 В імп;. Стабілітрон КС-191Ж; мікросхема КР-1436 УД2; оптрон АОТ-128А; конденсатор 22 МКФ 25В імп., що підтверджується видатковою накладною № 1502 від 25.01.2011 року, прибутковим ордером № 3-091/Ц від 25.01.2011 року.

Використання отриманого товару в господарській діяльності позивача підтверджується актами списання використаних матеріальних цінностей № 709/110532 від 31.05.2011 року, № 709/110533 від 31.05.2011 року, №709/110350 від 30.04.2011 року, № 709/110347 від 30.04.2011 року, № 709/110348 від 30.04.2011 року, № 709/7 від 31.01.2011 року; № 709/42 від 28.02.2011 року; № 709/44 від 28.02.2011 року, № 709/45 від 28.02.2011 року, № 709/110340 від 31.03.2011 року; №709/1105 від 31.03.2011 року; № 709/1106 від 31.03.2011 року, № 09/02/224 від 28.02.2011 року, № 6/03/224 від 29.04.2011 року, журналами реєстрації виданих працівникам компанії довіреностей на отримання ТМЦ від контрагента. На підставі наведеного оформлено податкову накладну від 18.01.2011 року №1005.

З матеріалів справи вбачається , що наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, суми по яким включено платником до валових витрат та до складу податкового кредиту, мають всі обов'язкові реквізити, визначені п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Реальність виконання вказаного договорів підтверджується вищевказаними та наявними в матеріалах справи документами бухгалтерського обліку.

Поставка договорів по зазначеним господарським операціям підтверджується товарно-транспортними накладними вантажного автомобіля ГАЗ 330214 НОМЕР_1, належного АК "Харківобленерго", від 30.07.2009 (№ 30/07/11), від 02.09.2009 (№ 02/09/09), від 08.12.2009 (№08/12/09), від 29.12.2009 (№ 28/12/09).

Тобто , з наведеного вбачається ,що всі господарські операції АК “Харківобленерго” та СПДФО ОСОБА_1, ТОВ "Єва - Дніпро", ТОВ “Фінвестбуд”, ТОВ “Сат Імпекс” проведені в бухгалтерському та податковому обліку, з якого вбачається реальне придбання товару (продукції) та розрахунки з постачальником таких товарів (продукції), таким чином позивачем правомірно віднесено до валових витрат вартість придбаної продукції , як такі, що безпосередньо повязані з власною господарською діяльність позивача , підтверджені належним чином оформленими первинними документами та сформовано податковий кредит по операціям з СПДФО ОСОБА_1, ТОВ "Єва - Дніпро", ТОВ “Фінвестбуд”, ТОВ “Сат Імпекс”

Також, колегією суддів критично оцінено твердження відповідача, що укладений між позивачем та СПДФО ОСОБА_1, ТОВ "Єва - Дніпро", ТОВ “Фінвестбуд”, ТОВ “Сат Імпекс” правочини є недійсними (нікчемними) відповідно до приписів статті 228 ЦК України, як такі, що порушують публічний порядок, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В процесі розгляду даної справи, зазначені факти судами встановлено не було та відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, пятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Правовідносини між АК “Харківобленерго” та СПДФО ОСОБА_1, ТОВ "Єва - Дніпро", ТОВ “Фінвестбуд”, ТОВ “Сат Імпекс” не були безтоварними, а укладались з метою реального настання позитивних наслідків для обох сторін, за ними реально було отримано матеріальні цінності та перераховано грощові кошти.

З матеріалів справи вбачається та не спростовано сторонами , що суми сплаченого податку з придбання товару позивачем підтверджено податковими накладними, а тому підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Відповідно п.п. 14.1.265 ст. 265 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності;.

У звязку з тим, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства в частині формування податкового кредиту та валових витрат, застосування до нього штрафних санкцій є неправомірним.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Висновки податківців, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 29 липня 2011 року № 0000470843 та № 0000480843 правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, а заперечення відповідача безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2011р. по справі№2-а-10314/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Подобайло З.Г.

Судді(підпис)

(підпис)Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.