Постанова № 22324920, 21.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 р. Справа № 2а-13981/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засіданняДерев'янко А.О.

Представник позивача - Загребельний Г.С.

Представник відповідача - Жданов О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011р. по справі№2а-13981/11/2070

за позовом Приватного акціонерного товариства "Важпромавтоматика"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Важпромавтоматика", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення рішення відповідача, Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, за №0000420849 від 14.10.11 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення рішення ґрунтується на помилкових судженнях субєкта владних повноважень, що викладені в акті від 30.09.11 за №2038/49-018/21266653, а відтак, суперечать ч.3 ст.2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обовязок по оплаті грошового зобовязання на користь Державного бюджету України.

Відповідач, Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі - СДПІ), з поданим позовом не погодився. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що під час проведення перевірки та складання акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. За результатами перевірки, в акті були зафіксовані порушення вимог Податкового кодексу України, за що позивачу були визначені відповідні податкові зобовязання.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Важпромавтоматика" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 129 Конституції України, Закону України “Про податок на додану вартість”, ст.ст. 69, 71, 159 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період вересень 2010 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки від 30.09.11 за №2038/49-018/21266653.

Відповідно до висновку акту перевірки від 30.09.11 за №2038/49-018/21266653 зазначається про встановлення порушення вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.4 та 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, із змінами та доповненнями по взаємовідносинам з ТОВ “Тех-агроремпоставка” завищено податковий кредит за вересень 2010 року на загальну суму ПДВ 280266,66 грн., що призвело до завищення податку на додану вартість до сплати в бюджет на 280266,66 грн. за вересень 2010 року.

У відповідності до мотивувальної частини акту перевірки зазначається, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ “Тех-агроремпоставка”.

В ході проведення перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова листом від 01.07.2011р. № 3479/7/23-03-12 надано акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Тех-агроремпоставка” код за ЄДРПОУ 36457279 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. та дотримання податкового законодавства щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 р. по 30.11.2010 р.

Так, ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова було встановлено, що у Товариства з обмеженою відповідальністю “Тех-агроремпоставка” відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення субєктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.

Таким чином, правочини укладені від імені ТОВ “Тех-агроремпоставка” не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності по ланцюгу до “вигодонабувача”. На підставі викладеного всі укладені правочині між підприємством позивача та ТОВ “Тех-агроремпоставка”є нікчемними.

За результатами проведеної перевірки та складеного акту перевірки було винесено податкове повідомлення рішення за №0000420849 від 14.10.11 на загальну суму 350333,33грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом позивача, ТОВ “Тех-агроремпоставка”, взаємоузгоджених спільних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено. Відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочинів укладених між позивачем та ТОВ “Тех-агроремпоставка”.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження субєкта владних повноважень про нікчемність правочинів не знайшли свого підтвердження добутими судом у справі доказами, а інших фактичних мотивів субєктом владних повноважень в основу спірного рішення згідно з актом перевірки не покладено, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність факту порушення ПрАТ “Важпромавтоматика”п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України “Про ПДВ”.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ “Важпромавтоматика” були встановлені взаємовідносини з ТОВ “Тех-агроремпоставка”. Згідно укладених договорів на виконання робіт вбачається, що позивач у вересні 2010 року отримував від ТОВ “Тех-агроремпоставка” технічну документацію, детальний перелік якої наведений в акті перевірки (стор. 10). Перевіркою було встановлено, що у ПрАТ “Важпромавтоматака” в наявності є податкові накладні, виписані контрагентом ТОВ “Тех-Агроремпоставка”, на загальну суму 1681600,00 грн., у тому числі ПДВ - 280 266,66 грн., перераховані в акті перевірки (стор. 12).

Отже, перевіркою була встановлена наявність у позивача таких первинних документів, як договори та податкові накладні.

Колегія суддів зазначає, що наявність у підприємства ПрАТ “Важпромавтоматика” належно оформлених документів, зокрема податкових накладних, виписаних вищезазначеним контрагентом не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ, бо відомості, які містяться в таких документах, можуть не відповідати дійсності (наприклад, у випадку нездійснення самих операцій).

Оскільки, інформація, що надійшла від ДПІ Жовтневому районі м. Харкова, спростовує реальність угод, укладених ТОВ “Тех-Агроремпоставка” з контрагентами, серед яких зокрема, перебуває і позивач; всі укладені правочини не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до “вигодонабувача”.

До СДПІ ВПП був надісланий акт ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “Тех-агроремпоставка” (код ЄДРПОУ 36457279) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. та дотримання податкового законодавства щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 р. по 30.11.2010 р.

Фахівцями ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова встановлено, що ТОВ “Тех-агроремпоставка” відсутнє за податковою адресою: м. Харків, вул. Архангельська, буд.6, що підтверджується складеним актом від 11.03.2011 р.

Згідно аналізу податкової звітності наданої до ДПІ Жовтневому районі м. Харкова у ТОВ “Тех-агроремпоставка” не виявлено власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, закріплених за підприємством на праві господарського відання, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, в яких проводилася господарська діяльність.

За результатами аналізу фінансово - господарської діяльності ТОВ “Тех-агроремпоставка” встановлено наступне: чисельність працюючих у 4 кварталі 2010 року 2 особи у штаті, 6 осіб працювало за цивільно - правовими договорами (згідно звітності 1 - ДФ); на підприємстві є основні фонди 2 та 4 групи, відповідно декларацій про прибуток, які ТОВ “Тех-агроремпоставка” надавало до ДПІ Жовтневому районі м.Харкова. Інформації щодо сплати за орендовані основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби в перевіряємому періоді підприємством до ДПІ не надано; інформація щодо наявності або використання у фінансово - господарській діяльності на умовах оренди виробничих, торгівельних, складських приміщень за перевіряємий період у ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова на момент складання акту перевірки відсутня.

Таким чином, оскільки на ТОВ “Тех-агроремпоставка” відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Отже, на підставі вищевикладеного фахівцями ДПІ Жовтневому районі м. Харкова в ході перевірки було встановлено, що ТОВ “Тех-агроремпоставка” безпідставно виписано податкові накладні на податкові зобов'язання на продаж товарів ( робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців.

Зазначені операції ТОВ “Тех-агроремпоставка” та контрагентів-покупців не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ “Тех-агроремпоставка” є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Колегія суддів зазначає, що згідно ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в редакції, чинній на момент вчинення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, із змінами та доповненнями, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Судом апеляційної інстанції було встановлено відсутність складання до договорів на виконання робіт проектно-кошторисної документації, що позбавляє можливості перевірити в якому обсязі мали бути виконані та були виконані роботи, яким чином формувалася вартість таких робіт, а відтак зробити висновки про реальність виконання таких робіт та обґрунтованість понесених у зв'язку з цим витрат.

Таким чином, колегія суддів зазначає про відсутність у позивача належних первинних документів, які б зафіксували факт здійснення господарських операцій.

Крім того, колегія суддів зазначає, що право на податковий кредит у ПрАТ “Важпромавтоматика” не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов дня виникнення такого права - виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено вимогами п.п. 3.3.1, п. п. 7.4.1 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Згідно п.п. 7.2.3 Закону України “Про податок на додану вартість”, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань у продавця, але податкових зобов'язань у продавця фактично не виникло.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач, при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже позовні вимоги є незаконними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 року по справі№2а-13981/11/2070 прийнята з порушенням норм чинного процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011р. по справі №2а-13981/11/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Важпромавтоматика" відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Калиновський В.А.

Судді(підпис)

(підпис)Бенедик А.П. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст постанови виготовлений 27.02.2012 р.