Рішення № 22323664, 19.03.2012, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

19 березня 2012 року 2/0538/820/2012

Рішення

Іменем України

19.03.2012 місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді –Мельник І.Г.,

при секретарі Догаєвій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 21 вересня 2005 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 4000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до умов укладеного договору, який складається із заяви позичальника, умов надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою. В порушення норм законодавства та договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав, а тому позивач достроково вимагає повернення всієї суми кредиту. У зв’язку із зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 12 жовтня 2011 року має заборгованість у розмірі 12440 гривень 89 копійок, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом – 3558 гривень 97 копійок; заборгованість по процентам за користування кредитом – 7713 гривень 31 копійка; штраф (фіксована частина) – 500 гривень; штраф (процентна складова) – 568 гривень 61 копійка. Просить суд стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 12440 гривень 89 копійок за кредитним договором № б/н від 21 вересня 2005 року та судові витрати у розмірі 214 гривень 60 копійок.

В судовому засіданні представник позивача, Приватного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», що діє на підставі довіреності, ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги і дав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав позовні вимоги частково та пояснив, що він визнає суму заборгованості за кредитом у розмірі 3558 гривень 97 копійок, а також він готов виплатити судові витрати у розмірі 214 гривень, але він не згоден із нарахованою сумою відсотків у розмірі 7713 гривень 31 копійки та штрафних санкцій, так як вважає, що дана сума з’явилась не тільки з його вини, а і з вини банку, який в односторонньому порядку припинив приймати від нього грошові суми, якими він бажав сплатити борг по кредиту.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 вересня 2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем був укладений кредитний договір № б/н відповідно якого, банк зобов’язався надати відповідачу кредит у розмірі 4000 гривень зі сплатою 48,00 відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, а відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановленому кредитним договором.

Оскільки відповідач свої зобов’язання за кредитним договором не виконав, станом на 12 жовтня 2011 року загальна заборгованість склала 12440 гривень 89 копійок, ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 214 гривень 60 копійок.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 527 ЦК України передбачає,що боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов’язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, судом встановлено, що як до звернення позивача до суду, так і під час судового розгляду справи відповідач ОСОБА_1 порушував вимоги ст. 1054, 530 ЦК України.

Але ж, що стосується стягнення з відповідача ОСОБА_1 штрафних санкцій (фіксована частина) у розмірі 500 гривень, то суд в задоволені цієї частини позовних вимог вважає потрібним відмовити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Банк свої зобов’язання виконав у повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_1, відповідно до умов кредитного договору, грошову суму кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Для розрахунку процентів за користування кредитом договором встановлена процентна ставка відповідно до строку непогашеного залишку по кредиту від 48 % річних.

З наданого до позову розрахунку заборгованості, станом на 12 жовтня 2011 року залишок текучої заборгованості за кредитом склав 3658 гривень 97 копійок; заборгованість по процентам за користування кредитом склала 7713 гривень 31 копійку. Крім того, відповідачу нараховані штрафні санкції – фіксована частина у розмірі 500 гривень та процентна складова у розмірі 568 гривень 61 копійки.

Вказаний розрахунок проведений відповідно до умов укладеного договору, процентна ставка розрахована також відповідно умов договору з урахуванням диференційованої процентної ставки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 та ст.549 ЦК України виконання зобов’язань забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня і штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов’язання (п.3 ч.1 ст.611 ЦК України).

Виходячи з наведеного суд приходить до висновку, що за одне й те саме порушення зобов’язання передбачена подвійна відповідальність одного виду. При цьому ст.61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Отже, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог позивача в частині стягнення штрафу (фіксована частина) у розмірі 500 гривень і приходить до висновку про відмову у задоволені позову в цій частині.

Що стосується інших позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк», то суд приходить до висновку про те, що позов в цій частині підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідачем були порушені умови Кредитного договору, а саме: протягом тривалого часу не сплачував щомісячні платежі та передбачені умовами Кредитного договору проценти.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої хвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві –пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено.

Позивачем надані документи, що стверджують понесені витрати, тому вони підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі, а саме витрати судового збору в розмірі 214,60 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанкт» (49094 м. Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, б.50, р/р 29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 21 вересня 2011 року у розмірі 11 940 (одинадцяти тисяч дев’ятсот сорока) гривень 89 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанкт» (49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, б.50, р/р 64993919400001, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя _____