Постанова № 22321581, 21.03.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2012 р. Справа № 2-а-7145/10/2170

Категорія:8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко К.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді - Шеметенко Л.П.

суддів - Домусчі С.Д.

Скрипченка В.О.

при секретарі - Єршовій А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Сигма" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2010 року акціонерне товариство (у подальшому публічне акціонерне товариство (ПАТ)) "Сигма" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у м. Херсоні про визнання протиправними та скасування рішень від 12 листопада 2010 року:

-податкового повідомлення-рішення №0004282301/0 про нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 5 568 442, 75 грн., (2 985 081,75 грн. - за основним платежем; 2 583 361 грн. - за штрафними санкціями);

-рішення про застосування штрафних санкцій №0015922307 на суму 180 399, 10 грн. за порушення пп.2.6 п.2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою правління НБУ від 15 грудня 2004 року №637 (далі - Положення №637);

-рішення про застосування штрафних санкцій №0015932307 на суму 2 116, 28 грн. за порушення п.1 ст. 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності";

-рішення про застосування штрафних санкцій №0015912307 на суму 4 080 грн. за порушення п.9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

В ході розгляду позивач відмовився від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій №0015912307.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що висновки акта перевірки, на підставі яких прийняті рішення, що оскаржуються, суперечать вимогам чинного законодавства та обставинам господарської діяльності підприємства.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що вважає його необгрунтованим.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року позовні вимоги ПАТ "Сигма" до ДПІ у м. Херсоні задоволено частково.

Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 12 листопада 2010 року №0004282301/0.

Визнано недійсним та скасовано рішення ДПІ у м. Херсоні про застосування штрафних санкцій від 12 листопада 2010 року №0015922307.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ДПІ у м. Херсоні подало апеляційну скаргу, в якій апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

1. Щодо податкового повідомлення-рішення №0004282301/0.

Висновки ДПІ про завищення позивачем валових витрат на 12 005 925 грн. ґрунтуються виключено на інформації, яка міститься в отриманих відповідачем від інших податкових інспекцій актах перевірок постачальників позивача - СФГ "Росток-Агро" та СФГ "Вереск".

Так, ДПІ не визнає понесені позивачем у 3 кв. 2009 року витрати в сумі 358 185 грн. на придбання сільгосппродукції у СФГ "Росток-Агро" з тих підстав, що Каховська ОДПІ у Херсонській області в акті перевірки цього постачальника від 30 квітня 2010 року №202/23/30144651 визнала нечинними всі правочини СФГ "Росток-Агро" із позивачем, та зазначила, що цей постачальник не здійснював оброку та посів земель, не укладав угод на отримання води для зрошення земель, не мав трудових ресурсів, місцезнаходження зареєстрованої за цим підприємством сільгосптехніки не встановлено, інші основні фонди відсутні, бухгалтерського обліку не ведеться, що на думку Каховської ОДПІ свідчить про неможливість здійснення цим підприємством реальних господарських операцій із вирощування, придбання та реалізації сільгосппродукції.

Задекларовані позивачем витрати на придбання сільгосппродукції у СФГ "Вереск" за 4 кв. 2009 року на суму 11 381 240 грн. та за 1 кв. 2010 року на суму 266 500 ДПІ не визнає з тих підстав, що Ізмаїльською ОДПІ у Одеській області в акті перевірки цього постачальника від 20 квітня 2010 року №08442304/31339426 визнано нечинними всі правочини цього підприємства із позивачем у листопаді, грудні 2009 року, а також зазначено, що у СФГ "Верес" відсутні трудові ресурси, транспортні засоби, сільськогосподарська техніка, нерухомість, що унеможливлює фактичне здійснення цим підприємством задекларованих видів господарської діяльності, і свідчить про його намір одержати податкову вигоду за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

На момент проведення перевірки у позивача були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку.

На виконання вимог суду про підтвердження реальності вищевказаних операцій з СФГ "Росток-Агро" та СФГ "Вереск", позивач, окрім видаткових та податкових накладних, договорів, банківських виписок про оплату товару з урахуванням ПДВ, додатково надав наявні в нього документи, складання яких було обумовлено економічною сутністю проведених позивачем операцій з придбання у цих постачальників товарів, а також які підтверджують наявність у них податкової правосуб'єктності на час спірних операцій, саме: товарно-транспортні накладні за період з 03 листопада 2009 року по 26 січня 2010 року на перевезення від СФГ "Верес" з селища Саф'яни до позивача сільгосппродукції (яблука, насіння соняшника), які засвідчені печатками вантажовідправника - СФГ "Верес"; акт звірки взаємних розрахунків від 14 січня 2010 року про обсяг поставок на загальну суму 13 657 488 грн., за підписами та печатками позивача та СФГ "Верес"; довідка Саф'янської сільради від 25 листопада 2009 року, в якій підтверджено факт обробки СФГ "Вереск" на території цієї ради земельної ділянки площею 4015 га для вирощування бахчових та зернових культур; довідки СФГ "Верес" від 13 вересня 2009 року про вирощування цим підприємством у 2009 році на орендованих землях Саф'янської сільради яблук різних сортів на площі 50 га., соняшника на площі 100 га., горіхів на площі 80 га.; свідоцтво про реєстрацію СФГ "Вереск" платником ПДВ від 07 листопада 2003 року, довідка з статуправління, свідоцтво про його державну реєстрацію; свідоцтво про реєстрацію СФГ "Росток-Агро" як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ у 2009 році, свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ від 22 лютого 1999 року, довідка взяття на облік платника податків від 20 січня 1999 року, свідоцтво про державну реєстрацію від 22 грудня 1998 року; довідка СФГ "Росток-Агро" від 19 лютого 2009 року про наявність земель площею 49 га. для вирощування сільгоспкультур, сільгосптехніки та 20 сезонних працівників.

Факт ведення СФГ "Вереск" сільськогосподарської діяльності на власних та орендованих землях на території Саф'янської сільради підтверджується також листом цієї ради в адрес ГВПМ ДПІ у М.Херсоні від 17 лютого 2011 року.

В обґрунтування своєї позиції ДПІ посилалось на матеріали досудового слідства по кримінальній справі, порушеної відносно керівника СФГ "Росток-Агро" ОСОБА_3, відносно якого вказана кримінальна справа була направлена до суду за ч.3 ст. 212 КК України - ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах,

Вироком Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 27 липня 2010 року ОСОБА_3, як директора СФГ "Росток Агро", було визнано винним в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах за результатами операцій з реалізації сільгосппродукції в адрес ряду підприємств, у тому числі і позивачу, за якими ОСОБА_3 не включив суми від продажу сільгосппродукції до бази оподаткування. У даному вироку містяться і пояснення підсудного ОСОБА_3. який підтвердив факт приховування ним від оподаткування виручки від реалізації сільгосппродукції в адрес позивача.

Також ДПІ посилалось на матеріали досудового слідства по кримінальній справи, яка розслідувалась слідчим СВ УБОЗ ГУМВС України в Одеській області по звинуваченню групи осіб у створені ряду фіктивних підприємств - ТОВ "Кругозор", ФХ "Південний хлібороб-2008", ТОВ "Карго транс груп" та інш., за результатами якої встановлені відносини цих фіктивних підприємств із СФГ "Верес", а також був допитаний в якості свідка директор СФГ "Вереск" - ОСОБА_2, який в протоколі допиту заперечував факти підписання ним первинних документів по операціям із позивачем.

Згідно отриманої судом відповіді слідчого управління ГУМВС України в Одеській області, кримінальної справи відносно керівника СФГ "Вереск" ОСОБА_2 по фактам проведених цим господарством операцій не порушувалось.

Придбана у СФГ "Росток Агро" та СФГ "Вереск" сільгосппродукція експортувалась позивачем за межі територій України.

2. Щодо рішення про застосування штрафних санкцій №0015922307.

В акті перевірки висновок ревізорів про порушення позивачем пп.2.6 Положення №637 ґрунтується виключно на аналізи книг обліку розрахункових операцій, які зареєстровані за касовими апаратами на окремих господарських одиницях позивача - бар в кафе "Піцерія" та бар в ресторані "Пивна хата". Так, ревізори в акті перевірки перерахували фіскальні звітні чеки (Z-звіти), які роздруковувались на початку робочого дня за попередній робочий день, та визначили загальну суму за ними в розмірі 36 079,82 грн., як таку, що оприбуткована неповно та несвоєчасно.

Бухгалтерією позивача щоденно здійснюється приймання виручки з різних торгівельних точок, в яких провадиться реалізація товарів через РРО.

Такий вид діяльності позивача відповідно до приписів Положення №637 зобов'язує його щоденно здійснювати оприбуткування готівки в касі підприємства, що надходить до нього з різних торгових точок, у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

При проведені перевірки ревізори обмежились лише аналізом розділів 1 та 2 книг обліку розрахункових операцій з торгових точок в кафе "Піцерія" та в ресторані "Пивна хата", і не з'ясовували факти надходження виручки з цих торгових точок до каси підприємства та відображення її у касовій книзі.

Готівкові кошти, які протягом робочого дня находили до бару в кафе "Піцерія" та до бару в ресторані "Пивна хата" проводились через зареєстровані за цими господарськими одиницями касові апарати, та до кінця робочого дня бухгалтерій позивача (до 17 години інкасувались до бухгалтерії шляхом проведення через РРО операції "службова видача" і в цей же день на підставі прибуткових касових ордерів ці суми надходили до каси позивача та відображались у касовій книзі.

Оскільки вказані господарські одиниці закінчували свою роботу вже після завершення робочого дня бухгалтерій позивача (дислокація належних позивачу підприємств торгівлі долучена до справи), то оприбуткувати до каси підприємства виручку, яка надходила до вказаних торгових точок після 17 години позивач міг лише наступного робочого дня, а тому такі суми відображались у Z-звітах як "службове внесення" наступного робочого дня.

Факт того, що загальна сума коштів за перерахованими в акті перевірки Z-звітами знайшла своє відображення у касовій книзі позивача по кор. рахунку 301 в день фактичного надходження цих коштів, підтверджена наданими позивачем витягами з касової книги та прибутковими касовими ордерами.

В розділах 2 наданих суду КОРО суми за перерахованими в акті перевірки Z-звітами також відображені в день їх фактичного надходження.

Позивач визнає, що перераховані в акті перевірки Z-звіти слід було роздрукувати не вранці наступного робочого дня, а на кінець попереднього робочого дня, тобто до 24 години.

Перераховані в акті перевірки факти несвоєчасного роздрукування позивачем Z-звітів одночасно стали підставою для притягнення позивача до відповідальності як за п.9 ст. 3 Закону України №265/95-ВР, так і за пп.2.6 Положення №637 у п'ятикратному розмірі суми розрахунків за цими Z-звітами.

3. Щодо рішення про застосування штрафних санкцій №0015932307.

В акті перевірки наявність порушення п.1 ст. 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" обґрунтовується встановленими ревізорами фактами проведення позивачем розрахункових операцій з реалізації будівельних матеріалів за готівкові кошти через касу підприємства по вул. Бєлінського, 15 у м. Херсоні з оформленням прибуткових касових ордерів без придбання відповідного торгового патенту.

На момент перевірки позивач не придбавав торговий патент на реалізацію будівельних матеріалів на торгову точку по вул. Бєлінського, 15 у м. Херсоні.

Вирішуючи питання про правомірність податкового повідомлення-рішення від 12 листопада 2010 року №0004282301/0 про нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган не довів належними доказами висновки акта перевірки щодо фіктивної діяльності СФГ "Росток Агро" та СФГ "Вереск" та безтоварності господарських операцій позивача з цими постачальниками і, тому, це повідомлення-рішення є неправомірним.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

На думку суду першої інстанції, реальність операцій позивача з СФГ "Вереск" підтверджують зокрема товарно-транспортні накладні за період з 03 листопада 2009 року по 26 січня 2010 року на перевезення від СФГ "Верес" з селища Саф'яни до позивача сільгосппродукції (яблука, насіння соняшника), які засвідчені печатками вантажовідправника - СФГ "Верес.

Однак, з цих накладних (а.с.25-195 т.2) слідує, що за вказаний період СФГ "Вереск" відвантажив позивачу з селища Саф'яни майже 3 тисячі тон яблук, не враховуючи відвантаження насіння соняшника та іншої продукції.

Однак, не вбачається, яким чином СФГ "Верес, у якого відсутні трудові ресурси, сільськогосподарська техніка, транспортні засобі, складські приміщення та інші основні фонди міг виконувати операції з постачання позивачу сільськогосподарської продукції, тим більш в таких обсягах.

Суд першої інстанції зазначив, що довідка від 13 вересня 2009 року свідчить про те, що СФГ "Вереск" вирощував яблука на орендованих землях Саф'янської сільради площею 50 га. Однак, судом не зясовано, чи можна зібрати на 50 га 3 тисячі тон яблук, тобто 60 тон на 1 га.

Крім того, суд першої інстанції помилково не прийняв до уваги протокол допиту керівника СФГ "Вереск" - ОСОБА_2, в якому він заперечує факти підписання ним первинних документів по операціям із позивачем, оскільки ця обставина узгоджується з висновком фахівця Міжрегіонального науково-дослідного експертно-консультаційного центру "Експол" (а.с.124-129 т.1), згідно з яким, - зображення підписів від імені СФГ "Вереск" гр. ОСОБА_2 на копіях накладних і видаткових накладних у графах "керівник", "відпустив", "відвантажив" не відповідають зразкам підпису ОСОБА_2, наданим в якості порівняльного матеріалу.

Також, з матеріалів справи не вбачається, яким чином СФГ "Росток-Агро" за тих же умов (тобто, при відсутності трудових ресурсів, сільськогосподарської техніки, транспортних засобів, складських приміщень та інші основні фондів) поставило позивачу у період з 02 по 20 липня 2009 року 500 тон кавунів (згідно з податковими накладними (а.с.226-228 т.1)).

Перевіркою встановлена відсутність у позивача документів первинного бухгалтерського обліку на підтвердження перевезення сільськогосподарської продукції та документів доручення відповідним підприємствам щодо перевалки зернових культур, зберігання сільськогосподарської продукції і т.п.

Експортування позивачем сільськогосподарської продукції не є доказом придбання ним цієї продукції у СФГ "Росток Агро" та СФГ "Вереск".

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про реальність господарських операцій позивача з СФГ "Росток Агро" та СФГ "Вереск" і, відповідно, протиправність податкового повідомлення-рішення №0004282301/0 є необґрунтованими.

Вирішуючи питання про правомірність рішення про застосування штрафних санкцій від 12 листопада 2010 року №0015932307 за порушення п.1 ст. 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", суд першої інстанції виходив з того, що факт продажу позивачем будівельних матеріалів без придбання торгового патенту є порушенням цієї статті Закону і, тому, штрафні санкції застосовані до позивача обгрунтовано.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і не вважає необхідним виходити за межі апеляційної скарги, в якій вказані висновки не оскаржуються.

Вирішуючи питання про правомірність рішення про застосування штрафних санкцій від 12 листопада 2010 року №0015922307 за порушення пп.2.6 Положення №637 суд першої інстанції виходив з того, що відображення позивачем у касовій книзі надходження готівки на підставі прибуткових касових ордерів за Z-звітами в загальній сумі 36 079,82 грн. свідчить про дотримання позивачем вимог Положення №637 щодо повного та своєчасного оприбуткування цієї готівки, у зв'язку з чим це рішення є неправомірним.

Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.1.2, 2.6 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постанова Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, - оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

КОРО - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг) (п.1.2).

Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК) (п.2.6).

Згідно з п.7.5 "Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок", затвердженого Наказом ДПА України від 01 грудня 2000 року №614, - використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає:

- наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

- підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО;

- щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;

- у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій;

- ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Таким чином, з наведених норм законодавства випливає, що оприбуткування готівки включає сукупність законодавчо встановлених дій, зокрема, для підприємств, які здійснюють готівкові розрахунки при продажу товарів (послуг) із застосуванням РРО - реєстрацію таких коштів через РРО та відображення цієї готівки у книзі обліку розрахункових операцій шляхом підклеювання фіскальних звітних чеків та щоденним виконанням записів про рух готівки та суми розрахунків. А відтак невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в п'ятикратному розмірі неоприбуткованої (неповно та/або несвоєчасно оприбуткованої) суми (абзац 3 ст. 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки").

З матеріалів справи вбачається, що фіскальні звітні чеки своєчасно не роздруковувались, відповідно, своєчасно не підклеювались в КОРО з щоденним виконання записів про рух готівки, що є порушенням вищенаведених вимог чинного законодавства.

Таким чином, рішення від 12 листопада 2010 року №0015922307 про застосування до позивача штрафних санкцій є правомірним, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ "Сигма" до ДПІ у м. Херсоні про визнання протиправними та скасування рішень.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п.3, п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити публічному акціонерному товариству "Сигма" у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень від 12 листопада 2010 року:

-податкового повідомлення-рішення №0004282301/0 про нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 5 568 442, 75 грн., (2 985 081,75 грн. - за основним платежем; 2 583 361 грн. - за штрафними санкціями);

-рішення про застосування штрафних санкцій №0015922307 на суму 180 399, 10 грн. за порушення пп.2.6 п.2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою правління НБУ від 15 грудня 2004 року №637;

-рішення про застосування штрафних санкцій №0015932307 на суму 2 116, 28 грн. за порушення п.1 ст. 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст судового рішення виготовлено 26 березня 2012 року.

Головуючий: /підпис/ Л Л.П. Шеметенко Суддя: /підпис/ С.Д. Домусчі Суддя: /підпис/ В.О.Скрипченко