Ухвала суду № 22321430, 22.03.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2012 р.Справа № 2-а-9785/10/1570 Категорія: 8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яковлева Ю.В.

судді Запорожана Д.В.

судді Жука С.І.

при секретарі Довженко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі та прокуратури Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року по адміністративній справі за позовом Спільного українсько-англійського підприємства «Панком-Юн»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, за участю прокуратури Одеської області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановила:

Позивач ТОВ «Панком-Юн»14.10.2010 року звернулось до суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 29.09.2010 року №№ 0000981610/0, 0000991610/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень висновки за актом перевірки ґрунтуються на припущеннях. При цьому, перевіркою встановлені порушення податкового законодавства контрагентами позивача, а не самим позивачем. Так, перевіркою не було досліджено первинної документації Спільного українсько-англійського підприємства «Панком-Юн»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, а висновки зроблені на підставі актів перевірок та довідок, складених іншими податковими інспекціями за результатами перевірок контрагентів позивача. Зважаючи на правомірність формування валових доходів та валових витрат і податкового кредиту та зобов'язань з податку на додану вартість, позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення необґрунтованими та підлягаючими скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав у повному обсязі та просив задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову, зазначивши, що в результаті аналізу правовідносин ТОВ «Панком-Юн»із виробничим підприємством «Панком-Мет»у вигляді ТОВ, ВП «Панком-Мет»у вигляді ТОВ із ТОВ «Авіком ЛТД»та ПП «Метал форт»у періоді - березень 2010 року, викладених у довідці від 03.09.2010 року № 1024/23-513/30565820, податківцями встановлено укладання договорів без мети настання реальних наслідків. Отже, правочини між сторонами являються нікчемними та не створюють юридичних наслідків, що з огляду на вимоги податкового законодавства, призвело до завищення валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Представник прокуратури в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечувала з підстав, наведених представником відповідача.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року позов Спільного українсько-англійського підприємства «Панком-Юн»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю було задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 29.09.2010 року №№ 0000981610/0, 0000991610/0.

В апеляційних скаргах СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі та прокуратура Одеської області з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційних скарг колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі була проведена невиїзна документальна перевірки ТОВ «Панком-Юн»з питань взаємовідносин з ВП «Панком-Мет»за період - березень 2010 року, за результатами якої складений акт від 16.09.2010 року № 563/16-1/22447150/32.

Перевіркою встановлено порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на суму 4808902 гривень; пп.7.4.І п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту згідно декларації з ПДВ № 1197 від 20.04.2010 року за березень 2010 року та зменшено суму податку, заявлену до відшкодування на розрахунковий рахунок згідно даних декларації ПДВ № 9001775603 від 20.05.2010року за квітень 2010 року (р.25.1) у розмірі 3847122 гривень.

На підставі вищевказаного акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі прийняті податкові повідомлення-рішення:

форми «Р»№ 0000981610/0 від 29.09.2010 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 4808902 гривень та штрафні санкції в сумі 961780,40 гривень, а всього 5770682,40 гривень.

форми «В1»№ 0000991610/0 від 29.09.2010 року, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в розмірі 3847122 гривень.

Судом 1-ї інстанції також встановлено, що 01.01.2010 року між ВП «Панком-Мет»(Продавець) та ТОВ «Панком-Юн»(Покупець) було укладено договір № 01/01-10АН, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити товар - аноди мідні.

Загальна вартість товару, який був фактично поставлений ВП «Панком-Мет»та отриманий ТОВ «Панком-Юн»за договором №01/01-10 АН від 01.01.2010 року за період з 01.01.2010 року по 10.01.2011 року складає 718456584,94 гривень.

Крім того, 02.01.2010 року між ВП «Панком-Мет»(Продавець) та ТОВ «Панком-Юн»(Покупець) було укладено договір № 02/01-101, за умовами якого (п.1.1. договору) продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар, вказаний у відповідних додатках до договору.

Відповідно до видаткових та податкових накладних, протягом періоду з 11.01.2010 року по 04.01.2011 року за договором ВП «Панком-Мет»поставило, а ТОВ «Панком-Юн»отримало товару на загальну суму 74721040,91 гривень.

В результаті вищевказаних правочинів ТОВ «Панком-Юн»задекларувало валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість.

Як убачається з акту перевірки від 16.09.2010 року № 563/16-1/22447150/32, в основу його висновків покладені висновки за довідкою ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 1024/23-513/30565820 від 03.09.2010 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки виробничого підприємства «Панком-Мет» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю з питань правових взаємовідносин з контрагентами за період - березень 2010 року».

Згідно із вищезазначеною Довідкою, податкова інспекція дійшла висновків, що в силу відсутності у контрагентів ВП «Панком-Мет», зокрема ТОВ «Авіком ЛТД»та ПП «Металфорт», технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, операції з придбання товарів (робіт/послуг), - ВП «Панком-Мет»відображені в податковій звітності правові взаємовідносини із постачальниками без мети реального настання правових наслідників, з метою заниження об'єкту оподаткування і несплати податків. Отже, на думку податківців, в результаті порушення контрагентами своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з ВП «Панком-Мет»на реалізацію товару на адресу останнього, та у свою чергу угоди, укладені ВП «Панком-Мет»на подальшу реалізацію даного товару мають протиправний характер.

Таким чином, поклавши в основу дані та висновки вищевказаної Довідки, СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі дійшла висновку, що підприємством ТОВ «Панком-Юн»по взаємовідносинам з ВП «Панком-Мет»по придбанню товару (аноді мідні, металобрухт) джерелом походження від контрагентів останнього, завищено валові витрати, що призвело до заниження податку на прибуток в періоді - березень 2010 року - в сумі 4808902 гривень; зменшення суми, що заявлена до відшкодування на розрахунковий рахунок, на 3847122 гривень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції, що в акті перевірки висновки про нікчемність укладених ТОВ «Панком-Юн»правочинів ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи.

Недопустимість таких підходів до проведення перевірок платників податків визнано ДПА України та доведено до відома підпорядкованих підрозділів листом № 20289/7/16-1617 від 29.09.2010 року «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними».

Доказів про самостійне дослідження податковим органом обставин укладання договорів ТОВ «Панком-Юн»та ВП «Панком-Мет», предмету даних правочинів, змісту прав та обов'язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали ці правочини, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочинів, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів, подальшого руху сплачених ТОВ «Панком-Юн»грошових коштів акт перевірки не містять.

Відповідно до ч.1 ст.208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Частиною 1 статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Зміст наведеної норми свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а ухилення від сплати податків, на факт якого податковий орган посилається як на підставу позовних вимог, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, суд вважає, що за обставин, які склалися, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили.

Податковим органом зроблений висновок, що угоди на реалізацію металевої продукції, укладені між ВП «Панком-Мет»та ПП «Метал форт», ТОВ «Авіком ЛТД»без мети настання реальних наслідків, у зв'язку із чим зазначені договори відповідно до п.п.1,2 ст.215, п.п.1,5 ст.203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

У своїх висновках податковий орган вважає, що постачальник ТОВ «Панком-Юн»фактично не здійснював господарської діяльності, а лише документував операції із товаром, на які не мав права власності.

При цьому, актом перевірки від 16.09.2010 року № 563/16-1/22447150/32 не встановлено жодного фактичного порушення вимог норм законодавства, яке б позбавляло ТОВ «Панком-Юн»права на формування валових витрат, податкового кредиту і податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Термін «валові витрати виробництва»визначено в пп.5.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Тому, для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або Іншої економічної діяльності.

Зобов'язання за договорами між ТОВ «Панком-Юн»та ВП «Панком-Мет»виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, наявними в матеріалах справи, та не спростовано відповідачем.

Крім того, суд 1-ї інстанції правильно врахував рішення господарського суду Одеської області у справах № 12/17-2718-2011 від 05 серпня 2011 року та № 35/17-2668-2011 від 30 серпня 2011 року, відповідно, за позовами ВП «Панком-Мет»до ТОВ «Панком-Юн»про стягнення 3% річних за порушення строків оплати отриманого товару, які, в силу ст.72 КАС України, мають преюдиційне значення для вирішення даного спору.

Так, зі змісту вищевказаних рішень убачається, що господарським судом встановлена наявність поставки від ВП «Панком-Мет»до ТОВ «Панком-Юн»товару за укладеними договорами, тобто виконання взятих на себе зобов'язань.

Доводи податкового органу щодо фіктивності підприємницької діяльності, безтоварності господарських операцій, направленості ТОВ «Панком-Юн»або ВП «Панком-Мет»на ухилення від сплати податків, а у зв'язку з цим і нікчемності угод, укладених ТОВ «Панком-Юн»з вказаним підприємством, обґрунтовано не були прийняті до уваги, як не підтверджені належними та допустимими доказами.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону).

Оскільки придбані позивачем у ВП «Панком-Мет»аноди мідні та брухт металів були використані ТОВ «Панком-Юн»при виробництві інших товарів (катодів мідних, заготовки мідної для волочіння тощо), що витрати позивача на придбання анодів мідних та брухту металів безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю, тому вказані витрати правомірно віднесені підприємством до валових. А, податкове повідомлення-рішення»№ 0000981610/0 від 29.09.2010 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 4808902 гривень та штрафні санкції в сумі 961780,40 гривень, а всього 5770682,40 гривень, є неправомірним та підлягає скасуванню.

Позивач сформував податковий кредит з урахуванням положень пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», який містить заборону включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту).

Згідно положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»платник податків та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а тому за змістом Закону України «Про податок на додану вартість»- ТОВ «Панком-Юн»та його контрагенти є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податку на додану вартість, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст.228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції стосовно того, що ТОВ «Панком-Юн»сплатило ціну товару і суму податку на додану вартість, отримало видаткові та податкові накладні від підприємства, що значилося в Єдиному реєстрі підприємств та платників податку на додану вартість.

Акт перевірки від 16.09.2010 року № 563/16-1/22447150/32 не містить належних та допустимих доказів наявності між ТОВ «Панком-Юн»та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Також, в акті перевірки зазначено факт виконання ТОВ «Панком-Юн»зобов'язань по оплаті вартості товарів за зазначеними вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. Таким чином податковий орган у своєму акті підтвердив, що безготівкові кошти були списані з рахунків ТОВ «Панком-Юн», тобто вибули з його власності. Доказів, що ці кошти до ТОВ «Панком-Юн»повернулися - в акті перевірки не наведено, як і наявності у ТОВ «Панком-Юн»та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання ТОВ «Панком-Юн».

Одним з основних принципів розгляду податкових спорів є принцип презумпції добросовісності платника, у зв'язку із чим вважається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Фіктивність діяльності постачальника ТОВ «Панком-Юн», у разі підтвердження її в судовому у порядку під час розгляду саме кримінальної справи, порушення ним податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої ТОВ «Панком-Юн»податкової вигоди, якщо податковим органом не доведено, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Висновок відповідача про нікчемність правочинів між ТОВ «Панком-Юн»та ВП «Пакном-Мет»приписам пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Відповідно до згаданої норми Закону податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом; податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Вказуючи в акті перевірки на порушення позивачем пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі фактично визнає реальність господарських операцій за договорами поставки № 01/ОІ-10АН від 01.01.2010 року, № 02/01-101 та від 02.01.2010 року.

Посилання відповідача щодо безтоварності угоди про поставку товарів ТОВ «Панком-Юн»спростовується дослідженими договорами про поставку товарів, видатковими накладними, платіжними дорученнями. Тобто дані документи підтверджують фактичне переміщення (транспортування) та зберігання товару.

В судовому засіданні представником відповідача не було наведено належних доказів факту не придбання товару самим ВП «Панком-Мет», а також того, що ВП «Панком-Мет»не придбавало товар у виробника або іншого підприємства та не отримувало його для подальшої передачі.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі не аргументувало свій висновок щодо безпідставного формування кредиту ТОВ «Панком-Юн»відповідними положеннями Закону України «Про податок на додану вартість». При цьому продавець товарів -ВП «Панком-Мет»- склав та належним чином оформив податкові накладні, а придбаний товар призначався для використання у господарській діяльності ТОВ «Панком-Юн», проведені операції були підтверджені відповідними бухгалтерськими та податковими документами.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на право ТОВ «Панком-Юн»на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час формування спірного податкового кредиту) не ставив таке право платника податку в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання усіма постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань зі сплати ними сум податку.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у межах сум податку, фактично сплачених ним у попередніх податкових періодах постачальникам товару (робіт, послуг).

Право на включення сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість до податкового кредиту виникає за умови встановлення тієї обставини, що вартість придбаних товарів підлягає віднесенню до складу валових витрат виробництва (обігу).

Відповідно до положень пп.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із суми податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

Зобов'язання за договорами між ТОВ «Панком-Юн»та його контрагентом виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції, що перевірка ТОВ «Панком-Юн»була проведена неповно, обставини не встановлені, а ґрунтуються на припущеннях, що, у свою чергу, призвело до необґрунтованих висновків.

Пунктом 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкові накладні від ВП «Панком-Мет»на покупця ТОВ «Панком-Юн»містять обов'язкові реквізити, визначені пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», підписані від імені уповноваженої особи та скріплені печаткою продавця - ВП «Панком-Мет».

Враховуючи, що позивач правомірно відніс до валових витрат вартість придбаних товарів, пов'язаних з його господарською діяльністю, то останній також правомірно та у відповідності до вимог пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»відніс до складу податкового кредиту податок, сплачений в ціні придбаних товарів, на підставі податкових накладних, оформлених належним чином та виданих підприємством, яке має статус платника податку на додану вартість. Колегія суддів також вважає, що позивачем не допущено порушень вимог податкового законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту, а отже, податкове повідомлення-рішення № 0000991610/0 від 29.09.2010 року, прийняте СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, також є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційних скарг суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі та прокуратури Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року по адміністративній справі за позовом Спільного українсько-англійського підприємства «Панком-Юн»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, за участю прокуратури Одеської області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий:/підпис/Ю.В. Яковлев

Суддя:/підпис/Д.В. Запорожан

Суддя:/підпис/С.І. Жук