Ухвала суду № 22318943, 06.03.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2012 р.Справа № 2-а/1570/4894/11 Категорія:8.1.1Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Бойко А.В.

Романішина В.Л.

при секретарі: Абилгазіновій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційні скарги ДПІ у Біляївському районі Одеської області та Біляївської міжрайонної прокуратури Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2011р. по справі за адміністративним позовом ТОВ «Ескаро Колор»до ДПІ у Біляївському районі Одеської області за участю Біляївської міжрайонної прокуратури Одеської області про визнання дій протиправним,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2011р. ТОВ «Ескаро Колор»звернулося в суд із адміністративним позовом до ДПІ у Біляївському районі Одеської області про визнання дій протиправним.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 8 червня 2011р. ДПІ у Біляївському районі Одеської області провело позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Ескаро Колор», але на їх думку у ДПІ були відсутні правові підстави для проведення вказаної перевірки на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України, оскільки позивачем були надані пояснення з їх документальним підтвердженням у строк до 10 робочих днів на обовязків письмовий запит органу державної податкової служби, а повідомлення і копія наказу про проведення перевірки були вручені головному бухгалтеру в момент проведення перевірки, а не перед проведенням перевірки із повідомленням дати її початку та місця проведення. Позивач зазначає, що дії відповідача щодо здійснення висновків перевірки стосовно завищення позивачем податкових зобовязань та податкового кредиту за період грудень 2010р. лютий 2011р. є лише припущенням відповідача, оскільки вони не ґрунтуються на первинних документах ТОВ «Ескаро-Колор», не підтверджені допустимими й достатніми доказами та ґрунтуються лише на відсутності інформації чи невстановлених, виявлених даних у ДПІ та актах, довідках відносно взаємовідносин контрагентів-постачальників ТОВ «Ескаро-Колор»з їх постачальниками по ланцюгу. Позивач посилається на те, що податкові зобовязання та податковий кредит за грудень 2010р. лютий 2011р. підтверджені належним чином оформленими первинними документами, які не були взяти до уваги відповідачем при проведенні перевірки. Також позивач вказує, що дії відповідача щодо посилання в акті перевірки на ч.1ст.203, ст.215, ч.1ст.216, ст..228ЦК України, як на підстави нікчемності угод ТОВ «Ескаро Колор»є безпідставними, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними у судовому порядку. Крім того, дії відповідача, які полягають у визнанні в акті перевірки правочинів нікчемними та укладання угод без мети настання реальних наслідків, виходять за межі законодавчо обумовлених повноважень. Посилаючись на вказані обставини просить позов задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2011р. позов задоволено, визнано протиправними дії ДПІ у Біляївському районі Одеської області при проведенні документальної невиїзної перевірки ТОВ «Ескаро Колор»та складанні Акту №1142/23 від 8 червня 2011р. «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Ескаро Колор»по питанню дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період діяльності з 1 грудня 2010р. по 28 лютого 2011р.».

Визнано протиправними дії ДПІ у Біляївському районі Одської області щодо зменшення податкових зобовязань ТОВ «Ескаро Колор» у сумі 2146152грн. (за грудень 2010р. 598299грн., за січень 2011р. 642612грн., за лютий 2011р. 905241грн.) за наслідками Акту №1142/23 від 8 червня 2011р. «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Ескаро Колор»по питанню дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період діяльності з 1 грудня 2010р. по 28 лютого 2011р.».

Визнано протиправними дії ДПІ у Біляївському районі Одської області щодо зменшення податкових зобовязань ТОВ «Ескаро Колор» у сумі 1 067500грн. (за грудень 2010р. 180476грн., за січень 2011р. 564312грн., за лютий 2011р. 322712грн.) за наслідками Акту перевірки №142/23 від 8 червня 2011р. «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Ескаро Колор»по питанню дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період діяльності з 1 грудня 2010р. по 28 лютого 2011р.».

Визнано протиправними дії ДПІ у Біляївському районі Одської області щодо встановлення нікчемними правочинів ТОВ «Ескаро Колор» по питанню дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період діяльності з 1 грудня 2010р. по 28 грудня 2011р.

В апеляційній скарзі ДПІ у Біляївському районі Одеської області просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову про відмову у позові, посилаючись на порушення норм права.

В апеляційній скарзі Біляївська міжрайонна прокуратура Одеської області просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову про відмову у позові, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційних скарг, пояснення на них, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ у Біляївському районі Одеської області проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Ескаро Колор»щодо дотримання податкового законодавства. За результатами перевірки складаний Акт №1142/23 від 8.06.2011р. «Про проведення документальної невиїзної перевірки TOB «Ескаро Колор»по питанню дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період діяльності з 01.12.2010р.по 28.02.2011р.». Зменшено податкове зобов'язання TOB «Ескаро Колор»в сумі 2 146 152,00 грн. (за грудень 2010 року - 598 299 грн., за січень 2011 року - 642 612грн., за лютий 2011 року - 905 241,00грн.) за наслідками Акту №1142/23 від 08.06.2011р. «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Ескаро Колор»по питанню дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період діяльності з 01.12.2010р. по 28.02.2011р.»; зменшений податковий кредит TOB «Ескаро Колор»у сумі 1 067 500,00 грн. (за грудень 2010року - 180 476,00 грн., за січень 2011 року - 564 312,00 грн., за лютий 2011року - 322712,00 грн.) за наслідками Акту перевірки №1142/23 від 08.06.2011р.; встановлені нікчемні правочини ТОВ «Ескаро Колор»по ланцюгу до «вигодонабувача»за наслідками Акту перевірки № 1142/23 від 08.06.2011р. Оскільки перевірка проводилась з порушеннями податкового законодавства, а саме: не був наданий наказ про проведення перевірки завчасно, а також враховуючи, що позивач надав усі необхідні документи на підтвердження правомірності формування податкових зобовязань та податкового кредиту, суд першої інстанції вважав протиправними дії податкових органів при проведенні перевірки та висновків, викладених в акті.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та обєктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що відповідно до рішення начальника ДПІ у Біляївському районі Одеської області, оформленого наказом ДПІ у Біляївському районі Одеської області від 06.06.2011р. № 650 та відповідно п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п.79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (далі - ПК України), головним державним податковим ревізором - інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Біляївському районі Одеської області Рябеженко О.О. проведено документальну позапланову невиїзну перевірки TOB «Ескаро Колор»(код ЄДРПОУ 37136212) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період діяльності з 1.12.2010 р. по 28.02.2011р.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами п.75.1ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом . Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п.79.1 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст.77,78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у п. п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

При цьому, однією із підстав для здійснення податковим органом документальної позапланової перевірки, відповідно до п. п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України є те, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на адресу товариства надіслані запити щодо надання пояснень з приводи сплати податків та їх документальних підтверджень щодо показників, задекларованих у деклараціях з ПДВ, а саме:

-за грудень 2010 р. - запит відповідача від 31.05.2011р. №8987/10/23-1009; відповідь позивача на вказаний запит з копіями документів отримано відповідачем 31.05.2011р. листом від 31.05.2011 р. № 52/5 (Т. 5, а. с. 19-22);

-за січень 2011р. - запит відповідача від 06.04.2011р. № 5816/10/23-1009 (Т. 5, а .с 4); відповідь позивача на вказаний запит з копіями документів отримано відповідачем 18.04.2011р. листом від 18.04.2011р. № 41/04 (Т. 5, а. с. 5-11);

-за лютий 2011 р. - запит відповідача від 11.04.2011р. № 6049/10/23-1009 (Т. 5, а. с.12); відповідь позивача на вказаний запит з копіями документів отримано відповідачем 22.04.2011 р. листом від 22.04.2011 р. № 46/04 (Т. 5, а. с. 13-18).

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що позивачем були надані письмові пояснення з копіями документів на письмові запити відповідача у строк до 10 робочих днів з дня отримання запитів. Зазначені обставини свідчать про те, що у відповідача не було правових підстав, передбачених п. п. п. п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78ПК України, для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Проте не дивлячись на вищевказані обставини, податкові органи вважали можливим проводити перевірку, та копія наказу №650 від 06.06.2011р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки разом із повідомленням вручені головному бухгалтеру підприємства 6.06.2011р., тобто в день проведення перевірки, що підтверджується копією розписки № 47 від 06.06.2011р.

Враховуючи, що в порушення вимог п.79.2 та п.79.3. ст.79 ПК України, позивача завчасно не ознайомили з наказом №650 від 6.06.2011р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, суд першої інстанції дійшов до висновку про протиправність дій відповідача з приводу проведення перевірки.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що дійсно підстав для проведення перевірки не було, оскільки товариство на усі запити податкових органів надіслало письмові пояснення та документи на підтвердження показників, задекларованих у деклараціях з ПДВ.

Вирішуючи спір в подальшому, суд першої інстанції виходив наступного.

Так, за наслідками проведення перевірки позивача був складений акт №1142/23 від 8.06.2011р. «Про проведення документальної невиїзної перевірки «Ескаро Колор»(код 37136212), з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період діяльності з 1.12.2010 р. по 28.02.2011 р.»(Т. 1, а. с. 15-51). У ході проведення перевірки відповідачем встановлено, що позивачем завищено суму податкового кредиту за період з 1.12.2010р. по 28.02.2011р. у сумі 1 067 500 грн., в т. ч. за грудень 2010р. у сумі 180 476 грн., за січень 2011 р. у сумі 564 312 грн., за лютий 2011 р. у сумі 322 712 грн., про що відповідач вказав у висновку акту перевірки.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3.04.1997р. №168/97-ВР (далі Закон України №168/97-ВР), який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення однієї з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За правилами п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, судом першої інстанції встановлено і не спростовано в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, що основною господарською діяльністю позивача у перевіряємому періоді була оптова торгівля будівельними матеріалами. Зазначена обставина не заперечується відповідачем.

В рамках господарської діяльності позивачем були укладені договори поставки товарів. Так, 16 грудня 2010р. між позивачем (покупцем) та TOB «Титан Графт»(постачальником) був укладений Договір поставки № 1 (Т. 33, а.с. 247-250), за умовами якого TOB «Титан Графт»прийняло на себе зобов'язання з поставки товару позивачу. 1 січня 2011р. між позивачем (покупцем) та TOB «Ескаро-Україна»(постачальником) укладений Договір поставки №05-01/11-П (Т.ЗЗ, а.с.239-242), за умовами якого TOB «Ескаро-Україна»прийняло на себе зобов'язання з поставки товару позивачу.

На виконання умов Договору №1 від 16 грудня 2010р. TOB «Титан Графт»поставлено на адресу позивача лакофарбові вироби у грудні 2010 року. На підтвердження факту поставки товару TOB «Титан Графт»виписано та надано позивачу податкові накладні, які додані до матеріалів справи.

Суми податку на додану вартість по вказаним податковим накладним включені позивачем до складу податкового кредиту грудня 2010р., відображені в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2010р. (Т.1, а.с.102-105) та в реєстрі отриманих податкових накладних за грудень 2010р. Факт придбання позивачем товарів у грудні 2010р. від TOB «Титан Графт»згідно договору поставки №1 від 16.12.2010р. підтверджується наданими до справи видатковими накладними.

Окрім іншого, факт придбання позивачем товарів у грудні 2010р. від TOB «Титан Графт» згідно договору поставки №1 від 16.12.2010р. підтверджується товарно-транспортними накладними:№15036від16.12.2010р.(Т.9,а.с.163),№15039 від 20.12.2010р. (Т.9,а.с.169), №15040 від 20.12.2010р.(Т.9, а.с. 170), №15042 від 30.12.2010р. (Т. 9, а.с.181), №15041 від 30.12.2010р. (Т. 9, а.с.187).

З наведеного суд першої інстанції дійшов до висновку, щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту у грудні 2010р. у сумі 180 476 грн. за рахунок придбання товарів від TOB «Титан Графт», оскільки вказаний податковий кредит підтверджений належним чином оформленими податковими накладними, які є дійсними, відповідають вимогам діючого на той час законодавства, правильність оформлення яких не заперечується та не спростовуються відповідачем.

Як визначено в п.198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних Засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст.198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Факт придбання товару та відображені в податковій декларації з податку на додану вартість за перевіряємий період підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими накладними, товарно-транспортними накладними.

Поставка товарів, придбаних позивачем у TOB «Титан Ерафт», TOB «Ескаро- Україна»здійснювались за рахунок постачальника. Придбані товари зберігались на складах позивача для подальшої реалізації. Наявність у позивача складів для зберігання товарів підтверджується наданими позивачем договорами оренди та суборенди складських приміщень, а саме: договором оренди № 1 від 01.12.2010р. (Т.5, а.с.25-29), договором оренди № 2 від 01.12.2010 р. (Т.5, а.с.29-32), договором оренди №10 від 01.12.2010р. (Т. 5, а. с. 33- 37), договором суборенди №ТД0268-10А від 01.12.2010р. (Т.5, а.с.38-40), договором суборенди нежитлового приміщення від 01.12.2010 р. (Т.5, а.с.41- 43), договором оренди №43 нежитлового приміщення від 01.12.2010р. (Т.5, а.с. 44-50), договором №44 оренди нежитлового приміщення від 01.12.2010р. (Т.5, а.с.51-55), договором суборенди від 01.12.2010р. (Т.5, а.с.56-59), договором оренди №14 від 01.12.2010р. (Т.5, а.с.60-63).

При таких обставин, суд першої інстанції приходить до висновку щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту у січні 2011 року у сумі 564 312 грн., у лютому 2011 року у сумі 322712грн. за рахунок придбання товарів від TOB «Титан Графт», TOB «Ескаро Україна», оскільки вказаний податковий кредит підтверджений належним чином оформленими податковими накладними, які є дійсними, відповідають вимогам законодавства, правильність оформлення яких не заперечується та не спростовуються відповідачем.

Посилання податкових органів про відсутність господарських відносин між позивачем та ТОВ«Титан Графт», TOB «Ескаро-Україна»з огляду на те, що у позивача відсутні докази сплати митних платежів та перетинання товару через митний кордон України, не можуть бути прийняти до уваги, оскільки діючим законодавством не передбачено обов'язок контрагента перевіряти у своїх контрагентів або у постачальників своїх контрагентів наявність сплати митних платежів за імпортований товар та доказів митного оформлення товару, або будь-яким чином контролювати господарську діяльність своїх контрагентів.

Крім того, в Акті перевірки №1142/23 від 08.06.2011р. відповідач робить суперечливий висновок стосовно того, що угоди укладені між позивачем та TOB «Титан Графт», TOB «Ескаро-Україна», та угоди з подальшої реалізації товару контрагентам, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а отже є нікчемними.

В силу приписів ст.20 ПК України, відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення в актах перевірок нікчемності правочинів, укладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності.

За правилами ст.215ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину строєною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першої третьою, пятою та шостою статті 203цього Кодексу. Недійсними є правочини, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах , встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З наведених норм цивільного законодавства вбачається, що податковим органам не надано права визнавати правочині недійсними, оскільки жодна із сторін договору не заперечувала його дійсність. Зазначені правочини мають бути визнані нікчемними тільки в судовому порядку, як зазначено в ч.3 ст.215ЦК України.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що дії податкових органів при проведенні перевірки та висновку, викладеному в акті №1142/23 від 8 червня 2011р. «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Ескаро Колор»по питанню дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період діяльності з 1 грудня 2010р. по 28 лютого 2011р.»є протиправними.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та обєктивно дослідив обставини справи та дав належну оцінку доказами, щодо неправомірності дій податкових органів при проведені перевірки ТОВ «Ескаро Колор».

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ДПІ у Біляївському районі Одеської області та Біляївської міжрайонної прокуратури Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2011р. - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:Ю.М. Градовський

Судді:А.В. Бойко

В.Л. Романішин