Постанова № 22309388, 29.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-10338/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"29" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІсаєнко Ю.А.;

суддів:Борисюк Л.П., Собківа Я.М.,

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання частково протиправним податкового повідомлення рішення від 04.02.2011 року №0000014320,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, в якому просив суд визнати недійсним податкове повідомлення рішення від 04.02.2011 року №0000014320 в частині невключення до складу валового доходу комісії за резервування кредитної лінії за договором кредитної лінії №105-08 від 29.08.2008 року, а також в частині віднесення на валові витрати виплат за агентським договором від 01.02.2008 року №1/08 та в частині завищення валових витрат і балансової вартості 1 групи основних фондів за договорами підряду, укладеними між позивачем та ТОВ «Таврія Будпостач».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведена виїзна планова документальна перевірка Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року; за наслідками перевірки складений акт від 04.11.2010 року №572/43-20/19364259.

04 лютого 2011 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків винесено податкове повідомлення рішення №0000014320, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Хрещатик»визначено суму податкового зобовязання у розмірі 316186,73 грн., у тому числі за основним платежем 210791,15 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 105395,58 грн.

Підставою для визначення позивачу податкового зобовязання та штрафних (фінансових) санкцій за податковими повідомлення рішеннями від 04.02.2011 року №0000014320 в частині, яку оскаржує позивач, є висновок органу державної податкової служби про заниження податку на прибуток на суму 37329,33 грн. внаслідок невключення до складу валового доходу комісії за резервування кредитної лінії в сумі 149317,32 грн.; завищення валових витрат внаслідок зайвого віднесення до валових витрат суми коштів, сплачених фізичній особі підприємцю за послуги по залученню клієнтів на загальну суму 140987,91 грн.; завищення валових витрат на суму 9000,00 грн. та завищення балансової вартості 1 групи основних фондів на суму 55252,80 грн.

Перевіряючи законність та обґрунтованість постанови Окружного адміністративного суду м. Києва колегією суддів встановлено наступне.

Щодо встановленого під час перевірки порушення вимог пп. 4.1.1, пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що на думку органу державної податкової служби призвело до заниження податку на прибуток на суму 37329,33 грн. внаслідок невключення до складу валового доходу комісії за резервування кредитної лінії за 2008 рік в сумі 149317,32 грн., колегія суддів зазначає наступне.

29 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівські Автобусні Заводи»укладений договір кредитної лінії №105-08, відповідно до якого Банк надає позичальнику кредит у вигляді відкличної відновлюваної кредитної лінії з лімітом у сумі 30000000,00 грн., терміном повернення по 15 грудня 2008 року (а.с. 65 - 70).

Відповідно до п. 1.6 зазначеного договору, за резервування кредитної лінії, у розмірі 30% від діючої процентної ставки, яка розраховується на пропорційній часу основі протягом строку дії зобовязання.

29.10.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівські Автобусні Заводи»укладено додаткову угоду до договору від 29.08.2008 року №105-08, якою п. 1.6 договору кредитної лінії виключено (а.с. 73).

Відповідно до пп. 4.1.1 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход включає:

-загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону);

-доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.

Як вбачається з акту перевірки, згідно з даними виписки по рахунку №3578.1.40.01.3256, відсутні нарахування комісії за резервування кредитної лінії за період з 13 жовтня 2008 року по 28 листопада 2008 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки умовами договору кредитної лінії від 29.08.2008 року №105-08 з 13.10.2008 року не передбачалось нарахування та утримання з позичальника комісії за резервування кредитної лінії, тому позивач правомірно не відобразив в валових доходах зазначену комісію.

Стосовно встановленого актом перевірки порушення пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що на думку органу державної податкової служби призвело завищення Банком суми валових витрат внаслідок зайвого віднесення до валових витрат суми коштів, сплачених фізичній особі підприємцю за послуги по залученню клієнтів на загальну суму 140987,91 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик»в особі директора Запорізької філії ВАТ КБ «Хрещатик»та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (Агент) укладений агентський договір від 01.02.2008 року №1/08, відповідно до якого останній залучає клієнтів юридичних осіб та фізичних осіб підприємців до розміщення депозитних вкладів у Банку (та відділеннях на його балансі); сприяє залученню клієнтів до отримання інших банківських послуг, інші послуги, зміст та порядок яких регулюються додатками до даного договору.

Відповідно до положень ст. 297 Господарського кодексу України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.

25.04.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик»в особі директора Запорізької філії ВАТ КБ «Хрещатик»та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (Агент) складений додаток до договору від 01.02.2008 року №1/08, відповідно до якого агент приймає на себе зобовязання щодо залучення клієнта Головного фінансового управління Запорізької обласної державної адміністрації щодо розміщення тимчасово вільних коштів бюджету Запорізької області на суму не менше 1000000,00 грн., з урахуванням таких умов: строк дії договору до 9 місяців; виплата відсотків в кінці терміну; можливість часткового дострокового зняття коштів; сума незнижуваного залишку - не менше, ніж 1000000,00 грн., граничні ставки, які нараховуються на депозит наведені в відповідній таблиці (пп. 1.1 Додатку). Пунктом 1.2 додатку забезпечено виконання вимог пп. 1.1 цього додатку у термін до 01.06.2008 року.

Відповідно до п. 2.2 зазначеного Додатку, в разі повного та вчасного виконання Агентом своїх зобовязань зазначених у пп. 1.1 та пп. 1.2 цього додатку, банк бере на себе зобовязання виплатити агенту винагороду в розмірі, який розраховується у відсотках річних як відємне значення від ставок, які перелічені в таблиці 1 і фактичними ставками, які будуть зафіксовані в умовах депозитного договору, протягом 2 банківських днів після підписання сторонами акту про надання послуг та розрахункових листів. Також сума винагороди залежить від суми середньомісячного залишку на депозитному рахунку (пп. 2.3).

В подальшому 25.04.2008 року між позивачем в особі Запорізької філії ВАТ КБ «Хрещатик»та Головним фінансовим управлінням Запорізької обласної державної адміністрації (Вкладник) укладений договір №10-07/08ДЮ, відповідно до якого останній розміщає в банку депозит в сумі 15100000,00 грн.

На виконання договору від 01 лютого 2008 року №1/08 та додатку до нього від 25 квітня 2008 року між позивачем в особі Запорізької філії ВАТ КБ «Хрещатик»та ФО-П ОСОБА_2 складені акти про надання послуг: від 05.06.2008 року №1, від 04.07.2008 року №2, від 05.08.2008 року №3, від 05.09.2008 року №4, від 02.09.2008 року №5, від 05.11.2008 року №6, від 05.12.2008 року №7, від 29.12.2008 року. Відповідно до зазначених актів, винагорода агенту була виплачена згідно розрахункового листа.

Постановою Правління ВАТ КБ «Хрещатик»від 30.09.2008 року №1824 (із змінами внесеними постановою Правління ВАТ КБ «Хрещатик») затверджено Положення про маркетингових агентів. Відповідно до п. 4.15 Положення, підставою для нарахування та сплати винагороди агента є належним чином оформлений та підписаний акт.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно виплачувалась винагорода за весь термін фактичного перебування коштів Головного фінансового управління Запорізької обласної державної адміністрації, оскільки відповідно до пп. 2.3 додатку до договору від 01.02.2008 року №1/08 сума винагороди залежить від суми середньомісячного залишку на депозитному рахунку коштів клієнта. Також в зазначеному додатку зазначений ФО-П ОСОБА_2 як агент, визначені умови, за виконання яких він буде отримувати винагороду.

Щодо встановленого під час перевірки порушення вимог пп. 4.1.1, пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що на думку органу державної податкової служби призвело до заниження податку на прибуток на суму 37329,33 грн. внаслідок невключення до складу валового доходу комісії за резервування кредитної лінії за 2008 рік в сумі 149317,32 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Щодо встановленого в акті перевірки завищення амортизаційних відрахувань внаслідок завищення балансової вартості обєкта 1 групи основних фондів у загальній сумі 3368,04 грн., що на думку органу державної податкової служби є порушення вимог пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1, пп. 8.3.1, пп. 8.3.2 п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 грудня 2008 року між позивачем в особі Запорізької філії ВАТ КБ «Хрещатик»(Замовник) та ТОВ «Таврія Будпостач»укладений договір підряду №1, відповідно до якого, останній зобовязується провести поліпшення орендованого приміщення у відповідності до проектно кошторисної документації за адресою: Запорізька обл., м. Орехів, вул. Запорізька, б. 59б, для розміщення Орехівського відділення ВАТ КБ «Хрещатик».

На підтвердження виконання договору позивачем наданий акт прийому виконаних робіт за березень 2009 року (а.с. 82 - 90), відповідно до якого ТОВ «Таврія Будпостач»на виконання договору підряду від 25.12.2008 року №1 здійснило поліпшення капітального характеру орендованого приміщення за адресою: Запорізька обл., м. Орехів, вул. Запорізька, б. 59б.

Згідно акту перевірки Запорізька філія ПАТ «КБ «Хрещатик»в податковому обліку відповідно актів виконаних робіт збільшила балансову вартість обєкта основних фондів 1 групи за адресою: Запорізька обл., м. Орехів, вул. Запорізька, б. 59б.

В обґрунтування завищення амортизаційних відрахувань орган державної податкової служби посилається на акт від 28.05.2010 року №84/23-02/35421550 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Таврія Будпостач»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, яким встановлено, що можливість виконання послуг з ремонту та реконструкції приміщень не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження контрагентів, наявності трудових ресурсів та іншого майна, які є економічно необхідними для виконання робіт та постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів. У звязку з наведеним орган державної податкової служби зроблено висновок про те, що договір підряду від 25.12.2008 року №1 суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, а отже є нікчемним.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції погодився з позицією органу державної податкової служби.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками з наступних підстав.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:

1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 215 Цивільного Кодексу України передбачені підстави недійсності правочину, а саме: 1) недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; 2) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Колегія суддів вважає, що органом державної податкової служби як субєктом владних повноважень не доведена нікчемність правочину.

Так, відповідачем не надані дані щодо неможливості реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; щодо працівників контрагента. Крім того, органом державної податкової не наданий акт від 28.05.2010 року №84/23-02/35421550 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Таврія Будпостач»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

Крім того, у акті перевірки не зазначено, які саме матеріальні, трудові та інші ресурси необхідні для реалізації вказаної у податкових та видаткових накладних продукції, не досліджено можливості виконання цих правочинів третіми особами, тому колегія суддів вважає обставину щодо неможливості виконання господарської операції ТОВ «Таврія Будпостач»такою, що не доведена. Колегія суддів вважає, що акт перевірки іншого платника податків не може свідчити про нікчемність правочину.

Таким чином, колегія суддів вважає, що Запорізька філія ПАТ «КБ «Хрещатик»в податковому обліку відповідно акту виконаних робіт до договору підряду від 25.12.2008 року №1 правомірно збільшила балансову вартість обєкта основних фондів 1 групи за адресою: Запорізька обл., м. Орехів, вул. Запорізька, б. 59б.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 04.02.2011 року №0000014320 підлягає визнанню недійсним в частині невключення до складу валового доходу комісії за резервування кредитної лінії за договором кредитної лінії від 29.08.2008 року №105-08, віднесення до валових витрат виплати винагороди ФО-П ОСОБА_2 за агентським договором від 01.02.2008 року №1/08 та в частині завищення валових витрат і балансової вартості 1 групи основних фондів за договором підряду від 28.05.2010 року №84/23-02/35421550.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до п. 4 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є порушення норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2011 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 04.02.2011 року №0000014320 в частині невключення до складу валового доходу комісії за резервування кредитної лінії за договором кредитної лінії від 29.08.2008 року №105-08, в частині віднесення на валові витрати виплат за агентським договором від 01.02.2008 року №1/08 та в частині завищення валових витрат і балансової вартості 1 групи основних фондів за договорами підряду, укладеними між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таврія Будпостач».

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.