Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-3314/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.
Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
У Х В А Л А
Іменем України
"28" лютого 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Романчук О.М. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Гончар Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Жмеринської обєднаної податкової інспекції у Вінницькій області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державного територіально - галузевого обєднання "Південно-Західна залізниця" до Жмеринської обєднаної податкової інспекції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2010 року позивач Державне територіально - галузеве обєднання "Південно-Західна залізниця" звернувся до Окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Жмеринської обєднаної податкової інспекції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Жмеринської обєднаної податкової інспекції у Вінницькій області № 0000912301/0 від 12.11.2010 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2011 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У судове засідання сторони та їх представники не зявилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2011 року - без змін виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про задоволення позову в повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Законів України «Про плату за землю»та «Про залізничний транспорт»до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та звязку, водопостачання, каналізації; під захисними та укрупнювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту, - враховуючи, те, що у позивача є акти про право постійного користування землею, які використовуються позивачем для виробничих потреб, сплата позивачем 25 % суми земельного податку є правомірним.
Колегія суддів погоджується із наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в суді першої інстанції, основною організаційною ланкою на залізничному транспорті, що здійснює забезпечення перевезень пасажирів і вантажу у визначеному регіоні транспортної мережі, є ДТГО «Південно-Західна залізниця», до складу якої, без статусу юридичної особи, входить ВП Жмеринське будівельно-монтажного експлуатаціного управління № 3 Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця».
Згідно з Положенням про ВП Жмеринське будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 3 ДТГО «Південно-Західна залізниця», затвердженим наказом в.о. начальника Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»від 29 липня 2006 року та довідки, виданої Державним комітетом статистики України від 10.02.2010 № 234987, ВП Жмеринське будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 3 є відокремленим структурним підрозділом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», видом діяльності якого, зокрема, є: функціонування інфраструктури залізничного транспорту, будівництво будівель.
Господарська діяльність ВП Жмеринське будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 3 повязана із задоволенням потреб залізниці.
Метою діяльності ВП Жмеринське будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 3 є, зокрема, своєчасне та якісне виконання зобовязань по введенню в дію виробничих та промислових потужностей, будівництву та ремонту обєктів залізничного транспорту.
Жмеринською обєднаною державною податковою інспекцією у Вінницькій області було проведено планову виїзну перевірку відокремленого підрозділу Жмеринського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 3 Південно-Західної залізниці з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2010 р., за результатами якої складено акт від 08.11.2010р. № 1287/23/01106806 (далі акт перевірки).
Під час проведення перевірки, податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем ч.1 ч. 10 ст. 7 Закону України «Про плату за землю»та заниження плати за землю за І півріччя 2010 р. на суму 5598, 47 грн.
На підставі висновків акта перевірки, Жмеринською ОДПІ у Вінницькій області було прийняте податкове повідомлення-рішення від 12.11.2010 р. № 0000912301/0, яким позивачу визначено до сплати зобовязання за платежем «плата за землю»в розмірі 8397,00 грн., з яких: за основним платежем 5598,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2799,00 грн.
В акті перевірки було встановлено, що позивач здійснював виробничу діяльність на земельних ділянках, згідно Державних актів на право постійного користування землею у Жмеринському районі: Браїлівської сільської ради - 1, 1351 га, Лялецької сільської ради - 5,8634 га, Демидівської сільської ради - 0,1317 га, Стодульської сільської ради - 0,1487 га, Чернятинської сільської ради - 0,0688 га, міста Жмеринка: - 26842 кв. м. та 0,1384 га.
Частиною першою статті 6 Закону України «Про залізничний транспорт»встановлено, що землі, які надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України "Про транспорт", «Про залізничний транспорт».
Відповідно до ч.1 ст. 67 Земельного кодексу України до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту.
Статтею 68 Земельного Кодексу України передбачено, що до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного , колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.
Крім того, статтею 23 Закону України "Про транспорт" встановлено, що до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, захисні і укріплюючі насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.
Згідно ст. 2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до ст.. 13 вищевказаного закону, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Статтею 14 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Так, на виконання вимог чинного законодавства, позивачем, на підставі ч.10 ст. 7 Закону України «Про плату за землю» сплачено податок з земельних ділянок в розмірі 25 % суми земельного податку.
Колегія суддів вважає дії позивача правомірними, з огляду на наступне.
Відповідно до Державних актів на право постійного користування землею ЯЯ № 9018875 від 04.09.2008 р., ЯЯ № 018876 від 04.09.2008 р., ЯЯ № 018872 від 04.09.2008 р., ЯЯ № 018871 від 04.09.2008 р., ЯЯ № 018880 від 23.10.2008 р., ЯЯ № 018874 від 04.09.2008 р., № ЯЯ № 018287 від 16.12.2009 р., земельні ділянки, яким користується Жмеринське будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 3, надані у постійне користування позивачу.
Окрім того, з кадастрової документації, що міститься в матеріалах справи вбачається, що основним призначенням даних земель є: використання земель для виробничих потреб.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що всі землі, якими користується залізниця, є землями залізничного транспорту, а тому землями залізниць слід вважати всі земельні ділянки, надані залізниці, а не тільки земельні ділянки, які прилягають виключно до залізничного полотна.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Жмеринської обєднаної податкової інспекції у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2011 року без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, 255 КАС України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Жмеринської обєднаної податкової інспекції у Вінницькій області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2011 року залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2011 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Пилипенко О.Є.
Судді: Романчук О.М Шелест С.Б.
Судове рішення № 22309226, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 28.02.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-3314/11/2670. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: