Постанова № 22309224, 28.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-18325/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"28" лютого 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.,

суддів - Романчук О.М. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Вестком" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2010 р. № 0000522310/1, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2010 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Вестком»звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2010 р. № 0000522310/1.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2011 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду від 20 травня 2011 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони та їх представники не зявилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2011 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Вестком»суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Вестком»в підтвердження правомірності включення сум, сплачених за отримані послуги по управлінню персоналом, з господарського забезпечення, комплексного обслуговування офісної техніки, юридичного обслуговування, надало документи первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують фактичне виконання сторонами договору своїх зобовязань, а саме акти прийому здачі виконаних робіт та рахунки фактури, натомість відповідачем не доведено правомірності винесеного ним податкового повідомлення рішення.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він суперечить нормам матеріального права та не відповідає фактичним обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в судді першої інстанції, працівниками Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва проведена планова виїзна перевірка Закритого акціонерного товариства «Вестком»(код за ЄДРПОУ 32558286) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.09.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 31.09.2009 р. та складено акт перевірки № 32/23-209/32558286 від 25.02.2010 р.

За результатами перевірки було встановлено порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 206 385 грн., у тому числі:

- за 3 квартал 2007 року в сумі 12 500 грн.;

- за 4 квартал 2007 року в сумі 14 050 грн.;

- за 1 квартал 208 року в сумі 23 145 грн.;

- за 2 квартал 2008 року в сумі 25 615 грн.;

- за 3 квартал 2008 року в сумі 25 976 грн.;

- за 4 квартал 2008 року в сумі 25 976 грн.;

- за 1 квартал 2009 року в сумі 55 016 грн.;

- за 2 квартал 2009 року в сумі 18 386 грн.;

- за 3 квартал 2009 року в сумі 6 241 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення від 10.03.2010 р. № 0000522310/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 309 577,50 грн., в т.ч. 206 385,00 грн. основного платежу, 103 192,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Після процедури адміністративного оскарження вказаного повідомлення рішення, останнє залишено без змін, а скарга ТОВ «Вестком»- без задоволення.

Відповідно до п 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 N 334/94-ВР (далі - Закон України від 28.12.94 N 334/94-ВР), валові витрати виробництва та обігу визначаються як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.94 N 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п. 5.3 - 5.8 цієї статті.

За змістом п. 1.32 ст. 1 Закону України від 28.12.94 N 334/94-ВР господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. При цьому, під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону від 28.12.94 N 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Акти приймання-здачі робіт є документами первинного бухгалтерського обліку у розмінні ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Вимоги до таких документів встановлені у ч. 2 ст. 9 вказаного Закону.

Згідно вказаної норми права документи первинного бухгалтерського обліку повинні містити такі обовязкові реквізити, як назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, колегія суддів дійшла висновку про те, що надані позивачем копії документів (акти приймання здачі виконаних робіт) не є достатнім підтвердженням фактичного отримання послуг, обумовлених договорами № 02/07/07ПА-В від 02.07.2207 року та № 05/01/08ПА-В від 01.01.2008 року, оскільки вони оформлені без дотримання вимог закону.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження виконання кожною із сторін своїх зобовязань за вказаними договорами позивачем було надано суду першої інстанції копії актів приймання - здачі виконаних робіт та платіжних доручень (рахунків - фактури).

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що вони оформлені з порушенням вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зокрема, у вказаних актах не відображено зміст та обсяг господарської операції, про що також було зроблено висновок посадовими особами Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва.

Так, у актах приймання-здачі робіт зазначено, що у відповідності з умовами договору № 02/07-07 віл 02 липня 2007 року виконані наступні роботи: послуги з управління персоналом, послуги з господарського забезпечення, послуги з комплексного обслуговування офісної техніки, послуги з юридичного обслуговування.

У відповідності до п. 4.1 договорів про надання послуг № 010505/ООО АР від 01 травня 2005 року, № 02/07-07 від 02 липня 2007 року, № 05/01/08 ПА В від 01 січня 2008 року тощо, оплата послуг здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі акту здачі прийняття виконаних робіт на протязі 30 днів з моменту підписання сторонами акту здачі прийняття виконаних робіт.

Таким чином, сума коштів, що перераховується позивачем ТОВ «Прага Авто»визначається в залежності від обсягу робіт, які були фактично виконані та які повинні бути зазначені в акті приймання-здачі робіт.

У більшості з наданих позивачем актів приймання-здачі робіт вказано різну вартість послуг, проте зазначено один і той же перелік робіт.

Із вказаних актів неможливо встановити які саме роботи виконувалися ТОВ «Прага Авто» у певний проміжок часу та в якому обсязі.

У звязку з цим колегія суддів вважає, що сторони при складенні актів приймання-здачі виконаних робіт повинні були відобразити зміст та обсяг наданих послуг. Зокрема, в актах необхідно було зазначити, які саме послуги з управління персоналом, господарського забезпечення, комплексного обслуговування офісної техніки та телефонії, юридичного обслуговування було надані ТОВ «Прага Авто»позивачу та в якому обсязі.

Надані представником позивача акти не містять у собі відомостей, фіксування яких є основним призначенням таких актів про зміст та обсяг отриманих послуг та виконаних робіт. У звязку з цим на підставі зазначених актів неможливо визначити вартості таких робіт і послуг.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що надані представником позивача акти не є належним доказом у даній справі.

Дана правова позиція викладена також в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.11.2007 року у справі N 5/1716-12/303, відповідно до якої «відсутність у первинних документах за результатами виконання договорів про надання послуг (виконання робіт) інформації про конкретні послуги, які надані замовнику, їх вартість, одиницю виміру позбавляє можливості для висновку про фактичне надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), використання підприємством у власній господарській діяльності. Надані платником податків договори, акти прийому-передачі виконаних робіт за цими договорами, які, будучи первинними документами та підставою формування валових витрат у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, не відповідають вимогам п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", складені з порушенням приписів п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ від 24.05.95 р. N 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за N 168/704, оскільки не містять даних щодо обсягів наданих послуг, змісту наданих послуг, в них відсутня інформація про фактично понесені витрати».

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Вестком».

Таким чином, доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 20 травня 2011 року, та є підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не вірно встановлено фактичні обставини справи, надано невірну оцінку дослідженим доказам та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 травня 2011 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2011 року задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2011 року скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестком»відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Романчук О.М

Шелест С.Б.