Ухвала суду № 22308605, 28.03.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Циганенко А.І.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2012 року справа №2а-20834/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Компанієць І.Д., суддів Шальєвої В.А., Бишова М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року по адміністративній справі №2а-20834/10/0570 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області до товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій , -

ВСТАНОВИЛА:

УПФУ в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області звернулося до суду із позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач повинен був щомісяця відшкодувати до 25 числа місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам ТДВ «Шахта «Білозерська». Відповідач має заборгованість з покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 за період з 2007 по 2010 роки на суму 9317227,19 гривень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року позовні вимоги УПФУ в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області задоволені. Стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» на користь УПФУ в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 за період з 2007 по 2010 роки в сумі 9317227,19 гривень.

Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції надав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що підставою для задоволення позовної заяви судом першої інстанції є застосування ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та невірне тлумачення абз. 4 п.п. 1 п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вищезазначені прикінцеві положення стосуються Списку №1, який затверджено постановою КМ України №36 від 16.01.2003р. Вищезазначені прикінцеві положення не стосуються Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії терміном не менше 25 років, який затверджений постановою КМ України №202 від 31.03.1994р.

В абз.4 пп.1 п.2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» йдеться про обмеження щодо відшкодування фактичних витрат, які стосуються підземних робіт з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, тобто Списку №1 (с.13 ЗУ «про пенсійне забезпечення»). Таким чином, суд першої інстанції невірно застосував ст.14 ЗУ «про пенсійне забезпечення».

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» зареєстровано в якості юридичної особи 01.08.2008 та внесено до ЄДРПОУ за кодом 36028628.

13 листопада 2008 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та Товариством з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» укладено договір №5/2008 оренди цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Шахта «Білозерська» державного підприємства «Добропіллявугілля». Відповідно до пункту 1.7 договору відповідач виступає правонаступником прав та обовязків Відокремленого підрозділу «Шахта «Білозерська» Державного підприємства «Добропіллявугілля».

Позивачем та відповідачем підписано «Акт звірення сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка включає в себе заборгованість отриману від ВП «Шахта Білозерска» за 2007-2008 роки та заборгованість за 2009-2010 роки на загальну суму 10847467,17 гривень (а.с. 40).

Відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з п. п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;

Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Положенням про Пенсійний фонд України», затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011.

Згідно з пункту 1 «Положення про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 384/2011 (далі «Положення), Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

На підставі підпункту 5 пункту 4 Положення Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах і районах у містах (далі - територіальні органи) щодо стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з пунктом 2 Розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IVдо запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, відшкодуванню у розмірі 100 відсотків відповідно до Закону № 1058 підлягають витрати Пенсійного Фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України № 1788 і не підлягають витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 14 Закону України № 1788.

З наданих суду позивачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вбачається, що всім особам, стосовно яких позивач просить відшкодувати витрати, пенсії призначені відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788, а тому витрати позивача на їх виплату і доставку підлягають відшкодуванню.( а.с. 7).

На підставі п. 6.1 «Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (далі Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частиною 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

За приписами пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.9 Інструкції встановлено, що не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно пункту 6.10 Інструкції відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

На виконання вимог розділу 6 Інструкції позивачем направлені відповідачу повідомлення про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 2007 по 2010 роки на загальну суму 9317227,19 гривень.

Таким чином, відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розділу 6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, та згідно розрахунків за період з 2007 по 2010 роки ТДВ «Шахта «Білозерська» повинно відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 9317227,19 гривень.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року по адміністративній справі №2а-20834/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року по адміністративній справі №2а-20834/10/0570 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через пять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий І.Д. Компанієць

Судді В.А.Шальєва М.В. Бишов