Ухвала суду № 22307830, 21.03.2012, Апеляційний суд міста Києва

Справа № 22ц-2690/5504/2012

Головуючий у 1-й інстанції: Демидовська А.І.

Доповідач : Кравець В.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2012 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

Головуючої Кравець В.А.,

Суддів Семенюк Т.А., Музичко С.Г.

при секретарі Попандопало Ю.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Соломянського районного управління юстиції у м.Києві Гресь Т.О. на ухвалу Соломянського районного суду м. Києва від 23 січня 2012 року в справі за поданням державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Соломянського районного управління юстиції у м. Києві про примусове входження до жилого приміщення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2012 року державний виконавець ВДВС Соломянського РУЮ у м. Києві звернувся до суду з поданням про примусове входження до жилого приміщення боржника ОСОБА_2, а саме в квартиру АДРЕСА_1.

Ухвалою Соломянського районного суду м. Києва від 23 січня 2012 року у задоволенні подання відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, державний виконавець подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Соломянського районного суду м. Києва та постановити нову, якою дозволити примусове проникнення до житла боржника - ОСОБА_2, посилаючись на те, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що для встановлення факту наявності у боржника рухомого та нерухомого майна необхідно здійснити перевірку майнового стану, проте, це зробити неможливо, у звязку з тим, що виходом державного виконавця на дільницю за адресою: АДРЕСА_1, на неодноразові дзвінки двері ніхто не відчиняв.

В судовому засіданні представник ВДВС Соломянського РУЮ у і м. Києві апеляційну скаргу підтримав.

Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відмовляючи у задоволенні подання, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем не надано суду доказів, які б надавали підстави для необхідності надання судом дозволу на примусове входження до житла боржника.

З матеріалів справи убачається, що на виконанні у Відділі ДВС Соломянського РУЮ у і м. Києві зведене виконавче провадження № 30573920 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (виконавчий лист № 2- 224 від 22.03.2008 р. виданий Вишгородським районним судом); про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дочки у розмірі 200 грн. щомісячно, починаючи з 03.04.2008 р. і до досягнення дитиною повноліття (виконавчий лист № 2-1715 від 20.06.2008 р. виданий Вишгородським районним судом); про стягнення заборгованості по аліментам в розмірі 30577,88 грн. на користь ОСОБА_3 (виконавчий лист № 2-3685/10 від 16.02.2011 р. виданий Вишгородським районним судом.

07.08.2008 року державним виконавцем Науменко О.М. було винесено постанови про відкриття виконавчого провадження.

26.08.2011 р. державним виконавцем було направлено запити до АБ, БТІ, ДПІ, УДАІ.

11.10.2011 р., 22.11.2011 р. та 05.12.2011 р. при виходах державного виконавця на адресу зазначену в довідці адресного бюро, а саме: АДРЕСА_1, двері квартири ніхто не відчиняв, про що складено відповідні акти.

Проте, варто зауважити, що зазначені Акти не відповідають вимогам закону, оскільки були складені з порушенням вимог закону, зокрема ,за відсутності понятих.

Умовами ч.2 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) присутність понятих обовязкова при проведенні огляду майна.

Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.

Згідно умов п.1 ст. 32 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, та примусовій реалізації майна, для чого необхідно провести опис майна боржника.

Відповідно до ст. 5 Закону державний виконавець зобовязаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії

Статтею 52 Закону передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилучені та примусовій реалізації майна, для чого необхідно провести опис майна боржника.

Відмовляючи у задоволенні клопотання, суд вірно виходив з того, що державним виконавцем не надано суду доказів про відсутність у боржника майна, рахунків у банках, цінних паперів, які б слугували підставою для надання судом дозволу на примусове входження до житла боржника.

Крім того, суду не надано жодної відповіді на запити державного виконавця до органів, що зазначені в апеляційній скарзі, а тому підстав для необхідності надання судом дозволу на примусове входження до житла боржника немає.

Отже, ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Соломянського районного управління юстиції у м.Києві Гресь Т.О. відхилити.

Ухвалу Соломянського районного суду м. Києва від 23 січня 2012 року в справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Головуючий Судді