Ухвала суду № 22306092, 15.03.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Дяченко С.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2012 року справа №2а/0570/23688/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Дяченко С.П., Сіваченка І.В., Шишова О.О.,розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року у справі № 2а/0570/23688/2011за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 000671540 від 06.12.2011 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач-Державне підприємство «Селидіввугілля» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 000671540 від 06.12.2011 року.

В обгрунтування позиву зазначив, що податковим органом в рахунок сплати узгоджених податкових зобов'язань неправомірно взято до уваги уточнюючі розрахунки (до зменшення) до раніше наданих декларацій.

На думку позивача податковим органом проведено нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку поза межами граничних строків, встановлених ст.ст. 114, 102 Податкового кодексу України.

Вважає дії податкового органу такими, що порушують його права та інтереси. Просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 000671540 від 06.12.2011 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.01. 2012 року у справі № 2а/0570/23688/2011 позовні вимоги задоволені.

Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 000671540 від 06.12.2011 року.

Відповідач не погодився з постановою суду , подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати , посилаючись на невірне застосування норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї встановила наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив фактичні обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права , виходячи з наступного.

Державне підприємство “Селидіввугілля” є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Селидівської міської ради 06.06.2005р., включене до ЄДРПОУ за номером 33426253.

Відповідач- Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція є субєктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” та Податковим кодексом України, повноваження .

Красноармійською ОДПІ за наслідками проведеної документальної невиїзної перевірки Державного підприємства «Селидіввугілля» з питання несвоєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток за 9 місяців 2005 року, за 2005 рік, за 1 кв. 2006 року, 9 місяців 2009 року, встановлені порушення та складено акт № 977/15-33426253 від 23.11.2011 року.

Згідно висновків акта перевірки з боку ДП «Селидіввугілля» встановлені порушення п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зі змінами та доповненнями, чинного на момент скоєння порушення (далі - Закон № 2181) та п. 57.1.ст. 57 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-УІ (далі - ПКУ).

На підставі акта перевірки ,06.12.2011 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 000671540 .

Правовою підставою для нарахування штрафу, зазначено п.п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону № 2181 та п. 126.1 ст. 126 ПКУ.

Проте , з такими висновками акту перевірки колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до акту перевірки, ДП «Селидіввугілля» несвоєчасно сплатило узгоджені додаткові зобов'язання з податку на прибуток за 9 місяців 2005 року, за 2005 рік., за 1 квартал 2006 року та 9 місяців 2009 року.

На думку податківців, підприємством було порушено п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181, чинного на момент скоєння порушення та п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України (діє з 01.01.2011р.), підприємством несвоєчасно сплачені самостійно визначені грошові зобов'язання з податку на прибуток за 9 місяців 2005р., за 2005р., за 1 квартал 2006р., 9 міс. 2009р.

Згідно ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного до 01.01.2011г. платник податків (ДП «Селидіввугілля») самостійно обчислив суми податкового зобов'язання з податку на прибуток, які зазначив у податкових деклараціях.

Згідно акту перевірки № 977/15-33426253 від 23.11.2011р. та доданого до нього розрахунку дата погашення сум податкового боргу - червень 2007р. - січень 2008р. (під час дії Закону України №2181).

Однак, 03.09.2007р. у сумах 275722,08грн., 74109,94грн., 165223,00грн ; 19.11.2007р. у сумі 1190914,00грн., 04.01.2008р. у сумі 1244868,00грн , ДП«Селидіввугілля» не сплачувало податкових зобов'язань з податку на прибуток , а подавало на зазначені суми уточнюючі розрахунки (до зменшення) до раніше наданих декларацій на прибуток підприємства, що не є фактичною сплатою узгодженої суми податкового зобов'язання грошовими коштами.

Як видно з матеріалів справи , фактично сплата податкових зобов'язань з податку на прибуток ДП«Селидіввугілля» відбулася з червня по грудень 2007р.

Відтак , строк, застосування податковим органом штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку, сплинув в червні - грудні 2010р.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення про застосування до підприємства штрафних санкцій прийняті відповідачем в грудні 2011р. під час дії Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 114.1 ст. 114 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ (далі - ПКУ) граничні строки застосування штрафних (фінансових санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 ПКУ.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити , що згідно п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем, граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання.

Статтею 1 Закону України “Про систему оподаткування” передбачено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита, не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Відповідно до статті 9 цього Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок сплати зобов'язань платників податків також встановлений Законом України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який є спеціальним законом про оподаткування.

Такий самий строк застосування штрафних санкцій до позивача в 1095 днів застосовувався і під час дії Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181 ( надалі Закон №2181), чинного на момент виникнення та сплати податкового зобов»язання.

Підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181 (у редакції п.п.17.1.7 пункту 17.1 статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 20.02.2003 р. № 550-IV) передбачає, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Нормами п.п. 15.1.1. п.п. 15.1.2.п.15.1 ст. 15 Закону № 2181, з урахуванням особливостей , встановлених п.п. 15.1.2 п. 1 5.1 ст. 15 цього ж Закону, було визначено право податкового органу самостійно визначати суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Як встановлено у судовому засіданні, податковим органом при проведені перевірки було взято до уваги податкові зобов'язання ДП «Селидіввугілля» визначені згідно поданих податкових декларацій за граничними датами поданням :за 9 місяців 2005 року (від 09.11.2005 № 13205) із граничною датою подані 10.11.2005 року та граничним терміном сплати 21.11.2005 року; згідно декларації за 2006 рік (від 09.02.2006 № 17263) із граничною датою подання 10.02.2006 року та граничним терміном сплати 20.02.2006 року; згідно декларації за 1 квартил2006 рік (від 10.05.2006 № 4788) із граничною датою подання 10.05.2006 року та граничним терміном сплати 22.05.2006 року ; уточнюючи розрахунки до даних декларацій подано до ДП Селидіввугілля» від 03.09.2007 року № 10764, 03.09.2007 року № 10764, 03.09.2007 року № 10766, 19.11.2007 року №15147, від 04.01.2008 року № 2

З огляду на наведене , колегія суддів вважає , що податковим органом проведено нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку поза межами граничних строків встановлених ст.ст. 114, 102 Податкового кодексу України

За таких обставин , колегія суддів вважає , що постанова суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасована чи змінена з підстав, що наведені в апеляційній скарзі; судом перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку; постанова є законною і обґрунтованою; доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються; підстави для скасування постановленого по справі судового рішення, відсутні.

Керуючись статтями 11, 24, 167, 195, 195-1, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року у справі № 2а/0570/23688/2011за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 000671540 від 06.12.2011 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Колегія суддів С.П. Дяченко

І.В.Сіваченко

О.О. Шишов