Ухвала суду № 22304524, 20.07.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Цицюра О. О.

Суддя-доповідач - Білак С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2011 року справа №2а-224/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Білак С.В.

суддів Гаврищук Т.Г. , Сухарька М.Г.

при секретарі Чеплигіні П.І.

з участю прокурора Челканова Д.В.

представника позивача Трубіцина Р.М.

представника відповідача Некрасенко Т.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 р. у справі № 2а-224/11/1270 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Стахановський вагонобудівний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за травень 2010 року в сумі 43071676,00 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління державного казначейства України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми податку на додану вартість за травень 2010 року у сумі 43071676,00 грн.

Просив визнати протиправною бездіяльність СДПІ по роботі ВПП у м. Луганську щодо ненадання до органу державного казначейству висновку про відшкодування ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» податку на додану вартість за травень 2010 року, стягнути з Державного бюджету України суму ПДВ, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за травень 2010 року в сумі 43071676,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011р. позов було задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську подана апеляційна скарга, в обґрунтування якої відповідач зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

ПДВ повинно вноситися до бюджету первинним постачальником, але в даному випадку не встановлено фактичного надходження податку на додану вартість до бюджету.

В судовому засіданні представник відповідача та прокурор підтримали доводи апеляційної скарги.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Представник відповідача Головного управління державного казначейства України в Луганській області до судового засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги представника відповідача, заперечення проти доводів апеляційної скарги представника позивача, пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Судом першої і апеляційної інстанції встановлено, що позивач є платником податку на додану вартість з 17 липня 1997 року, що підтверджується свідоцтвом № 100159971.

Як платник податку на додану вартість позивач подав до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року, згідно до якої сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку складає 43071676,00 грн.

Достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, відображену у зазначеній податковій декларації, підтверджено довідкою № 96/08-3/00210890 від 25.06.2010р. про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» з питань достовірності нарахування суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2010р. по 31.03.2010р. та з 01.04.2010р. по 30.04.2010 р., проведеною Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську.

Перевіркою підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за травень 2010 року у сумі 43071676,00 грн.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, сума бюджетного відшкодування залежить лише від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

б) залишок від'ємного значення, після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування; подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону про ПДВ визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт надає загальне поняття «бюджетне відшкодування» та є відсилочною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Підпунктом «в» підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи підставою ненадання висновку на залишок бюджетного відшкодування та невідшкодування податку є неотримання результатів зустрічних перевірок по основним постачальникам ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» за травень 2010 року.

Судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника, а порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість» контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.

Таким чином, органи Державного казначейства здійснюють операції з перерахування коштів держбюджету з податку на додану вартість за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Судом першої інстанції правомірно зроблено висновок про те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо не направлення до органу державного казначейства України висновку про відшкодування Відкритому акціонерному товариству «Стахановський вагонобудівний завод» податку на додану вартість по декларації за травень 2010 року в сумі 43071676,00 грн., а тому сума бюджетного відшкодування по декларації за травень 2010 року у розмірі 43071676,00 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26.04.2011 року визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську № 0001038013/0 від 21 березня 2011 року про зменшення відкритому акціонерному товариству "Стахановський вагонобудівний завод" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 283636179.00 грн., у тому числі і за травень 2010 року в сумі 43071676.00 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2011 року постанова Луганського окружного адміністративного суду від 26.04.2011 року була залишена без змін.

Відповідно до ст..72 КАС України обставини, які були встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрала законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, заявлена позивачем сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за травень 2010 року у сумі 43071676,00 грн. є правомірною.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 3 ст. 24, ст.ст. 160, 167, 184 ч.1, 195, 196, п.1 ч. 1 ст. 198, 200, ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 р. у справі № 2а-224/11/1270 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Стахановський вагонобудівний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за травень 2010 року в сумі 43 071 676,00 грн. залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті і проголошена в судовому засіданні 20 липня 2011 року, в повному обсязі складена 25 липня 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст..160 КАС України з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддяС.В.Білак

СуддіТ.Г.Гаврищук

М.Г. Сухарьок