Ухвала суду № 22304300, 22.07.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ципко О.В.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2011 року справа №2а-2896/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Юрко І.В.

суддів Міронової Г.М. , Блохіна А.А.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2011 року по справі № 2а-2896/11/1270 за позовом Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» до Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області про визнання протиправним та скасування постанови про накладення стягнень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 04.04.2010 року звернувся до суду з позовом до Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області про визнання протиправним та скасування постанови про накладення стягнень. В обґрунтування позовних вимог вказано, що постановою заступника начальника управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області № 001015 від 04.10.2010 року на позивача накладено штрафні санкції за невиконання припису начальника про усунення порушення прав споживачів. Позивач вважає вказану постанову такою, що не відповідає вимогам закону, оскільки в самому акті перевірки, на підставі якого видано припис, не зазначено, вимоги якого закону порушено, посилання на порушення прав споживачів безпідставне, бо позивач з громадянами, які встановили автономне опалення з порушенням встановленого порядку, в договірних відносинах не знаходиться, ці громадяни перебувають у договірних відносинах з виконавцем послуг, яким позивач не є, позивач знаходиться у договірних відносинах з виконавцем послуг, на балансі якого знаходиться будинок, та веде облік нарахувань та оплати за надане виконавцю тепло та гарячу воду, крім того, позивачем частково виконано видані приписи, призупинено нарахування цим громадянам оплати за тепло та надано інформацію відповідачеві. Позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення стягнень № 001015 від 04.10.2010 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2011 року позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправною та скасовано постанову управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області № 001015 від 04.10.2010 року про накладення на позивача ЛМКП «Теплокомуненерго» стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн.

Відповідач не погодився з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову, як прийняту з порушення норм матеріального права та постановити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Сторони у судове засідання не зявились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Колегія суддів розглядає дану справу відповідно вимогам ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач субєкт господарювання, юридична особа Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» (далі по тексту - Луганське МКП «Теплокомуненерго») є комунальним підприємством, створеним відповідно до рішення виконавчого комітету Луганської міської Ради народних депутатів від 24.01.1996 року № 31, зареєстроване у виконавчому комітеті Луганської міської Ради народних депутатів 26.01.1996 року, ідентифікаційний код 24047779, діє на підставі статуту в редакції, затвердженій рішенням Луганської міської ради від 25.01.2005 року № 30/19, адреса місцезнаходження: 91005 м. Луганськ, вул. Куракіна, 23-а (а.с.8, 10).

Відповідач - Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області є субєктом владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, а його приписи щодо усунення виявлених порушень є способом реалізації владних управлінських функцій, і як правовий акт індивідуальної дії може бути предметом оскарження та розгляду в порядку адміністративного судочинства.

На підставі звернень громадян працівниками відповідача були здійснені позапланові перевірки дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів у Луганському МКП «Теплокомуненерго».

За результатами перевірки було складено акт № 001142 від 27.07.2010 року, в якому зафіксовано порушення прав споживачів, у звязку з цим начальник управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області дійшов висновку про наявність законних підстав для припинення нарахувань за послуги, які фактично не надаються та проведення перерахунків з моменту звернення заявників до Луганського МКП «Теплокомуненерго», та на підставі цього акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів ним видано припис № 407 від 23.07.2010 року про усунення порушень збоку позивача прав споживачів.

За невиконання зазначеного припису відповідачем у відповідності до ст.26, ч.1 п.9 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» було винесено постанову № 001015 від 04.10.2010 року про застосування до відповідача штрафних (фінансових ) санкцій у розмірі 340 грн.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що у даному випадку у відповідача не було підстав для прийняття вказаної постанови.

У даному випадку фактично виник спір між позивачем - теплопостачальною організацією та споживачами теплової енергії з приводу відмови їх від отримання теплової енергії та оспорювання правомірності нарахування оплати за поставлену теплову енергію, що не підпадає під перелік випадків, за які субєкт господарювання несе відповідальність, як за порушення прав споживачів, передбачених статтями 21 та 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Закон України «Про теплопостачання» № 2633-ІV від 2 червня 2005 року (далі Закон № 2633) визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на обєктах сфери теплопостачання та регулює відносини, повязані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання. Відносини між субєктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 3 Закону).

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обовязки визначає Закон України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно з п.п 9 пункту 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживач має право, серед іншого, на звільнення від плати за послуги у разі їх ненадання та отримання компенсації за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт.

Пунктом 24 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 закріплено, що споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (пункт 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630).

На виконання пункту 25 Правил № 630 наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2005 року за № 1478/11758, затверджений Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання.

Згідно із пунктом 2.5 Порядку № 4, відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення і гарячого водопостачання та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи.

По закінченні робіт, відповідно до пункту 2.6 Порядку, затвердженого наказом від 22 листопада 2005 року № 4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2005 року за № 1478/11758, складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження.

Таким чином, виходячи з системного аналізу вказаних норм, випливає, що питання, повязані з виробництвом теплової енергії та її постачанням, яке здійснюється на договірній основі, у тому числі і питання відключення від теплопостачання у встановленому порядку,відноситься до сфери господарської діяльності теплопостачальної організації.

Згідно пункту 4 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 5 квітня 2007 року орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Суд першої інстанції вірно зробив висновок, що відповідачем помилково було накладено на позивача стягнення у вигляді штрафу за невиконання припису, оскільки за результатами перевірки йому цей припис було видано безпідставно, з чим погоджується колегія суддів.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасована чи змінена з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 24 травня 2011 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 184, 195, 198 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2011 року по справі № 2а-2896/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2011 року по справі № 2а-2896/11/1270 за позовом уганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» до Управління у справах захисту прав споживачів в Луганській області про визнання протиправним та скасування постанови про накладення стягнень залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя І.В.Юрко

Судді: Г.М.Міронова

А.А.Блохін