Ухвала суду № 22304292, 22.07.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зекунов Е.В.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2011 року справа №2а/0570/708/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Юрко І.В.

суддів Міронової Г.М. , Блохіна А.А.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Добропільської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року у справі № 2а/0570/708/2011 за позовом державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000631520/0 від 12.11.2010 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся 14.01.2011 року до суду з позовом до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000631520/0 від 12.11.2010 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку з питань порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань зі збору, плати за користування надрами для видобування корисних копалин, збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету України, збору за забруднення навколишнього природного середовища ВП «Шахта Добропільська» ДП «Добропіллявугілля» за період з 03.09.2009 по 19.02.2010, за наслідками якої складено акт № 1250/15-1/26352481 від 10.11.2010 року. На підставі цього акту відповідачем були прийняті спірне податкове повідомлення-рішення, яким до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції. Позивач не погоджується з нарахуванням штрафних санкцій, визначених спірними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки відповідачем безпідставно були визначені суми сплати податкового боргу та змінено призначення платежу, оскільки відповідач врахував сплачені суми в якості погашення податкового боргу, який виник на підставі розрахунків плати за користування надрами для видобування корисних копалин, збору за геологорозвідувальні роботи та збору за забруднення навколишнього природного середовища, та нарахував штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобовязань. Вважає, що відповідачем було порушено право позивача самостійно визначати цільове призначення власних грошових коштів.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року позовні вимоги задоволені.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Добропільської обєднаної державної податкової інспекції №0000631520/0 від 12.11.2010 року, яким до відокремленого підрозділу «Шахта «Добропільська» державного підприємства «Добропіллявугілля» застосовано штраф у розмірі 156850 грн. 76 коп.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що пункт 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлює обовязок платника податків сплатити узгоджену суму податкового зобовязання та терміни її погашення. Відстрочення термінів сплати узгоджених сум податкових зобовязань відповідно до Закону здійснюється у порядку, передбаченому статтю 14 шляхом розстрочення (відстрочення) податкових зобовязань. Іншої можливості сплати платником податків податкових зобовязань наступного періоду до сплати податкових зобовязань попереднього періоду Закон не передбачає. Перевіркою позивача було встановлено несвоєчасність розрахунків з бюджетом по самостійно узгоджених сумах податкових зобовязань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету України, зі збору до фонду за забруднення навколишнього природного середовища. Посилаючись на ст. 67 Конституції України, п. 3 ст. 9, ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування», п. 1.2 ст. 1, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» кошти, що надійшли на сплату зобовязань з податку, збору (обовязкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобовязань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Податковий орган не визначає призначення платежу, а лише нараховує штрафні санкції на суми сплаченого до бюджету податкового боргу. У звязку з календарною черговістю зарахування платежів, кошти, спрямовані платником податків на сплату самостійно узгоджених сум поточних податкових зобовязань та погашенні податкового боргу, в автоматичному режимі відповідно до вимог законодавства зараховувалися у рахунок погашення сум податкового боргу.

Сторони у судове засідання не зявились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Колегія суддів розглядає дану справу відповідно вимогам ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - державне підприємство «Добропіллявугілля» є юридичною особою, включено до ЄДРПОУ за № 32186934, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 291209. Відокремлений підрозділ «Шахта «Добропільська» є філією (іншим відокремленим підрозділом) Державного підприємства «Добропіллявугілля» без права юридичної особи, що підтверджується довідкою Управління статистики у місті Добропіллі серії АБ № 208671 від 07.10.2009 року (а.с. 28-29). Згідно з довідкою Добропільської ОДПІ від 03.03.2005 року № 58, Відокремлений підрозділ «Шахта «Добропільська» взято на облік як платник податків з 22.04.2003 року (а.с. 30).

10.11.2010 року Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку позивача з питання порушення граничних термінів сплати до бюджету самостійно узгоджених сум податкових зобовязань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету України, збору до фонду за забруднення навколишнього природного середовища за період з 30.06.2009 року по 29.10.2010 року , за наслідком якої складено акт № 1250/15-1/26352481 від 10.11.2010 року (а.с. 32-37).

Відповідно до вказаного акту перевіркою було встановлено, у тому числі, що позивачем здійснювалось погашення податкового зобовязання зі плати збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету України, згідно розрахунків вх.№ 23976 від 30.01.2010р. (за 4 квартал 2009р.), вх.№7585 від 29.04.2010р. (за 1 квартал 2010р.) у сумі 313701,49 грн. із затримкою на 161 календарний день, чим порушено п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.3.ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткуваня», абз.3 п.13-1 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету та його справляння, затвердженого Постановою КМУ № 115 від 29.01.1999 року

На підставі акту 12.11.2010 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000631520/0, яким позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 50% несвоєчасно сплаченої суми узгодженого податкового зобовязання, що складає 156850,76 грн. (а.с. 46).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що відповідачем не доведено правомірність прийняття ним податкового повідомлення-рішення № 0000631520/0 від 12.11.2010 року, з огляду на наступне.

Правовою підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем визначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно з яким у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф при затримці, у відсотках виходячи із календарних днів затримки, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання.

Так, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Зазначеним підпунктом передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.01.2010 року позивачем було подано до Добропільської ОДПІ розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету України за 1 квартал 2010 року № 7585, у якому він визначив суму яка підлягає сплаті у звітному кварталі (код рядка 23) 240052,27 грн. (а.с. 194).

Сплата визначеного податкового зобовязання за 1 квартал 2010р. була здійснена позивачем платіжним дорученням №119 від 26.02.2010 року на суму 255000,0грн з призначенням платежу «авансовий платіж за ГРР за 1 квартал 2010 року по строку платежу до 19.05.2010 року». Грошові кошти, які 26.02.2010 року сплачені позивачем згідно зазначеного платіжного доручення на погашення податкового боргу за попередні звітні періоди та погашення податкового боргу зі збору за ГРР (пені та штрафних санкцій), стягнутих на підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2009р. у справі №2а-10166/09/0570.

Так, за позовом Добропільської ОДПІ до ДП «Добропіллявугілля» про стягнення заборгованості у справі №2а-10166/09/0570 з відповідача було стягнуто суму податкової заборгованості за користування надрами, збору за геологорозвідувальні роботи, збору за забруднення навколишнього природного середовища у загальному розмірі 2769384,76 грн.

Зокрема, сума стягнутого податкового боргу зі збору за геологорозвідувальні роботи склала 938251,42грн., у тому числі: основний платіж 534307,32грн., штрафні санкції 397189,78грн., пеня 6754,32грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2009 р. відстрочено виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 12.08.2009 р., якою задоволені вимоги Добропільської ОДПІ про стягнення суми податкової заборгованості у загальному розмірі 2769384,76 грн. (у тому числі збір за ГРР у сумі 938251,42 грн.) до 01.09.2014 року (а.с. 67-69) .

Згідно статті 124 Конституції України та статті 14 КАС України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

Судом першої інстанції вірно визначено, що 30.09.2009 року на виконання вище вказаних рішень суду Добропільською ОДПІ було реструктуризовано борг з основного платежу зі збору за ГРР у сумі 534307,32 грн., проте штрафні санкції у сумі 397189,78 грн., пеня у сумі 6754,32 грн. не реструктуризувались. Відповідні коригування щодо зазначених сум штрафу та пені в обліковій картці ВП «Шахта Добропільська» ДП «Добропіллявугілля» відрахувань на геологорозвідувальні роботи відповідачем не проводились (а.с. 173-187). Як наслідок, кошти, які перераховувались позивачем на сплату зобовязань за звітні 4 квартали 2009 року та 1 квартал 2010 року, направлялись відповідачем на погашення вищезазначеного нереструктуризованого боргу та боргу що виник за попередні звітні періоди.

Так, кошти сплачені позивачем згідно податкового зобовязання за 4 квартал 2009р. платіжними дорученнями №1374 від 18.12.2009р., №1424 від 29.12.2009р., з призначенням платежу «авансовий платіж за ГРР за 4-квартал 2009р. по строку платежу до 19.02.2009р.»., та платіжним дорученням №31 від 29.01.2009р. з призначенням платежу «податок по ГРР за 4 квартал 2009р. по строку платежу до 19.02.2009р.» були направлені відповідачем на погашення зобовязань зі збору за ГРР за 3 квартал 2009р., а також на погашення штрафу та пені стягнутих за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.08.2009р. у справі №2а-10166/09/0570.

Фактично, на погашення зобовязань зі збору за ГРР за 4 квартал 2009р. відповідач направив кошти, перераховані позивачем платіжними дорученнями №216 від 31.03.2010р. з призначенням платежу «авансовий платіж податку з ГРР за 1 півріччя 2010р.», №166 від 29.06.2010р. та №320 від 30.07.2010р. з призначенням платежу «авансовий платіж податку з ГРР за 2 півріччя 2010р.» (а.с. 26, 198)

Кошти сплачені позивачем згідно податкового зобовязання за 1 квартал 2010р. платіжними дорученнями №119 від 26.02.2010р. були направлені відповідачем на погашення податкового боргу зі збору за ГРР за попередні звітні періоди.

Фактично, на погашення зобовязань зі збору за ГРР за 1 квартал 2010 р. відповідач направив кошти, перераховані позивачем платіжними дорученнями № 320 від 30.07.2010 р. з призначенням платежу «авансовий платіж податку з ГРР за 2 півріччя 2010 р.» , № 366 від 19.08.2010 р. з призначенням платежу «авансовий платіж податку з ГРР за 3 квартал 2010р.», №367 від 19.08.2010р. з призначенням платежу «перераховано податок з ГРР за 2 квартал 2010р.» (а.с. 25, 195, 27)

Апелянт в обґрунтування правомірності зарахування сплачених позивачем сум в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу посилається на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Колегія суддів вважає необгрунтованим таке посилання відповідача, оскільки відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) - у рівних пропорціях.

Позивач, сплачуючи грошові кошти в установлений законом строк та визначаючи напрямок їх сплати, реалізує своє право власника грошових коштів, оскільки Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Законом України «Про державну податкову службу в Україні» не встановлено право органу державної податкової служби змінювати напрямок платежу, тобто обмеження на реалізацію конституційного права на розпорядження своєю власністю (як елементу права власності).

Обмеження стосовно реалізації права власника на розпорядження його власністю встановлені у Законі України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

При цьому, зазначеним Законом встановлені випадки такого обмеження, які передбачені п.п. 8.6.1, 8.6.3 п. 8.6 ст. 8 цього Закону, ст. 9 стосовно застосування адміністративного арешту активів, ст. 10 стосовно продажу майна.

Колегія суддів зазначає, що однією з умов застосування фінансових санкцій відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов1язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є порушення платником податків граничних строків проведення платежів, встановлених цим Законом.

За вимогами п. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платником податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно до п. 20.1 ст. 20, п. 21.1 ст. 21 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ініціатором переказу може бути платник, ініціювання переказу проводиться шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашенні зобовязань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами» визначено, що джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже. грошовий платіж є єдиною формою сплати податкового зобовязання і погашення податкового боргу.

Пунктом 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України 21.04.2004р. N22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 встановлено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких і здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає саме платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».

Отже, право визначати призначення платежу відповідно до того законодавства України належить виключно платнику.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів зв'язкових платежів) нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасована чи змінена з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 08 червня 2011 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 184, 195, 198 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Добропільської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року у справі № 2а/0570/708/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року у справі № 2а/0570/708/2011 за позовом державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000631520/0 від 12.11.2010 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя І.В.Юрко

Судді: Г.М.Міронова

А.А.Блохін