Ухвала суду № 22303324, 22.07.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2011 року справа №2а/0570/4687/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Арабей Т.Г.

суддів Геращенка І.В. , Губської Л.В.

при секретарі :Варчук О.М.

за участю

представника позивача: ОСОБА_2 діючого за довіреністю від 22.07.2011 р.

представників відповідача: Козіної Ю.Є., Житник Н.М., Заікіна О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форте Україна" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року по справі № 2а/0570/4687/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форте Україна" до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач Виробниче Товариство з обмеженою відповідальністю "Форте Україна" звернулося до суду з адміністративним позовом до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Форте Україна" до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 16.03.2011 року №0000312342 про нарахування податку на додану вартість у розмірі 49803,00 грн., у тому числі основний платіж 39842,00 грн. та штрафна санкція у сумі 9961,00 грн. та № 0000322342 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 176334,00 грн. відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Форте Україна" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.06.2011 р. та прийняти нову постанову суду про визнання недійсними повністю податкових повідомлень-рішень Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції від 16.03.2011 р. № 0000312342 про встановлення суми податкового зобов'язання у розмірі 49 803 грн. (39 842 грн. податку на додану вартість та 9 961 грн. штрафних (фінансових) санкцій), та від 16.03.2011 р. № 0000322342 про встановлення суми податкового зобов'язання у розмірі 0 грн. та зняття суми бюджетного відшкодування у розмірі 176334 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представники відповідача підтримали рішення суду першої інстанції та просили залишити його без змін.

Колегія суддів, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Форте Україна» є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 05.07.2001 року (т.1 а.с.51), на підставі свідоцтва є платником податку на додану вартість (т.1 а.с.53).

В період 04.02.2011р. по 24.02.2011 року, Артемівською обєднаною державною податковою інспекцією було проведено документальну виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок по деклараціях: за жовтень, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоді з 01.09.2010 року по 30.09.2010 року, за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоді з 01.10.2010 року по 30.10.2010року, за наслідками якої було складено акт від 03.03.2011 року №249/23/31279561 т.1 (а.с.5-38).

Перевіркою було встановлено, що на порушення п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», завищено суму податкового кредиту по деклараціях за вересень 2010 року у розмірі 98561,00грн., за жовтень 2010 року у розмірі 117615,00грн., за листопад 2010 року у розмірі 253443,00грн., внаслідок чого завищено відємне різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту по деклараціях за вересень у розмірі 98561,00грн., за жовтень у розмірі 117615,00грн., за листопад у розмірі 253443,00грн., завищено залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податків, що підлягає сплати до бюджету (рядок 24) по декларації за жовтень 2010 року у розмірі 58719,00грн., по декларації за листопад 2010 року у розмірі 117615,00грн., у результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування по декларації за жовтень 2010 року у розмірі 58719,00грн., по декларації за листопад 2010 року у розмірі 117615,00грн. та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет по декларації за вересень 2010 року у розмірі 39842,00грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення рішення від 16.03.2011 року №0000312342, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 49803,00грн., з якої основний платіж 39842,00грн. та штрафна санкція 9961,00грн. та №0000322342, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 176334,00грн., а по періодам за жовтень 2010 року 58719,00грн., за листопад 2010 року 117615,00грн. (т.1 а.с.39,40).

Спірними є висновки податкового органу про, те що різниця між фактичною вартістю товару та митною вартістю в подальшому не використовуються в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Податковим органом встановлено, що у спірному періоді позивачем придбані імпортовані товари у повязаної між собою особою у Акціонерного товариства «Фабрики меблі «ФОРТЕ» (Польща), який є засновником ТОВ «Форте Україна» з часткою у статутному капіталі підприємства 100%.

Ціна імпортованого товару з метою обчислення податку на додану вартість регулюється нормами Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, який був чинний на час виниклих правовідносин, та митного законодавства і встановлюється в розмірі договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості, з урахуванням зазначених вище витрат та податків, зборів (обов'язкових платежів), у тому числі акцизних зборів, ввізного мита, що включаються в ціну товарів згідно з законами України з питань оподаткування, то сплачений при імпорті товарів ПДВ, обчислений відповідно до вимог податкового і митного законодавства, включається до складу податкового кредиту платника податку за умови виконання вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7. Закону України № 168/97-ВР .

Відповідно до приписів п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Позивачем імпортовані товари , були оприбутковані за цінами, які обумовлені в договорі поставки товару, тобто за цінами нижчими, чим ціна зазначена позивачем в вантажно-митних деклараціях, відповідно до яких митна вартість товарів визначена із застосуванням ст.273 Митного кодексу за шостим (резервним) методом. Тобто митна вартість імпортованого товару , з якої було сплачено податок на додану вартість була значно більше договірної ціни.

Колегія судів погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову в задоволені позовних вимог, оскільки позивачем у подальшій реалізації імпортного товару не враховані вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з якими, якщо витрати, понесені в зв'язку з отриманням товарів, при подальшому продажу товару до складу його вартості не включаються та не були зумовлені характером виробничої або іншої господарської діяльності позивача, то, відповідно, і не можна вважати це коригування вартості таким, що приймають участь в оподатковуваних операціях, а тому суми податку на додану вартість, нараховані (сплачені) в складі вартості імпортованих товарів, не повинні включатися до складу податкового кредиту .

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та прийнято постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форте Україна" залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року по справі № 2а/0570/4687/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форте Україна" до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 22 липня 2011р. Ухвала у повному обсязі складена 27 липня 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:Т.Г.Арабей

Судді:І.В.Геращенко

Л.В.Губська