Ухвала суду № 22303319, 21.07.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Маслоід О.С.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2011 року справа №2а/0570/5727/2011 <приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гімона М.М.

суддів Василенко Л.А. , Карпушової О.В.

при секретарі судового засідання Солодько О.І., за участю представника позивача Чекменьова Д.М., представників відповідача Останкевич Г.Ю., Бондар О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року у справі № 2а/0570/5727/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-російська хімічна компанія» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-російська хімічна компанія» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька про скасування податкового повідомлення-рішення. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька від 16.03.2011 року № 0000672344, яким до ТОВ «Ураїнсько-російська хімічна компанія» застосовані штрафні санкції у сумі 34063,16 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в ході проведеної податковим органом перевірки були виявлені порушення п.2.8, 2.9, 3.1, 3.2, 3.5 Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 р. N 637. Судом була дана невірна оцінка тій обставині, що відсутність у видаткових касових ордерах підпису одержувача готівкових коштів перешкоджає виведенню залишку готівки з каси, тому податковий орган зробив обґрунтований висновок, що зазначені в ордерах суми залишились в касі підприємство і тому мало місце перевищення затвердженого ліміту готівки в касі на суму 16286,14 грн., що є порушенням, за яке застосовані фінансові санкції. Крім того, в ході перевірки також встановлено, що до авансових звітів не надано платіжні документи, які б підтвердили оплату готівковими грошовими коштами сум, зазначених в авансових звітах, в розмірі 1490,88 грн., що також є порушенням зазначеного Порядку. Оскільки порушення мали місце, податковий орган обґрунтовано застосував фінансові санкції та прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Також суд необґрунтовано застосував до спірних правовідносин ст. 250 ГК України, оскільки накладені податковим органом фінансові санкції не є адміністративно-господарськими санкціями.

Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію А00 № 744731 (а.с. 11).

В період з 30.11.2010 року по 12.01.2011 року відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складений акт від 19.01.2011 року № 46/23-2/32458111 (а.с. 21).

16.03.2011 року на підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000672344, яким згідно з абз. 2.6 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 34063,16 грн. за порушення 2.8., 2.9. р. 2, п. 3.1., 3.2., 3.5. р. 3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (а.с.137).

Згідно видаткового касового ордеру № 4 від 11.01.2008 року ОСОБА_5 у рахунок погашення витрат на відрядження були видані кошти у сумі 1319,14 грн. Згідно видаткового касового ордеру № 19 від 28.03.2008 року ОСОБА_5 як аванс для відрядження були видані кошти у сумі 15000 грн. На зазначених документах відсутній підпис ОСОБА_5 в графі для особи, яка отримала кошти.

ОСОБА_5 є директором ТОВ «Українсько-російська хімічна компанія», що підтверджено наказом позивача № 1-П від 14.05.2003 року. Цим наказом ОСОБА_5 надано право першого підпису на банківських касових та інших фінансово-господарських документах, а також на нього покладено обов'язки з проведення банківських та касових операцій, складання податкової та фінансової звітності.

Зазначені обставини підтверджені дослідженими у справі доказами та не оспорюються сторонами.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що фінансові санкції передбачені за порушення порядку ведення касових операцій, повязаних із оборотом готівкових коштів, а не правильності складання відповідних звітних документів. Крім того, відповідачем було пропущено строки накладення адміністративно-господарської санкції, передбачений ст. 250 ГК України, тому податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги та скасував податкове повідомлення-рішення з наступних підстав.

У відповідності до абз. 2 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 р. № 436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особам громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок, що штрафні санкції, визначені Указом Президента України від 12 червня 1995 р. № 436/95 за своїм змістом є адміністративно-господарською санкцією, а тому строки та порядок їх застосування регулюються ст. 250 ГК України.

Згідно ст. 250 ГК України (в редакції, що діяла до 01.01.2011 року), адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Оскільки відповідачем рішення про застосування фінансових санкцій було прийняте 16.03.2011 року за порушення, які, за висновком податкового органу, були вчинені 11.01.2008 року та 28.03.2008 року стосовно перевищення затвердженого ліміту залишку готівки в касі, а також 05.12.2008 р., 16.11.2009 року і 23.12.2009 р. стосовно відсутності в авансових звітах належних платіжних документів на підтвердження витрат готівкових коштів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про застосування відповідачем фінансових санкцій поза межами строків, передбачених ст. 250 ГК України, що є підставою для визнання такого рішення протиправним і, як наслідок, його скасування.

Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відсутність підпису у видаткових касових ордерах особи, яка отримала кошти, є порушенням Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, але в даному випадку його не можливо кваліфікувати як перевищення ліміту залишку готівкових коштів в касі підприємства, оскільки фактичне знаходження зайвих готівкових коштів в касі підприємства доведено не було, а відсутність підпису в бухгалтерському документі свідчить лише про недодержання порядку його складання та обліку. За таких обставин підстав для застосування фінансових санкцій на підставі ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 № 436/95 у відповідача були відсутні.

Доводи апелянта на те, що суд першої інстанції в своєму рішенні при скасуванні спірного податкового повідомлення-рішення відповідача не навів висновків щодо наявності порушень, повязаних з відсутністю в авансових звітах за 05.12.2008 р., 16.11.2009 року і 23.12.2009 р. платіжних документів на підтвердження витрати готівкових коштів, не заслуговують на увагу і не впливають на законність рішення суду першої інстанції, оскільки в будь-якому випадку ці події мали місце поза межами строку, передбаченого ст. 250 ГК України, що судом наведено як підстава для задоволення позову.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, справа по суті вирішена правильно і підстави для скасування або зміни постанови відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2011 року у справі № 2а/0570/5727/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-російська хімічна компанія» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

У повному обсязі ухвала виготовлена 26 липня 2011 року.

Колегія суддівМ.М. Гімон

Л.А. Василенко

О.В. Карпушова