Ухвала суду № 22302999, 21.07.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зінченко О.В.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2011 року справа №2а/0570/6073/2011 <приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гімона М.М.

суддів Василенко Л.А. , Карпушової О.В.

при секретарі судового засідання Солодько О.І., за участю представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року у справі № 2а/0570/6073/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «В.С.Б. центр» до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м.Донецька про визнання дій протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року у справі позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «В.С.Б. центр» до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м.Донецька про визнання дій протиправними та скасування рішень задоволені. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька, які виразилися у винесенні рішень від 01.04.2011 року, та скасовано рішення №№ 434/02-51/32686315, 435/02-51/32686315, 436/02-51/32686315, 437/02-51/32686315 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків від 01.04.2011 року, в яких як підставою для їх прийняття застосований пункт 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який на момент прийняття цих рішень втратив чинність.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано положень пункту 7 розділу VIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, яким визначено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. За таких обставин оскаржувані рішення на підставі ст. 106 Закону України № 1058 відповідачем були прийняті правомірно, а висновок суду першої інстанції є незаконним.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «В.С.Б. - центр» є юридичною особою, яка зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька і є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

01.04.2011 року Управлінням Пенсійного фонду у Ворошиловському районі м. Донецька у відношенні позивача прийняті рішення № 434/02-51/32686315 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків за період з 06.10.2008 року по 15.10.2008 року, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, згідно якого до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 2037, 77 грн. та нарахована пеня у розмірі 183, 40 грн.; рішення №435/02-51/32686315 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків за період з 20.10.2008 року по 14.11.2008 року, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, згідно якого до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 2037, 77 грн. та нарахована пеня у розмірі 509, 44 грн.; рішення №436/02-51/32686315 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків за період з 20.11.2008 року по 12.01.2009 року, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, згідно якого до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 2037,77 грн. та нарахована пеня у розмірі 419,23 грн.; а також рішення №437/02-51/32686315 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків за період з 22.12.2008 року по 14.01.2009 року, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, згідно якого до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 2087, 26 грн. та нарахована пеня у розмірі 439, 82 грн. (а.с. 9).

Як на підставу для прийняття вказаних рішень відповідач послався на положення пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті спірних рішень відповідач діяв протиправно, оскільки на момент прийняття спірних рішень норми, на яку посилався відповідач як на підставу для прийняття рішення і яка б встановлювала відповідальність за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, не існувало.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні рішення прийняті управлінням Пенсійного фонду у Ворошиловському районі м. Донецька на реалізацію владних управлінських функцій на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058.

На підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-17 від 8 липня 2010 року, з 1 січня 2011 року частину 9 статті 106 виключено із Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що відповідач при застосуванні фінансових санкцій та нарахуванні пені не врахував, що норма закону, яка визначала склад правопорушення, вид та розмір санкцій, тобто поняття правопорушення і відповідальність за нього, діяла до 01 січня 2011 року, тому її застосування після цієї дати є незаконним.

Таким чином, відповідачем на момент застосування фінансових санкцій та нарахування пені застосована неіснуюча норма Закону, що доводить безпідставність прийняття спірних рішень відповідно до пункту 1 частини 3 статті 2 КАС України.

Доводи апелянта про правомірність винесення оскаржуваних рішень з посиланням на абзац 6 пункту 7 розділу VIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказаною нормою визначено, що законодавцем за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування залишені повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності вказаним Законом, однак підстави для застосування штрафних санкцій та нарахування пені за законодавством, яке втратило чинність, не передбачено.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, справа по суті вирішена правильно і підстави для скасування або зміни постанови відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м.Донецька залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року у справі № 2а/0570/6073/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «В.С.Б. центр» до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м.Донецька про визнання дій протиправними та скасування рішень залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

У повному обсязі ухвала виготовлена 25 липня 2011 року.

Колегія суддівМ.М. Гімон

Л.А. Василенко

О.В. Карпушова