Ухвала суду № 22299150, 13.03.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2012 року справа №2а-28111/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Яманко В. Г., суддів Казначеєва Е. Г., Васильєвої І. А.

секретар судового засідання Балакай І. Л.

за участі:

позивача не зявився,

відповідача ОСОБА_2 за дов. № 24444/10/10 від 14 вересня 2011 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Артемівської обєднаної державної податкової інспекції

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 26 грудня 2011 року

у справі № 2а-28111/10/0570 (суддя Бєломєстнов О. Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форте Україна»

до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Форте Україна» звернулося 10 грудня 2010 року до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (т. 1 арк. спр. 3-4) до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним повністю податкового повідомлення рішення від 29 квітня 2010 року № 0000242342/0 (від 12 липня 2010 року № 0000242342/1, від 15 вересня 2010 року № 0000242342/2, від 29 листопада 2010 року № 0000242342/3) про встановлення податкового зобовязання у розмірі 405236 грн. (289454 грн. податку на прибуток та 115782 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Позов було обґрунтовано тим, що позивач самостійно встановивши помилку в звітності з податку на прибуток виправив її шляхом подання уточнюючого розрахунку, який не визнано податковим органом та донараховано податок на прибуток.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2011 року (т. 5 арк. спр. 75-79) позовні вимоги ТОВ «Форте Україна» були задоволені частково, а саме визнані недійсними податкові повідомлення-рішення Артемівської ОДПІ від 29 квітня 2010 року № 0000242342/0, від 12 липня 2010 року № 0000242342/1, від 15 вересня 2010 року № 0000242342/2, від 29 листопада 2010 року № 0000242342/3 в частині визначення ТОВ «Форте Україна» суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 187953 грн., з яких: за основним платежем 134252 грн., штрафними (фінансовими) санкціями 53701 грн. У задоволенні позовних вимог в іншій частині було відмовлено. Суд першої інстанції при прийнятті судового рішення врахував висновки судової економічної експертизи, зазначив, що не приймає заперечення відповідача щодо неможливості дослідження відомостей бухгалтерського обліку позивача за раніше перевірений податковим органом період та не приймає посилання відповідача на постанову місцевого суду про притягнення до адміністративної відповідальності головного бухгалтера позивача.

В апеляційній скарзі (т. 5 арк. спр. 81-84) відповідач просив змінити постанову суду першої інстанції від 26 грудня 2011 року та відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Форте Україна» в повному обсязі. Апелянт не погоджується з тим, що позивач у декларації з податку на прибуток підприємств за 2 квартал 2009 року у рядку 02.2 «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» уточнив дохід шляхом його зменшення на суму 1157817 грн., у звязку з уточненням приросту балансової вартості за 2008 рік, оскільки актом від 19 травня 2009 року № 2006/23/31279561 попередньої планової виїзної перевірки ТОВ «Форте» за період з 1 квітня 2007 року по 31 грудня 2008 року було встановлено заниження або завищення задекларованих субєктом господарювання показників у рядку 01.2 декларації «приріст балансової вартості запасів», тому виправлення помилок після перевірки є неправомірним.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги. Позивач надав через канцелярію суду письмове заперечення на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити відповідачу в задоволенні скарги та залишити постанову суду першої інстанції без змін. Позивач також надав клопотання про відкладення судового розгляду, у звязку з відпусткою представника, яке було судом відхилено за необґрунтованістю.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, встановила наступне.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Форте Україна» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за № 31279561, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію та статутом (т. 1 арк. спр. 57-67).

З 25 лютого 2010 року по 9 квітня 2010 року на підставі направлення та відповідно до плану-графіку посадовими особами Артемівської ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Форте Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року. За наслідками перевірки був складений акт № 763/23/31279561 від 16 квітня 2010 року (т. 1 арк. спр. 6-36). Акт був підписаний позивачем з запереченнями, які податковим органом були відхилені (т. 1 арк. спр. 37-41).

В акті відповідач зазначив, що в порушення підпункту 4.1.5 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «Форте Україна» занижено податок на прибуток за 2 квартал 2009 року у сумі 289454 грн.

На підставі акту перевірки 29 квітня 2010 року Артемівською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000242342/0 (арк. спр. 42) про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток на суму 405236 грн., з якої основного платежу 289454 грн.. штрафних (фінансових) санкцій 115782 грн.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення до Артемівської ОДПІ, яка своїм рішенням залишила скаргу позивача без задоволення (т. 1 арк. спр. 43-46). Як наслідок 12 липня 2010 року Артемівською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000242342/1 (арк. спр. 47) про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток на суму 405236 грн.

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення до ДПА у Донецькій області, яка своїм рішенням залишила скаргу позивача без задоволення (т. 1 арк. спр. 48-51). Як наслідок 15 вересня 2010 року Артемівською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000242342/2 (арк. спр. 52) про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток на суму 405236 грн.

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення до ДПА у Донецькій області, яка своїм рішенням залишила скаргу позивача без задоволення (т. 1 арк. спр. 53-55). Як наслідок 29 листопада 2010 року Артемівською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000242342/3 (арк. спр. 56) про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток на суму 405236 грн.

В акті перевірки посадовими особами Артемівської ОДПІ було зазначено, що позивачем у декларації з податку на прибуток за 2009 рік у рядку 02.2 «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» задекларовано -1171650 грн., а саме: -1157817 грн. коригування валового доходу у звязку з уточненням суми приросту балансової вартості запасів за 2008 рік, -13833 грн. коригування валового доходу в сторону зменшення, у звязку з завищенням у 2 кварталі 2009 року валового доходу, отриманого від продажу товарів (робіт, послуг) у сумі 12933 грн. та інших доходів у сумі 900 грн.

Позивач надав 26 березня 2009 року до Артемівської ОДПІ уточнюючий розрахунок вх. № 5763 (т. 1 арк. спр. 114-116) податкових зобовязань, у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2008 рік, у звязку з уточненням суми валового доходу в сторону збільшення на 6067034 грн., а саме: 153 грн. коригування валового доходу в сторону збільшення у звязку з уточненням суми доходу отриманого від продажу товарів (робіт, послуг); 716079 грн. коригування валового доходу в сторону збільшення у звязку з перерахунком матеріальної складової в залишках незавершеного виробництва та готової продукції; 5350802 грн. коригування валового доходу в сторону збільшення у звязку з уточненням суми коштів отриманих від продажу іноземної валюти та доходу, отриманого від операційної курсової різниці. Позивач самостійно нарахував суму штрафу у розмірі 5 % від суми недоплати податку, у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок та надіслав до податкового органу пояснення (т. 1 арк. спр. 102), в якому зазначив, що уточнюючий розрахунок був поданий, у звязку з самостійно виявленою помилкою в сторону збільшення податку на прибуток за 2008 рік у сумі 1616888 грн. завдяки перерахунку приросту товарно-матеріальних цінностей. При перерахунку бухгалтером позивача була допущена помилка, а саме залишки ТМЦ на початок 2008 року були взяті в сумі 4550949 грн., в той час як в декларації за 2007 рік залишки ТМЦ на кінець року були задекларовані в сумі 5708766 грн., сума помилки склала 1157817 грн. Вказана помилка була виправлена в декларації за 2009 рік у строкі 02.2.

Перерахування матеріальної складової у залишках незавершеного виробництва та готової продукції позивачем було зроблено за 2006 рік, І-ІV квартали 2007 року, І-ІV квартали 2008 року (т. 1 арк. спр. 82), що вбачається з додатків К1/1 до податкових декларацій з податку на прибуток: за 2006 рік вх. № 44522 від 9 лютого 2007 року, за 2007 рік вх. № 49720 від 11 лютого 2008 року, за 2008 рік вх. № 52934 від 9 лютого 2009 року.

Відповідач зазначає, що ТОВ «Форте Україна» не скористалося своїм правом надати уточнюючий розрахунок податкових зобовязань, у звязку з перерахуванням матеріальної складової у залишках незавершеного виробництва та готової продукції за 2006 рік або відобразити уточнені показники у складі податкової декларації в наступні податкові звітні періоди. Відповідно до наказів, якими позивач встановив облікову політики на підприємстві у 2007, 2008, 2009 роках при визначенні приросту (убутку) запасів застосовувався метод вартості запасів перших за часом надходжень (т. 1 арк. спр. 83-97). Відповідач зазначає, що протягом 2007-2009 років метод оцінки позивачем не змінювався, тому підстави для уточнення податкових зобовязань були відсутні. Тобто, за висновком відповідача внаслідок невірно обраного позивачем періоду, за який встановлено завищення приросту балансової вартості запасів, ТОВ «Форте Україна» було занижено суму валового доходу на 1157817 грн. за 1 півріччя 2009 року.

У справі була проведена судова економічна експертиза, за висновком якої № 107/25 від 9 грудня 2011 року (т. 4 арк. спр. 224-231) відображене в акті перевірки порушення позивачем вимог підпункту 4.1.5 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підтверджено частково, а саме: документально підтверджено заниження позивачем податку на прибуток за 2009 рік, в тому числі за 2 квартал 2009 року в сумі 155202 грн. Розбіжності даних дослідження експерта з даними податкового органу про зменшення суми донарахованого податку на прибуток на суму 134252 грн. виникли внаслідок розбіжностей при розрахунку матеріальної складової балансової вартості запасів. Сума фінансових санкцій, яка відповідає розрахованій експертом сумі розбіжностей склала 53701 грн., тому суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги ТОВ «Форте Україна» на суму податкового зобовязання з податку на прибуток 187953 грн., з якої 134252 грн. основного платежу, 53701 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Апелянт документально підтверджених заперечень на висновок експерта не надав. Основні заперечення відповідача стосувалися того, що оскільки період з 1 квітня 2007 року по 31 грудня 2008 року був вже перевірений податковим органом, про що свідчить акт Артемівської ОДПІ № 2006/23/31279561 від 19 травня 2009 року (т. 1 арк. спр. 164-231), то позивач позбавлений права виправляти в наступних звітних податкових періодах дані декларацій, які були предметом попередньої перевірки.

З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року N 2181-III (далі Закон № 2181), який регулював спірні правовідносини, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності - 1095 днів, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Пунктом 17.2 статті 17 Закону № 2181 передбачено, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Тобто, дії позивача щодо уточнення даних декларації узгоджуються з приписами пункту 5.1 статті 5 та не узгоджуються з вимогами пункту 17.2 статті 17 Закону № 2181.

За підпунктом 4.4.1 пункту 4.4 статті 4 Закону № 2181 у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Така ж норма передбачена пунктом 56.21 статті 56 Податкового кодексу України.

Таким чином, оскільки наведені положення Закону № 2181 припускали двозначність трактування прав та обовязків платника податку щодо можливості подання уточнюючого розрахунку, то відповідно до підпункту 4.4.1 пункту 4.4 статті 4 Закону № 2181 та пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України рішення в даному випадку приймається на користь платника податків - позивача.

До того ж, в підрозділі 3.1.1 розділу 3.1 акту перевірки № 2006/23/31279561 від 19 травня 2009 року (т. 1 арк. спр. 143-146) посадовими особами Артемівської ОДПІ було зазначено, що внаслідок перевірки достовірності відображених позивачем показників у поданих деклараціях з податку на прибуток за період з 1 квітня 2007 року по 31 грудня 2008 року не встановлено заниження або завищення задекларованих у деклараціях з податку на прибутку позивачем показників: у рядку 01.1 «доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у рядку 01.2 «приріст балансової вартості запасів», у рядку 01.6 «інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5».

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що за частиною 4 статті 72 КАС України постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, тому постанова Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14 липня 2010 року (т. 1 арк. спр. 103) про притягнення головного бухгалтера ТОВ «Форте Україна» ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку не є доказом порушення вимог законодавства про оподаткування прибутку безпосередньо платником податку - ТОВ «Форте Україна».

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова прийнята судом першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга відповідача залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Артемівської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2011 року залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 14 березня 2012 року.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді: Е.Г.Казначеєв

І.А.Васильєва