Ухвала суду № 22299146, 13.03.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Петросян К.Є.

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2012 року справа №2а/1270/242/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Яманко В. Г., суддів Казначеєва Е. Г., Васильєвої І. А.

секретар судового засідання Балакай І. Л.

за участі:

позивача Єгорушкін Є. О., директор,

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління»

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 24 січня 2012 року у справі № 2а/1270/242/2012 (суддя Петросян К. Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління»

до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління» звернулося 4 січня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (арк. спр. 3-5) до державної податкової інспекції в м. Лисичанську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 19 липня 2011 року № 0000342301 про визначення грошового зобовязання на суму 14671 грн. 25 коп., з якого основного платежу 11737 грн., штрафних (фінансових) санкцій 2934,25 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що господарські операції з ТОВ «Транс Термінал 5» мали реальний характер, їх виконання підтверджено первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, тому формування податкового кредиту на підставі виданих цими товариствами податкових накладних є правомірним.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 січня 2012року (арк. спр. 98-101) у задоволенні позову ТОВ «Будівельно-монтажне управління» було відмовлено.

При прийнятті судового рішення суд першої інстанції виходив з того, що у господарських операціях позивача з ТОВ «Транс-Термінал 5» на стороні продавця діяла особа, яка не мала законних повноважень на здійснення операцій купівлі-продажу будівельних матеріалів та на підписання податкових накладних.

З постановою суду першої інстанції не погодився позивач, подав апеляційну скаргу (арк. спр. 205-207), просив скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при винесенні спірної постанови судом першої інстанції не враховано, що вирок Ленінського районного суду міста Луганська від 10 березня 2011 року не може бути підставою для визнання недійсними всіх правочинів укладених ТОВ «Транс-Термінал 5» та недійсності всіх документів виданих від імені цього товариства. З огляду на те, що ТОВ «Транс-Термінал 5» мав статус платника ПДВ, не був виключений з Єдиного державного реєстру як юридична особа, тому податковий кредит правомірно сформований позивачем на підставі податкових накладних виданих ТОВ «Транс-Термінал 5».

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги. Представник відповідача до судового засідання не зявився, про дату та час слухання був повідомлений.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг та заперечень на неї, встановила наступне.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за № 31563714, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію, довідкою статистики (арк. спр. 8-9).

З 6 по 11 липня 2011 року на підставі наказу № 452 від 5 липня 2011 року (арк. спр. 62) посадовими особами ДПІ в м. Лисичанську була здійснена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Будівельно-монтажне управління» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 1 квітня 2008 року по 31 березня 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Транс-Термінал 5». За наслідками перевірки був складений акт № 62/23-31563714 від 11 липня 2011 року (арк. спр. 10-20).

Наказ № 452 від 5 липня 2011 року оскаржений позивачем до суду не був.

Перевіркою було встановлено порушення підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині заниження податку на прибуток за 3 квартал 2010 року на суму 11737 грн. та підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині заниження податку на додану вартість за липень 2010 року в розмірі 9389,92 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Лисичанську 19 липня 2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000342301 про визначення грошового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 14671 грн. 25 коп., з якої основного платежу 11737 грн., штрафних (фінансових) санкцій 2934,25 грн. (арк. спр. 22).

Визначення податкових зобовязань з податку на прибуток було повязано з тим, що господарські операції позивача з ТОВ «Транс-Термінал 5» не носили реальний характер, первинні документи надані до матеріалів справи, як докази правомірності формування позивачем валових витрат та податкового кредиту, на думку податкового органу, не є належними доказами, оскільки підписані не уповноваженою особою ОСОБА_3, про що свідчить вирок суду.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до податкових органів, рішеннями яких скарги позивача були залишені без задоволення (арк. спр. 23-26).

ТОВ «Будівельно-монтажне управління» в особі директора Єгорушкіна Є. О. (покупець) та ТОВ «Транс-Термінал 5» в особі директора ОСОБА_3 (продавець) був укладений 16 липня 2010 року договір № 20 купівлі-продажу будівельних матеріалів (арк. спр. 43-44). Позивач підтверджує виконання умов договору накладною № 0728 від 28 липня 2010 року та податковою накладною № 407 від 28 липня 2010 року на суму 56339,51 грн., в тому числі ПДВ 9389,92 коп. (арк. спр. 45, 51).

В судовому засіданні представник позивача - директор Єгорушкін Є. О. наголосив на тому, що з директором ОСОБА_3 знайомий не був, документи на поставку будівельних матеріалів були отримані від маловідомої особи на імя «ОСОБА_4», який надав в підтвердження своїх повноважень установчі та реєстраційні документи ТОВ «Транс-Термінал 5».

Позивачем до складу валових витрат була включена сума 46979,59 грн. за господарською операцією з ТОВ «Транс-Термінал 5» у декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2010 року (арк. спр. 75-76) по першій події поставці товарів, хоча докази фактичної поставки та оприбуткування отриманих від ТОВ «Транс-Термінал 5» будівельних матеріалів позивач до справи не надав.

Оплата будівельних матеріалів на адресу ТОВ «Транс-Термінал 5» була здійснена позивачем у безготівковій формі частково платіжним дорученням № 257 від 20 серпня 2010 року в сумі 18000 грн.

В поясненнях № 49 від 8 червня 2011 року наданих на запит податкового органу (арк. спр. 55-56) позивач повідомив, що в липні 2010 року придбані у ТОВ «Транс-Термінал 5» будівельні матеріали на суму 56339,51 грн. були використані для реконструкції приміщення під торгівельний центр в м. Сєвєродонецьку, що, на думку позивача, підтверджено формами КБ-2В за липень та серпень 2010 року (арк. спр. 35-42), списання матеріалів було проведено за формою М-29. Проте, форми КБ-2В не містять посилання на ідентифікуючі ознаки будівельних матеріалів, за якими можливо було б встановити, що саме ці матеріали були поставлені позивачу ТОВ «Транс-Термінал 5» за накладною № 0728 від 28 липня 2010 року.

В цих же поясненнях та в судовому засіданні позивач зазначив, що будівельні матеріали були постановлені транспортом ТОВ «Транс-Термінал 5», як це було передбачено умовами договору № 20 від 16 липня 2010 року, проте до справи товарно-транспортні накладні надані не були, оскільки їх наявність позивач вважає не обовязковою.

Згідно розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. N 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568, товарно-транспортна накладна це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Первинні документи по взаємовідносинам між позивачем та ТОВ «Транс-Термінал 5» були підписані від імені продавця директором ОСОБА_3, який не мав наміру займатися підприємницькою діяльністю, про що свідчить вирок суду. Так, вироком Ленінського районного суду від 10 березня 2011 року ОСОБА_3 був визнаний винним у вчиненні злочину передбаченого частиною 2 статті 28, частини 2 статті 205 КК України. Вирок набрав законну силу, оскаржений не був (арк. спр. 88-91).

З вироку суду вбачається, що ОСОБА_3 створив юридичну особу - ТОВ «Транс-Термінал 5» для прикриття незаконної діяльності без фактичного наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність. Установчі та банківські документи були передані ОСОБА_3 невстановленій особі, яка фактично здійснювала видачу підприємствам документів про реалізацію товарно-матеріальних цінностей та подала до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року з неправдивими відомостями, що обумовило прийняття Ленінською МДПІ в м. Луганську податкового повідомлення-рішення про донарахування податку на прибуток.

В вироку було зазначено, що ОСОБА_3 не підписував договори, накладні, податкові накладні та інші первинні документи від імені ТОВ «Транс-Термінал 5».

За статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а в разі відсутності розрахунків за господарською операцією вона є незавершеною.

За абзацом 4 пункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції документально не підтверджено та не підтверджено факту підписання цих документів визначеною в них особою, то відповідні документи, в даному випадку накладна та податкова накладна, не можуть вважатися достовірними первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, у разі наявності документальних доказів, а в даному випадку вироку суду, які ставлять під сумнів достовірність первинних документів, наданих в якості доказів, позивач повинен доводити їх дійсність та реальність вчинення господарської операції, що в даній справі позивачем не дотримано.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції залишається без змін.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 14 березня 2012 року.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді: Е.Г.Казначеєв

І.А.Васильєва