Ухвала суду № 22296507, 29.02.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Нікулін О.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2012 року справа №2а/0570/22589/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецькій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Нікулін О.А.

судді Радіонова О.О., Жаботинська С.В.

секретар судового засідання: Гуринович А.Б.

за участі:

представника позивача: Ющенко Н.П.

представника відповідача: Ламєкіна С.М., Діденко Т.А., Колеснікова О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАОК" до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001762341 від 18.08.2011 року та № 0001772341 від 18.08.2011 року, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2011 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001762341 від 18.08.2011 року та № 0001772341 від 18.08.2011 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Суд першої інстанції скасував податкове повідомлення-рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області № 0001762341 від 18.08.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання у розмірі 156250,00 грн. за платежем податок на прибуток у ' тому числі основного платежу - в сумі 125000, 00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 31250,00 грн., скасував податкове повідомлення-рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області № 0001772341 від 18.08.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання у розмірі 125000,00 грн. за платежем податок на додану вартість у тому числі основного платежу - в сумі 100000,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 25000,00 грн.

З постановою суду першої інстанції не погодився податковий орган та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права та виходив з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАОК» зареєстровано розпорядженням виконавчого комітету Краматорської міської Ради народних депутатів № 28 від 20.01.1993 року, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 1501 від 20.01.1993 року та у зв'язку із зміною місцезнаходження перереєстровано Слов'янським міським виконавчим комітетом народних депутатів 01.06.2001 року. Взято на податковий облік в органах Державної податкової служби 04.07.2001 року за № 2947 та перебуває на обліку у Слов'янської ОДПІ.

Позивач, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 05.03.2008 року № 100102564, виданого Слов'янською ОДПІ зареєстрований платником ПДВ 19.09.1997 року.

Підприємство здійснює свою діяльність на підставі статуту та відповідно до довідки АБ № 205074 є юридичною особою, видами діяльності якої за КВЕД є виробництво тари з пластмас, оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням, діяльність у сфері інжинірингу, технічне обслуговування та ремонт автомобілів, функціонування інфраструктури автомобільного ті міського транспорту, посередництво в торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками.

На підставі направлення від 22.07.2011 року № 001217, виданого Слов'янською ОДПІ та керуючись пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1 ст. 75, п. 79.1 ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ПАОК» з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за липень-вересень 2009 року та податку на прибуток підприємств за період з 01.07.2009 року по 30.09.2009 року по взаємовідносинам з АТЗТ «Авіс», про що було складено акт від 04.08.2011 року за № 3893/23-3-13506103.

По результатам зазначеної перевірки податковим органом були встановлені наступні порушення:

-П. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, що призвело до завищення валових витрат за період з 01.07.2009 року по 30.09.2009 року в сумі 500000,00 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 125000,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року в сумі 125000,00 грн.;

- Пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, що призвело до завищення податкового кредиту за вересень 2009 року в сумі 100000,00 грн., у

зв'язку з чим занижено податок на додану вартість на загальну суму 100000,00 грн. в тому числі за вересень 2009 року на суму 100000,00 грн.

Акт перевірки від 04.08.2011 року за № 3893/23-3-13506103 був підписаний позивачем із запереченнями від 08.08.2011 року за № 08/08-2011-01, які рішенням Слов'янської ОДІТІ про розгляд заперечень за № 23895/10/23-313-4 від 16.08.2011 року висновки акту перевірки були залишені без змін.

По результатам перевірки податковим органом були складені податкові повідомлення - рішення, а саме № 0001772341 від 18.08.2011 року, яким згідно із пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абзацу 2 ст. 123.1 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями на підставі акту перевірки від 04.08.2011 року за № 3893/23-3-13506103 із визначенням порушення пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 125000,00 грн. (100000,00 грн. - за основним платежем, 25000,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та № 0001762341 від 18.08.2011 року, яким згідно із пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абзацу 2 ст. 123,1 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями на підставі акту перевірки від 04.08.2011 року за № 3893/23-3-13506103 із визначенням^ порушення п. 5.1 пп. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5, пп. 11.2.1 ст. 11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 156250,00 грн. (125000,00 грн. - за основним платежем, 31250,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Паок», згідно додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість № 9001324339 від 14.10.2009 року у вересні 2009 року задекларувало податковий кредит від операцій з придбання товару від АТЗТ «Авіс» в сумі 1000000,00 грн. та в період з 01.07.2009 року по 30.09.2009 року було задекларовано валових витрат в сумі 5737755,00 грн.

Відповідно до договору купівлі-продажу за № 01/07-2009-1 від 01.07.2009 року Акціонерне товариство закритого типу «Авіс» (продавець) зобов'язувався передати у власність, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Паок» (покупець) прийняти та сплатити у встановлений договором строк екскаватор крокуючий типа ЕШ 10/70, 1982 року випуску, заводський номер 276, виробництва Новокраматорського машинобудівного заводу, знос 40% , що належить капітальному ремонту із заміною усіх зношених механізмів шляхом передачі права власності на товар, який знаходиться на Верболозовському розрізі, м. Олександрія Кіровоградської області. Ціна товару за договором складала 60000,00 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 100000,00 грн., товар приймався на умовах ЕХ \?ОКК8 - ОСОБА_1 - склад продавця у відповідності до Інкотермс 2000.

Розрахунки між суб'єктами господарювання відбувалися відповідно до додаткової угоди за № 1 від 27.07.2009 року до договору купівлі - продажу за № 01/07-2009-1 від 10.07.2009 року шляхом видачі покупцем простого безвідсоткового векселя (серії АА № 0763596), у зв'язку із чим 28.07.2009 року був між ТОВ «ПАОК» та АТЗТ «Авіс» було складено акт приймання передачі векселю, за яким покупець передає простий вексель серії АА 0763596 у кількості одна штука номінальною вартістю 600000,00 грн., за який платіжним дорученням ТОВ «Паок» № 396 від 30.05.2011 року на ПАТ КБ «Інтербанк» у м. Київ в сумі 600000,00 грн. вексель було погашено..

Листом від 05.05.2011 року на адресу ТОВ «Руфусбуд» позивач повідомив про необхідність підтвердження право векселеодержувача шляхом надання векселю, що підтверджений індосаментом.

05.05.2011 року між ТОВ «Руфусбуд» пред'явило, а ТОВ «Паок» прийняло до акцепту вексель № АА 0763596, що відображено в акті пред'явлення векселя до акцепту, у зв'язку із чим ТОВ «Руфусбуд» підтвердило свою згоду на сплату наданого до акцепту векселю до строку платежу.

Актом приймання - передачі від 27.07.2009 року продавцем було передано покупцю екскаватор крокуючий типа ЕШ 10/70, 1982 року випуску, заводський номер 276, виробництва Новокраматорського машинобудівного заводу, рахунок - фактура № СФ-1707-5 від 20.07.2009 року на суму 600000,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 100000,00 грн., надано видаткову накладну за № 27075 від 27.07.2009 року на суму 600000,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 100000,00 грн. та податкову накладну від 27.07.2009року № 45 на суму 600000,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 100000,00 грн,, яка була відображена в реєстрі отриманих податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАОК".

Перевезення вантажу за маршрутом Александрія (Кіровоградська область) - м. Миколаїв (Слов'янський район) було організовано експедитором ДП «АТЛ Україна» на підставі угоди № 158 від 12.10.2009 року, що також підтверджується товарно-транспортними накладними від 27.10.2010 року та від 01.11.2010 року.

На виконання умов зазначеного договору було складено та підписано рахунок - фактуру № 100 від 21.10.2010 року, надано акт прийому - здавання робіт № 2188 від 03.11.2010року, отримано позивачем податкову накладну № 192 від 22.10.2010 року на суму 83000,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 13833,33 грн., подорожні листи за № 120 від 03.10.2010 року, № 156 від 07.10.2010 року, № 163 від 11.10.2010 року, № 155 від 26.10.20100 року, № 242 від 20.10.2010 року, № 243 від 22.10.2010 року, № 223 від 01.11.2010 року, № 222 від 04.11.2010 року, № 388 від 06.11.2010 року, № 389 від. 08.11.2010 року, № 221 від 11.11.2010 року, № 219 від 22.11.2010 року, № 220 від 27.10.2010 року, № 374 від 02.12.2010 року, № 376 від 05.12.2010 року, № 378 від 09.12.2010 року, № 382 від 17.12.2010 року, та в свою чергу перераховано грошові кошти на вказану суму платіжним дорученням від 22.10.2010 року за № 586.

Окрім того, перевезення товару за маршрутом Александрія (Кіровоградська область) - м. Миколаїв (Слов'янський район) здійснювалось власним транспортом ТОВ «ПАОК», що підтверджується товарно-транспортними накладними від 03.10.2010 року до маршрутного листу № 120, від 07.10.2010 року до маршрутного листу № 156, від 11.10.2010 року до маршрутного листу № 163, від 16.10.2010 року до маршрутного листу № 155, від 20.10.2010 року до маршрутного листу № 242, від 22.10.2010 року до маршрутного листу № 243, від 01.11.2010 року до маршрутного листу № 223, від: 04.11.2010 року до маршрутного листу № 222, від 06.11.2010 року до маршрутного листу. № 388, від 08.11.2010 року до маршрутного листу № 389, від 11.11.2010 року до маршрутного листу № 221, від 22.11.2010 року до маршрутного листу № 219, від 27.11.2010 року до маршрутного листу № 220, від 01.12.2010 року до маршрутного листу №374, від 05.12.2010 року до маршрутного листу № 376, від 09.12.2010 року до маршрутного листу № 378, від 17.12.2010 року до маршрутного листу №382.

31.07.2009 року розпорядженням ТОВ «Паок» було прийнято рішення про проведення ремонту екскаватору крокуючого типа ЕШ 10/70, 1982 року випуску на підставі відмови потенціального покупця на його придбання, у зв'язку із чим були укладені договір підряду № 0111, № 0211, № 0311 від 01.08.2010 року на виконання демонтажних робіт та договір за № 45 від 12.08.2010 року про надання послуг Державного підприємства по видобутку бурого вугілля «Бурвугілля», предметом яких було надання послуг власною компресорною установкою ПВД 10/07 для демонтажних робіт.

На виконання умов зазначеного договору було складено акт приймання - передачі виконаних робіт від 27.09.2010 року та виконавцем послуг ДП по видобутку бурого вугілля «Бурвугілля» видано позивачу податкову накладну від 27.09.2010 року за № 57 на суму 2009,48 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 334,91 грн., що відображено в реєстрі отриманих податкових накладних, а також квитанцію до прибуткового касового ордеру від 12.08.2010 року.

29.07.2010 року та 12.10.2010 року позивачем було укладено договори за № 23 та за № 2 на послуги автокрану із приватними підприємцями ОСОБА_7 та ОСОБА_8, на виконання умов яких складено акти виконаних робіт за № 2 від 10.10.2010 року, за № 2 від 27.10.2010 року, за № 3 від 30.10.2010 року на об'єкті ТОВ «Паок» автокраном ЬІЕВНЕЯК ІЛМ 1030 в м. Олександрія, видано позивачу талони замовника на підставі яких на рахунок ОСОБА_7 та ОСОБА_8 платіжними дорученнями від 05.10.2010 року за № 554, від 30.09.2010 року № 284, від 19.10.2010 року за № 577, від 27.10.2010 року № 604, від 02.11.2010 року № 310 було перераховано грошові кошти у розмірі 20000,00 гри., 22000,00 грн., 45198,00 грн., 24888,00 грн. та у розмірі 12508,00 грн.

Договорами підряду № 01/04/2011-111, № 01/04/2011-211, № 01/04/2011-311, № 01/04/2011-411, № 01/04/2011-511, № 01/04/2011-611 № 01/04/2011-711, №01/04-2011-811 від 01.04.2011 року, ТОВ «ПАОК» було доручено підрядникам виконати роботи по зачистці., миттю та покрасі вузлів екскаватора ЕШ 10/70 1982 року випуску, про що було складено акти на виконання робіт (послуг) за № 27/05-2011-07, № 27/05-2011-06, № 27/05-2011-05, № 27/05-2011-05, № 27/-5-2011-01, № 27/05-2011-04, № 27/05-2011-08, № 27/05-2011-02 від 27.05.2010 року.

Після здійснення демонтажних робіт, відповідно до умов договору за № 22П-10 від 22.12.2010 року, ЗАТ «РусХимМетал» придбало у ТОВ «ПАОК» екскаватор крокуючий типа ЕШ 10/70, 1982 року випуску, заводський номер 276, виробництва Новокраматорського машинобудівного заводу за 24000000,00 рублів РФ із строком постачання на протязі 3-х місяців, починаючи з 07.02.2011 року.

Разом з товаром, що був проданий ТОВ «ПАОК» за договором № 22П-10 від 22.12.2010 року було надано технічний опис комплектного об'єкту та рахунки - фактури № КВ 21/02/2011-08, № КВ 21/02/2011-07, № КВ 21/02/2011-06, № КВ 21/02/2011-05 від 21.02.2010 оку, № КВ 12/04/2011-10, № КВ 12/04/2011-16, № КВ 12/04/2011-18 від 12.04.2011 року, № КВ 19/04/2011-09, № КВ 19/04/2011-20 від 19.04.2011 року, № КВ 11/05/2011-11а, № КВ 11/05/2011-10а від 11.05.2011 року, № КВ 11/05/2011-1, № КВ 11/05/2011-4, № КВ 11/05/2011-2, № КВ 11/05/2011-19, № КВ 11/05/2011-3 від 16.05.2011року, № КВ 25/05/2011-13, № КВ 25/05/2011-12, № КВ 25/05/2011-11 від 25.05.2011 року, № КВ 26/05/2011-21, № КВ 26/05/2011-14 від 26.05.2011 року.

В свою чергу, на виконання умов вищезазначеного договору ЗАТ «РусХимМетал» зо допомогою меморіальних валютних ордерів за № 627 від 25.03.2011 року на суму 565878,24 грн., за № 708 від 04.04.2011 року на суму 561180,00 грн., за № 648 від 07.04.2011 року на суму 564540,00 грн., за № 1166 від 13.04.2011 року на суму 566160,00 грн., за № 961 від 20.04.2011 року на суму 3478410,56 грн. перерахувало грошові кошти на рахунок ТОВ «ПАОК».

У зв'язку із тим, що перевезення товару здійснювалось частинами, позивачем були укладені наступні договори на надання транспортних послуг, а саме на підставі договору на надання транспортно-експедиційних послуг (організація автомобільних перевезень вантажів) від 18.02.2011 року за № 4, відповідно до умов якого, ТОВ «Паок» (замовник) доручав, а ТОВ «Пантос Логістікс Україна» (експедитор) зобов'язувався за рахунок замовника організувати перевезення вантажу.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Пантос Логістікс Україна» надало позивачу рахунки - фактури з послуг міжнародного перевезення по маршруту Слов'янськ (Україна) - Желєзногорськ (Росія) від 22.02.2011 року № СФ-0000061 на суму 18000,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 650,00 грн., № СФ-0000059 на суму 18000,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 650,00 грн., № СФ-0000060 на суму 18000,00 грн. .з урахуванням ПДВ у розмірі 650,00 грн., № СФ-0000062 на суму 16000,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 750,00 грн., від 13.04.2011 року № СФ-0000205 на суму 16000,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 650,00 грн., № СФ-0000207 на суму 16000,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 650,00 грн., № СФ-0000206 на суму 16000,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 650,00 грн. та акти здачі - приймання робіт (надання послуг) від 22.02.2011 року № ОУ-0000061, № ОУ-0000059, № ОУ-0000060, № ОУ-0000062, від 13.04.2011 року № ОУ-0000206, № ОУ - 0000208, № ОУ-00000207, від 21.04:2011 року № ОУ-000027, № ОУ-0000228, від 20.05.2011 року б/н.

Також, перевезення товару здійснювалось на підставі договору доручення за № 1 від 04.05.2011 року, відповідно до умов якого, ТОВ «Мидлоджик» (повірений) за дорученням ТОВ «ПАОК» надає послуги по організації перевезень вантажним автотранспортом за рахунок позивача.

На виконання умов договору ТОВ «Мидлоджик» (повірений) надав ТОВ «ПАОК» рахунки-фактури № СФ-0003 від 12.05.2011 року на суму 15800,00 грн., № СФ-0004 від 12.05.2011 року на суму 15800,00 грн., № СФ-0001 від 05.05.2011 року на суму 365324,00 грн., № СФ-0001 від 05.05.2011 року на суму 365324,00 грн., № СФ-0006 від 19.05.2011 року на суму 15800,00 грн., № СФ-0007 від 25.05.2011 року на суму 15800,00 грн., № СФ-. 0008 від 25.05.2011 року на суму 15800.00 грн., № СФ-0009 від 26.05.2011 року на суму 15800,00 грн., № СФ-0010 від 26.05.2011 року на суму 15800,00 грн., № СФ-0011 від 30.05.2011 року на суму 16500,00 грн. та акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) за № ОУ-0003 від 12.05.2011 року, № ОУ-0004 від 12.05.2011 року, № ОУ-0001 від 05.05.2011 року, № ОУ-0006 від 19.05.2011 року, № ОУ-0007 від 25.05.2011 року, № ОУ-0008 від 25.05.2011 року, № ОУ-0009 від 26.05.2011 року, № ОУ-0010 від 26.05.2011 року, № ОУ-0011 від 30.05.2011 року.

Перетинання товару підтверджується вантажними митними деклараціями та міжнародними товарно-транспортними накладними, а саме СМК № 075538 від 22.02.2011 року, СМК № 0032936 від 22.02.2011 року, СМК № 075572 від 22.02.2011 року, СМК № 075572 від 22,02.2011 року, СМК № 075.575 від 22.02.2011 року, СМК № 075575 від 22.02.2011 року, СМК № 039609 від 14.04.2011 року, СМК № 039610 від 14.04.2011 року, № 0183058 від 14.04.2010 року, СМК № 147808 від 20.04.2011 року, СМК № 0019751 від 21.04.2011 року, СМК№ 078666 від 15.05.2011 року, СМК № 147809 від 12.05.2011 року, № 0019763 від 12.05.2011 року, СМК № 845854 від 19.05.2011 року, СМК № 078661 від 19.05.2011 року, СМК № 078664 від 19.05.2011 року, СМК № 078665 від 19.05.2011 року, СМК № 040711 від 25.05.2011 року, СМК № 040710 від 25.05.2011 року, СМК № 038374 від 25.05.2011 року, СМК № 0062146 від 26.05.2011 року, СМК № 0062149 від 27.05.2011 року.

Під час. проведення перевірки, податковим органом в результаті дослідження сумнівних операцій спеціалістами ДПА у Донецькій області управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, що відображені у листі від 25.06.2011 року № 9592/7/35-413-4, було встановлено сумнівні фінансові операції за участю АТЗТ «Авіс», а саме, згідно з вироком Октябрського районного суду м. Харкова від 01.09.2010 року за справою № 1-408/10 по звинуваченню у скоєнні правопорушень, передбачених ст. 205 Кримінального кодексу України, група осіб створила фіктивні суб'єкти господарської діяльності, у тому числі АТЗТ «Авіс», які без наміру здійснення статутної діяльності, що передбачена засновницькими документами, виконували операції з показаного переведення безготівкових коштів у готівкові, проводили безтоварні операції з незаконного переведення безготівкових коштів у готівкові, проводили безтоварні угоди, виписуючи фіктивні бухгалтерські документи. Отже, за результатами аналізу додатку № 5 до декларації з ПДВ податковим органом було встановлено, що ТОВ «Паок» у 2009 році формувало податковий кредит, використовуючи фіктивні документи АТЗТ «Авіс».

У зв'язку із зазначеним, податковий орган вважає, що правочини між АТЗТ «Авіс» та підприємствами - покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків та відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст. 216 Кодексу не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Зазначене також стосується угоди позивача та АТЗТ «Авіс», яку Слов'янська ОДШ вважає нікчемною та такою, що не має товарного характеру, у зв'язку із чим підлягала виключенню з податкового обліку та не спричинила виникнення об'єкту оподаткування та податкового кредиту.

Доведення факту існування нікчемного правочину, повинно здійснюватись певними засобами доказування, тобто, наявність доказів, на які посилаються податкові органи під час проведення перевірок, повинні міститися в актах перевірки, а тому може бути підставою для встановлення факту нікчемності (удаваності) правочину та звернення до суду з позовом про стягнення з платника податків коштів, отриманих за нікчемними угодами, але документальне дослідження передбачає аналіз усіх документів, необхідних для документування господарських операцій, зокрема, передбачених нормативно-правовими актами (Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність» та інші).

Поняття правочину визначено статтею 202 Цивільного кодексу України, а саме правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Загальними вимогами чинного правочину є те, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. (ст. 203 ЦК).

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, при чому відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає ; спору.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Отже, вироком Октябрського районного суду м. Харкова від 01.09.2010 року за справою № 1-408/10, на який посилається податковий орган в спірному акті перевірки, не зазначено які саме правочини, вчинені за участю АТЗТ «Авіс» є недійсними та такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, та окрім того, суд зазначає, що сам вирок Октябрського районного суду м. Харкова не винесений у відношенні посадової особи АТЗТ «Авіс» - ОСОБА_6

Відповідач, встановлюючи факти нікчемності укладеного правочину між ТОВ «ПАОК» з АТЗТ «Авіс» фактично керувався лише припущенням щодо його фіктивності (нікчемністі), у зв'язку із чим вбачається . необєктивність посилань з боку податкового органу, оскільки доказів щодо існування вироку відносно посадових осіб саме АТЗТ «Авіс» суду не надано.

Відповідач, в спірному акті перевірки також посилається на порушення позивачем ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та на положення п. 2.4 «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом МФУ від 24.05.1995 року № 88», а саме на той факт, що транспортування екскаватору на адресу ТОВ «ПАОК» відбувалося на підставі заявки до договору - доручення на організацію перевезення вантажу ТОВ «ПАОК» на перевезення негабаритного вантажу підприємством - експедитором ДП «АТЛ Україна»., проте на заяві відсутні дата та номер, не вказано на підставі якої угоди робиться дана заявка, датою рахунку - фактури на пред'явлення до. сплати ТОВ «ПАОК» за надані послуги перевезення негабаритного вантажу від ДП «АТЛ Україна» є 21.10.2010 року, тобто, ранішою ніж ТОВ «ПАОК» надало заявку на цю послугу, а в самій угоді за № 158 від 12.10.2009 року в п. «9 строк дії угоди» взагалі відсутня інформація.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». '

Відповідно до статті 1 цього Закону, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статі 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Пунктом 2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом МФУ від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, заявка до договору - доручення на організацію перевезення вантажу ТОВ «ПАОК» щодо перевезення негабаритного вантажу - екскаватору не може бути первинним документом в розумінні вимог ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки фактично не є документом, що фіксує факт здійснення . господарської операції, а лише є підставою для здійснення самої господарської операції та взагалі не складається ані під час її здійснення, ані під час після її закінчення.

В даному випадку документом, що фіксував факт здійснення господарської операції, був акт приймання - передачі робіт (надання послуг)від 03.11.2010 року за № 2188, у зв'язку із чим суд, вважає не обов'язковим наявність у заявці до договору - доручення дати, номеру та зазначення угоди, на підставі якої робиться сама заявка.

Частиною 4 ст. 179 Господарського кодексу визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

- вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

- примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

- типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

- договору приєднання, запропонованого однією стороною для. інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Частиною 2 ст. 61 Господарського кодексу України визначено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно із ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для. договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Проте, в більш вузькому розумінні вимог саме до договору поставки (про який йде мова в даному випадку), частиною 1 ст. 267 Господарського кодексу визначено, що ; договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.

Отже, щодо посилань податкового органу відносно відсутності інформації про строк дії угоди поставки за № 158 від 12.10.2009 року, слід зазначити, що строк в даному випадку, не є істотною умовою, передбаченою саме для цього виду договору, його невизначеність є волевиявленням сторін та за законом вказує на укладання угоди строком на 1 рік.

В акті перевірки, Слов'янська ОДПІ посилається на той факт, що сама операція з придбання екскаватору крокового ЕШ 10/70 не відповідає фактичним обставинам господарської діяльності ТОВ «ПАОК», оскільки основним видом діяльності АТЗТ «Авіс» є виробництво деревинної тари, у періоді, що перевірявся, а ТОВ «ПАОК»; займалось виробництвом пластмас, що також було підставою висновку про неправомірне включення до складу валових витрат на суму 500000,00 грн., чим порушено п. 5.1 пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» та в свою чергу стало необгрунтованою підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) в сумі 100000,00 грн., чим порушено пп. 7.4,1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість».

Відповідач зазначав, що за результатами обробки відхилень, встановлених; Системою автоматизованого. співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, було виявлено розбіжності між ТОВ «ПАОК» та АТЗТ «Авіс» у вересні 2009 року на суму 100000,00 грн. та при отриманні відповіді від ДПІ Дзержинського району м. Харкова на свій запит за № 23/01/7/23-313 від 18.08.2011 року було встановлено, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та

фізичних осіб - підприємців було внесено запис про відсутність підприємства за місцем реєстрації, у зв'язку із чим не має можливості провести перевірку. Крім того, податковий орган посилався на відсутність основних фондів у АТЗТ «Авіс», що також було підставою для зняття суми 100000,00 грн. з податкового кредиту позивача.

Згідно із підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із. Договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для - оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпункт 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону визначає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Згідно з абзацами 1,3 пп. 7.2.3 п. 7.2. ст. 7 Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох. примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом одночасно' розрахунковим документом.

Податкові накладні, наявні в матеріалах справи, були отримані позивачем, тобто у відповідності до пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач має право на формування податкового кредиту, що також підтверджується банківськими виписками, які відповідають за правильність формування податкового кредиту за спірні періоди, відповідно до норм Закону України "Про податок на додану вартість".

Аналіз норм Закону України «Про податок на додану вартість» вказує на той факт, що у його змісті не міститься норм, які б покладали відповідальність на платника податку - покупця товару (послуг) за незнаходження контрагента позивача за юридичною адресою (доказів щодо відсутності контрагента на момент: вчинення правовідносин суду не надано), як і не покладено відповідальності щодо обов'язку здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства при здійсненні господарської діяльності, наявності у нього основних фондів або виробничих потужностей. На підставі чого, суд не приймає посилання представника відповідача на неможливість проведення перевірки у зв'язку із ненадходженням АТЗТ «Авіс» за юридичною адресою, враховуючи те, що даний факт залежить виключно від податкового органу та жодним чином не може залежати від позивача. Вказаної позиції підтримується, і Вищий адміністративний суд України в своєму листі № 1112/11/13-10 від 20.07.2010 року «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби».

Нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника, як і не передбачено такої підстави для виключення сум податку на додану вартість з податкового кредиту за результатами відпрацювання бази "Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України".

Таким чином, в судовому засіданні посилання представника відповідача на недійсність вказаного правочину, тобто його укладення без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції, зокрема, права на формування податкового кредиту, не знайшли свого підтвердження.

Щодо посилань Слов'янської ОДШ відносно невідповідності фактичним обставинам господарської діяльності ТОВ «ПАОК» придбання екскаватору крокового РТТТ 10/70, у зв'язку із тим, що основним видом діяльності ТОВ «ПАОК» є виробництво пластмас, суд зазначає наступне.

Згідно із п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 року (в редакції чинній на період що перевірявся)валові витрати : виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті та пп. 5.3.9 п. 5.3 визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість.ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

-або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п. 2.1 Статуту ТОВ «ПАОК», зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради народних депутатів № 28 від 20.01.1993 року із змінами, внесеними додатком № 2 до статуту, метою діяльності товариства є одержання прибутку на основі здійснення підприємницької (господарської), комерційної та іншої діяльності в порядку і на умовах, визначених діючим законодавством України, цим договором і статутом товариства для задоволення соціально-економічних інтересів засновників та членів трудового колективу Товариства.

Отже, фактично, екскаватор кроковий ЕШ 10/70 (основний тип землерийних машин оснащених ковшем) є товаром, що придбався з метою подальшого отримання прибутку, крім того, незважаючи на основний вид діяльності ТОВ «ПАОК» -«виробництво пластмас», довідкою АБ № 20574 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України в графі «види діяльності за КВЕД» передбачено оптову торгівлю машинами та устаткуванням та посередництво в торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками, що в свою чергу спростовує, доводи податкового органу відносно недоцільності покупки екскаватору, тобто невідповідності фактичним обставинам господарської діяльності позивача.

Частинами 1,2 Господарського кодексу України передбачено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів

господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Нікчемність укладених правочинів та безтоварність операцій, спростовуються крім того подальшим використанням товару (екскаватору) з метою отримання прибутку, а саме відвантаження екскаватору за договором № 22П-10 від 22.12.2010 року резиденту Росії - ЗАТ «РусХимМетал», шляхом перетину кордону, про що свідчить рахунки - фактури, меморіальні валютні ордери, вантажні митні декларації та міжнародні товарно-транспортні накладні.

Проведення зазначеної вище господарської операції з поставки екскаватора резиденту Росії не заперечує і сам відповідач, що підтверджується актом від 21.10.2011 року за № 5325/23-3-13506103 про проведення позапланової документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, яким не встановлено порушень стосовно проведеної зовнішньоекономічної господарської операції за договором від 22.12.2010 року № 22П-10, укладеного між ЗАТ «РусХимМетал» та ТОВ «ПАОК».

В судовому засіданні позивачем доведений та матеріалами справи підтверджений факт здійснення господарської діяльності, спрямованої на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову ознаку та спрямовані на отримання прибутку, як то передбачено ст. 3 Господарського кодексу України.

Сутність заперечень відповідача проти позову в суді першої та апеляційної інстанцій полягала у тому, що на думку податкового органу наявність приговору Октябрського районного суду м. Харкова від 01 вересня 2010 року, яким засуджено до кримінального покарання ОСОБА_10 та постанови цього суду від 07 жовтня 2011 року про закриття провадження в звязку з амністією стосовно директора АТЗТ «Авіс» є підставами вважати, що угоди між позивачем та АТЗТ «Авіс» є нікчемними.

Угода між позивачем та АТЗТ «Авіс» є сумнівною та безтоварною.

Суд правильно визначив, що посадові особи позивача до будь-якої відповідальності не притягалися.

Акт перевірки відповідача та прийняті на його обґрунтуванні оспорювані податкові повідомлення-рішення обґрунтовані саме сумнівністю та безтоварністю.

Вирок та постанова суду в кримінальній справі містять в себе визначення дій, які вчинені винними особами, а саме: фіктивне підприємництво за безтоварними угодами, тобто вирок і постанова не розповсюджують свою дію на угоду між позивачем та АТЗТ «Авіс», оскільки в суді першої інстанції підтвердилися обставини придбання екскаватора, його транспортування та в подальшому перетин митного кордону.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.

Керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАОК" до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001762341 від 18.08.2011 року та № 0001772341 від 18.08.2011 року залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала виготовлена 05 березня 2012 року.

Головуючий О.А.Нікулін

Судді О.О.Радіонова

С.В.Жаботинська