Ухвала суду № 22295943, 22.12.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Наумова К.Г.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2010 року справа №2а-22204/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючий суддя: Яковенка М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

при секретарі судового засідання Касьяновій В.М.

за участю представників:

від позивача:Оксаніченко А.С.

від відповідача:Іванченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року у справі № 2а-22204/10/0570 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сладкая Жизнь» до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь» (надалі позивач, ТОВ «Сладкая жизнь») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області (надалі відповідач, ДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення рішення № 0000261602/0/38551 від 08 вересня 2010 року, яким позивачеві визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 10247 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 2504,80 грн., на загальну суму 12751,80 грн..

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що йому не було відомо про анулювання свідоцтва ПДВ його контрагента. Дані про анулювання свідоцтв ПДВ містяться на сайті ДПА України, але не у всіх субєктів господарювання є доступ до мережі Інтернет, тому не можна ставити у пряму залежність наявність будь якої інформації на сайті ДПА та правопорушенням субєкта господарювання.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року по адміністративній справі № 2а-22204/10/0570 у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь» до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення рішення Макіївської обєднаної державної податкової інспекції № 0000261602/0/38551 від 08 вересня 2010 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь» визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 10247 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 2504,80 грн., на загальну суму 12751,80 грн. відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, у звязку з тим що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи.

Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, надавши суду письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що за наслідками перевірки фінансово-господарської діяльності позивача ДПІ складено акт перевірки № 7167/15/30936954 від 31 серпня 2010 року «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Сладкая жизнь» (код за ЄДРПОУ 30936954) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Техно КМП» (код за ЄДРПОУ 36605452) за березень червень 2010 року», в результаті чого були виявлені порушення п.п.7.2.4 п.7.2 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». (а.с.18-26).

Позивач не погодився з висновками вказаного акту перевірки та надав заперечення від 02 вересня 2010 року № 652, які були відхилені ДПІ листом від 07 вересня 2010 року № 38843/10/15-213.

На підставі акту перевірки ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08 вересня 2010 року № 0000261602/0/38551, яким позивачеві визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 10247 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 2504,80 грн., на загальну суму 12751,80 грн. (а.с.33).

За наслідками перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Сладкая жизнь», відповідно до акту, підставою нарахування позивачеві податку на додану вартість у сумі 10247 грн. стало наступне.

Під час проведення перевірки ДПІ встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.4. п. 7.2., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем включено до складу податкового кредиту за травень, червень 2010 року суми нарахованого ПДВ у звязку з придбанням товару (скляна пляшка 0,5 л) у ПП «Техно КМП» (код за ЄДРПОУ 36605452) у розмірі 10247 грн., у тому числі: за травень 2010 року у сумі 4554 грн.

та червень 2010 року 5693 грн., по податковим накладним, що складені особою, яка не є платником податку на додану вартість з 25 травня 2010 року у звязку з анульованим свідоцтвом платника податку № 100242231 від 28 серпня 2009 року ДПІ Ленінського району м. Запоріжжя.

Позивачем з ПП «Техно КМП» (код ЄДРПОУ 36605452) укладений договір купівлі продажу б/н від 01 грудня 2009 року, згідно якого позивач придбав пляшку б/у 0,5 л. Позивачем віднесено до складу податкового кредиту ПДВ за податковими накладними, виданими ПП «Техно КМП» .

Згідно п.п.7.2.4. п. 7.2. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі Закон) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

У відповідності до вимог п.п. 7.4.5. п. 7.4. статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Виходячи з правового змісту законодавства, виключним правом на нарахування податку та складення податкових накладних мають лише особи, які є платниками ПДВ та зареєстровані у порядку, встановленому статті 9 Закону, тобто якщо особа не є платником такого податку, то вона не має право виписувати такі податкові накладні.

Пунктом 9.1. статті 9 Закону передбачено, що Центральний податковий орган веде реєстр платників податку.

Згідно п. 9.2. ст.. 9 Закону будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Пунктом 9.5. статті 9 Закону визначено, що податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом десяти днів від дня отримання реєстраційної заяви.

У відповідності до вимог п. 9.8. статті 9 Закону реєстрація свідоцтва ПДВ діє до дати її анулювання. Анулювання реєстрації здійснюється за заявою платника податку та за ініціативою відповідного податкового органу.

Платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво, якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, - протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.

До матеріалів справи ДПІ надано акт ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 26 травня 2010 року № 145 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Техно КМП» (код ЄДРПОУ 36605452), місцезнаходження платника 69096 м. Запоріжжя, вул.. Котляревського, д. 56, індивідуальний податковий номер 366054508283, свідоцтво № 100242231 від 28 серпня 2009 року. Платник ПДВ виключений із реєстру 25 травня 2010 року.

Таким чином, з 25 травня 2010 року ПП«Техно КМП» вже не мало статусу платника податку на додану вартість, відповідно не мало права виписувати податкові накладні.

З огляду на викладене, включення позивачем до складу податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум ПДВ за отриманий товар є неправомірним, відповідно ДПІ правомірно нарахувало позивачеві спірним рішенням податок на додану вартість у сумі 10247 грн.

Штрафні санкції застосовані ДПІ на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», приписами якого встановлено, що у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Отже, правомірність нарахування позивачеві податку на додану вартість у сумі 10247 грн. призводить до правомірності застосування ДПІ до позивача штрафних санкцій у сумі 2504 грн. 80 коп.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на те, що він не може нести відповідальності за дії іншого підприємства, який перестав бути платником ПДВ, тому як в звязку з анулюванням свідоцтва ПДВ контрагента ПП «Техно КМП» позивач позбавлений можливості для себе формувати податковий кредит, який не підлягає до включення до такого складу, контролюючим органом самостійно виявлений факт порушення законодавства, т.б. суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет податкового зобов'язання платника податків, яким є позивач, що підтверджується проведеною перевіркою позивача у перевіряємому періоді за наданими деклараціями з податку на додану вартість з додатками за березень-червень 2010 року, який декларував відповідні показники. Правильність самого розміру нарахованих податкових зобовязань у сумі 10247 грн. та штрафної санкції у сумі 2504, 80 грн. сторонами не оспарювалось. Вимоги визначені в податковому повідомленні-рішенні від 08.09.2010 року є законними та такими, що відповідають дійсності.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про відсутність його обовязку перевіряти правомірність видачі податкової накладної, її достовірність, наявність свідоцтва контрагента ПДВ, відсутність доступу до мережі Інтернету для перевірки анульованих свідоцтв ПДВ, він як субєкт господарювання, що здійснює підприємницьку діяльність несе відповідний ризик при здійсненні ним такої діяльності, самостійно визначає та вибирає для себе контрагентів, а тому повинен для безпеки своєї ж діяльності перевіряти, вести постійний контроль за своїми контрагентами, щоб не допускати негативних наслідків відносно себе. Це випливає із самої суті підприємницької діяльності.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на судову практику, безпосередньо на Постанову Верховного суду України №21-1578 во08 від 13.01.2009 року та погоджує позицію з цього приводу викладену в письмових запереченнях на апеляційну скаргу та доведених до суду з боку відповідача.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Центральний податковий орган веде реєстр платників податку та відповідно до п.35 «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» затвердженого Наказом ДПА від 01.03.2000 року №79, зареєстрованого в Мінюсті 03.04.2000 року за №208/4429 для інформування платників податку Державна податкова адміністрація України оприлюднює на веб-сайті ДПА інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою такого платника ПДВ або з ініціативи органів податкової служби чи рішенням суду. Доводи про те, що зазначені на сайті відомості носять інформативний характер, що не усіх є доступ до мережі Інтернету є безпідставними та необґрунтованими. Крім того, колегія суддів вважає, що позивач не довів перед судом, що ним були прийняті усі залежні від нього заходи для недопущення господарського правопорушення. При елементарній перевірки даних про свого контрагента, з яким були господарчі відносини, позбавило б позивача тих наслідків, які стали предметом судового розгляду по даній справі. До того ж на думку колегії суддів, позивач не позбавлений можливості вирішити питання з своїм контрагентом, з можливим стягненням понесених збитків, у звязку з послідуючим бюджетним відшкодуванням своїх податкових зобовязань.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сладкая жизнь» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року по адміністративній справі № 2а-22204/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року по адміністративній справі № 2а-22204/10/0570 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 22 грудня 2010 року. Ухвала у повному обсязі складена 27 грудня 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова А.В.Гайдар